Метод проектів у початковій школі

ЗМІСТ:

І. Вступ. Впровадження інноваційних методик і технологій.

ІІ. Сутність проектної технології, її значення.

1. Критеріальні вимоги до сутності проектної технології.

2. Що таке проект?

3. Перспективність проектної роботи.

ІІІ. Вимоги до використання методу проектів.

ІV. Освітній проект ,його структура.

V. Типи проектів.

VІ. Метод проектів на уроках читання.

1. Урок – презентація.

VІІ. Висновки.

VIII. Література.

І. Вступ. Впровадження інноваційних методик і технологій.

Реформування системи освіти набуло нині глобального характеру. Оновлені цілі освіти здобули своє відображення у зміні структури навчального року, термінів навчання, Державному стандарті початкової, базової та повної середньої освіти, реформуванні системі оцінювання.

Результати навчання визначаються рівнем навчальних досягнень і компетентностей учнів. Завдання сучасної школи – підготувати дитину до життя, вчити вирішувати проблеми, використовувати власний досвід, здобувати інформацію, критично мислити, вміти співпрацювати та працювати в групі, вміти організовувати свою роботу.

Місце навчання в освітньому процесі зазнало змін: знання, залишаючись базою, втрачають безумовну першість порівняно з уміннями та навичками. Розвиток особистості набуває все більшої актуальності в плані впровадження інноваційних методик і технологій, однією з яких є проектна діяльність, якою можна охопити різні навчальні предмети. Участь у проектній діяльності сприяє формуванню компетентностей молодшого школяра.

ІІ. Сутність проектної технології, її значення.

1. Критеріальні вимоги до її сучасного тлумачення.

Останнім часом зростає популярність методу проектів. Через це збільшується кількість підходів до тлумачення його сутності. Саме тому, крім загального визначення сутності проектної технології, і було запропоновано обов’язкові критеріальні вимоги до її сучасного тлумачення:

• наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої відповідає навчальним запитам і життєвим потребам учнів;
• дослідницький характер пошуку шляхів розв’язання проблеми;
• структурування діяльності відповідно до класичних етапів проектування;
• моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми;
• постановка проблеми, дослідження; пошук шляхів розв’язання, експертиза й апробація версій, конструювання підсумкового проекту, його захист, коригування і впровадження;
• самодіяльний характер творчої активності учнів;
• практичне або теоретичне значення результату діяльності (проекту) і готовність до застосування (впровадження);
• педагогічна цінність діяльності (учні здобувають знання, розвивають особистісні якості, опановують необхідні способи мислення і дії).

Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту: її може бути сформульовано фахівцями, висунуто вчителями з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, інтересів та здібностей учнів. Тематику проекту можуть запропонувати і самі учні.

В основу методу проектів покладено ідею, що виявляє сутність поняття «проект», його прагматичну спрямованість на результат, який можна отримати за умовирозв’язання тієї чи іншої практично або теоретично значущої проблеми. Результат можна побачити, продумати, використати в практичній діяльності. Тому необхідно навчити дітей самостійно мислити,знаходити та розв’язувати проблеми, використовуючи

знання з різних галузей , уміння прогнозувати результати та можливі наслідки різних варіантів успіху,уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів, яка реалізується як в індивідуальній, так і в парній, груповій діяльності, що завжди передбачає розв’язання проблеми: з одного боку – використання сукупності різноманітних методів. Засобів навчання, а з іншого – необхідність інтегрування знань, уміння використовувати знання з різних галузей науки, техніки тощо. Результати виконання проектів мають бути, що називається, «вітчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання ( якщо практична – конкретний результат) готове до використання ( на уроці, в школі, у реальному житті). Метод проектів передбачає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих по своїй суті.

Результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими - відеофільм, альбом, бортжурнал, комп’ютерна газета, міні - книга тощо.

2. Що таке проект

Проект – це сукупність комплексних дій, спрямованих на розв’язання конкретної проблеми в певному місці за певний період часу. «Новий тлумачний словник української мови в чотирьох томах» дає таке визначення: «Проект – задуманий план дій, задум, намір».

Основними характеристиками проекту є те, що він передбачає конкретні результати, має інноваційний характер. Це місток між ідеєю та її кінцевим втіленням.

