11 квітня 2025 року преставилася насельниця Одеського Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря монахиня Таїсія (в миру - Естер Серпіонова).

Матінка Таїсія має дуже багато громадських відзнак, серед яких: звання «Почесний працівник культури України», лауреат  українських премій ім. М. Божія, ім. К. Паустовського, «Культурна столиця» та інших. З 1990 року Естер Серпіонова - член Спілки художників України. У 1991 році стала кандидатом педагогічних наук. Вона - знаний педагог з 40-річним стажем викладання на художньо-графічному факультеті Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.Вона подвизалася в обителі з перших років її відродження після довгого періоду богоборчих гонінь, ліквідації та плюндрування, поклавши багато трудів на реставрацію й відновлення монастирських храмів і споруд.З благословення Високопреосвященного Митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела монахиня Таїсія заснувала і очолювала іконописне відділення Одеської духовної семінарії. Вона виховала цілу плеяду високопрофесійних іконописців, майстрів церковного стінопису та мозаїки.Під її керівництвом іконописне відділення ОДС стало одним із провідних профільних навчальних закладів  Української Православної Церкви. Вона випустила багато книжок, підручників, навчальних методичних посібників, присвячених іконопису та іншим сферам церковного мистецтва.За старанні труди во славу Церкви Христової і на благо народу України, високі здобутки в сфері організації навчального процесу в іконописному відділенні Одеської духовної семінарії, розвитку церковного мистецтва, виховання молоді, реставрації та відродження храмів, ікон, книг монахиня Таїсія (Серпіонова) була удостоєна нагородження різними церковними відзнаками, серед яких: орден Касперівської ікони Пресвятої Богородиці, медаль святителя Інокентія Херсонського II ступеня, Благословенна Грамота Високопреосвященнішого Митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела.

Народилася м. Таїсія 6 травня 1943 р. в місті Нижній Тагіл на Уралі, куди були евакуйовані під час Другої Світової війни її батьки - потомственні одесити.Після звільнення Одеси сімʼя повернулася додому. У 1959 р. Естер закінчила Одеську художню школу, у 1964 р. здобула спеціальність скульптора в Одеському державному художньому училищі. В 1971 р. закінчила  художньо-постановний факультет Ленінградського державного інституту театру, музики та кінематографії по спеціальності «художник - технолог сцени». Як театральний художник здійснила 36 вистав у різних театрах України та СНД, декілька з яких було відзначено преміями.Починаючи з 1972 р., постійно брала участь у виставках, конкурсах та симпозіумах вітчизняного й зарубіжного рівня. Провела 40 персональних виставок і арт-проектів, брала участь в українських та міжнародних конкурсах, де були представлені роботи зі скульптури, графіки, сценографіі та декоративно-прикладного мистецтва. Її багатогранна творчість здобула авторитет і повагу серед колег-художників та широких кіл громадськості.

Коли у 1992 році з благословення Високопреосвященного Митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела відродився Свято-Архангело-Михайлівський монастир, Естер Серпіонова стала послушницею обителі. Вона заснувала й очолила іконописну  майстерню монастиря. У 2012 році заснувала й очолила  іконописне відділення Одеської духовної семінарії. Прийнявши постриг, монахиня Таїсія мала благословення на особливий послух - продовжувати свою науково-педагогічну та художньо-професійну діяльність у стінах педуніверситету. В 2012 році Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України рішенням Атестаційної колегії присвоїло м. Таїсії вчене звання доцента кафедри ужиткової творчості та методико-художнього навчання університету ім. К. Д. Ушинського.

Матінка Таїсія мала багато громадських нагород і відзнак. У 2021 році вона стала лауреаткою конкурсу «Люди справи» газети «Вечірня Одеса» памʼяті Б. Ф. Деревʼянка. У 2022 році - лауреаткою обласної премії образотворчого мистецтва ім. М. Божія. У 2023 році - лауреаткою муніципальної літературної премії ім. Костянтина Паустовського.

Того ж року отримала лауреатство Всеукраїнського конкурсу «Українська мова - мова єднання» за виставку гобеленів «Захисти нас святими Твоїми ангелами», присвячену героїчним воїнам - захисникам України. У 2024 році стала лауреаткою муніципальної премії Одеського міського Голови «Культурна столиця».

Монахиня Таїсія була унікальною особистістю, яка поєднала в собі художній талант, педагогічне покликання, духовну глибину та багатогранну творчість. Пласти її доробку протягом довгого творчого життя розросталися і поширювалися на все нові й нові сфери культури та мистецтва, охоплювали різні техніки. Це живописні роботи, ескізи, етюди, малюнки, ілюстрації, ікони, велика та мала скульптура, різьблення по дереву, ткацтво, гаптування, декорації до вистав, художні проекти, вірші, наукові та методологічні публікації. Любов Матінки до Бога і людей в усій силі розкрилась через її творчість, що наповнена яскравими барвами та різноманітними формами й фактурами, охоплює різні сфери культури та мистецтва. Воістину вона протягом багатьох десятиліть створила свій власний неповторний світ, що так прекрасно інтерпретує всесвіт - вінець Божого творення. Адже її талант - це дарунок Самого Бога, Якому вона присвятила себе і в творчому, і в духовному житті.

Матінка Таїсія зробила великий внесок у розвиток церковної культури і мистецтва, вивчила багато іконописців, які трудяться зараз у різних єпархіях Української Православної Церкви. Іконописне відділення ОДС під проводом монахині Таїсії стало дуже авторитетним навчальним закладом. Тут діють, окрім іконописного факультету, також факультети стінопису, реставрації ікон та мозаїки - єдині в УПЦ. Також тут почав діяти факультатив реставрації старовиних книг, документів, фотографій.

Господь покликав м. Таїсію до Себе в оселі праведних після довгих років її плідної праці во славу Його Святої Церкви та на користь українській державі і народові України. Всі, хто знав її, назавжди триматимуть в серці теплу й вдячну памʼять про її світлий образ, її великий талант, її невтомну працелюбність, її безмежну любов до Бога і рідної Церкви. Царство небесне тружениці  Христовій! Вічна памʼять!

Одеська єпархія, 11.04.2025