ППД Ляшенко Л.П.

Ляшенко Лариса Павлівна, вихователь вищої категорії

Показове заняття "Маленькі дослідники"

                                                                           ФОТО                                      Заняття         

Тема досвіду: "Формування елементів екологічної культури у дітей дошкільного віку"

    Екологічне виховання й освіта передбачають формування у дітей знань і уявлень про навколишній світ, що включає природу і суспільство; розуміння взаємозв'язку між цими складовими світу і взаємозалежності; вироблення правильних форм взаємодії з навколишнім середовищем; розвиток емоційно-позитивного ставлення до природи. Екологічна культура особистості припускає наявність у людини певних знань і переконань, готовність до діяльності, а також володіння практичними діями, що узгоджуються з вимогами розумного, дбайливого ставлення до природи. Екологічна культура складається з таких компонентів:

·       екологічні знання і вміння;

·       екологічне мислення;

·       ціннісні орієнтації;

·       екологічно виправдана поведінка.

Особливу увагу при роботі з дітьми цього віку слід приділяти вихованню дбайливого ставлення до природи, формуванню вміння дотримуватися елементарних правил поведінки у взаємодії з природою.

Реалізація мети розділу іде через розв'язання таких завдань:

·       уточнення і поглиблення знань про рослини, тварини і природні явища;

·       формування знань про життєво необхідні умови для людини, тварин і рослин (живлення, зростання, розвиток);

·       формування елементарних уявлень про причинно-наслідкові зв'язки всередині природного комплексу;

·       розв'язок гуманного емоційно-доброзичливого і дбайливого ставлення до навколишнього світу;

·       формування потреби піклуватися про чистоту у своїй групі;

·       ознайомлення з природними чинниками, що впливають на здоров'я людини;

·       формування звички раціонально використовувати воду;

·       набуття вміння правильно взаємодіяти з навколишнім світом (елементарні правила поведінкив природі);

·       розвиток пізнавального інтересу до навколишнього світу;

·       формування естетичного ставлення до навколишнього світу.

Для реалізації цілей і завдань розділу передбачається слідування принципам: системності, сезонності, віковій адресності, інтеграції, координації діяльності педагогів, спадкоємності взаємодії з дитиною в умовах шкільної установи і сім'ї.

Систематичне і послідовне знайомство з навколишнім світом розвиває мовлення, пам'ять, мислення, уяву та сприяє всебічному розвиткові дитини.

У дитячому садку мають бути створені умови для ознайомлення дітей з природою: у груповій кімнаті, куточку природи, на території дитячого садка.

Інформація яку діти отримують має бути доступною для їхнього розуміння.

Робота в даному напрямку здійснюється на заняттях, у процесі спостережень, цільових екскурсій, читання художніх творів, різних ігор і розваг, трудової й продуктивної діяльності.

Для більш успішного засвоєння матеріалу доцільно використовувати такі форми роботи, як інтегровані заняття, експериментування, перегляд відеофільмів і телепередач, а також проходження спеціально розробленого екологічного маршруту - екологічної стежки. Екологічна стежка - це демонстраційний маршрут, що проходить через різні природні об'єкти і використовується для цілей екологічної освіти. Вибираючи маршрут слід врахувати кілька умов:

·       доступність для відвідування;

·       естетичну привабливість;

·       інформаційну ємність.

Доцільно організувати екологічну стежку так, щоб можна було познайомити дітей з різними природними явищами, з живими і неживими об'єктами; провести спостереження, організувати гру.

Екологічна Стежина може приходити у будівлі ДНЗ і на його території, а також у природних або наближених до них умовах (парк, сквер, ліс). У цьому випадку мають бути враховані місцерозташування садочка, а також регіональні та місцеві умови. Наприклад, маршрут екологічної стежини (у природних умовах, на повітрі) для дітей може складатися з таких стоянок:

·       квітник;

·       листяні дерева;

·       хвойні дерева;

·       чагарники;

·       водоймище;

·       шпаківня;

·       пеньок;

·       дерево, що росте на даху будівлі;

·       мурашник.

У груповій кімнаті рослини і тварини мають розміщуватись відповідно до природовідповідних умов. Головне, щоб вони були частиною навчально-виховного процесу і були абсолютно безпечні для життя і здоров'я дітей.

Екологічне виховання необхідно здійснювати з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей. При цьому особливу увагу слід приділяти таким темам, як: "Природа і здоров'я", "Харчування і здоров'я", "Сонце, повітря і вода - наші вірні друзі!", "Наші менші друзі" та іншим.

Необхідно організувати навчально-виховний процес так, щоб діти прагнули пізнати навколишній світ, уміли встановлювати взаємозв'язки (як людина залежить від природи і впливає на неї, як рослини пов'язані з повітрям і водою тощо) і могли застосувати отримані знання у своїй практичній діяльності. Цьому сприяють спеціально створені вихователем проблемні ситуації та різні ігри. Для дітей дошкільного віку необхідно вибирати ті ігри, які зрозумілі їм, доступні за віком і не суперечить принципам екологічного виховання.

У роботі з ознайомлення з навколишнім світом необхідно врахувати регіональний компонент (природу рідного краю, народні традиції, краєзнавство).