Школа відіграє важливу роль у дитячому житті, вона виступає у ролі другої сім’ї, забезпечуючи захист та рутину тоді, коли все інше змінюється. Особливо важливо це в ситуації, коли дитина переживає втрату когось із рідних.
Як педагог може допомогти дитині у цій ситуації, надати їй підтримку?
Важливо:
1. Після обговорення з сім’єю та з дитячого дозволу весь клас має бути сповіщений про горе однокласника/однокласниці якнайшвидше.
2. Важливо повідомити всіх батьків класу про те, що сталося, тому що їм доведеться відповідати на запитання та занепокоєння про смерть своїм дітям.
3. Поговорити з кращими друзями дитини, обговорити шляхи підтримки в ситуації, що склалася. Таке відкрите визнання допомагає ситуації і, можливо, заохотить дитину говорити про те, що сталося зі своїми друзями, замість спроб ігнорувати ситуацію та уникати хворобливих почуттів.
Після повернення дитини до школи її втрата має бути визнана. Після цього все має повернутися до звичайного розпорядку (наскільки це можливо), без прояву особливих привілеїв для дитини. Школа часто єдине місце для дитини, можливе для уникнення хворобливих почуттів та теми оплакування. Проте у дитини має бути можливість поговорити з дорослим, що розуміє її, або побути, у разі потреби, наодинці.
Говорячи з дитиною, важливо уникати вживання наступних фраз:
Я знаю, як ти себе почуваєш
Можливо, так було краще
Йому (їй) краще, ніж нам зараз
Тобі треба постаратися подолати це
Давай поговоримо про інше
Ти сильний, щоб впоратися з цим
Що нас не вбиває, робить нас сильнішими
Ти маєш горювати
Ти маєш розслабитися
Добре, що ти вижив
Добре, що більше ніхто не помер
Могло бути і гірше; у тебе є ще брат/сестра/мама/тато
Ти тепер став головним/головною в сім’ї
Колись ти знайдеш відповідь
! Якщо дитина сама щось говорить із перерахованого, поставтеся до цього з повагою, але не говоріть про це самі
4. Важливо підтримувати регулярний контакт з батьками, інформуючи їх про те, як дитина справляється в школі, про можливу появу змін в її поведінці. Поява змін у поведінці дитини є нормальною реакцією в період горювання, але деякі з них потребують особливої уваги, зокрема:
• вразливість та підвищена плаксивість при дрібницях;
• перепади настрою;
• погляд у себе та мрійливість;
• психосоматичні симптоми;
• відсутність концентрації;
• погана успішність;
• надмірне занурення у роботу.
Зміни у поведінці не обов’язково з’являться відразу після втрати, можуть проявитися через місяці чи то роки після події. А тому вчителям необхідно знати про дату смерті та бути уважними до особливих днів, можливо, важким для дитини: річниці смерті, дні народження чи то якісь свята.