Сторінки історії
Перша школа в с. Рокитне
Земська 4-х класна школа в с. Рокитне була побудована у 1911 році. Шкільне приміщення було стандартне, розташоване в центрі села. Фундамент – цементовий. Вікна – дуже великі. Вкрита бляхою, пофарбованою червоною фарбою. Підлога – кахельна, викладена різнобарвною плиткою.Навколо школи був гарний фруктовий сад, красиві алеї, обсаджені бузком і жасмином. У шкільному дворі знаходилася майстерня, сарай, цементовий колодязь, вхідний льох. Школа була огороджена дерев’яним парканом. Уже у 1912 році в ній навчалося 67 дітей і працювало 3 вчителі та батюшка місцевої церкви. Церква знаходилася поряд зі школою.
У буремні роки громадянської війни
Весною 1918 року влада у селі перейшла до рук селянства. Кількість дітей, охоплених школою, значно зросла і у 1919 році становила 94 учні. Проте, протягом 1918 – 1920 р.р. навчання в школі проводилося не регулярно, бо часті переходи білогвардійських банд та іноземних загарбників утруднювали безперебійну роботу школи.
Із спогадів колишнього учня Бабки Василя Григоровича:
"Я закінчив 4 класи цієї школи. Поряд із навчальними предметами вивчався Закон Божий. Дисципліна в школі була сурова. Коли кількість учнів збільшилася і не вистачало посадочних місць, заняття проходили у батюшки вдома. Його будинок знаходився на подвір’ї церкви. Школа була красива. До цього часу пам’ятаю красу алей та чарівні запахи бузку."
Школа в період 1921 – 1933 років
Період життя школи в 1921 – 1927 роках характерний тим, що школа була відокремлена від церкви, збільшився контингент учнів. Так, у 1925 році в школі навчалися з І по ІV клас включно 136 учнів, а у 1926 році школа почала працювати у дві зміни, з’явилися паралельні класи.Восени 1926 року до перших класів було зараховано 63 дитини.
В цей період вчителями – ентузіастами були: Салімон Марія Михайлівна, Захарченко Ганна Іванівна.
Крім денного навчання при школі працювала вечірня школа (1927 – 1930 роки), в якій навчалося 47 учнів. Це був період ліквідації неписемності серед населення.
Крім навчання в школі велика група культармійців навчала неписемних вдома. На початок 1932 року кількість дітей у молодших класах настільки зросла, що виникло питання про відкриття V класу. Школа стала семирічною. У 1935 році перші 68 учнів закінчили сьомі класи і були випущені зі школи. У 1941 році кількість учнів досягла 450 чоловік. З них у І – ІV класах навчалося 240 учнів, у V – VII навчалося 210 учнів. П’ятих класів було три, шостих – два, сьомих – два.
Із спогадів Бабко Ганни Кузьмівни:
"У 1928 – 1934 роках я працювала кухарем у школі. Годували дітей безкоштовно. Продуктами забезпечував колгосп ‘’Вільний селянин’’. А завозила їх до їдальні завгосп Степанець Олександра. Готувала я на звичайній плиті, в яку були вмонтовані котли. Варила борщ, галушки, пекла млинці. Компот варила із сухофруктів, чай заварювала травами, які заготовляла сама. В їдальні стояли довгі столи і лави, за якими діти обідали. Вчителі, які проживали при школі, харчувалися теж. Всі були задоволені."
У жахливі роки Великої Вітчизняної війни ( 1941 – 1945 р.р. )
Розпочалася Велика Вітчизняна війна. Багато колишніх учнів і вчителів були мобілізовані на фронт. За завданням партії в селі залишилися секретар Кременчуцького району ЛКСМУ Білик В.П. та працівник міліції Банжула Ф.І.
На різних фронтах воювали учителі школи Шакун Іван Аврамович, Попов Іван Федорович, Антонечко Іван Омелянович, Кулініч Іван Микитович, Січний Борис Іванович, Колєснік Микола Степанович. А воїни-земляки в цей час героїчно захищали рідну землю на різних фронтах Батьківщини. Насмерть стояли під Москвою М.Т.Бабко, П.Т.Бабко, І.В.Богодист, Л.Т.Лахно. Героїчно захищав Ленінград Д.М.Дзюба.
Залишені патріоти В.П.Білик та працівник міліції Ф.І.Ванжула, колишні учні школи очолили підпільну боротьбу. Листівки з повідомленнями Радінформбюро про події на фронті, заклики до боротьби з ворогом, напади на фашистські установи – такі бойові справи підпільників.
За доносом зрадника В.П.Білик був розстріляний у м. Кременчуці. Колишні учні школи - учасники Великої Вітчизняної війни: Богодист Василь Григорович, Бабко Павло Софронович, Самійленко Владислав Миколайович, Кагал Олексій Максимович, Ярина Василь Панасович, Богодист Павло Микитович, Труш Марія Федорівна, Бабко Павло Григорович, Банжула Григорій Гаврилович, Неліпа Олексій Іванович, Ярина Віталій Іванович.
