Педикульоз у дитини: як позбутися проблеми
Воші – це комахи-паразити, які живляться кров'ю людини.
Життєвий цикл дорослої особини триває від 27 до 30 діб, за цей час самка відкладає від 38 до 120 яєць-гнид, які прикріплюються до волосся, а вже за 7–10 діб перетворюються на дорослі особини.
Важливо знати, що:
• поза людським організмом (на одязі, подушці тощо) воша може існувати 2–3 доби;
• позбутися цих паразитів з волосся за допомогою звичайного мила чи шампуню неможливо;
• воші не літають і не скачуть, вони можуть лише переповзати з зараженої людини на здорову при тісному контакті;
• заразитися вошами від домашніх тварин неможливо.
Педикульоз у дитини – це проблема великих колективів: шкіл, садочків, літніх таборів відпочинку тощо. Одна дитина, яка десь «підчепила» воші, стає витоком зараження багатьох.
Це створює багато незручностей для оточення: треба ретельно перевіряти не тільки волосся дітей, але і їхню одежу, постіль, іграшки.
До того ж існує думка, що воші «з'являються з бруду» і тільки у тих, хто не дотримується правил гігієни (насправді, це не так).
Згадуються страшні історичні епідемії тифу, переносниками якого були одежні воші.
Що треба робити родині, у якої в дитини виявлені воші?
1. Не панікувати та не лаяти дитину. Треба пояснити, що це досить неприємне, але не страшне захворювання. Його можна буде подолати, якщо дотримуватися певних правил, тим більше що сучасні методи лікування досить швидкі та безпечні навіть для довгого хвилястого волосся. Обмежувати спілкування не потрібно, але треба зберігати дистанцію, поки всі не обробили голови (сама процедура нанесення лікувального засобу на волосся займе не більше 15 хвилин), і щодня перевіряти дитину, щоб уникнути повторного зараження. І обов'язково наголосити, що сама дитина ні в чому не винна.
2. Попередити класного керівника: це дасть можливість запобігти зараженню інших дітей.
3. Ретельно перевірити всіх членів родини, обрати препарат і розпочати лікування.
4. Дуже важливо чітко дотримуватися всіх правил використання препарату, це максимально збільшить ефективність його застосування. До речі, для заспокоєння дитини сам процес лікування можна подати як стандартну доглядову процедуру, схожу на нанесення маски на волосся.
5. Обробити постіль, іграшки, одежу дитини. Загалом вистачає прання на температурі від 60 градусів або попрасувати білизну праскою на паровій програмі. І саме це займає більше часу, ніж обробка голови дитини.
Про випадок педикульозу в класі класний керівник загалом дізнається або від батьків дитини, або від шкільної медсестри. Що треба зробити?
1. Класний керівник повинен якомога делікатніше, не називаючи жодних імен та прізвищ, сповістити батьків інших дітей про випадок педикульозу. Це можна зробити у вайбері, наприклад, «Шановні батьки, в нашому класі виявлено педикульоз. Прохання ретельно перевірити дітей».
2. Педикульоз, як і будь-який діагноз, є медичною таємницею, тож ані медсестра, ані класний керівник не має права його розголошувати, тим більше якось ображати чи гнобити дитину, що хворіє.
3. Важливо твердо зупинити будь-які плітки в класі або в батьківському чаті.
4. Карантин з приводу педикульозу не оголошується, тож на час лікування батькам треба самостійно обмежити контактні ігри, обмін іграшками, ще раз поговорити з дітьми щодо того, щоб не мінятися прикрасами для волосся, гребінцями, шапками тощо.
5. Жодна спеціальна санітарна обробка шкільних приміщень не проводиться. Обробки може потребувати реквізит (наприклад, театральний чи спортивний), який використовується багатьма школярами.
Звички, пов’язані з гігієною, через які ви хворієте
Дбати про себе дуже важливо для підтримки психічного та фізичного здоров’я. І велику роль у цьому відіграє гарна гігієна.
Ви не миєте руки. Це один із найпростіших способів заразитися чимось, навіть не підозрюючи про це. Небезпеку становлять не самі мікроби на руках, а те, чого ви брудними руками торкаєтесь. Мікробам легко потрапити до організму через внутрішню частину носа, рота, повік. Також небезпечно чіпати обличчя руками.
