Склад Збройних Сил України

Історія створення

Сухопутні війська Збройних Сил України були сформовані у складі Збройних Сил України на підставі Указу Президента України відповідно до статті 4 Закону України “Про Збройні Сили України” у 1996 році.

Сухопутні війська Збройних Сил України є головним носієм бойової могутності Збройних Сил незалежної Української держави.

За своїм призначенням та обсягом покладених на них завдань вони відіграють вирішальну роль у виконанні Збройними Силами України своїх функцій я у мирний, так і воєнний час.

Механізовані і танкові війська, що складають основу Сухопутних військ, виконують завдання щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів противника, прориву оборони противника, розгрому його військ, захоплення важливих районів, рубежів і об’єктів, діють у складі морських та повітряних десантів.

До складу механізованих і танкових військ входять механізовані та танкові дивізії і бригади.

На озброєнні з’єднань і частин механізованих і танкових військ знаходяться:

танки Т-64, Т-72, Т-80, Т-84;

бронетранспортери БТР-60, БТР-70, БТР-80;

бойові машини піхоти БМП-1, БМП-2;

інші зразки озброєння.

Ракетні війська і артилерія Сухопутних військ складаються із з’єднань оперативно-тактичних і тактичних ракет, з’єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної та протитанкової артилерії, артилерійської розвідки, мінометних підрозділів та підрозділів протитанкових керованих ракет. Вони призначені для ураження живої сили, танків, артилерії, протитанкових засобів противника, авіації, об’єктів ППО та інших важливих об’єктів при веденні загальновійськової операції (бою).

На озброєнні з’єднань, частин та підрозділів РВіА знаходяться:

ракетні комплекси оперативно-тактичних, тактичних ракет;

реактивні системи залпового вогню типу “Смерч”, “Ураган”, “Град;

самохідні гармати “Гіацинт”, “Піон”, “Акація”, “Гвоздика”;

протитанкові засоби “Штурм”, “Конкурс”, “Рапіра”

Армійська авіація є найбільш маневреним родом Сухопутних військ, призначеним для виконання завдань у різноманітних умовах загальновійськового бою.

Частини і підрозділи армійської авіації ведуть розвідку, знищують бойову техніку та живу силу противника, здійснюють вогневу підтримку під час наступу чи контратаки, висаджують тактичні десанти, доставляють у вказані райони бойову техніку та особовий склад, виконують інші важливі завдання.

До складу Сухопутних військ входять бригади та полки армійської авіації .

З’єднання та частини армійської авіації Сухопутних військ мають на озброєнні вертольоти типу Мі-8, Мі-24 та їх модифікації.

Аеромобільні війська - високомобільний компонент Сухопутних військ. До аеромобільних військ відносяться з’єднання, частини та підрозділи зі складу сухопутних військ і армійської авіації, що цілеспрямовано підготовлені для спільних дій у тилу противника.

Аеромобільні війська знаходяться у постійній бойовій готовності і є наймобільнішим родом військ, який спроможний виконувати будь-яке завдання в різних умовах.

До складу аеромобільних військ входять аеромобільна дивізія, окремі аеромобільні бригади і полки.

Війська протиповітряної оборони Сухопутних військ призначені для прикриття військ від ударів противника з повітря у всіх видах бойових дій, при перегрупуванні та розташуванні їх на місці.

На озброєнні військ ППО Сухопутних військ знаходяться ефективні зенітні ракетні та зенітні артилерійські системи і комплекси, які характеризуються високою швидкострільністю, живучістю, маневреністю, здатністю діяти за будь-яких умов сучасного загальновійськового бою.

До зенітних ракетних систем та комплексів дивізійної ланки відносяться зенітні ракетні комплекси “Оса”, “Куб”, “Тор”.

До зенітних ракетних та зенітних артилерійських комплексів полкової ланки відносяться ЗРК “Стріла-10”, ЗГРК “Тунгуска”, ПЗРК “Ігла”, ЗАК “Шилка”.

Оснащення Сухопутних військ Збройних сил України (Wikipedia)

Складові компоненти Повітряних Сил

Одним із важливих напрямів реформування та розвитку Повітряних Сил ЗС України, є збалансований розвиток їх складових компонентів.

Повітряні Сили у своєму складі матимуть повітряний та протиповітряний компоненти, які розподілятимуться на роди:авіації (винищувальну, бомбардувальну, штурмову, розвідувальну, військово-транспортну та спеціальну);

протиповітряної оборони (зенітно-ракетні та радіотехнічні війська);

спеціальні війська (окремі військові частини і підрозділи: - розвідувальні, інженерні, РХБ захисту, зв’язку АСУ та РТЗ, РЕБ, метеорологічного забезпечення та інші);

частини матеріально-технічного і медичного забезпечення;

навчальні заклади.

