Палисад семьи Добролюбских
Место захоронения
Добролюбская Ксения Олеговна (06.11.1943-13.11.1994) — внучка профессора Добролюбского К.П. (1885-1953)
Добролюбская (урожд. Тардый) Элеонора Исидоровна (05.08.1887-13.10.1969) — жена профессора Добролюбского К.П. (1885-1953)
Добролюбская-Фукс Мария Гавриловна (30.05.1913-11.05.1998) — кандидат химических наук, доцент Одесского инженерно-строительного института (1953-1985), невестка профессора Добролюбского К.П. (1885-1953)
Добролюбский Андрей Олегович (18.04.1949-28.09.2023) — археолог, доктор исторических наук (1992), профессор Южноукраинского национального педагогического университета имени К. Д. Ушинского; внук профессора Добролюбского К.П. (1885-1953) → урна
Добролюбский Константин Павлович (17.05.1885-01.02.1953) — доктор исторических наук, профессор кафедры новой истории ОГУ, почетный член Парижской АН
Добролюбский Олег Константинович (16.11.1915-21.05.1987) — доктор химических наук, профессор, заведующий кафедрой химии в Одесском сельскохозяйственном институту, сын профессора Добролюбского К.П. (1885-1953)
Добролюбский Юрий Константинович (05.05.1924-01.03.1944) — лейтенант медицинской службы, участник WII, умер от ран, сын профессора Добролюбского К.П. (1885-1953); первичное захоронение: Белорусская ССР, Полесская обл., Василевичский р-н, с. Василевичи (братская могила), здесь скорее всего КЕНОТАФ
Добролюбський Костянтин Павлович
Історик
К. П. Добролюбський народився 17 травня 1885 року в Оренбурзькій губернії.
У 1915 році закінчив Новоросійський університет і залишився в аспірантурі на кафедрі всесвітньої історії. Випускна робота «Холопство у Стародавній Русі» виконана під керівництвом М. Є Щепкіна.
В 1919 році склав магістерський іспит і почав працювати на посаді приватдоцента у Новоросійському університеті.
Протягом 1920 – 1930 років викладав в Одеському інституті народної освіти.
З 1933 року працював в Одеському державному університету. У 1934 – 1941, 1944 – 1953 роках завідував кафедрою нової історії. В 1940 – 1941, 1944 – 1953 роках був деканом історичного факультету.
Як науковець вивчав історію Французької революції 1789 – 1794 років, ставши одним з перших радянських дослідників цієї теми.
У 1934 році присвоєно вчене звання професора, а у 1936 році без захисту дисертації присуджений науковий ступінь доктора історичних наук за опубліковане дослідження з економічної політики термідоріанської реакції.
В 1939 – 1941, 1944 – 1947 роках був депутатом Одеської міської ради депутатів трудящих. Виконував обов’язки голови правління Одеського будинку вчених.
Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.».
Помер 1 лютого 1953 року в Одесі.
Джерело: Букач В. М. Історики Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник. – Одеса: ПНПУ, 2020. – 112 с.
Из донесения о безвозвратных потерях:
Добролюбский Юрий Константинович, 1924 г.р., Одесса, член ВЛКСМ, лейтенант мед. сл., 210 с/п, ком. перевязочного взвода. Ранен 27.01.1944, поступил 13.02.1944; диагноз: сквозное проникающее ранение пр. половины таза с повреждением костей, осложнение флегмонной тазовой клетчатки и раневым сепсисом, умер 01.03.1944; захоронен: Полесская обл., Василевичский р-н, с. Василевичи
Добролюбская-Фукс Мария Гаврииловна.pdf