Ви миєте не всі частини тіла у душі. Під час прийняття душу потрібно мити пахви, область під грудьми, навколо паху, в сідничній складці та інших місцях, де є шкірні складки.
Ви не чистите зуби. Крім зубної щітки потрібно використовувати зубну нитку. Пов’язано це з тим, що навіть при хорошому чищенні зубів щіткою є можливість, що між зубами залишаться частинки їжі. В результаті це все може призвести до карієсу та інших захворювань ротової порожнини.
Ви дуже часто миєте обличчя. Важливо не вмивати обличчя частіше, ніж двічі-тричі на день. Якщо ви станете мити обличчя з засобом для чищення занадто часто, то можете позбавити шкіру речовин, які природним чином вона виділяє. Іноді це може спричинити такі ж проблеми, як недостатнє вмивання та погіршити стан прищів.
Бери зі собою в укриття техніки самодопомоги, щоб створити для дітей кращі умови під час повітряної тривоги
Маємо цілий посібник з рекомендаціями для педагогів, як підтримати школярів у моменти, коли вони переживають ті чи інші емоції. Та практичні поради, як допомогти їм опанувати тривогу і страх.
Гортай карусель і обов’язково зберігай техніки звідти
Більшість батьків добре усвідомлюють важливість збалансованого харчування у зростанні й розвитку дітей. Водночас на щоденний вибір продуктів і напоїв часто впливає надзвичайно багато чинників: вартість, зручність, смаки й уподобання тощо.
Як змінити харчування дитини, щоби допомогти їй бути здоровою, фізично активною та успішною в навчанні?
З цим запитанням ми звернулися до Олега Швеця, президента Асоціації дієтологів України, консультанта з громадського здоровʼя МОЗ України.
Разом із експертом спробуємо спростувати поширені хибні уявлення щодо складнощів змін харчування на краще й акцентуємо вашу увагу на тому, що здоровіші альтернативи у харчуванні можуть бути суттєво доступнішими.
🕷️Пропонуємо поговорити про павуків. Адже міфів щодо їх шкоди така ж кількість, як і їх самих. Та чи всі ті, кого зазвичай так бояться, дійсно несуть серйозну загрозу для людини?
Поїхали розбиратись🙌🏻
🔸Павук-оса (вона ж аргіопа Брюнніха, вона ж аргіопа тигрова🥸). Має яскраве забарвлення у вигляді чорно-біло-жовтих смуг на черевці. Укус досить болючий, але не є небезпечним для життя. Можливі біль, почервоніння, місцевий набряк. Допомогти можна, приклавши холод до місця укусу.
🔸Хрестовик. Має на череві характерні білі плями у вигляді хреста. Вигляд має войовничий, але і його укус не несе небезпеки для людини🙅🏻♂️
🔸Тарантул. Цього павука важко з кимось сплутати, адже ці представники павуків-вовків є найбільшими - довжина черевця може сягати 3 см, а разом з лапками 7-10 см - і мають ворсистість по всьому тілі. Найчастіше зустрічаються у східних регіонах та степах. Першими не нападають, проте, захищаючи потомство, можуть вкусити. І хоча його укус так само болючий, проте не загрожує життю людини, хоча також іноді можлива алергічна реакція.
🔸Жовтосумний павук (він же Хейракантій) - невеликий павучок, який поширений на всій території України. І це той випадок, коли кусають самці, а не самки🫣 Як правило, це відбувається влітку, коли вони стурбовані бігають в пошуках самки. Укус може спричинити набряк, біль, викликати підвищення температури та іноді - смерть цього самого павука, але точно не вашу😉
🔸Каракурт (вона ж Чорна вдова) - маленький павучок чорного кольору, самці якого мають червоні плями, оточені білим, а у самок червоні плями з’являються лише у шлюбний період. У каракурта можуть вкусити представники обох статей - й їх укус вже може бути смертельним. Вже впродовж 30 хвилин може виникнути біль та запалення в місці укусу, загальна слабкість, нудота, запаморочення, а також біль у нижніх кінцівках, животі та/або спині. При перших же симптомах одразу необхідно госпіталізувати потерпілого! Адже без госпіталізації та належного лікування можлива смерть протягом 1-2 діб.
