Очікувані результати: після цього уроку
Учні знатимуть:
• особливості соціальної структури українського суспільства;
• причини та характер змін у господарському житті;
• як відбувався процес подальшого закріпачення селянства;
• місце магдебурзького права в житті українських міст;
• наслідки, до яких призвели розвиток ремесла і торгівлі.
Учні вмітимуть:
• описувати повсякденне життя різних верств населення;
• використовувати діаграми для отримання й зіставлення інформації;
• визначати причини та наслідки подій
• знаходити історичну інформацію за допомогою карти;
• порівнювати історичну інформацію.
Основні поняття: магнат, шляхта, пан, кріпацтво, магдебурзьке право, ратуша, мер, райці, лавники.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Робота з історичним атласом
Користуючись картою історичного атласа, виконайте завдання.
1) Назвіть держави, до складу яких входили українські землі в II половині XIV — І половині XV ст.
2) У складі якої з цих держав перебувала більша частина українських земель?
3) Назвіть українські землі, що увійшли до складу Руського воєводства, утвореного на українських землях у складі Польщі.
4) Назвіть місце, де литовсько-руські війська перемогли в 1362 р. ординців.
5) Де і коли спільними зусиллями поляків, литовців, українців та білорусів був розгромлений Тевтонський орден?
2. Розвиваємо хронологічні вміння
Наведені події розташуйте у хронологічному порядку.
1) Встановлення васальної залежності Кримського ханства від Османської імперії.
2) Завоювання Константинополя турками.
3) Ліквідація Київського князівства.
4) Перенесення руської митрополії з Києва у Володимир-на-Клязьмі.
5) Підписання Кревської унії між Великим князівством Литовським та Польським королівством.
Відповідь: 4, 5, 2, 3, 1.
Учитель. Таким чином, протягом II половини XIV — І половини XV ст. відбувався процес подальшого розподілу українських земель. Як же позначилася втрата власної державності на соціальному-економічному розвиткові українців, нам належить з'ясувати на цьому уроці.
II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
Проблемне завдання: «Довести, що протягом II половини XIV — І половини XV ст. відбувався процес розшарування українського суспільства, який супроводжувався закріпаченням селянства».
III. Вивчення нового навчального матеріалу
1. Соціальна структура суспільства
Працюємо з діаграмою
Уважно розгляньте діаграму та виконайте завдання.
1) Назвіть основні категорії населення українського суспільства. Яка з них була найчисленніша?
2) Виходячи зі складу населення, назвіть основні галузі господарства.
3) Назвіть з числа наведених категорій населення тих, кого можна віднести до привілейованих і залежних. Поясніть, чому ви так вважаєте.
Робота по групах
Опрацьовуючи матеріал підручника про основні ознаки економічного життя українців, учні мають дати відповіді на питання.
1-а група. Які системи обробки землі використовували селяни у XIV—XV ст.? Чому в різних регіонах використовувалися різні системи обробки?
2-а група. Доведіть, що селянське господарство мало переважно натуральний характер.
3-я група. Поясніть значення слів «кріпацтво», «панщина», «оброк», «пан», «челядь».
Використовуючи метод «Мозкового штурму», учні дають оцінку змінам, що відбувалися у становищі українського селянства.
Висновок. У XIV—XV ст. відбувається процес закріпачення селянства, що призвело до уповільнення розвитку сільського господарства та посилення боротьби проти поневолючів.
2. Розвиток міст. Поширення магдебурзького права
Учитель. У XIII ст. в країнах Європи почалося процес відродження міст як політичних та економічних центрів. Значно пожвавилася торгівля, відчутно розвинулися ремесла. Міста починають боротьбу проти своїх власників — феодалів і церкви. В разі перемоги городян міста отримували право на самоврядування.
1) Яку назву отримало право міст на самоврядування?
2) Звідки походить ця назва?
Учитель. Міста на українських землях також докладали чимало зусиль, щоб отримати право на самоврядування.
Робота з історичним документом
Прочитайте документи та виконайте завдання до нього.
БартоломейГроїцький. Юридичний коментар до магдебурзького права. 1565 р.
А. Обов'язком ради й бургомістрів є принаймні один раз на тиждень, або кожний раз, коли вимагатиме потреба, збиратися в ратушу, радитися про добро громади, здобувати нові користі для громади і запобігати шкодам, залагоджувати й розсуджувати всілякі спори, вишукувати способи, щоб їжа і напої у місті не були дорогими, і карати продавців, які порушуватимуть розпорядження райців або загальні ухвали.
Завдання
1) Випишіть у словник і знайдіть значення слів: «бургомістр», «ратуша» та «райці».
2) Використовуючи текст, спробуйте скласти схему управління містом за магдебурзьким правом.
Б. ...Вони мають наглядати за пекарями, різниками і шинкарями, пильнувати обману в мірах і вагах під час продажу їжі, напоїв та іншого товару... Рада також має запобігати сваркам у місті, боронити від кривд сирот і вдів та викорінювати шкідливі й безчесні ігри — карти, кості... Кожного разу рада мусить складати рахунки з усіх міських прибутків перед старшими й визначнішими людьми з громади.
Завдання
1) Назвіть найбільш типові злочини, з якими мала боротися рада і бургомістр.
2) Якими категоріями населення міста мала опікуватися міська влада?
3) Знайдіть у словнику термін «патрицій», користуючись документом, спробуйте визначити, яка роль відводилася цим городянам в управлінні містом.
Бесіда за питаннями з метою відтворити одержані під час вивчення курсу всесвітньої історії знання
1) Що таке цехи?
2) Пригадайте значення слів «майстер», «підмайстер», «шедевр».
3) Що передбачав цеховий статут?
4) Чому у цехових статутах передбачалося суворе покарання за виготовлення недоброякісної продукції?
Вирішення історичної задачі
Перші цехові організації виникають у Львові й Перемишлі наприкінці XIV ст. У Львові на той час існувало чотири цехи. У 1425 р. їх було вже 10, наприкінці XV ст. — 14.
1) Зробіть висновок щодо стану розвитку ремесла в українських землях.
2) У яких українських регіонах і чому цехова організація праці поширилася в першу чергу?
IV. Підсумки уроку
Проведення рольової гри.
Учні самостійно обирають ролі, готують розповідь про свій побут, господарське життя й соціальне становище (селянин, міщанин, ремісник, купець). Вони зустрічаються в Києві на ярмарку.
V. Повідомлення домашнього завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати повідомлення про Юрія Дрогобича та ШвайпольтаФіоля.