Проект – це процес, який:

• просувається до певної мети;
• призводить до змін;
• має чіткі часові рамки;
• передбачає створення робочої групи.

Основне завдання проектної діяльності – це озброєння дитини інструментарієм для вирішення проблем, пошуку та досліджень у життєвих ситуаціях.

Яким би не був проект, він завжди проходить низку чітко визначених етапів:

• Розробка – Планування – Реалізація – Оцінка.

3. Перспективність проектної роботи

Проектна робота дуже перспективна, оскільки в ній кожен з учасників не втрачає свого статусу активної діючої особистості, намагається зайняти в групі позицію, що відповідає його можливостям: знанням, умінням, здібностям, мисленню тощо. Це позначається на загальному формуванні індивідуального стилю дитини. Працюючи над проектом, учні спілкуються, співпрацюють і допомагають один одному в процесі навчання, розвивають соціальні, розумові та комунікативні навички.

Цей вид діяльності сприяє здійсненню індивідуального підходу в класах з різним рівнем підготовки під час вивчення та засвоєння нового матеріалу.

ІІІ. Вимоги до використання методу проектів.

Метою методу проектів є створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними ( знання) для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різних групах; розвивають дослідницькі вміння та аналітичне мислення. Виконання проекту передбачає зв’язок з реальним життям, незвичайність форми і самостійність виготовлення, створення матеріалів, що по суті є різними формами документування: анотація, рецензія, анкета, таблиця, опис, фото -, аудіо - або відео звіт, колаж, комікс, сценарій, щоденник, журнал, довідник,резюме, каталог, брошура. Альбом, словник, стаття,стінгазета, виставка. Матеріал може подаватися в різних формах: дискусія,огляд, виставка, демонстрування, обговорення, рольова гра, диспут, повідомлення, доповідь, конференція, репортаж, драматизація.

Під час використання проектного методу всі учасники навчально – виховного процесу розв’язують цілу низку різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань. Це сприяє розвитку пізнавальних навичок учнів, формуванню вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі тощо.

Таким чином, основними вимогами до використання методу проектів є: наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми ( завдання ), розв’язання якої потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку; практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних результатів); використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв’язання, обговорення методів дослідження: обговорення способів оформлення кінцевих результатів( презентації, захисту, творчих звітів); збір, систематизація та аналіз отриманих даних; підбиття підсумків, оформлення результатів, їх презентація,; висновки, висунення нових проблем дослідження.

IV. Освітній проект, його структура.

Освітній проект – це форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності усіх його учасників щодо отримання освітньої продукції за певний проміжок часу – від одного уроку до декількох місяців.

Метод проектів є ефективним у світлі підготовки компетентної особистості, яка вміє співпрацювати з іншими, а також:

• дозволяє реалізувати як дослідницькі, так і зорієнтовані на практичну діяльність завдання;
• дає навички контактів із зовнішнім світом: під час проектної діяльності виникає потреба звернутися за консультацією тощо;
• розвиває творчість і навички роботи із джерелами інформації;
• створює середовище, у якому слабші учні набувають сили та впевненості, ситуацію успіху;
• дає можливість набути досвіду самостійної діяльності, не репродуктивної, а творчої, що знадобиться у житті.

Проектна діяльність учнів у навчально-виховному процесі – це спільний пошук розв’язання певної проблеми, це діяльність, спрямована на збагачення знань, умінь та навичок, на формування компетентної особистості. Це системне, послідовне моделюваннятренувального вирішення проблемних ситуацій, що вимагає пошукових зусиль, які спрямовані на дослідження та розробку шляхів їх вирішення.

Проект – це певна, чітко прописана технологія, що включає в себе такі етапи:

Постановка проблеми – Формування мети – Розробка заходів – Підготовка заходів і методів - Оцінка результатів.

До організації проекту висуваються певні вимоги,зокрема:

1) тема для всього класу може бути одна, а шляхи її реалізації у кожної групи – різні. Можливе одночасне виконання учнями різних проектів;

2) проект є значущим для найближчого та опосередкованого оточення учнів – однокласників, їх батьків,знайомих;

3) проект завжди педагогічно значущий, тобто учні одержують знання, будують взаємини, оволодівають необхідними способами мислення та дії;

4) проект повинен бути завчасно спланованим, але разом з тим допускає гнучкість та зміни під час його виконання;

5) проект орієнтовано на вирішення конкретної проблеми. Цілі проекту обмежені рамками завдання, що вирішується, та часом.

