ВАРІАНТ 1
Мета: сформувати та закріпити знання учнів про господарську і культурну діяльність жителів давньоруського Києва періоду правління Ярослава Мудрого; розвивати вміння уявляти події, які вивчаються, здатність втілюватися в історичний образ; формувати історичні смаки, повагу до культурних надбань минулого; заохочувати до пошукової діяльності в різних її формах.
Тип уроку: урок повідомлення нових знань.
Вид уроку: урок-подорож з елементами рольової гри.
Обладнання: карти, схеми, таблиці, картини із зображенням давньокиївських історико-архітектурних пам'яток.
Підготовча робота
За 2—3 тижні до уроку:
а) між учнями розподіляються ролі;
б) визначається мета, і підбираються завдання для кожної окремої ролі;
в) розробляються карти, схеми, вибираються картини, ілюстрації відповідно до теми уроку;
г) готується «екскурсовод» (вчитель або старший учень).
ХІД УРОКУ
І. Підготовчий етап
1. Актуалізація опорних знань учнів
Учитель. Сьогодні ми з вами спробуємо вирушити в незвичайну туристичну подорож — у минуле. Це буде мандрівка вулицями одного з давньоруських міст. Щоб одержати право здійснити таку мандрівку, вам необхідно здогадатися, куди саме ми вирушаємо.
(Учитель зачитує літописні уривки.)
«Бачите гори оці? На цих горах возсіяє благодать Божа, буде город великий, і воздвигне Бог багато церков».
«Це буде мати городам Руським».
Бесіда
• Кому належать ці слова?
• Про яке місто йдеться?
• Коли і ким воно було засноване?
• 3 якого писемного джерела ми дізнаємося про ці події?
2. Повідомлення теми та мети уроку
Учитель. Отже, ми помандруємо до столиці України — Києва. Яким це місто було тисячу років тому? Як жили його мешканці? Чим уславилося воно за часів правління Ярослава Мудрого? Що залишили нам наші пращури у спадщину? Щоб отримати відповіді на ці запитання, ми вирушаємо в подорож.
II. Виклад основного матеріалу
1. Розташування, планування та забудова міста
Робота з картою
Учитель. Давній Київ був розташований на мальовничих схилах берега Дніпра, нижче гирла Десни. У ті часи він займав лише четверть старого міста. Навколо нього, особливо з півночі, розкинулися великі ліси, багаті на звірину, ягоди, гриби, дикий мед. На південь, у зоні лісостепу, ліси чергувалися з широкими просторами родючої землі, де було добре вирощувати хліб. У місці, де виник Київ, могутній Дніпро збирає води, які зі сходу несе йому Десна, а із заходу — Прип'ять. Отож Київ, немов ключ, замикав водні шляхи на північ, південь, захід і схід. Таке виняткове місце не могло не стати великим центром навколишніх земель.
Високі київські кручі, порізані річками Либідь, Почайна, Глибочиця, Киянка, були готовими укріпленнями, що створила природа. На цих пагорбах наприкінці V ст. з'явилось славетне місто.
А в 988 р. здійснилось вікопомне хрещення киян у водах Дніпра і Почайни. З цього часу бере початок нове, християнське життя на Русі, що освятило Київ великою силою свого духу і величі.
Особливої опіки Київ зазнав за часів правління Ярослава Мудрого. Князь зробив місто «суперником Константинополя і преславною окрасою східної церкви». Зайдемо в міські ворота і переконаємося в цьому.
Робота із планом та схемами забудови древнього Києва
Екскурсовод. Як бачите, місто ділилося на кілька частин. Однією з них є Старий Город (місто Володимира) на Старокиївській горі, де, за переказом, оселився князь Кий. Тепер, за часів Ярослава, на місці, де відбувся останній бій із печенігами, виник Новий, або Великий Город (місто Ярослава). Внизу розташований Поділ, де мешкають ремісники і торговці. У моменти крайньої небезпеки населення з Подолу шукало захисту на захищеній Горі або у Великому Городі.
