Место захоронения
Ломыкин Константин Матвеевич (19.08.1924-09.07.1993) — украинский живописец и график, народный художник УССР (1984)
Фальчук Фелия Яковлевна (20.09.1922-15.06.2013) — скульптор и педагог, заслуженный художник Украины; жена скульптора Мирона Кипниса (1913-1999) и художника Константина Ломыкина (похоронена рядом с последним)
Ломыкина (урожд. Барабанова) Зоя Дмитриевна (17.04.1928-12.08.2008) — скульптор. Жена художника Ломыкина К.М.
Котелин Владимир Николаевич (1919-1991) — одесский фотограф и, предположительно, второй муж Ломыкиной З.Д. (1928-2008)
Ломыкин Константин Матвеевич и Барабанова Зоя Дмитриевна - запись о бракосочетании, 07.10.1948 → ДАОО, Р-8085-1-2102, а/з № 3088; ДАОО, Р-8085-21-206, а/з № 3088 → отметка о расторжении брака отсутствует
Член Спілки художників СРСР Фальчук Фелія Яківна (20 вересня 1922 року, Конотоп - 15 червня 2023, Одеса) працювала в галузі станкової та монументальної скульптури, викладала в Одеському художньому скульптуру з 1946 року, в той час коли відділення очолював сам Михайло Жук, він навчав тих самих випускників 1940 -х й 1950 - х, котрі понині славлять український фарфор. Була дружиною директора й викладача Одеського художнього училища в 1950-х Костянтина Матвійовича Ломакіна (19.08.1924 - 9.07. 1993). Закінчила Київський художній інститут (1949), її вчителями з фаху були М. Гельман, Л. Муравин, К. Єлева. Основні твори: «Присяга Максима Кривоноса» (1953); «На вільній землі» (1957); «Рік 1919 й» (1958); «Тобі, Батьківщина», меморіальний комплекс слави "Родина мати" в м. Кувандик, Оренбурзької обл, (Росія) та інші. Брала участь у виставках: республіканських з 1952 року, всесоюзних з 1957. Нагороджена орденом «Знак Пошани» й медаллю.
Дополнительная информация
Кі́пніс Мирон Рафаїлович (21.09.1913, Одеса — 21.09.1999, Нью-Йорк) — український скульптор і педагог; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Чоловік Фелії, батько Алли Фальчуків.
Страница создана 17.12.2023