Варто зазначити, що іноді за каракурта сприймають дуже схожих павуків-стеатод. Останні мають таке ж чорне забарвлення, що й самка каракурта, проте мешкають у будинках (а от каракурт у будинку явно випадковий гість). Але в будь-якому випадку, якщо бачите когось схожого на каракурта - озброюйтесь капцем і несіть свою жертву до токсиколога.
🔸Отже, дійсно небезпечним для людини є лише укус каракурта. При укусах інших павуків допомогою буде рясне пиття та спокій. За наявності місцевої алергічної ситуації - холод на місце укусу та місцеве застосування феністил гелю або гідрокортизонової мазі 1%. При погіршенні стану (нудота, блювання, запаморочення тощо) необхідно звернутися до лікаря.
🙌🏻Як убезпечити себе від цих малих пакосників? Дуже просто! Не ходіть по відкритій місцевості та траві з незахищеним шкірним покровом. Це допоможе вберегти себе не лише від павуків, але й інших проблем.
Всесвітній день здоров’я ротової порожнини – 20 березня
Гігієна ротової порожнини має важливе значення для загального стану здоров'я та благополуччя людини. Дослідження показують, що нелікування захворювань ротової порожнини може підвищити ризик несприятливих станів здоров'я.
Основна мета гігієни порожнини рота – це запобігання утворенню зубного нальоту, який може спричинити карієс або інфекцію ясен.
ТОП ПРИЧИНИ: чому гігієна порожнини рота є настільки важливою:
Це впливає на ваш загальний стан здоров'я. Наша ротова порожнина є своєрідними дверима у внутрішню частину нашого організму. Хронічні захворювання (напр. діабет) часто починають проявлятися у вигляді ураження ротової порожнини або інших проблем із зубами, таких як інфекція ясен. Дослідження Гарвардського університету показали, що пацієнти із захворюваннями пародонту схильні до більшого ризику серцево-судинних захворювань. Крім вищезазначених захворювань, є й інші ускладнення для здоров'я, спричинені поганою гігієною порожнини рота: бактеріальна пневмонія, інфекційний ендокардит, ускладнення під час вагітності, низька вага при народженні, рак, сепсис.
Раннє виявлення захворювань ротової порожнини. Якщо ви регулярно відвідуєте стоматолога, то він оглядає та оцінює стан ваших зубів. Такі огляди здатні допомогти виявити будь-які захворювання ротової порожнини або ускладнення.
Запобігає втраті зубів. Одна із причин втрати зубів – це погана гігієна ротової порожнини. Наліт здатен призвести до серйозного карієсу/інфекції ясен і як наслідок до втрати зубів. Регулярне та правильне чищення зубів щіткою та зубною ниткою допоможе зменшити накопичення зубного нальоту. Окрім того, 2-чі на рік варто проходити професійне чищення зубів.
Аби мати білосніжну та яскраву посмішку.
#Карієс_зубів - це багатофакторне захворювання твердої речовини зуба, яке при відсутності лікування призводить до подальшого руйнування структури та порушення функції зубів і може призвести до їх втрати. За даними World Health Organization (WHO), стоматологічний_карієс – це головна проблема охорони здоров'я у світі (близько та найбільш поширене неінфекційне захворювання. Приблизно 98% населення Європи страждає карієсом зубів.
На розвиток та/або прогресування карієсу зубів впливає безліч різних факторів, зокрема:
відсутність або неналежна гігієна зубів;
особливості формування зуба (тісне або неправильне позиціонування);
статус зубів (наприклад, їх відсутність);
склад та консистенція продуктів харчування, що вживаються в їжу;
характеристики хімічного складу слини та її кількість;
вчасність лікування зубів;
вміст фтору в емалі;
прийом медикаментів.
Всі мають ризик виникнення карієсу зубів. Існує чіткий зв'язок між споживанням цукрів та карієсом зубів. Доросле населення частіше зіштовхується із проблемою карієсу, адже хвороба - кумулятивна та пролонгована в часі. У виникненні карієсу важливий спадковий фактор. Частина людей генетично має емаль, більш стійку до дії кислот. Стан зубів корелює також зі станом ендокринної та імунної систем. Зокрема, надлишок кортикостероїдів негативно позначається на стані зубів. Ряд пацієнтів відзначають зв’язок між виникненням раптових проблем із зубами та пережитим нервовим потрясінням.