Проект повинен бути реалістичним, орієнтованим на ресурси, які має у своєму розпорядженні навчальний заклад.

Тематика освітніх проектів може бути різноманітною:

• експериментальне вивчення та використання природних явищ ( дощ, зміна температур, повітря тощо);
• створення теоретичних моделей, фантастичних і соціальних розробок;
• конструювання об’єктів із заданими параметрами;
• літературні ( інсценізація, постанова ), культурні тощо.

Освітній проект має свою структуру:

1. Назва проекту.

2. Цитата, лозунг, представлення проекту.

3. Загальна характеристика проекту.

4. Ідея проекту.

5. Цілі і завдання проекту.

6. Учасники проекту.

7. Етапи проведення проекту.

8. Критерії оцінки робіт окремих учасників та проекту в цілому.

9. Стимулювання учасників проекту.

10. Можливе продовження та розвиток проекту.

Такий підхід гарантує підвищення рівня пізнавальної активності учнів, позитивно впливає на розвиток особистості.

Загальні поради до структури проекту

1. Вибір теми проекту, його типу, кількості учасників.

2. Обмірковування вчителем можливих варіантів проблем, які важливо дослідити в рамках наміченої тематики. Самі ж проблеми впроваджуються учнями з подачі вчителя ( навідні запитання, ситуації ), можлива «мозкова атака» з наступним колективним обговоренням.

3. Розподіл завдань по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошук інформації, творчих рішень.

4. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними чи груповими дослідженнями, творчими завданнями.

5. Обговорення отриманих даних у групах ( на уроках чи на заняттях у наукових спілках, у груповій роботі в бібліотеці ).

6. Захист проектів.

7. Колективне обговорення, експертиза,результати зовнішнього оцінювання, висновки.

V. Типи проектів.

З огляду на різні підходи до класифікації проектів у педагогічній літературі, можна розрізняти їх за цілою низкою параметрів:

• складом учасників проектної діяльності: індивідуальні, колективні (парні, групові);
• характером партнерських взаємодій між учасниками проектної діяльності: кооперативні, змагальні, конкурсні;
• рівнем реалізації міжпредметних зв’язків: моно предметні, міжпредметні, над предметні;
• характером координації проекту: безпосередній (твердий чи гнучкий ), прихований;
• тривалістю: короткі, середньої тривалості, тривалі;
• метою і характером проектної діяльності: інформаційні, ознайомлювальні, пригодницькі, мистецькі, науково-пошукові, конструкційні тощо.

Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети,актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження. Висунення гіпотез роз’яснення проблеми і накреслення шляхів її розв’язання.

Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Учні заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення – рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, свято тощо.

Ігрові проекти – учасники беруть на себе певні ролі, зумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості. Імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про якийсь об’єкт, явище,на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела,засоби масової інформації, бази даних,у тому числі й електронні.,інтерв’ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз,узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані фактами, аргументовані висновками); результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі, обговорення у телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів

Практично – орієнтовані проекти – результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону) потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функції кожного з них.

Навчально – телекомунікаційні проекти – це спільна навчально – пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів – партнерів, організована на основі комп’ютерної телекомунікації, яка має спільну мету дослідження певної проблеми, узгоджені методи, способи діяльності й спрямована на досягнення спільного результату діяльності.

Специфіка телекомунікаційних проектів полягає передусім у тому, що вони за своєю суттю завжди міжпредметні.

Тематика і зміст телекомунікаційних проектів мають бути такими, щоб їх виконання цілком природно залежало від властивостей комп’ютерних телекомунікацій.

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Окремо треба сказати про необхідність організації зовнішнього оцінювання проектів, оскільки тільки таким чином можна простежити їх ефективність, збої, необхідність своєчасної корекції. Характер цього оцінювання залежить як від типу проекту, так і від його теми (змісту), умов проведення. Якщо це дослідницький проект, то він має етапність проведення, причому успіх усього проекту багато в чому залежить від правильно організованої роботи на окремих етапах.

