Інтегрований урок
(українська література та історія України
Тема. Українське шістдесятництво – «покоління проти течії»
Мета:
- розкрити зв'язок українського дисидентського руху з явищем «шістдесятників»;
дати загальну характеристику творчості митців-«шістдесятників»; поглибити знання учнів про їх життєвий і творчий шлях;
- розвивати пізнавальну активність учнів; уміння самостійно готувати повідомлення, презентації; сприймати й аналізувати художній текст як свідчення певної історичної доби та мистецьке явище; робити висновки й аргументовано відстоювати власні погляди; творчі здібності; навички аналізувати події; робити висновки й аргументовано відстоювати власні погляди;
- виховувати в учнів інтерес до національної історії та літератури; культуру мовлення; високі моральні якості на основі кращих зразків національної спадщини; почуття відповідальності за долю України; толерантне ставлення до думки опонентів.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Вид уроку: інтегрований урок із історії та української літератури.
Методи і прийоми: робота в малих групах, постановка проблемних питань, проектна діяльність, асоціативний кущ, «Дуель», літературний диктант, тестування, самоаналіз, самооцінка.
Обладнання: інформаційні аркуші для учнів «Шпаргалка до теми», портрети митців, епіграфи.
Хочеш жити у вільній державі – не жалій себе.
Хочеш жити у чесній державі – не жалій інших.
Хочеш жити у правовій державі –
не бійся віддати своє життя
Сенека.
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Ліна Костенко.
Хід уроку
І. Організаційний момент. Створення робочого настрою.
1. Вчитель історії.
Добрий день, шановні одинадцятикласники. Сьогодні у нас незвичайне навчальне заняття – інтегрований урок із історії України та української літератури. З вами працюватимуть 2 координатори роботи – я і вчитель української літератури. Як бачите, що вчительський стіл відсутній. А це означає, що ми з вами на рівних умовах проведемо засідання «круглого столу».
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Вчитель історії.
Давньоримський філософ Сенека говорив: «Хочеш жити у вільній державі – не жалій себе. Хочеш жити у чесній державі – не жалій інших. Хочеш жити у правовій державі – не бійся віддати своє життя»
Саме цими словами я хочу розпочати наш урок – екскурс в минуле. У те минуле, яке дало нашій державі нових митців, нові твори літератури, музики, живопису, кіномистецтва. У 60рр. ХХ століття.
ІІІ. Оголошення теми, завдань і планування уроку. Прогнозування результатів.
1. Вчитель історії.
Отож, тема сьогоднішнього уроку: «Українське шістдесятництво – «покоління проти течії».
Для роботи на уроці ви об’єдналися в групи: істориків, журналістів, літераторів. А щоб краще сприйняти тему ви будете користуватися інформаційним аркушем «Шпаргалка з теми». Тут записані очікувані результати, проблемні запитання, завдання, тести. У ході роботи заповнюйте його,а в кінці уроку ми здійснимо взаємоперевірку та самооцінювання.
Що ви очікуєте від сьогоднішнього заняття.
(Усі по черзі зачитують «очікувані результати»).
Бажаємо вам успіху.
IV. Актуалізація опорних знань.
1. Учитель літератури.
Отже, мова йтиме про 60-ті роки ХХ століття. Які асоціації пов’язані у вас із цим часом. Подумайте, запишіть їх і озвучте. Роль асоціативного куща у нас буде виконувати парасолька, на яку ви повинні прикріпити написані асоціації. Будь ласка, виконайте це завдання.
60-ті роки
Приблизні відповіді учнів:
- Післясталінське десятиліття;
- Хрущовська відлига;
- Реабілітація політв’язнів, репресованих шістдесятників;
- ХХ з’їзд КПРС 1956р. ;
- Послаблення цензури;
- Заснування Шевченківської премії;
- Призначення 1-м секретарем КП(б)У Шелеста;
- Празька весна 1968р.
2. Учитель історії.
Молодці! Саме ці чинники і мали значний вплив на появу руху шістдесятників.
3. Учитель літератури.
- Скажіть, будь ласка, якого кольору парасолька? (Оранжевого, помаранчевого, жовтогарячого, червоногарячого).
- Які це слова? (Синоніми)
- А що називається синонімами?
- За яким правилом ми здійснюємо написання цих прикметників?
