В долонях мокрих вiд сльози

В долонях мокрих від сльози,

Тримаю я печаль і смуток.

І в кожній крапельці моїй,

Гуляє вихор пустоти,

Здіймає в верх все і жбурляє.

Жила по принципу щоки.

Як ліву ляпнуть,

Праву мовчки підставляю.

А тяжким мулом на душі,

Вляглося горе і дрімає.

Якби ж то так то й хай дрімає,

А то ж той вихор пустоти,

Пройдеться знову буревієм.

Збентеже душу сколихне,

Навіє спогади сумні.

Зачепить струни на очах,

І я, в ..., тихесенько страждаю.

© Copyright: Марина Сидоренко, 2009

Свидетельство о публикации №1907040824