Укріплене наше місто трьома захисними валами. Перший споруджений ще в прадавні часи, другий — в кінці X ст., третій — за часів Ярослава Мудрого — нашого князя. Ця споруда складається з великих «кліток» розміром 3x3 м, зроблених з дерев'яних колод і засипаних глиною. Основою валу є 6 таких кліток, тобто він має 18 м ширини і понад 7 м висоти. Із зовнішнього боку валу викопаний глибокий рів, заповнений водою. На хребті валу споруджено остріг — огорожу з частоколу, побудовано дерев'яні, а подекуди навіть кам'яні стіни. В'їхати до міста можна через 4 брами: Лядську, Жидівську, Угорську та Золоту. Загалом все місто займає 400 гектарів. Живе в ньому приблизно 50 тис. киян. Це одне з найбільших міст Європи. Детальніше про нього розповість наш архітектор.
Архітектор. Київ є дуже мальовничим. Адже ніхто не має права зводити споруди, як заманеться. Існує спеціальний збірник правил забудови. Наприклад, заборонено закривати гарний краєвид сусідам.
Переважна більшість будівель є дерев'яними. Найкраще збудовані будинки заможних верств населення — «хороми». Князівські і боярські палати мають два і більше поверхи. Ці будівлі ще називають тереми. Біднота мешкає в невеликих будиночках площею близько 20 м. Їх роблять з глини чи дерева та обмазують. Двопохилий дах вкривають соломою, деревом, черепицею або свинцем. Підлога — глиняна, подекуди — дерев'яна. З дерева також споруджені перші церкви в нашому місті.
Тепер ми все більше будуємо кам'яних споруд, щоб вони зберігались протягом століть для наших нащадків.
2. Архітектурні пам’ятки древнього Києва. Оздоблювальне мистецтво
Екскурсовод. Давайте зійдемо на Старокиївську гору і поглянемо на першу кам'яну споруду Києва — Десятинну церкву.
Бесіда
• На честь якої події збудовано Десятинну церкву?
• Хто її заклав?
• Чому вона отримала таку назву?
• Як ще називали цю церкву?
Робота з ілюстраціями
Архітектор. Це хрестокупольний храм. Стіни зведені з каменю й цегли — плінфи. Внутрішній простір перекритий склепінням у формі хреста, над яким підноситься 25 бань. В оздобленні церкви використано багато мармуру, тому ми називаємо її мармуровою,
Екскурсовод. Подивіться, будь ласка: вона дійсно зачаровує своєю красою і величністю! Ця церква збудована Володимиром Великим на візантійський зразок. Але тепер у місті є багато будівель, що мають наші, національні ознаки. Однією з них є знаменитий Софіївський собор, до якого ми зараз підійдемо і послухаємо розповіді будівельників, художників та служителів собору.
Бесіда
• Пригадайте, на честь якої події Я. Мудрий заклав Софію Київську.
• Коли відбулася ця подія?
• Чому храм отримав таке ім'я?
Робота з ілюстраціями
Екскурсовод. Князь Ярослав 1037 року заклав Софіївський собор — найбільшу споруду нашого міста. Це є головний храм Київської Русі — «митрополія руська», де проводить богослужіння митрополит.
Будівельник. Правила зведення церков прийшли до нас з Візантії. Церква має бути прямокутною будівлею. Всередині ряди стовпів ділять її на довгасті відділи — нефи. Ми також споруджуємо за цими правилами, але маємо і власний досвід, адже в Києві вже давно будуємо кам'яні палаци. Отже, Софіївський собор не схожий на жодний храм у світі.
1-й художник. Зайдіть до собору, і ви одразу ж побачите Божу Матір Оранту, яка в молитві здіймає руки догори. Я зобразив її на ясному золотому тлі. Її вбрання — золоте і блакитне. Ці кольори — символи нашої Русі. Фігуру Оранти я виклав мозаїкою — кольоровими шматочками спеціального скла — смальти. Смальту роблять наші київські умільці. У мозаїках Софії смальта має 168 відтінків і прикрашає 640 м площі.
2-й художник. А я прикрасив стіни фресками — розписом по сирій штукатурці. їхня площа сягає 300 метрів. Особливо ретельно я зобразив князя Ярослава Мудрого з дружиною, синами й дочками. На стінах, біля сходів, що ведуть на хори, я намалював сцени полювання, давньоруських музикантів-скоморохів.
