РЕЗНИК Борис Якович (21.06.1928–08.12.1997) – педіатр; у 1964 р. захистив докторську дисертацію; завідував кафедрою педіатрії Одеського державного медичного університету імені М.І. Пирогова; професор (1965), членкор. НАН України (1991), академік АМН України (1993); лауреат Державної премії УРСР (1979); був заступником голови Українського товариства педіатрів, почесним членом Угорського наукового товариства педіатрів, членом Європейської робочої групи з муковісцидозу; автор 314 наукових публікацій, зокрема 11 моноґрафій; основні напрямки наукової діяльності – пульмонолоґія, гематолоґія дитячого віку, вроджені та спадкові захворювання дітей, молекулярно-ґенетичні основи патолоґії дитячого віку; під керівництвом Б.Я. Резника була розроблена метаболічна терапія пневмоній у дітей; тріада комплексної терапії муковісцидозу в дітей; вивчалася проблема еколоґії та здоров’я дітей, встановлена роль мутагенних та тератоґенних факторів у формуванні вроджених вад розвитку в дітей; діаґностовані нові варіанти вроджених вад розвитку; науковий консультант та керівник 11 докторських і 42 кандидатських дисертацій; основні праці: «Електрокардіографія в педіатрії» (1970); «Менінгіти у дітей» (1973); «Спадкові, вроджені та молекулярноклітинні механізми захворювань дитячого віку» (1984); «Практична гематологія дитячого віку» (1989); «Уроджені та спадкові захворювання в патології дитячого віку, молекулярно-генетичні основи її діагностики» (1993); «Муковісцидоз у дітей та підлітків» (1994) 

Червяк П. І. Медична енциклопедія. Видання третє, доповнене. – Київ, Вид. центр «Просвіта», 2012. – 1504 с. – ISBN 978-966-2133-86-8

Дата рождения исправлена нами