Досвід роботи
Опис досвіду роботи
Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема активізація пізнавальної діяльності та творчих здібностей особистості.
Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.
Умовою успіху в розвитку мислення є висока пізнавальна активність учнів. Ефективне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій кожної дитини. Пошуки форм і методів навчання, що активізували вплив на процес навчання, призводять до підвищення актуальності розвивальних і проблемних методів, самостійної роботи, творчості дітей. При цьому психологічно обґрунтований вигляд має така організація уроку, за якої діти вчаться не з примусу, а з бажанням і зацікавленістю.
Актуальність визначеного напрямку допомогла мені зробити вибір самоосвітньої проблеми: «Використання активних форм і методів навчання учнів на уроках української мови та літератури». Питанням критичного мислення та інтерактивного навчання, які я взяла за основу, присвячена велика кількість сучасних педагогічних досліджень К.О. Баханова, Г.О. Фреймана, О.І. Пометуна, С.О. Сисоєва, А. Кроуфорд, В. Саул.
Що ж треба робити, щоб наші учні йшли на уроки із задоволенням, уважно слухали вчителя, запам’ятовували навчальний матеріал, вміли використовувати свої знання на практиці?
Шукаючи відповіді на дане запитання, я дійшла висновку, що по-перше, кожен клас, кожна дитина повинна бути для вчителя цікавою, по-друге, ми повинні з радістю йти до дітей, по-третє, потрібно не забувати вчитися й самому, щоб бути компетентним у сучасному потоці інформації. Тому, на уроках використовую такі активні форми й методи навчання, які зацікавлюють, стимулюють, розвивають мислення та активізують учнів. І прагну, щоб діти обговорювали, сперечалися, мислили й доводили свою думку.
Школа – модель суспільства, і говорячи про права людини, рівність і свободу, намагаюсь не забувати про те, що в нашій конкретній школі, конкретному шостому, восьмому, одинадцятому класах дитина не може бути безликим об’єктом, який майже не говорить, бо не хоче говорити. Спілкуватися з учнем чи ученицею, як з партнерами, не опускатися, а піднятися на рівень дитини - мета моєї педагогічної діяльності. Працюючи дванадцятий рік у школі, постійно прагну змінити практику своєї роботи, щоб сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них критичного мислення. Прагну, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, вирішували, інтерпретували та дискутували за його змістом, адже саме на активних заняттях, якщо їх орієнтовано на досягнення конкретних цілей і добре організовано, учні засвоюють матеріал найбільш повно і з користю для себе.
Зважаючи на те, що процес навчання в нас здійснюється за класно – урочною системою, безперечно, основною організаційною формою навчально – виховного процесу в школі був, є і залишається урок. Тому головне завдання, яке я ставлю перед собою як педагогом - це проведення якісного, ефективного уроку.
Під час моделювання майбутнього уроку я враховую:
• місце уроку в змістовному та методичному аспекті в межах теми, розділу;
• загальну мету вивчення цього матеріалу;
• необхідну методичну літературу;
• власні педагогічні ідеї та напрацювання;
• передовий педагогічний досвід учителів-філологів;
• тип і загальну структуру проведення уроку;
• сучасні методи та форми роботи на уроці;
• наявну або необхідну матеріальну базу, перелік інформаційних джерел, наочності та дидактичних матеріалів.
Обов’язковим елементом роботи над моделюванням уроку, на мою думку, є його удосконалення. Проаналізувавши кожен проведений урок, можна визначити позитивні
елементи («Що вдалося?») та виправити недоліки («Що не вдалося? З якої причини?Яким чином можна виправити методичні помилки? Як уникнути проблемних ситуацій?»). Відповіді на ці запитання дають можливість проводити уроки більш ефективно, методично правильно та сприяють набуттю досвіду.
Проект Концепції та програми викладання української мови в школі визначає, що комплексним показником рівня філологічної освіти є виразні компетентності: державний статус української мови, інтегровані функції різнобічного навчального, розвивального та виховного впливу на учнів; формування особистості, готової до активної творчої діяльності в усіх сферах життя демократичного суспільства.