3. Розвиток книгописання й літописання
Робота з ілюстраціями-зображеннями давньоруських книг
Служитель храму (священик). Наша Софія зберігає дуже важливу таємницю. Тут ведеться переписування книг. Книги пишемо чорнилом, яке виготовляємо з дубової або вільхової кори, квасного меду тощо. Великі літери на початку рядка малюємо червоною фарбою. Сторінки робимо з пергаменту і прикрашаємо орнаментами, зображеннями фантастичних птахів, звірів тощо. Готову книгу старанно оправляємо в дошки, вкриті шкірою, або срібним окладом, на якому власник пише своє ім'я. Така книга коштує дуже дорого.
Вже готові 5 книг: «Златая цепь», «Слова святих отців», «Кузьми Індікоплава мандрування», «Діяння Дігенія Акріта» і «Шестоднєв».
Учитель. Книгу високо цінували на Русі. Її вважали поводирем у житті. «Окраса для вояка — зброя, для корабля — вітрила, а для праведника — читання книг»,— писав літописець.
Літописець. Літописання дуже важлива справа. Адже треба правильно і правдиво викласти всі події, які відбуваються в нашому житті. Ці події я записую в літописи. Згодом з кількох літописів робиться одне зведення (звід). Я складаю один з перших зводів. Він написаний давньослов'янською мовою і буде називатись Найдавнішим Київським Зводом.
Чернець. Князь Ярослав Мудрий створив і зберігає в Софії Київській свою бібліотеку — понад 500 книжок. Можливо, колись наші нащадки матимуть змогу їх прочитати.
Учитель. Сьогодні Софія Київська — дорогоцінна пам'ятка не тільки для України, а й для всього світу. Неодноразово вороги руйнували нашу святиню, тому собор декілька разів реконструювався. Сьогодні він лише частково зберіг свій первісний вигляд. Софію взяла під охорону найвпливовіша міжнародна організація у справах культури — ЮНЕСКО. Тому цей собор — пам'ятка світового значення.
4. Художні ремесла Київської Русі
Робота з картинами та ілюстраціями
Екскурсовод. А тепер залишимо Верхнє Місто й роздивимося його околиці. Найжвавіше і найгомінкіше життя шумить на Подолі. Там, як ми вже говорили, селяться ремісники: кожум'яки, гончарі тощо. Давайте відвідаємо найбільший ринок, де вирує бурхлива торгівля, і побачимо, що ж пропонують київські умільці.
Золотар. Я — золотар і володію різними техніками обробки коштовних металів. Ось вироби, прикрашені технікою зерні, скані, перегородчастої емалі. Назва «зернь» походить від слова зерно. Я роблю прикраси з крихітних металевих зерняток! Являєте, яка то праця — виготовити вручну ті зернятка! Скань — це візерунки з найтонших скручених дротиків. Але найкраще в мене виходять перегородчасті емалі. Я можу на площі завбільшки, як зріз олівця, вмістити зображення жіночої голівки з діадемою і сережками.
Зброяр. Недорого! Добрі мечі, булави з бронзи, луки, наконечники списів! А подивіться, скільки праці я доклав, аби зробити кольчугу воїна! На неї витрачено 600 метрів залізного дроту, з якого зроблено 20 тис. кілець! Купуйте! Захищайте наше місто і державу від лютих ворогів, бережіть честь землі своєї!
Різьбяр. Вибирайте мій товар! Дивіться — ось різьблені скрині, шкатулки, ручки дзеркал, ножів, ложки, шахові фігури, рами для вікон. Все з найкращих порід дерева! Все для вашої зручності та краси!
Гончар. Різноманітні гончарні вироби! Для дому і для храмів. Гляньте, будь ласка, які кольори! Глечики, горщики, горнятка; миски, мисочки і блюдечка! Рослинні і тваринні візерунки. Не проходьте повз мене! Купуйте!
5. Музичне мистецтво давньоруських слов’ян
Робота з картинами та ілюстраціями
Екскурсовод. Прислухайтесь уважно до ринкового багатоголосся — і ви почуєте звуки музики. Вона збирає навколо себе дуже багато людей. Тож давайте приєднаймося до цього гомінкого кола і познайомимося з талановитими виконавцями.