Параметри зовнішнього оцінювання проекту: значимість і актуальність висунутих проблем, адекватність їх навчальної тематики; коректність використаних методів дослідження і методів обробки отриманих результатів; активність кожного учасника відповідно до його індивідуальних можливостей; колективний характер прийнятих рішень (за групового проекту); характер спілкування і взаємодопомоги, взаємовпевненості учасників проекту.

VI. Метод проектів на уроках читання.

Життєвий досвід дитини накопичується з самого народження, і коли вона приходить до школи, то вже має певні уявлення про той казковий світ, який її оточує. Досвід цей може бути різним, бо і діти всі різні, але в будь-якому випадку він є тією психологічною реальністю, через яку переломлюються усі педагогічні впливи.

Предмет «Українське читання» закладає основи світобачення дитини, її поведінку, ставлення до себе, друзів, героїв прочитаних творів. Тому дуже важливе спілкування дітей на уроках читання, в родинному колі, учнівському середовищі. Спілкування це можливе на основі засвоєння понять-проблем. Чим більше діти дізнаються нового, чим більше читають художньої літератури, тим більше в них виникає питань (проблем) і, відповідно, причин для самостійних роздумів, бажання висловити свої власні думки і погляди на різні життєві ситуації.

Зацікавити дитину читанням книги сьогодні нелегко. Сучасні учні оточені величезним потоком інформації. Слухай радіо, дивись телевізор, працюй з комп’ютером – і будеш орієнтуватися в навколишньому світі. Але пізнання через технічні засоби ніколи не замінить таємничого спілкування з книгою. Книга була, є і буде основним джерелом знань. Тому нам, вчителям, необхідно постійно працювати над розвитком інтересу учнів до читання, підтримкою його на оптимальному рівні.

Одним із шляхів реалізації цього завдання є організація дослідницько-пошукової, творчо-індивідуальної діяльності дітей над літературними творами. Який би напрям проекту не обрала дитина, послідовність виконання роботи відбувається за такими етапами:

1. Підготовчий етап.

· Інструктаж.

· Ознайомлення з темою колективної роботи.

2. Етап планування.

· Визначення шляхів виконання проекту.

· Розподіл обов’язків між членами групи.

· Вибір індивідуальних тем.

3. Змістово-пошуковий етап.

· Добір літератури.

· Опрацювання інформації.

4. Оцінно-смисловий етап.

· Оцінка вибраної інформації.

· Творча робота.

· Оформлення проектної роботи.

5. Узагальнюючий етап.

· Захист проектів. (Конференції, Свято книги, засідання літературної світлиці тощо.)

6. Аналіз результатів.

· Що я дізнався нового під час роботи над проектом?

· Чого я навчився?

Найперспективнішими видами проектної діяльності є колективні проекти, які забезпечують творчу самореалізацію, розвиток і конструктивну соціалізацію особистості учнів. Колективна проектна діяльність дає змогу розширювати сферу спілкування учня та активізувати потребу в набутті соціально корисних конструктивних психологічних якостей. Співпраця під час спільної колективної діяльності привчає до свідомого, критичного оцінювання своїх і чужих можливостей.

Виконуючи творчі завдання проекту на уроках читання, діти залучаються до різних видів діяльності:

· читання;

· аналізу прочитаного;

· пошуку інформації для опису зовнішності, для складання характеристики;

· порівняння образів;

· узагальнення;

· малювання героїв.

Це сприяє розвитку літературних здібностей, адже учні не просто читають і аналізують, а й складають свої твори на основі прочитаного, створюють малюнки.

Складаючи характеристику героїв казок, оповідань, діти вчаться:

· висловлювати своє ставлення до прочитаного;

· оцінювати вчинки дійових осіб;

· виявляти мотиви їхньої поведінки;

· зіставляти вчинки персонажів.

Саме шляхом проектування школярі вчаться частіше використовувати вислови, які починаються словами: «я так вважаю», «я пропоную…», «я думаю…», «мені здається..» і свідчать про самостійність у формулюванні думки. Оцінюючи інших, діти вчаться оцінювати себе, у них формується вміння жити серед людей.

Проект «На щастя, на здоров’я, на Новий рік»

Розділ з українського читання «Світ дитинства» ( 4 клас )

Мета проекту. Вдосконалення мовлення учнів, навичок виразного читання; поглиблення знань учнів про зимові свята та їх святкування; розвиток пізнавальної та творчої активності учнів; розвиток пошуково-дослідницьких умінь школярів; набуття досвіду з ціннісного ставлення до себе, до сім’ї, до природи.