- Із чим у вас асоціюється ця парасолька? (Життя, сонце, соняшник, Помаранчева революція, поезія І. Драча «Балада про соняшник»).
Учитель літератури цитує
Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе.
Щоб стати навіки соняшником.
- Чому, на вашу думку, І. Драч описав образ соняшника?
- Творчість І. Драча відноситься до якого періоду історії та літератури?
V. Осмислення змісту теми.
1. Учитель історії.
Діти, перед тим, як розпочати екскурс у минуле, давайте пригадаємо «поняття» шістдесятництво, дисидентський рух, плеяда.
Словникова робота.
• Шістдесятництво – рух творчої молоді, яка осягла світ, органічно поєднуючи в собі загальнолюдські та національні цінності, легко знаходила нову оригінальну тематику, не обмежену рамками офіційної ідеології.
• Дисидентський рух – опозиційний рух проти панівної ідеології, суспільного ладу.
• Плеяда – сузір’я.
Зверніть увагу на дошку, як ви думаєте, чому на ній розміщені зірки ( це плеяда митців-шістдесятників). Молодці, а тепер перейдемо до виступу групи істориків, яка досліджувала передумови виникнення шістдесятництва. Надаємо їм слово.
2. Демонстрації презентації.
Учитель історії.
Група журналістів познайомить вас із найвідомішими українськими митцями. Під час їхньої розповіді ви заповнюєте таблицю зі шпаргалки.
3. Виступ групи журналістів.
( На фоні демонстрації фільму «Шістдесятники» учні розповідають про життєвий і творчий шлях митців).
Учитель історії.
Дякую за виступ. Запрошуємо до слова літераторів. А право на проведення екскурсу передаємо вчителю української літератури та групі літераторів.
4. Учитель літератури.
«Шістдесяті роки — це час, коли люди починають засвоювати не лише висоти всесвіту, а й глибини людської душі, це час, коли було надруковане 26-томне видання «Історія міст і сіл України», це час, коли почнуть відкривати імена письменників, які були штучно вилучені з літературного процесу (М. Хвильовий, Г. Косинка,
Б.-І. Антонич, М. Куліш, В. Підмогильний), це час, коли на літературному схилі засяють імена М. Вінграновського, В. Симоненка, І. Драча, І. Світличного, Є. Сверстюка, Л. Костенко, В. Стуса…
Про це та двох найяскравіших представників «шістдесятництва» Л. Костенко та
В. Симоненка ви дізнаєтеся з розповіді групи літераторів.
5. Виступ групи літераторів «Особливості розвитку літератури в шістдесятих роках ХХ століття»
1. Першими «відлигу» відчули й усвідомили цю свободу інтелігенти. Ще в 1953 р. вийшла дебютна книга Д. Павличка «Любов і ненависть», а в 1957 р. Л. Костенко «Проміння землі» — митців, які стали немовби «предтечами» шістдесятництва, а згодом на рівних улилися в цей широкий соціокультурний рух. У 1961 р. з’являється низка «кардинально» нових творів: М. Вінграновського «З книги першої, ще не виданої», І. Драча «Ніж у сонці.», Є. Гуцала «Зелена радість конвалій», публікації
В. Симоненка, В. Стуса, Григора Тютюнника, Б. Олійника… Молоді таланти намагалися позбутися нагляду й тиску КДБ, гуртувалися самочинно, виходячи зі справжніх ідейно-естетичних інтересів. Вони збиралися, зокрема, на київській квартирі І. Світличного, яка на початку 1960-х pp. стала своєрідним центром національної культури.
Наступного, 1962 р., гарматним залпом «вистрелили» у світ перші поетичні збірки М. Вінграновського («Атомні прелюди»), В. Симоненка («Тиша і грім»), І. Драча («Соняшник»). Це був таки справді — вибух. Хвиля творчої свободи явила Україні й світові плеяду митців, імена яких на той час були незнайомими й новими, а тепер є славою й гордістю нації. Саме їх стали називати шістдесятниками – це нова генерація творців, які прагнули сказати власне, оригінальне слово.
2. У 60-х pp. ХХ ст. відбувся перегляд морально-етичних цінностей у житті та літературі, загострилося питання правди та історичної пам’яті. Свій варіант зведення рахунків із несправедливим минулим і сучасністю запропонував М. Стельмах у романі «Правда і кривда». Він звернувся до забороненої теми — голодомору 1932–1933 pp. та сталінських репресій («Дума про тебе», «Чотири броди»), хоча повністю розкрити її з огляду на тогочасну цензуру йому не вдалося.