Робота над формуванням компетентностей починається з визначення мети уроку, що випливає з певної теми, і, як наслідок – очікувані результати, тобто знання, уміння та навички, що їх учні опанують і застосують у конкретній ситуації. Важливим є вміння школярів самостійно визначати результати роботи на уроці. Для цього впроваджую вправу «Незакінчене речення» - «Урок мені допоможе…», «Знання, отримані сьогодні, я використаю…». Це дає змогу кожній дитині проаналізувати в кінці заняття, чи досягнув він поставленої мети, визначити недоліки, які потрібно виправити.
На уроках української мови та літератури в 5-8 класах на етапі мотивації використовую методи «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Цікава інформація», «Робота зі схемою», які спонукають учнів визначити завдання на урок. При викладанні в старших класах вибираю та розробляю такі засоби та прийоми навчання, які стимулюють увагу, інтерес, активність мислення, - «Робота з текстом», схеми-асоціації, обговорення епіграфа, вибірковий диктант... Одним із таких засобів є проблемні запитання та завдання. Їх складність залежить від віку учнів і від рівня розвитку вмінь і сформованості розумової діяльності. Вирішення проблемного завдання потребує процесу дослідження, стимулює учнів до висловлювання особистих думок, висновків, спонукає їх міркувати, доводити власну думку, спираючись на теоретичний матеріал або прочитаний твір. Для учнів середніх класів підбираю проблемні завдання більш простого характеру. Наприклад, при вивченні теми «Звертання» необхідно відповісти на проблемне запитання: «Для чого ми використовуємо звертання в мовленні?», «Рід іменників» - «Чому в іменника є спільний рід?», «Відмінки іменників» - «Чому звертання не буде членом речення?»; під час аналізу будь-якого твору доречними будуть запитання: «Чому письменник назвав повість «Блакитна дитина» (А. Дімаров), «В житах» (Г. Косинка), «Я (Романтика)» (М. Хвильовий)?», «Розтлумачте підзаголовок до новели Богдана Лепкого «Мишка (казка для дітей: малих і великих)». Для старшокласників завдання ускладнюється, наприклад, прослухайте текст (проза чи поезія), визначте виховну мету уроку, сформулюйте основні завдання, визначте складні речення (односкладні, відокремлені конструкції)... Для відповіді на такі запитання необхідно знати теоретичний матеріал, опрацювати різні джерела та точки зору, проаналізувати вивчене, систематизувати його, зробити власний висновок.
На своїх уроках намагаюсь навчити дітей мислити, виконувати завдання практично та творчо, висловлювати власні думки та відстоювати їх. Вже зовсім звичними на моїх уроках стали прийоми інтерактивного навчання та критичного мислення. Досить часто застосовую роботу в групах та парах, яка сприяє залученню до праці всіх учнів, але з урахуванням їх розвитку та швидкості сприйняття матеріалу.
Умови реального життя вимагають від школярів уміння критично мислити, критично сприймати інформацію, виступати з повідомленнями, доповідями. Ось чому я звертаюся до такої форми навчальної діяльності, як навчальна дискусія. Уміння дискутувати зовсім не просте, цьому слід навчати поступово. Мої учні вміють толерантно вислуховувати думку опонентів, аргументами та логікою переконувати інших, вирішуючи спільні питання чи проблеми, на які існують різні точки зору. Досвід свідчить, що під час дискусії навчальний матеріал застосовується швидше. Наприклад, вивчаючи новелу Миколи Хвильового «Я (Романтика)», можна використати дискусійне запитання: «Хто ж він, головний герой, - чекіст чи людина?».
Одним із ефективних засобів залучення учнів до роботи на уроці є гра. За словами В.Сухомлинського: «Без захоплення та натхнення, без осмисленої розумової праці як процесу пошуків та знахідок навчання перетворюється на зубріння: з нього випадає головна мета школи – загальний розумовий розвиток, формування допитливого розуму, виховання прагнення до знань».
Гра розвиває інтерес до предмету, викликає зацікавленість, дарує натхнення та захоплення. На етапі актуалізації знань використовую гру-загадку «Вгадай частину мови», «Чий цей портрет?», «Так чи ні?», «Цифровий диктант», «Цитатний диктант», розгадування кросвордів, ребусів. Родзинкою моєї роботи на уроці є використання дослідницьких та асоціативних схем. Наприклад, під час вивчення творчості
М. Коцюбинського у десятому класі використовую такі асоціативні схеми: «Історія написання новели «Intermezzo», «Світ ліричного героя», «Психологічні зміни в душі головного героя»… Такі види занять можна використовувати на уроках засвоєння нових знань і повторювально-узагальнюючих уроків оцінювання. Я глибоко переконана, що використання асоціацій на уроках української мови та літератури – це творча співпраця вчителя та учнів. При їх використанні заняття стають цікавими, у дітей створюється бадьорий творчий настрій, що полегшує засвоєння навчального матеріалу або його узагальнення.
