Место захоронения
Корховы, палисад семьи:
Корхов Иван Петрович (15.01.1888-01.06.1948) — доктор медицинских наук, профессор кафедры госпитальной хирургии Одесского медицинского института; умер от приступа грудной жабы - инфаркта миокарда (ДАОО, Р-8085-1-2084, а/з № 1181) <wiki>
Корхов Сергей Иванович (21.07.1918-29.04.2009) — хирург, заслуженный работник высшей школы Украины, ректор Одесского медицинского института (1967-1981) <wiki>
Корхова Валентина Михайловна (1919-1999) — жена Корхова С.И.
Корхова Наталья Васильевна (1888-1976) — жена Корхова И.П., мать Корхова С.И.
Корхова Наталья Ивановна (1914-1961) — дочь Корхова И.П.
Корхова Наталья Сергеевна (1943-2022) — внучка Корхова И.П., дочь Корхова С.И.
КОРХОВ Іван Петрович (1888–01.06.1948) —хірурґ; медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету (1912); у 1920 р. захистив докторську дисертацію на тему «Лікування туберкульозних лімфаденітів променями Рентґена і пов’язана з ним зміна крові»; від 1930 до 1941 р. – завідувач кафедри госпітальної хірурґії Київського медичного інституту кафедри загальної хірурґії Стоматолоґічного інституту; тут організував клінічну, біохімічну лабораторії та патолоґоанатомічний відділ; 1941–1945 рр. – завідувач кафедри хірурґії Куйбишевського медичного інституту; з 1945 до 1948 р. – завідувач кафедри хірурґії Одеського медичного інституту; наукові праці присвячені вивченню ролі інстрамуральних симпатичних гангліїв в етіопатоґенезі виразкової хвороби, питань кишкової непрохідності, переливання крові, лікування інфікованих ран; запропонована ним сегментарна новокаїнова блокада при облітеруючому ендартеріїті не втратила своєї актуальності до нашого часу.
КОРХОВ Сергій Іванович (21.07.1918–29.04.2009) — хірурґ; народився в Харкові; медичну освіту здобув у Київському медичному інституті (1941); служив в армії (1941); від 1945 до 1951 р. – послідовно асистент та доцент кафедри госпітальної хірурґії Одеського медичного інституту; у 1948 р. захистив кандидатську дисертацію «Регионарная симпатическая новокаиновая блокада при язвенной болезни желудка, 12-перстной кишки и их осложнениях»; від 1951 до 1967 р. – завідувач кафедри госпітальної хірурґії та ректор Вінницького медичного інституту; у 1962 р. захистив докторську дисертацію «Электрогастрография при язвенной болезни и раке желудка»; професор (1963); від 1967 до 1975 р. – завідувач кафедри госпітальної хірурґії, а від 1975 до 1992 р. – завідувач кафедри оперативної хірурґії з топоґрафічною анатомією Одеського медичного інституту; від 1992 р. – професор цієї ж кафедри; у 1967–1981 рр. – ректор Одеського медичного інституту; заслужений працівник вищої школи УРСР (1970); почесний доктор медицини Сегедського медичного університету (Угорщина), почесний професор Вінницького медичного університету; почесний член Наукового товариства хірурґів та Наукового товариства анатомів, гістолоґів, ембріолоґів і топоґрафоанатомів України; основні напрямки наукової діяльності – вивчення морфофункціонального стану орґанів і тканин до і після оперативного втручання; науковий консультант та керівник 3 докторських і 11 кандидатських дисертацій.
Червяк П. І. Медична енциклопедія. Видання третє, доповнене. – Київ, Вид. центр «Просвіта», 2012. – 1504 с. – ISBN 978-966-2133-86-8.
MMXXIV-II-XXIII-0315