У складі Повітряних Сил передбачається мати штаб та авіаційні бригади (винищувальні, бомбардувально-розвідувальні, штурмові, транспортні), зенітні ракетні з’єднання та радіотехнічні полки, а також військові частини та установи підтримки і забезпечення.

До складу Повітряних Сил входить: Командування Повітряних Сил, управління повітряних командувань, бригади тактичної та транспортної авіації, зенітні ракетні бригади та полки, радіотехнічні бригади, Харківський університет Повітряних Сил та частини безпосереднього підпорядкування. Загальна чисельність Повітряних Сил складає близько 49,5 тис.

На озброєнні Повітряних Сил знаходяться літаки МІГ-29, Су-27, Су-25, Су-24, Су-24МР, Іл-76, Ан-26, Ан-24, Л-39, зенітні ракетні комплекси С-300 та «Бук» різних модифікацій.

Підготовка фахівців для Повітряних Сил здійснюється в одному з провідних навчальних закладів Збройних Сил України — Харківському університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Завдання Повітряних Сил ЗС України

Виконання заходів реформування та розвитку Повітряних Сил Збройних Сил України забезпечить їх готовність до виконання наступних основних завдань:

ведення радіо-, радіотехнічної, радіолокаційної та повітряної розвідки, збору і узагальнення даних, оповіщення військ (сил), органів управління та вищого керівництва Збройних Сил України;

несення бойового чергування по протиповітряній обороні в Збройних Силах України;

участі у протиповітряній обороні держави та Збройних Сил України;

участі у протидії терористичним актам (в антитерористичних операціях), диверсіям на військових об’єктах та проявам тероризму з використанням повітряних суден;

нанесення ударів по визначених наземних (морських) цілях у тактичній та оперативно-тактичній глибині;

здійснення авіаційної підтримки військ (сил);

здійснення повітряних перевезень (евакуації повітрям);

участі у підготовці держави та її території до оборони;

участі у міжнародному військовому співробітництві та забезпечення можливості Повітряних Сил Збройних Сил України приймати ефективну участь як у довгострокових, так і короткострокових міжнародних миротворчих та гуманітарних операціях.

Повітряні Сили Збройних Сил України будуть орієнтовані на виконання завдань, перш за все, у складі багатонаціональних сил, участі у ліквідації наслідків стихійних лих, техногенних катастроф, надання допомоги населенню України та підтримки правоохоронних органів держави (відповідно до чинного законодавства України) у нейтралізації загроз невоєнного характеру.

Проте не виключається можливість виконання окремих завдань лише складом національних миротворчих контингентів.

Озброєння повітряних сил ЗСУ (Wikipedia)

Україна є і залишається морською державою. Геополітичні умови, наявність великих морських кордонів вимагають мати Військово-Морські Сили, які спроможні до дій щодо стримування, локалізації та нейтралізації збройного конфлікту на приморському напрямку.

Військово-Морські Сили Збройних Сил України призначені для стримування, локалізації і нейтралізації збройного конфлікту, а при необхідності - відсічи збройної агресії з моря як самостійно так і у взаємодії з іншими видами Збройних Сил України, військовими формуваннями, правоохоронними органами у відповідності з Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами з урахуванням принципів і норм міжнародного права та загальних принципів військового мистецтва.

Правовою основою діяльності ВМС ЗС України є: Конституція України, Воєнна доктрина України, Закони України “Про Збройні Сили України” та “Про оборону України”, військові статути Збройних Сил України, Положення про корабельну службу у ВМС ЗС України, інші закони України, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету міністрів України, Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, а також міжнародні договори України, що регулюють відносини в сфері оборони і згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України.

Організаційно Військово-Морські Сили Збройних Сил України включають Командування Військово-Морських Сил ЗС України, військово-морські бази, надводні сили, морську авіацію, морську піхоту і артилерію, частини та підрозділи всебічного забезпечення, а також військові навчальні заклади.

"Національний університет "Одеська морська академія", військово-морський ліцей.

За своїм функціональним призначенням Військово-Морські Сили Збройних Сил України розподілені на морський компонент Об’єднаних сил швидкого реагування та Основних сил оборони Збройних Сил України, які в свою чергу мають відповідні корабельні, авіаційні та берегові складові.

Існуюча структура Військово-Морських Сил Збройних Сил України в цілому збалансована за родами сил (військ), має оптимальну систему забезпечення, підготовки та застосування з’єднань, кораблів та частин з відповідною інфраструктурою, яка має здатність виконувати завдання за призначенням. Можливо вже сьогодні сказати, що Військово-Морські Сили мають практично всі риси свого майбутнього.