Скоморохи. Ми виступаємо на княжих дворах, на міських та ринкових майданах, святкових зібраннях. Серед нас є танцюристи, фокусники, актори. Наші музики грають на гуслях, сопілках, лютнях, гудках, арфах, флейтах, б’ють у бубни, тарілки. Під час родинних та громадських свят ми приносимо людям радість і задоволення.
Співець. А я можу виконати для вас билини, де ви почуєте про наших славетних героїв: Іллю Муромця, Добриню Микитича, Альошу Поповича. Проте з найбільшою радістю виконаю пісню про князя Ярослава Мудрого, котрий є душею і тілом нашої землі Руської, її вірним захисником й оберегом.
III. Заключний етап. Підсумок уроку
Екскурсовод. Ось і закінчилась наша мандрівка вулицями стародавнього Києва — столицею Київської Русі. Розбудоване за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, це місто стало живим свідком нашої історії. Славетне місто, яке неможливо не любити. Хай на все життя стануть вам заповітом слова наивідомішого київського опікуна — князя Ярослава Мудрого: «Майте любов між собою... І, якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас і підкорить вам ворогів. І будете мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незлагодах, то загинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, які здобули її трудом своїм великим».
IV. Повідомлення домашнього завдання
Виконання творчих завдань диференційованого характеру
• Запишіть відомі прислів'я та приказки про Київ.
• Складіть перелік літературно-мистецьких творів про Київ.
• За даними «Повісті минулих літ» напишіть твір-мініатюру на тему: «Давній Київ часів правління Ярослава Мудрого».
ВАРІАНТ 2
Мета: ознайомити учнів з основними досягненнями культури періоду Київської Русі; дати уявлення про досягнення в літературі, літописанні, іконописі, архітектурі; вчити учнів працювати з текстом підручників, ілюстраціями, розвивати в учнів уяву; виховувати естетичні смаки, почуття гордості за успіхи та досягнення наших предків у галузі культури.
Обладнання: настінна карта, карта-схема Києва, ілюстрації, фрагменти творів, книжкові мініатюри, макет Софійського собору.
Тип уроку: урок-екскурсія з елементами рольової гри.
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань учнів
1. Що ми розуміємо під поняттям «культура»?
2. Що таке матеріальна і духовна культура?
3. За яких історичних умов розвивалась культура Київської Русі?
4. Які галузі культури розквітли за часів раннього Середньовіччя у Візантії та країнах Західної Європи?
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми, мети і плану уроку
Учитель. Вам уже відомі основні віхи історичного розвитку однієї з наймогутніших держав Європи в період Середньовіччя — Київської Русі. Ми знаємо про діяльність перших князів, які стояли біля витоків формування держави, про роки її могутності і занепаду, нам також відомі культурні досягнення народів Європи в Середні віки з курсу всесвітньої історії.
А сьогодні на уроці ми дізнаємось про досягнення в галузі культури Київської Русі. У кінці уроку ви маєте відповісти на запитання, що записане на дошці:
Що зумовило високий рівень розвитку культури Київської Русі?
План вивчення теми
1. Освіта в Київській Русі.
2. Література.
3. Архітектура.
4. Музика і живопис.
5. Прикладне мистецтво.
III. Сприймання нового матеріалу
Учитель. За часів князювання Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найвищого розвитку, зміцнились кордони держави, інтенсивно велося будівництво міст, розвивалось господарство, торгівля, зріс її міжнародний авторитет. Як відомо, у середньовічній Європі ознакою престижу й могутності династії була готовність правителів інших могутніх держав вступити з її членами у шлюбні зв'язки. Ми знаємо, що з родом Ярослава прагнули породичатися чи не всі володарі Європи. І сам Ярослав, і всі його діти були одружені на іноземних принцах і принцесах. Єлизавета стала королевою норвезькою, Анастасія — угорською. Дочекалася сватів і Анна — з далекої Франції.
Давайте уявімо собі, що Ярослав як гостинний господар організував французьким сватам екскурсію визначними місцями Русі. Було чим пишатись Ярославу Мудрому. Приєднаймось і ми до цієї подорожі.