Тип проекту: творчо-індивідуальний.

Освітній продукт: власна міні-книга, в якій відображено традиції сім’ї, творчі письмові роботи, малюнки за власними спостереженнями, власні вірші або казки.

Об’єкт пізнання: традиції сім’ї, власні спостереження.

Учасники проекту: учні,батьки, вчитель.

Планування діяльності: учасники проекту складають план роботи.

План виконання проекту

1. Обговорення в класі ідеї проекту.

2. Склад учасників проекту (учні, батьки, вчитель).

3. Висловлення міркувань щодо форми представлення результату (виставка малюнків, фотовиставка, міні-книга). Прийняття спільного рішення – міні-книга.

4. Обмірковування шляхів вирішення завдань (розповіді батьків, дідусів і бабусь про святкування Нового року, підбірка віршів, загадок, прислів’їв, приказок, народних прикмет про зиму, зображення малюнків та складання власних казок або віршів про зиму).

5. Написання творів-мініатюр «Новорічні свята в моїй родині»

6. Робота з додатковою інформацією, зображення малюнків.

7. Створення власної міні-книги «Зимова казка».

8. Презентація книги на уроці.

9. Оцінювання роботи учасників проекту.

Рекомендації щодо реалізації проекту

Урок 1. (запуск проекту)

Матеріал уроку. Б. Стельмах «Щедрий вечір», українська народна пісня «Щедрівка».

Спираючись на знання дітей, провести бесіду, як святкують Новорічні свята їх родини зараз.

Д/З Розпитати батьків, дідусів та бабусь про те, як вони раніше святкували Новорічні свята.

Після спілкування з батьками дітям пропонується написати твір-мініатюру «Новорічні свята в моїй родині»

Урок 2. (робота з художньою літературою)

Матеріал уроку. Л. Компанієць «Зимовий вечір».

Під час роботи над віршем Л. Компанієць «Зимовий вечір» учням пропонується відшукати в бібліотеці твори, в яких поети змальовують красу зимової природи, з метою розширення та збагачення словникового запасу дітей. Відбір кожною дитиною одного вірша, який найбільше сподобався.

Урок 3. Створення дитячих малюнків «Зима в моїй уяві».

На уроці дітям пропонується створити малюнки за власними спостереженнями під час зимових прогулянок та розваг: «Картини рідної природи», «Зимові розваги», «Зима – чарівниця» тощо.

Урок 4. Складання вірша або казочки (за вибором учнів ).

Збагативши мову учнів висловами, характерними словами про зиму, Новорічні свята, прочитавши і обговоривши казки, оповідання, вірші, скласти казку або вірш про зиму.

(Надання допомоги учням під час виконання творчої роботи).

Урок 5. Оформлення міні-книги із зібраного матеріалу.

Надання допомоги та рекомендацій щодо оформлення книги.

Урок 6. Урок-презентація.

1. УРОК-ПРЕЗЕНТАЦІЯ УЧНІВСЬКОГО ПРОЕКТУ З ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ 4 КЛАС

ТЕМА. На щастя, на здоров’я, на Новий рік.

МЕТА. Узагальнити знання учнів з даної теми; працювати над вдосконаленням мовлення учнів та навичок виразного читання віршів; вчити аналізувати прочитане. Розвивати образну уяву, творчість. Набуття досвіду з формування ціннісного ставлення до себе, сім’ї, природи.

ОБЛАДНАННЯ. Казкові герої: Сніговичок, Дід Мороз, сани, виставка дитячих міні-книг, книг українських авторів, плакати із загадками та кросвордом, сніжинки.

ХІД УРОКУ-ПРЕЗЕНТАЦІЇ

І. Організаційний момент

Продзвенів уже дзвінок.

Починається урок.

Ми зібралися на свято.

Вам про зиму розказати,

Дуже чекали гостей ми своїх.

Радо зустрінемо, друзі, ми їх!

• Дійсно, урок у нас зимовий, незвичайний і цікавий, тому що до нас у гості завітав…а хто саме ви дізнаєтеся, коли відгадаєте загадку.

Я – істота нежива,

Я – істота снігова.

З кульок я складаюсь,

Ніс морквяний маю.