На етапі закріплення нових знань, вмінь та навичок використовую спілкування «Питання-відповідь», метод «Т-схема», метод «Мікрофон», вправа «Літературний диктант», елементи хронотопічного аналізу літературного твору «Свій і чужий світ героя», тестування… Разом із учнями розв’язуємо проблемні завдання, які ставилися на етапі мотивації.
Підбиваючи підсумки навчального заняття застосовую інтерактивну вправу «Очікування», «Роздуми над епіграфом», «Мої асоціації», «Речення-відповідь». Таким чином учні самостійно визначають чи вдалося їм досягти очікуваних результатів, що потрібно повторити.
Оцінюючи навчальні досягнення учнів, спираюся на критерії оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Виставляючи оцінки, обов’язково пояснюю, чому таку чи іншу оцінку отримав учень, враховую активність на уроці, індивідуальні особливості кожного школяра, володіння предметними компетентностями (виховна, теоретична, інформаційна, творча, асоціативна, образна, мовленнєва, практична, розвивальна та логічна). Це допомагає учням зрозуміти принципи оцінювання, а в подальшому і «самостійно» оцінювати роботу товаришів на уроці.
При постановці домашнього завдання націлюю учнів не лише прочитати параграф, зробити практичні завдання та дати відповідь на запитання, а й за бажанням виконати творче завдання: намалювати ілюстрацію, скласти продовження твору, кросворд до теми, підготувати повідомлення, реферат, написати виступ у шкільну дитячу книгу творчості, дібрати запитання до тексту в тестовій формі.
Для допомоги учням в кабінеті розроблено такі види пам’яток:
- культура мовлення;
- власне висловлювання;
- основні орфограми;
- літературна карта Кіровоградщини;
- виставка лінгвістичних словників;
- методична та наукова література;
- виставка доробку письменників рідного краю;
- виставка кращих учнівських зошитів.
Досвід організації роботи на основі впровадження інтерактивних технологій на кожному етапі уроку та в позаурочній роботі дає певні позитивні результати. За останні 3 роки мною було підготовлено 5 призерів районних олімпіад із української мови та літератури та 11 призерів районного етапу Міжнародного конкурсу знавців рідної мови ім. Петра Яцика.
Голова шкільного методичного об'єднання гуманітарного циклу, з 2009-2012 н. р. була головою районної творчої групи вчителів української літератури, яка працювала над проблемою «Формування читацької культури учнів, розвиток естетичного смаку, вміння розрізняти явища справжньої класичної літератури», член обласної творчої групи вчителів-філологів, яка працює над проблемою «Аналіз літературних творів». Розробила методичні матеріали для аналізу поеми І.Я.Франка «Мойсей». Доробки уроків за творчістю М. Коцюбинського (аналіз повісті «Тіні забутих предків», новели «Intermezzo») та вступні уроки з української літератури для 7-8 кл. друкуються в методичних посібниках КОІППО ім. В.О. Сухомлинського. В 2010 році матеріали роботи вчителя (урок української літератури «Богдан Лепкий. «Мишка (казка для дітей: малих і великих)»», урок української мови «Складне речення» та опис досвіду роботи) були вміщені у збірку «Шляхи аналізу літературного твору» 2010 р.). В 2011-2012 н. р. брала участь у районному конкурсі «Вчитель року – 2012» і посіла ІІ місце. В 2012-2013 н. р. брала участь у роботі обласної комісії по перевірці власних висловлювань учасників ЗНО. Регулярно проводжу відкриті уроки, готую доповіді, беру активну участь у шкільних та районних семінарах учителів української мови та літератури, обласних методичних заходах, що відбуваються в школі. Постійно дбаю про оформлення кабінету української мови та літератури, його поповнення навчальними посібниками та дидактичними матеріалами.