Сайти для вчителів
АнтиБулінговий Альянс (англ. мова)
Школа без цькування. Вчителю.
(онлайн-курс)
Сайти для батьків
Офіційні документи
Телефони «гарячих ліній»
Виникли проблеми? Немає з ким поділитися? Не зволікайте – звертайтеся по допомогу!
Національна дитяча «гаряча лінія» (безкоштовно )
0800500225 (зі стаціонарного телефону)
772 (з номерів Київстар та lifecell:)
Інформаційні, психологічні та юридичні консультації. Анонімно і конфіденційно
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерній дискримінації(безкоштовно )
0800500335 (зі стаціонарного телефону)
386 (з мобільного)
Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (консультації надаються на засадах анонімності та конфіденційності )
0800505501 ( безкоштовно зі стаціонарних телефонів України);
527 (безкоштовно з усіх номерів мобільних операторів)
- поліція 102;
- єдиний номер українських екстрених служб 112;
- 101 – служба порятунку, рятувальники;
- 103 – швидка медична допомога;
- 104 – газова служба.
Отримати консультацію з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидія домашньому насильству:
- урядовий контактний центр – 1547;
Отримати консультації та психологічну підтримку:
• національна гаряча лінія для дітей та молоді – 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 111 (з мобільного);
• національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації –
0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 123 (з мобільного).
Чат-бот у мережі Telegram „Дитина не сама” (@dytyna_ne_sama_bot) допомагає дітям у складних ситуаціях під час воєнного стану.
Служба у справах дітей та сім’ї
Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації
04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2-Д.
e-mail: ssds@obolonrda.gov.ua
уповноважена посадова особа :
інформує керівника;
протягом доби за допомогою телефонного зв’язку, електронної пошти інформує уповноважений підрозділ органу Національної поліції та службу у справах дітей;
забезпечує надання медичної допомоги (у разі потреби);
Виникли проблеми? Немає з ким поділитися? Не зволікайте – звертайтеся по допомогу!
Національна дитяча «гаряча лінія»(безкоштовно )
0800500225 (зі стаціонарного телефону)
772 (з номерів Київстар таlife:)
Інформаційні, психологічні та юридичні консультації. Анонімно і конфіденційно
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерній дискримінації(безкоштовно )
0800500335 (зі стаціонарного телефону)
386 (з мобільного)
Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (консультації надаються на засадах анонімності та конфіденційності )
0800505501 ( безкоштовно зі стаціонарних телефонів України);
527 (безкоштовно з усіх номерів мобільних операторів)
1. Закон України від 07.12.2017 № 2229-VІІІ«Про запобігання та протидію домашньому насильству»Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 658«Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»
2. Закон України від 05.09.2017 № 2145-VІІІ «Про освіту»
Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти
1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.
У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.
Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):
- невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
- за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
- повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
- повідомляє центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
- скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.
- фізичне (заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті);
- сексуальне (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені без згоди особи);
- психологічне (словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю);
- економічне (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися).
Кривдник з числа таких осіб:
- подружжя;
- особи, які проживають (проживали) спільно однією сім’єю;
- їх родичі;
- опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі;
- колишнє подружжя;
- наречені;
- особи, які мають спільних дітей.
Одразу викликати поліцію – 102!
Звернутися на «гарячу лінію» - 116-123 (цілодобово та безкоштовно в межах України)
Якщо Ви стали свідком насильства стосовно дитини – негайно повідомте про це службу у справах дітей! Захистіть дитину від домашнього насильства!
Найнебезпечніший співучасник домашнього насильства – мовчання!
#CтопНасильство Законом України «Про запобі
гання та протидію домашньому насильству» передбачено нові механізми захисту від домашнього насильства:
Терміновий заборонний припис
Підстава: ініціатива поліції або заява постражалої особи
Передбачає для кривдника: - зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
- заборону на вхід та перебування у місці проживання (перебування) постраждалої особи;
- заборону в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою.
За невиконання припису - штраф, громадські роботи або адміністративний арешт.
Термін дії припису - до 10 діб.
Обмежувальний припис
Підстава:заява потерпілої особи або її представника, батьків, родичів, органу опіки та піклування.
Рішення про застосування обмежувального припису приймає суд не пізніше 72 годин.
Передбачає для кривдника:
- заборону перебувати у в місці спільного проживання (перебування);
- усунення перешкод у користування майном потерпілою особою;
- обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
- заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання
(перебування), навчання, роботи, інших місця відвідування пострждалої особи;
- заборону особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її, спілкуватися з нею;
- заборону вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою.
Термін застосування - до 6 місяців.
безоплатна юридична допомога (захист, представництво у суді, складання документів)
Постраждалим від домашнього насильства гарантується правовий захист, правові послуги призначеного адвоката (юриста) оплачує держава.