Школа у пристосованому приміщенні
У вересні 1943 року у приміщенні сільського клубу почала працювати початкова школа. Тоді головою сільської ради працював Артюшенко Андрій Махтейович, головою колгоспу ‘’Вільний селянин’’ – Гсінський, головою колгоспу ім. Ворошилова – Бабко Ю.І., завідуючою школи – Кіндратець У.І.Початковою школа була до 1948 року. Директором школи був Письменний М.Ф. У 1948 році була відкрита семирічна школа. Директором школи був Олійник О.Т., завучем – Курило І.Я.
Приміщення школи одноповерхове, складалося із 5 класних кімнат, директорського кабінету, невеличкої учительської кімнати. Загальна площа приміщень становила 270 кв. м. У школі на той час налічувалося 198 учнів, 15 учителів. Школа працювала у дві зміни. Було побудовано дві класні кімнати.
Школа була вкрита бляхою, прибудова – шифером. На шкільному подвір’ї знаходився сарай та колодязь. Гарні алеї вражали красою. За школою були пришкільні ділянки, фруктовий сад.
У 1951 році був перший випуск учнів сьомого класу. Директором школи був Січний Борис Іванович.
У 1959 році школа стала восьмирічною. Відвідували школу діти з усіх хуторів села. Вечорами світили газовими лампами. Учні були дисципліновані, старанні.
У 1964 році директором школи був Хамко Микола Іванович. Заступником по навчально – виховній роботі – Звіздай Поліна Григорівна.
У школі працював гурток юннатів, на навчально – дослідних ділянках проводилися дослідження впливу застосування посіву відбірним зерном, строків посіву, органічних і мінеральних добрив. Юннати та учні школи у 1956 році виростили кукурудзи на площі 7 га по 52ц. з гектару у зерні. У 1958 році посадили алею на садибі майбутньої школи.
У 1959 році виростили і здали державі кролів 350 штук загальною вагою 1,5 т.
У 1960 році юннати одержали високий урожай кукурудзи ‘’Одеська – 10 ’’ по 50 цн. З гектара у зерні і силосної маси по 650 ц з гектара.
Весною 1962 року учні школи посадили сад. Кращими юннатами були Чернецька Олена, Хміль Левко, Січна Антоніна, Бобер Лідія.
Світле і радісне приміщення
5 листопада 1965 року. У цей радісний день учителі, учні переїжджали у нове приміщення школи, нехай нетипове, але світле, із просторими класами по 50 кв. метрів. Приміщення нової школи двоповерхове, складалося із 7 класних кімнат, директорського кабінету, невеличкої учительської кімнати та хімічного кабінету. Загальна площа приміщень – 425 кв.м. У школі на той час налічувалося 185 учнів, 19 вчителів, два класи працювали у другу зміну. Директором школи був Колєснік Микола Степанович, заступником по навчально – виховній роботі – Звіздай Поліна Григорівна.
Всі вчителі молодших і старших класів активно включилися у обладнання класів: Низенко Н.М., Богодист Л.В., Черняк Н.С., Січний Б.І., Колєснік Г.М., Плахотник І.П., Січна Н.С., Степаненко Н.П., Шевченко В.Н., Богодист П.І. та інші.
Навколо школи було посаджено лісополосу (відповідальний учитель Богодист П.І. ), а трохи пізніше – алею ( відповідальні учителі Плахотник І.П.,Богодист П.І. ).
Педагогічний колектив дружно працював над питанням поліпшення житлових умов учителів. За активної допомоги працівників колективу школи було побудовано будинок директора школи, будинок учителя.Так, вселилися у нові будинки сім’ї вчителів Плахотника І.П., Низенко Н.М.
Чудовий подарунок дітям
1 вересня 1985 року у с. Рокитне відкрила двері для своїх вихованців нова школа на 320 місць. Будівництво здійснювало БМУ ‘’Житлобуд’’ (начальник управління Матійченко В.Ф., начальник дільниці № 1 Демиденко В.І., виконроб Прохоренко В.Т. ). Велику допомогу у будівництві надав радгосп ‘’Рокитнянський’’ ( директор Одійчук В.П. ). Директором школи був Плахотник І.П., головою профкому Низенко Н.М., секретарем комсомольської організації Сажко Наталія, головою Ради піонерської дружини Чмирук Світлана.
У школі працювало 20 учителів, навчалося 170 учнів.
До послуг дітей - чудово обладнані кабінети української мови і літератури, фізики, математики, хімії, лінгафонний кабінет, кабінети історії, 1 – 4 класів, спальня та ігрова для шестиліток, майстерня, спортивний зал, їдальня.
Всього у школі 23 кабінети, площею 1250 кв.м.
1 вересня1987 року Рокитнянська восьмирічна школа була реорганізована в середню.
У 9 клас було прийнято 12 учнів.
І ось через два роки відбувся перший випускний вечір десятикласників.
Першими випускниками стали Білогуб Анжела, Білявська Світлана, Бабко Сергій, Дем’яненко Наталія, Дука Олег, Лук’янець Сергій, Миргородський Віктор, Одійчук Олександр, Пархоменко Валентина, П’ятигора Ольга, Філімонов Євген, Чухліч Олег.
За матеріалами шкільного архіву