Досить широко постає жанрова система «шістдесятників» (лірична поезія, балади, притчі, етюди, поеми, сонети, рубаї, ліричні новели, історичні романи, роман у віршах, химерна проза). З’являються нові теми в українській літературі: історична пам’ять, людина у всьому багатстві її проявів, підкорення космосу, етична правомірність, стандартизація особистості в умовах новітнього міщанства.
3. Отже, явище «шістдесятництва» було неоднозначним як за творчими постатями, так і за стильовими течіями та ідейно-естетичними вподобаннями. Тут є й модерністи
(І. Драч, В. Голобородько, М. Воробйов), і неоромантики (М. Вінграновський,
Р. Лубківський), і неонародники (В. Симоненко, Б. Олійник), і постмодерністи
(В. Стус). Таке розмаїття свідчило про багатство відновлюваної української літератури. Воно не вкладалося в жорсткі рамки «соціалістичного реалізму», загрожувало його існуванню, і тому радянська влада та слухняна критика намагалися його дискредитувати, звинувачуючи в «естетизмі», «абстракціонізмі», відірваності від життя.
4. Доля «бунтарки української літератури» Ліни Костенко
Ліна Костенко народилася 19 березня 1930р. в м. Ржищеві під Києвом в учительській родині. Коли дівчинці виповнилося 6 р., сім'я переїхала в Київ. Батька переслідували КДБ та перед війною кинули в табір. Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро». У 1946р. були опубліковані її перші вірші.
Спочатку навчалась у Київському педагогічному інституті, а в 1952р. стає студенткою Московського літературного інституту ім.. М. Горького. Незабаром виходять перші збірки «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958), які викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім’я серед визначних майстрів української поезії. Саме тоді Ліна Костенко стає однією з найактивніших учасниць шістдесятників. Збірку «Зоряний інтеграл» заборонили цензурою. Однак письменницю не арештували, але заборонили друкувати її твори на довгих 16 років.
Книги Л. Костенко «Над берегами вічної ріки», «Маруся Чурай», «Неповторність» стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший розвиток. Перу Л. Костенко також належать збірки «Сад нетанучих скульптур», збірка віршів для дітей «Бузиновий цар». У 1987 році за роман у віршах «Маруся Чурай» була удостоєна Державної премії ім. Т. Г. Шевченка. За свою творчість отримала премію фундації Антоновичів, Ф. Петрарки, медаль Святого Володимира, стала лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Теліги, професором Києво-Могилянська академії. У 90-х роках перестала брати участь у громадському житті, відмовилася від звання Героя України.
Живе і працює Ліна Костенко в Києві.
5. Доля «витязя української поезії»
Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селищі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Дитинство припало на роки війни, було важким, голодним, зростав Василь без батька, який залишив сім’ю. Мати тяжко працювала, заробляючи на шматок хліба. Допомагали дідусь і бабуся.
1952 р. закінчив середню школу в Тарандинцях і вступив на факультет журналістики Київського університету. Працював у «Черкаській правді», «Молоді Черкащини», «Робітничій газеті». Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче. Перша збірка «Тиша і грім» (1962 р.) була впливом серця чистого і довірливого юнака, захопленого повівами «хрущовської відлиги». Василь Симоненко бере участь у роботі Клубу творчої молоді, їздить Україною, спілкуючись із ровесниками. Потім поет працює в комісії, що займалася розслідуванням масових розстрілів у катівнях НКВС. Потрапляє під нагляд КДБ. Улітку 1962р. міліціонери заарештували та жорстоко побили. Восени 1962р. починає писати щоденник «Окрайці думок». У 1963 вийшла казка «Цар Плаксій та Лоскотон». В. Симоненко мав такі псевдоніми: В. Щербань, С. Василенко, Симон. На початку вересня 1963р. ліг у лікарню, оскільки після побиття його мучили болі, було діагностовано рак нирок.
Помер В. Симоненко 14 грудня 1963 р, проживши всього-на-всього 28 років.
6. Учитель літератури.
Ви ознайомилися з особливостями розвитку літератури в шістдесятих роках ХХ століття, життєвим і творчим шляхом поетів-шістдесятників, а зараз ми проаналізуємо поезію В. Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці...».