Контакти центрів: www.legalaid.gov.ua/ua/local-centres
- психологічна підтримка та соціальні послуги (консультування, кризове та екстрене втручання, соціальний супровід, посередництво тощо) у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, мобільних бригадах соціально-психологічної допомоги
Контакти центрів: http://www.msp.gov.ua/news/14911.html
Контакти мобільних бригад: http://www.msp.gov.ua/news/14910.htm
- тимчасовий притулок у центрі соціально-психологічної допомоги, кризовому центрі або притулкудля жертв домашнього насильства.
Контакти центрів: http://www.msp.gov.ua/news/14909.html
Потрапити до такого закладу можна, звернувшись до місцевої державної адміністрації або міської ради.
Якщо Ви стали свідком домашнього насильства щодо своїх близьких, рідних, знайомих, звертайтеся до поліції! Ваша небайдужість може врятувати чиєсь життя*
*За статистикою, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть в результаті домашнього насильства.
Згідно з дослідженнями за оцінками експертів менше 23% постраждалих звертаються за допомогою.
Разом зробимо Україну вільною від насильства!
БУЛІНГ– це психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство учасників освітнього процесу, у тому числі із застосуванням електронних комунікацій. (мобільних телефонів, наприклад).
Як і у будь-якого явища у булінга є ознаки:
систематичність (повторюваність) діяння – 2 і більше;
наявність сторін (ролей) – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
причинно-наслідковий зв’язок між діями (бездіяльністю) та заподіянням шкоди (приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції особи).
Основними відмінностями конфлікту від булінгу є:
конфлікт одноразовий, булінг – повторювані дії
при конфлікті немає мети принизити опонента, або якимось чином завдати йому іншої шкоди (фізичної, матеріально тощо), це може бути незгода з чиєюсь позицією
при конфлікті сили сторін рівні. Мається на увазі не лише фізичні сили, а й те, чи можуть сторони вільно виражати свої думки.
За булінг, як і за будь яке порушення передбачена відповідальність
Станом на 01.06.2020 року доведений випадок булінгу тягне за собою штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин – якщо цькували вперше. І від 1700 до 3400 або громадські роботи від 40 до 60 годин, якщо дії вчинили повторно або знущалась група осіб.
У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть їхні батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Слово "булінг" походить від англійського bullying — цькування. Булінг в школі — це дії або бездіяльність учасників освітнього процесу, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Що таке кібербулінг?
Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований. Приклади включають:
поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометуюсь когось, у соціальних мережах;
надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;
видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.
Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.
ЮНІСЕФ:
Кожна соціальна платформа пропонує різні інструменти (див. нижче), які дозволяють вам обмежити тих, хто може коментувати або переглядати ваші публікації чи хто може автоматично ставати вашим другом, а також повідомляти про випадки булінгу. Багато з них передбачають прості кроки для того, щоб заблокувати користувача, припинити отримувати сповіщень від нього/неї або поскаржитися на кібербулінг. Ми радимо вивчити ці інструменти.
Соціальні мережі також надають освітні інструменти та рекомендації дітям, батькам та вчителям, щоб дізнатися про ризики та способи залишатися в безпеці в Інтернеті.
Окрім того, важливу роль у захисту від кібербулінгу можете зіграти ви. Подумайте, де у вашій громаді трапляється кібербулінг, та про способи, якими ви можете допомогти постраждалим: голосніше про це говорити, закликати кривдників припинити кібербулінг, звертатися до дорослих, яким ви довіряєте, або підвищувати обізнаність про цю проблему. Навіть простий акт доброти може змінити дуже багато.
Якщо ви переживаєте за свою безпеку або за щось, що трапилося з вами в Інтернеті, терміново поговоріть з дорослим, якому ви довіряєте. Або зверніться за підтримкою на гарячу лінію допомоги дітям та молоді. На таку лінію можна зателефонувати безкоштовно та поговорити, не називаючи свого імені.
>Дивитись відео-курс "Про кібербулінг для підлітків"
Facebook/Instagram:
Ми маємо низку інструментів, які допомагають захистити молодь:
Ви можете вирішити ігнорувати всі повідомлення від кривдника або скористатися нашою функцією «Обмежити» для вибіркового захисту вашого акаунту, причому кривдник про це не дізнається.
Ви можете модерувати коментарі до своїх публікацій.
Ви можете змінити свої налаштування, щоб вам могли надсилати повідомлення лише ті користувачі, за якими ви стежите.
А в Instagram ми надсилаємо вам сповіщення, коли ви збираєтесь опублікувати щось, що може «перетнути межу», та закликаємо вас ще раз подумати, чи варто це публікувати.