Учень-екскурсовод. Подальший розвиток господарства, міжнародні зв'язки вимагали збільшення кількості освічених людей. Про поширення і роль освіти Київської держави свідчить той факт, що збереглися підписи королеви Анни серед «хрестиків», які ставили на державних актах неписьменні французькі політики.
Писемність у Київській Русі була відома ще до запровадження християнства. Про це свідчать угоди Русі з греками, в яких містяться вказівки про те, що обидві держави розв'язували різні спірні питання «не тільки на словах, а й на письмі».
У IX ст. болгарські просвітителі Кирило та Мефодій створили більш досконале слов'янське письмо — кирилицю. Після введення на Русі християнства кирилиця поступово витіснила стару писемність. Саме християнство справило значний вплив на розвиток освіти. Осередками освіти стали монастирі та церкви.
Учитель. Завітаймо до однієї такої монастирської школи. Познайомимось з її учнями. Послухаємо розповідь.
Учень монастирської школи. Вже за князювання Володимира Великого було створено першу школу, в якій здобували знання діти найближчого оточення князя. Матері, направляючи дітей, плакали, як за померлими, настільки це було незвичною справою. За часів Ярослава Мудрого кількість шкіл збільшується. Вчителями в школах були священики. Тут вчили читати, писати, а також церковного співу та начал християнської моралі. Школи не мали окремих будинків. Учні збиралися у будь-якому приміщенні.
Учитель монастирської школи. Підручниками служили богослужебні книги, найчастіше — Псалтир. Навчання грамоти розпочиналося з вивчення азбуки. Учні писали на покритій воском дощечці з допомогою писал — металевих або кістяних стрижнів із загостреним кінцем і лопаткою у верхній частині. Гострим кінцем писали букви і слова, а лопатками згладжували написане. Для кращого запам'ятовування алфавіту букви писали на окремих предметах (пряслицях, гребінцях, дерев'яних дощечках). Великі тексти писали на березовій корі. Існували школи для дівчаток. Першу з них заснувала онука Ярослава Мудрого, Янка, при Андріївському монастирі.
Учень-екскурсовод. З розвитком освіти дедалі більшого значення набували книги. Усі книги були рукописними, створювались повільно і коштували досить дорого, лише багаті русичі могли дозволити собі їх купити. Перші рукописні книги також створювалися в монастирях і церквах. Саме там, у тиші монастирської келії, народжувались книжки.
Монах. Праця переписувача тяжка і виснажлива. Пишуться книги на пергаменті (тонко виробленій телячій шкірі) гусячим пером. Чорнило виробляється з дубової або вільхової кори, квасного меду, тощо. Книги прикрашаються орнаментами із зображенням птахів, звірів. Великі літери на початку рядка пишуться червоною фарбою. Потім книгу старанно оправляють у дошки, покриті шкірою, або срібну оправу, на якій власник пише своє ім'я. Пишуться книги також на бересті та дошках.
Учитель. Високо цінували книгу на Русі. Її вважали поводирем у житті. «Окраса для вояка — зброя, для корабля — вітрила, а для праведника — читання книг»,— писав літописець. Про увагу до книг свідчить той факт, що почали створювати бібліотеки. Першу бібліотеку та архів для зберігання важливих документів заснував князь Ярослав Мудрий при Софіївському соборі у Києві. Його бібліотека була найбільшою у світі на той час і нараховувала понад 500 томів.
На княжих дворах, у монастирях перекладалися слов'янською мовою іноземні книги. З них русичі черпали наукові знання, які використовувались на практиці в ремеслі, будівництві, торгівлі, медицині та інших галузях.
Учень-екскурсовод. Дуже цікавою була в Київській Русі усна народна творчість, яка передавалась із покоління в покоління і стала важливим джерелом літературних творів та літописання. Численними є народні пісні, перекази, казки, легенди, прислів'я, билини про Іллю Муромця, Добриню Микитича, Альошу Поповича та Микулу Селяниновича, Микиту Кожум'яку. Пригадаймо деякі з них.
Учень розповідає одну з билин.
Учитель. Робилися перші спроби записувати важливі події. Виникло літописання, що стало винятковим явищем, оскільки не мало аналогів у літературі Європи. Літопис — це запис найважливіших подій за роками.