7. Декламування поезії В. Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці...» напам’ять.
8. Аналіз поезії В. Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці...» та заповнення паспорта твору.
- Визначте рід і жанр літератури твору В. Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці...»?
- Яку тему розкрив автор у своїй поезії?
- Яку ідею сповідує В. Симоненко у вірші?
- У якій формі написано поезію? (Монологу ліричного героя).
- Хто є головним образом твору? (Ліричний герой, у монолозі якого передається любов до України, ненависть до ворогів, яких він називає «недругами», «чортами». У творі зримо наявний образ України, яку ліричний герой називає «матір’ю», «молитвою», «віковою розпукою».).
- Яке почуття домінує у вірші ?(Сповідь, сум, щирість…)
- Як автор поезії називає ворогів України? («Недруги», «чорти»)
- Чому назви країн «америки» й «росії» В. Симоненко написав з малої літери?
- Чи є в поезії символи? Їх зміст і значення.
- Зверніться до тексту поезії та визначте художні засоби (епітети, порівняння, метафори, риторичні запитання та риторичні оклики)
Паспорт твору
Рід літератури: патріотична лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Тема: звеличення рідної землі, її історії.
Мотив твору: роздуми над долею рідної землі, її історії; розкриття щирих синівських почуттів поета до своєї Батьківщини; возвеличення любові до рідної землі, заклик до земляків любити вітчизну, дбати про її майбутнє.
Художні засоби: епітети: «червоні блискавиці», «мамо, горда і вродлива», «святе синівське право», «дні занадто куці та малі», «зіниці голубі, тривожні», «розпука вікова», «хмари бурякові», «священне знамено»;
метафори: «пливе за роком рік», «перли в душі сію», «мовчать Америки й Росії», «чорти живуть на небі», «палають хмари», «сичать образи»;
порівняння: «зіниці голубі, тривожні, ніби рань»; звертання: «Україно!», «недруги лукаві», «друзі», «нене»;
риторичне запитання: «Як же я без друзів обійдуся, без лобів їх, без очей і рук?»;
риторичні оклики: «Ти для мене диво!», «Одійдіте, недруги лукаві!», «Друзі, зачекайте на путі!», «Чуєш — битви споконвічний грюк!».
VI. Закріплення матеріалу.
1. Історико-літературна дуель.
Учитель історії.
Продовжіть речення:
1. Шістдесятництво – це ….
2. Назвіть хронологічні рамки цього явища.
3. Кого з митців 60 рр. ви можете назвати?
4. Чи близькі поняття шістдесятники і дисиденти?
5. Як наприкінці 1960-х років називали людей, які не поділяли панівної в СРСР ідеології? (Дисиденти.)
6. Назвіть хвилі арештів дисидентів.
Учитель літератури.
1. Кого О. Гончар назвав «витязем молодої української поезії»? (В. Симоненко)
2. «Цитадель духу» української літератури (Ліна Костенко).
3. Дівчина з легенди (Маруся Чурай).
4. Кого називали «сонячний поет»? (Іван Драч)
5. Про кого говорили «Шевченко ХХ століття? (В. Стус)
6. Який поет написав сценарій до кінофільму «Камінний хрест»? (Іван Драч)
7. Чиї слова «Політичної біжутерії не ношу»? (Ліна Костенко)
8. Пригадайте рядки з поезії Л. Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать…», визначте вид лірики твору (філософська лірика).
9. Скільки псевдонімів було у В. Симоненка? (3)
10. Виберіть зайве прізвище: Є. Гуцало, О. Довженко, В. Стус, Гр. Тютюнник.
VII. Рефлексія.
1. Виконання тестів.
Установіть відповідність:
Назва твору Автор
1. «Українське альфреско» А) М. Вінграновський
2. «Ти знаєш, що ти – людина…» Б) В. Стус
3. «Як добре те, що смерті не боюсь я…» В) Ліна Костенко
4. «Сеньйорито акації, добрий вечір» Г) В. Симоненко
Д) І. Драч
Установіть відповідність:
Назва твору Автор
1. «Маруся Чурай» А) колискова
2. «Три зозулі з поклоном» Б) модерна балада
3. «Балада про соняшник» В) роман у віршах
4. «Лебеді материнства» Г) сонет
Д) новела
Установіть відповідність:
Подія Рік
1. Проведення ХХ з’їзду КПРС А) 1962 р.