Для отримання додаткових порад про те, як захистити себе та інших від кібербулінгу, ознайомтеся з нашими ресурсами у Facebook чи Instagram.
Twitter:
Якщо користувачі в Twitter починають вас дратувати або ображати, ми маємо інструменти, які можуть вам допомогти. Ось перелік таких інструментів з інструкціями щодо їх налаштування. Ці та інші поради наводяться в нашому посібнику «Навчати та навчатися з Twitter»:
«Вимкнути сповіщення» – видалити твіти від певного акаунта з вашої стрічки, при цьому не припиняючи стежити за цим акаунтом та не блокуючи його.
«Заблокувати» – обмежити конкретні акаунти, щоб вони не могли контактувати з вами, бачити твіти та слідкувати за вами.
«Поскаржитися» – подати скаргу про образливу поведінку.
Експертні внески: Соня Лівінгстон (Sonia Livingstone), OBE, професор соціальної психології, кафедра медіа та комунікацій, Лондонська школа економіки; професор Аманда Серд (Amanda Third), науковий співробітник, Інститут культури та суспільства, Університет Західного Сіднея.
Особлива подяка: Facebook, Instagram та Twitter.
Внесок ЮНІСЕФ: Мерсі Агбай (Mercy Agbai), Стівен Блайт (Stephen Blight), Анджан Бозе (Anjan Bose), Алікс Кабрал (Alix Cabral), Росіо Азнар Дабан (Rocio Aznar Daban), Сіобан Дівайн (Siobhan Devine), Емма Фергюсон (Emma Ferguson), Ніколь Фостер (Nicole Foster), Нельсон Леоні (Nelson Leoni), Супріт Маханті (Supreet Mahanti), Кларіс Да Сілва і Паула (Clarice Da Silva e Paula), Майкл Сідвелл (Michael Sidwell), Даніель Кардефельт Вінтер (Daniel Kardefelt Winther).
Можливості повідомлення про булінг та ресурси безпеки
(посилання на ресурси безпеки в популярних соціальних мережах)
Дізнайтеся більше (посилання на інші ресурси ЮНІСЕФ щодо безпеки в Інтернеті)
Молодіжний маніфест #ЗУПИНИТИнасильство, The #ENDviolence Youth Manifesto
Поради з онлайн безпеки, Staying safe online tips
Поради про повідомлення про випадки насильства в школі, Tips for reporting violence at school
#ЗУПИНИТИнасильство з корейською музичною групою BTS, #ENDviolence with BTS
Булінг буває:
фізичний — нанесення тілесних ушкоджень;
економічний — навмисне пошкодження особистих речей, вимагання грошей, крадіжки;
психологічний — образи, погрози, непристойні жарти, ігнорування, шантаж, наклеп чи маніпуляції;
сексуальний — жарти сексуального характеру, принизливі жести та образливі чутки, зйомки у роздягальнях, сексуальні погрози;
кібербулінг — це переслідування за допомогою електронних пристроїв, в тому числі мобільних телефонів та інтернету.
Як розпізнати, якщо дитина стала об’єктом булінгу і що робити?
Насамперед вчителі і батьки повинні звернути увагу на зміни у поведінці учня чи учениці:
замкнутість, поганий настрій та пригніченість;
погіршення успішності в навчанні;
не бажання ходити у школу або дитина ходить до школи іншим шляхом;
нестандартні розмальовки в зошитах чи на руках дитини.
Якщо дитина міняється — це завжди помітно. Значить, настав час поговорити з нею. Тактовно і без тиску, щоб дитина довірилася і розповіла про свої проблеми. Дитина повинна бути впевнена, що вдома її зрозуміють, завжди допоможуть, дадуть пораду, а не покарають за якісь дії.
Зупинимо булінг разом! Не мовчіть!
Як допомогти дитині, якщо вона піддається булінгу?
Інколи діти стають жертвами булінгу. Вони соромляться про це говорити і часто звинувачують себе. Можуть відчувати себе безпорадними та вважати, що з ними щось не так. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:.
1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що «всі так роблять», або «він заслуговує на це».
2. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
3. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
4. Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
5. Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
6. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
7. . Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю, батька . Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
9. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
10. Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, охорони, батьків інших дітей.
11. Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога або соціального педагога.
12. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
13. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Пам’ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати свою поведінку.
Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що «всі так роблять», або «він заслуговує на це».
2. Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
3. Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як «хлопчики завжди будуть хлопчиками» або «глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства».
4. Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
5. Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
6. Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
7. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
8. Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
9. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
10. Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.
1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, що створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.
2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа Ії належить світові. Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну і неповторну.
3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики – це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.
4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.
5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.
6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.
7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.
8. Показуйте приклад позитивних дій ті вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.
9. Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який забороняється законом. Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».
10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.
11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.