Добролюбський Костянтин Павлович

Історик

 К. П. Добролюбський народився 17 травня 1885 року в Оренбурзькій губернії.

 У 1915 році закінчив Новоросійський університет і залишився в аспірантурі на кафедрі всесвітньої історії. Випускна робота «Холопство у Стародавній Русі» виконана під керівництвом М. Є Щепкіна.

 В 1919 році склав магістерський іспит і почав працювати на посаді приватдоцента у Новоросійському університеті.

 Протягом 1920 – 1930 років викладав в Одеському інституті народної освіти.

 З 1933 року працював в Одеському державному університету. У 1934 – 1941, 1944 – 1953 роках завідував кафедрою нової історії. В 1940 – 1941, 1944 – 1953 роках був деканом історичного факультету. 

Як науковець вивчав історію Французької революції 1789 – 1794 років, ставши одним з перших радянських дослідників цієї теми.

 У 1934 році присвоєно вчене звання професора, а у 1936 році без захисту дисертації присуджений науковий ступінь доктора історичних наук за опубліковане дослідження з економічної політики термідоріанської реакції.

 В 1939 – 1941, 1944 – 1947 роках був депутатом Одеської міської ради депутатів трудящих. Виконував обов’язки голови правління Одеського будинку вчених.

 Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.».

 Помер 1 лютого 1953 року в Одесі.

Джерело: Букач В. М. Історики Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник. – Одеса: ПНПУ, 2020. – 112 с.