Ледь ногами трав торкаясь

Ледь ногами трав торкалась молода дівчина,

І на те у неї є своя причина.

З вранішньої прохолоди сили набратись,

А зібрані роси в тугі, русі коси за вітром вплітати.

Десь у піднебессі, вище хмар літая,

Жайворонки сонце зустрічають.

Чистим дзвінким співом

Невзгоди на день розганяють.

А у лузі широкому трави повносилі

Заколишуть юну душу з вітром у змові,

Тихо зашепочуть, напустять оману,

Огорнувши стан дівочий холодним туманом.

© Copyright: Марина Сидоренко, 2008

Свидетельство о публикации №1809250446