Для профілактики карієсу слід дотримуватися рекомендацій:
Скоротіть вживання виробів з борошна, солодкої та кислої їжі.
У кінці та між прийомами їжі вживайте продукти, які механічно очищують зуби – тверді овочі та фрукти .
Ретельно полощіть рот після кожного прийому їжі.
Чистіть зуби не менше разів на добу, тривалістю не менше хв.
Правильно підберіть зубну пасту (концентрація фториду має складати щонайменше 1350 ppm). Проте, якщо у вас чутливі зуби, то не використовуйте пасти з фтором. Зубна паста для дітей має містити фториди в концентрації 1350-1500 ppm, на 1 чищення достатньо до 0,5 см пасти.
Міняйте щітку кожні міс. (з часом щетинки зношуються, що погіршує якість очищення).
Використовуйте зубну нитку для очищення важкодоступних ділянок ротової порожнини.
Вчасно видаляйте зубний камінь.
З профілактичною метою намагайтесь відвідувати стоматолога кожні півроку.
СКАРЛАТИНА
Скарлатина — гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом.
На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років.
Збудник — бета-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes).
Джерело інфекції — хвора людина чи бактеріоносій.
Шлях передавання — повітряно-краплинний. Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. «Вхідними воротами» інфекції є ротоглоткові мигдалики.
Захворюваність на скарлатину повсюдна, але у країнах з помірно холодним і вологим кліматом частіше. Кількість хворих збільшується восени і взимку.
Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2–7 днів.
У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, на мигдалинах можливий біло-жовтий наліт. Язик спочатку має біле нашарування, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, з виокремленими сосочками — так званий малиновий язик.
Зазвичай через добу після початку захворювання на шкірі хворого виникає характерний висип. На рожевому тлі видно дрібні цятки, яскраво-рожеві або червоні, нерідко вони сверблять.
Висип здебільшого в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Він триває від 2 до 6 днів, потім блідне і покривається дрібними лусочками, а на кінцівках, особливо кистях і стопах, великими пластами. Що яскравішим і ряснішим був висип, то більше виражене лущення. У середньому лущення триває 2-3 тижні.
Попри загальне почервоніння обличчя, підборіддя і шкіра над верхньою губою залишаються блідими — утворюють так званий носогубний трикутник Філатова.
Ділянка суглобового згину набуває яскраво-червоного забарвлення, нерідко з невеликими крововиливами.
Захворювання може мати легкий, середній чи важкий перебіг.
За легкої форми симптоми інтоксикації організму слабо виражені, блювота відсутня, ангіна незначна (має катаральний характер). Висип типовий, інколи блідий.
Під час середньоважкої форми всі описані симптоми скарлатини виражені сильніше. Температура підвищується до 39 °С. Ускладнення зустрічаються частіше, ніж за легкої форми.
У разі важкої токсичної форми початок хвороби супроводжують висока температура, блювота, інколи діарея, виражені симптоми ураження центральної нервової системи. Можливі запаморочення, набряк мозку і навіть розвиток коми.
Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.
Діагноз ґрунтується на епідеміологічних даних, характерній клінічній картині та лабораторних дослідженнях. Для лікування скарлатини лікар призначає курс антибіотиків.
Профілактика поширення хвороби полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Пацієнтам, хворим на скарлатину, слід перебувати в ізоляції до 24 годин після отримання першої дози антибіотика. Якщо антибіотик не призначався, ізоляція має тривати протягом 21 дня.
До загальних профілактичних заходів належать:
харчування, багате на вітаміни;
провітрювання та вологе прибирання приміщення, в якому перебувають діти і дорослі;
дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;
загартовування та заняття спортом;
лікування всіх хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).
Епідеміологічна ситуація в Україні
Випадки скарлатини реєструють у всіх регіонах країни. У 2019 році було зареєстровано 14 456 випадків захворювання на скарлатину, зокрема 14 313 — у дітей віком до 17 років.