Список кораблів Військово-морських Сил України (Wikipedia)

VMSU.info - информационный сайт по кораблям, вспомогательным судам и катерам Военно-Морских Сил Украины

Десантно-штурмові війська (ДШВ) Збройних Сил України — це окремий рід військ Збройних Сил України, який призначений для вертикального охоплення противника та дій в його тилу.

Окремий рід військ — складова частина ЗС України, призначена для виконання властивих тільки їм завдань.

Десантно-штурмові війська спроможні швидко реагувати на різноманітні загрози та виклики, виконувати завдання за призначенням в умовах, що характеризуються високими маневреністю та автономністю дій.их операцій. З'єднання, частини і підрозділи високомобільних десантних військ — діють як повітряний десант та ведуть десантно-штурмові (аеромобільні) дії.

Основними завданнями ДШВ визначені:

порушення управління військами і роботи тилу противника;

заборона планомірного використання резервів противником;

боротьба з повітряними десантами і угрупуваннями противника, що прорвалися;

заняття і утримання важливих об’єктів (рубежів) з метою забезпечення безперешкодного і своєчасного оперативного розгортання військ (сил) у визначених операційних зонах (районах).

Крім основних завдань ДШВ можуть брати участь у: боротьбі з незаконними збройними формуваннями, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, заходах щодо здійснення захисту життя і здоров’я громадян та об’єктів державної власності за межами України та виконувати інші завдання, визначені законами України.

підрозділи спеціально навчених фахівців, які мають спеціальні можливості у сферах розвідки, прямих акцій та військової підтримки для виконання складних, небезпечних, інколи політично чутливих операцій, що проводить командування ССО. Вони є одним з чотирьох видів Збройних сил України, поряд із Сухопутними військами, Повітряними Силами, Військово-Морськими Силами.

Сили спеціальних операцій призначені для виконання широкого спектру завдань в сучасних умовах «гібридної війни».

Під спеціальними операціями розуміють різновид військової діяльності, який здійснюють спеціально створені сили, організовані, треновані та оснащені для цієї мети, які використовують оперативну техніку й методи, відмінні від традиційних військових.

До типових завдань ССО відносяться:

рейди та сучасні бойові дії;

психологічні операції (Psy-Ops);

здобуття розвідувальної інформації за лінією фронту;

робота «цивільної адміністрації» (залучення на свій бік населення);

створення агентурних мереж;

навчання іноземних армій, поліційних і безпекових сил (так зване «примноження сили»);

пошук, евакуація й доставка полонених, заручників;

медична допомога;

впровадження в структуру спецслужб і військових організацій з метою шпигунства або знищення людей, що представляють загрозу державі (в тому числі і на території інших держав);

підготовка до переворотів, повалення режимів;

виявлення, ідентифікація та визначення цілей для власних засобів ураження;

антитерористичні операції.

Командування сил спеціальних операцій ЗС України

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про внесення змін до деяких законів України щодо Сил спеціальних операцій Збройних Сил України

У своїй практичній діяльності Тил керується Конституцією й законами України, постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами, директивами Міністра оборони України та начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Тилове забезпечення військ (сил) організовується і здійснюється в усіх видах оперативної, бойової та повсякденної діяльності військ (сил) із метою підтримання їх у боєздатному стані, створення сприятливих умов для виконання поставлених завдань.

Тил Збройних Сил України у сучасному розумінні — це сполучна ланка між економікою держави й військами (силами). Через органи тилу безпосередньо здійснюється передача військам (силам) необхідних матеріальних засобів.

Тил Збройних Сил України включає:

тил Сухопутних військ;

тил Військово-Повітряних Сил;

тил Військово-Морських Сил;

тил оперативних командувань.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТИЛУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

визначення потреби військ (сил) у матеріальних засобах по службах тилу, їх отримання та доведення до частин (установ, підрозділів та військовослужбовців).

проведення ветеринарних заходів;

накопичення, утримання запасів матеріальних засобів по службах тилу та забезпечення ними військ (сил);

проведення комплексу заходів щодо забезпечення живучості тилу, його захисту, оборони, охорони та маскування;

підвезення усіх видів матеріальних засобів та здійснення військових перевезень;

здійснення заходів квартирно-експлуатаційного забезпечення;

виконання заходів технічного забезпечення військ (сил) по службах тилу.

Для керівництва Тилом Збройних Сил у всіх ланках є відповідні органи управління.

^Наверх