2. Прем’єра фільму С. Параджанова Б) 1972 р.
3. Друга хвиля арештів опозиції В) 1982 р.
4. Заснування Шевченківської премії Г) 1956 р.
Д) 1965 р.
VІІІ. Підбиття підсумків.
1. Вчитель історії.
Ми завершили з вами спілкування. А тепер повернемося до теми уроку. На вашу думку, чому шістдесятників називають «поколінням проти течії»? (Відповіді учнів)
- Як ви вважаєте чому саме таку тему ми обрали для спілкування?
- Чому епіграфом до уроку я обрала слова Сенеки?
Хочеш жити у вільній державі – не жалій себе.
Хочеш жити у чесній державі – не жалій інших.
Хочеш жити у правовій державі –
не бійся віддати своє життя
Сенека.
2. Учитель літератури.
- Поясніть, як ви розумієте слова Ліни Костенко, чому саме їх можна віднести до діяльності шістдесятників?
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Діти, ви стоїте на порозі дорослого життя, вчіться розрізняти добро і зло, правду і брехню, вірте у чесність, справедливість і порядність. Не йдіть проти себе. Не бійтеся
сказати те, що думаєте. А науку цю беріть із творів, які написали чесні й порядні люди. Вони — частина України, частина нас самих. Вони любили і люблять
свою Вітчизну і народ, вболівають за його свободу. Уся їх «провина» була в тому, що мали власний погляд на становище України і методи керівництва суспільством, у тому, що вірили у вільну Україну, любили рідну мову, сподівалися на свободу слова і дій.
IX. Домашнє завдання.
Вивчити матеріали конспекту, доповнити його, адже озвучуванні теми виносяться на ЗНО з української літератури та історії України. Підготувати запитання до рубрики «на засипку» вчителю.
Шпаргалка з теми
Тема уроку. Українське шістдесятництво – «покоління проти течії»
Очікувані результати
Після цього уроку ми зможемо:
- розповісти про рух «шістдесятників»;
- характеризувати поняття «шістдесятництво», дисидентство;
- називати імена митців;
- визначити вплив руху творчої молоді на сьогодення;
- робити аналіз художніх творів;
- набути навичок роботи в групах, аналізу джерела інформації та створення презентаційних проектів.
Словник до теми
«Шістдесятництво» - рух творчої молоді, яка осягла світ, органічно поєднуючи в собі загальнолюдські та національні цінності, легко знаходила нову оригінальну тематику, не обмежену рамками офіційної ідеології.
Дисидент – людина, яка мислить інакше, виступає проти панівної ідеології, суспільного ладу.
Дисидентський рух – опозиційний рух проти панівної ідеології, суспільного ладу.
Плеяда – сузір’я.
Предтеча – 1. Особа, що своєю діяльністю підготувала шлях, умови для діяльності інших; попередник. 2. перен. Явище, подія, що підготували ґрунт, умови для наступних явищ, подій або передують іншим явищам, подіям.
План роботи на уроці
1. Передумови появи руху творчої молоді (виступ групи істориків).
2. Представники «шістдесятництва» в різних сферах мистецтва (виступ групи журналістів).
3. Особливості розвитку літератури в шістдесятих роках ХХ століття ( виступ групи літераторів).
Практичні завдання
1. Робота з таблицею
Вид мистецтва
Митці
Твори
Музичне
Образотворче
Кінематограф
Література
2. Виконання тестів.
1. Установіть відповідність:
Назва твору Автор
1. «Українське альфреско» А) М. Вінграновський
2. «Ти знаєш, що ти – людина…» Б) В. Стус
3. «Як добре те, що смерті не боюсь я…» В) Ліна Костенко
4. «Сеньйорито акації, добрий вечір» Г) В. Симоненко
Д) І. Драч
2. Установіть відповідність:
Назва твору Автор
1. «Маруся Чурай» А) колискова
2. «Три зозулі з поклоном» Б) модерна балада
3. «Балада про соняшник» В) роман у віршах
4. «Лебеді материнства» Г) сонет
Д) новела
3. Установіть відповідність:
Подія Рік
1. Проведення ХХ з’їзду КПРС А) 1962 р.
2. Прем’єра фільму С. Параджанова Б) 1972 р.
3. Друга хвиля арештів опозиції В) 1982 р.
4. Заснування Шевченківської премії Г) 1956 р.
Д) 1965 р.