Найдавніший літописний твір, який до нас дійшов,— «Повість минулих літ». Він написаний ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором в 1113 р. Послухаємо розповідь ченця Нестора з глибини віків.
Учитель читає уривок з «Повісті минулих літ».
Учитель. У період феодальної роздробленості виникають літописи у Чернігові, Переяславі, Володимирі, створюється Київський літопис, Галицько-Волинський. Крім літописів, створюються й інші літературні твори. Більшість з них загинула, до нас дійшли одиниці. Це — «Повчання дітям» Володимира Мономаха», «Моління Даниїла Заточника», «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона, «Руська правда», Києво-Печерський патерик.
Особливе місце посідає літературна пам'ятка невідомого автора «Слово о полку Ігоревім», написана наприкінці XII ст. У ній розповідається про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців, а провідною є ідея єдності руських земель.
Літературна спадщина Київської Русі була винятково багатою. За підрахунками окремих вчених, у XI—XIII ст. в обігу по всій території Русі перебувало близько 140 тис. книг декількох сотень найменувань. Значне місце посідали перекладні твори. Крім богослужебних книг, з грецької мови перекладались історичні, філософські, природничі праці.
Учень-зодчий. Запрошую вас взяти участь у подорожі-екскурсії, під час якої ми побачимо створені будівельниками Київської Русі чудові споруди з дерева, каменю, цегли. Основним будівельним матеріалом було дерево, з нього споруджували житло, оборонні та інженерні будівлі. Однією з перших кам'яних споруд була Десятинна церква, зведена 989—996 рр. на Старокиївській горі. Князь Володимир дарував на її утримання десятину своїх прибутків, звідки й пішла ця назва. В оздобі церкви використано багато мармуру, тому її ще називали Мармуровою. Десятинна церква, як і інші храми, була оздоблена фресками і мозаїкою. До наших днів церква не збереглася. 6 грудня 1240 року під ударами татаро-монгольських таранів вона була знищена.
За часів Ярослава Мудрого розширюються межі укріпленої частини Києва, та її найбільшою спорудою стає Софіївський собор, будівництво якого розпочалось 1037 р. Храм вражає розкішшю внутрішнього оздоблення. Стіни вкриті золотом мозаїки. Численні свічки освітлюють іконописні лики. Стіни, стеля прикрашені фресками. На трьох стінах західної частини — великий груповий портрет родини Ярослава Мудрого. Окремі зображення цього портрету збереглися до наших днів. Цікавими є розписи стін башт. Усі вони мають світський характер: на них зображено музикантів, сцени полювання, константинопольського гіподрому, де відбувалися змагання на колісницях, тощо.
Підлога храму Св. Софії викладена зі шматочків різнокольорової смальти. Крім богослужінь, у соборі відбувалися урочисті державні церемонії, укладалися договори. Тут зводили на престол київських князів, здійснювали їх захоронения.
Шедеврами світового значення є мозаїки Софіївського собору. Це насамперед постать Христа-Вседержателя, що є символом влади, та найбільше з усіх відомих на Русі (висота 4,45 м) зображення Богоматері-заступниці зі зведеними вгору руками («Оранта»).
У 30-х роках XI ст. будуються головні міські ворота Києва — Золоті ворота з надбрамною церквою. До 1500-літнього ювілею Києва, що святкувався 1982 р., Золоті ворота були відновлені.
У цей час зводились величні монастирі — Києво-Печерський, Михайлівський, Видубецький. У Чернігові зводиться Спаський собор, за зразком Київської Софії будують Софійські собори у Новгороді та Полоцьку. Споруджують Михайлівську церкву у Переяславі, Спаський собор у Чернігові, Успенський у Києві.
Учень-іконописець. У культурі тієї доби не останню роль відігравав іконопис. Ікони писалися на дерев'яних дошках і знаходилися в усіх церквах, проте переважна більшість їх втрачена. Багато ікон привозили з Візантії, де існувала найкраща на той час школа іконопису. Історія донесла відомості і про одного з перших іконописців — київського майстра Алімпія. Його твором вважають велику ікону «Богоматір Велика Панагія» поч. XII ст. з Ярославського Спасо-Преображенського монастиря. Однією з найпопулярніших на Русі була ікона Володимирської Богоматері II йол. XI — поч. XII ст., яку привезли з Константинополя у Київ.
До часів Ярослава Мудрого належить виникнення книжкової мініатюри «Остромирове Євангеліє», написане в 1056—1057 рр. київським дияконом Григорієм, прикрашене чудовими заставками та трьома, витонченої роботи, мініатюрами.
Серед пам'яток художнього різьблення по каменю привертають увагу плити, прикрашені орнаментом або зображенням на релігійні теми. Одинадцять з них збереглося на хорах Софії Київської. Різьбленням по дереву прикрашали фасади будинків, човни, сани, речі домашнього вжитку. Особливо популярними були різьблені скриньки, ручки дзеркал та ножів, ложки. Вироби художнього ремесла Київської Русі у великій кількості вивозили за кордон.
Учень-музикант. Народні пісні і танці були джерелом розвитку музичного мистецтва Київської Русі. Талановиті музиканти, співці, танцюристи, мандруючи від села до села, виступали на народних святах, ярмарках, заробляли собі на життя, знайомили людей зі своїм мистецтвом.
З письмових джерел відомо про поширення при дворах князів, великих феодалів світської розважальної музики, співів та забав скоморохів. Серед музичних інструментів відомі флейта, тарілки, лютня, скрипка-гудок, гуслі, сопілка, труби, бубни.
Ще одним видом музичного мистецтва був церковний спів, який мав свій особливий стиль і вже в часи Київської Русі трансформувався з простого одноголосся у багатоголосся хору.
Своєрідним видом була також військова музика. У супроводі такої музики виступали в похід військові дружини, звучала вона під час битв, штурму ворожих фортець. Особливу роль у ній відігравали труби та бубни.
Учитель. Ось і закінчилась наша подорож у часи Київської Русі. За короткий час ми зуміли познайомитись лише з невеликою частиною культурної спадщини однієї з наймогутніших держав ранньосередньовічної Європи. Адже культура Київської Русі IX—ХIII ст. була надзвичайно високою і сягала європейського рівня. Монголо-татарська навала на деякий час загальмувала духовний розвиток країни. Були знищені міста і села, в руїни перетворились чудові храми і собори, в полум'ї знищені ікони і літописи.
Але ніхто не зміг викоренити культурні традиції народу, які стали тією основою, на підставі якої склалася вся наступна культура України.
Тож сподіваюся, що ми всі, як і дуже давно князівна Анна у далекій Франції, завжди будемо згадувати про велику державу, що її по цеглині будували перші князі, піднімали до вершини слави Володимир Великий і Ярослав Мудрий та у всі віки захищали наші діди і прадіди.
IV. Систематизація знань
І рівень складності
Вибрати правильну відповідь:
1) Писемність на Русі з'явилась із запровадженням християнства:
а) так;
б) ні.
2) Тонко вироблена теляча шкіра — це:
а) пергамент;
б) береста;
в) папір.
3) Звід подій за рік називається:
а) хронікою;
б) літописом.
4) Першу бібліотеку заснував:
а) Володимир Великий;
б) Ярослав Мудрий.
5) Мальовниче зображення із смальти:
а) мозаїка;
б) фреска.
6) Мозаїка «Марія Оранта» прикрашає:
а) Успенський;
б) Софіївський собор.
7) Авторами азбуки кирилиці були:
а) Кирило та Мефодій;
б) Борис та Гліб.
II рівень складності
Складіть таблицю «Література Русі-України».
Історичні твори
Їхній автор
Літературні твори
Їхній автор
1) Як розвивалась архітектура та мистецтво на Русі?
2) Що таке літопис?
3) Чого та як навчали в монастирській школі?
III рівень складності
1) Ви — іноземний мандрівник, що відвідав Софіївський собор. Опишіть свої враження.
2) Складіть історичний портрет «Яким я уявляю Нестора-літописця».
V. Підсумки уроку
Учні відповідають на проблемне запитання.
VI. Домашнє завдання
1. Візьміть інтерв'ю в учня монастирської школи.
2. Уявіть себе переписувачем книжок Київської Русі. Що вам потрібно для роботи?