Діток взимку потішаю.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

• Здогадалися, що за дивний чоловік до нас завітав? Правильно, діти, це Сніговичок-мандрівничок. (на дошці зображення сніговичка)
• А чому ми називаємо його мандрівничком?(дуже любить мандрувати)
• Він дуже любить мандрувати на санчатах. А давайте подивимося, що ж є у нього в санках? Та це ж книжечки, він – збирач цікавої літератури, сам любить читати казки, вірші, оповідання про зиму. Ви сьогодні зможете поповнити чудо-сани Сніговичка-мандрівничка вашими власними книгами(назвати книги та авторів), де на їх сторінках зібраний вами цікавий матеріал про зиму на основі набутих знань; розповідей батьків, дідусів і бабусь, прочитаних віршів, оповідань, казок, ваших власних спостережень та творчих робіт.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

• Сани з книгами не можуть зрушити з місця, бо їх зачарував невідомий гість. А хто це, ви дізнаєтеся , відгадавши загадку.

Він в дім приносить подарунки,

На склі малює візерунки,

Річки заковує у лід

Як зветься цей казковий Дід?(Дід Мороз)

• Правильно, діти, це – Дід Мороз(малюнок Діда Мороза)
• Але він заморозив усі ваші книги і відтануть вони лише тоді, коли кожен з вас цікаво розповість про свою книгу, при цьому вдосконалюючи свої мовленнєві та читацькі вміння і навички, розширивши свою творчу уяву.

ІV. Актуалізація опорних знань, узагальнення і систематизація вивченого.

• Дід Мороз підготував для вас цікаві завдання. Книги відтаватимуть по декілька сторінок.

1 завдання «Дай відповідь»

• Які народні прикмети ви знаєте?

· Дим стовпом – на мороз.

· Гусак лапу піднімає – на мороз.

· Кішка на піч – мороз на подвір’я.

· Хмари пливуть низько – буде холодно, а якщо проти вітру – чекай снігу.

· Якщо навкруг сонця або місяця видно кола – чекай морозу.

· Горобці дружно цвірінчать – на відлигу.

· Іній на деревах – на мороз, туман – буде відлига.

· Багато снігу намело – багато хліба прибуде.

• Які ви знаєте прислів’я та приказки про зиму?

· Прийшов грудень, приніс студень.

· До Миколи нема зими ніколи.

· Сонце блищить, а мороз тріщить.

· Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.

· Зима без снігу – літо без хліба.

· Лиха тому зима, у кого кожуха нема.

· Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.

· Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.

· Зимове сонце, як серце мачухи: світить та не гріє.

· Держись, Хома, бо йде зима!

• Які зимові свята ви знаєте?(Св. Миколай, Новий рік, Різдво Христове, Маланки, Василя або Старий Новий рік, Водохреща)
• Молодці, діти! Із першим завданням ви впоралися і перші сторінки відтанули.

Народ український святкувати звик

Колядку, Щедрий вечір,

Старий Новий рік,

Різдво Христове, Водохрещі, Василя…

Багата обрядами рідна земля!

• Зараз учні зачитають зі своїх книг розповіді «Як святкували Новорічні свята мої дідусь і бабуся», «Новорічні свята в моїй родині».
• Щоб розморозити наступні сторінки Д.М. пропонує зіграти в гру

2. Гра «Спіймай подих зими»

Умови гри. Вчитель читає слова, учні слухають, якщо зустрічаються слова на тему «Зима», піднімають сніжинку.

Жовтий, холодний, м’яч, м’який, пухнастий, біла, сніг, квіти, морква, мороз, травень, грудень, сніжинка, завірюха.

• Сторінки розморожені. Вони незвичайні – поетичні.

Будемо вірші читати,

Поезію вихваляти.

• Слово надається юним декламаторам, які прочитають вірші українських поетів на зимову тематику.
• Таких віршів у нашого Сніговичка немає (4 учні читають вірші зі своїх книжечок)

3. Руханка під пісню «Морозець»

• Уявімо собі, що Дід Мороз нас щипає за носик, щічки, ручки, мерзнуть наша ніжки, давайте зігріємося під веселу музику. Виконуємо рухи та співаємо всі разом. Сніговичок весело нам посміхається і йому дуже подобається наша руханка.

4 завдання «Професії Зими»

• Продовжуємо розморожувати наступні сторінки. Пояснити значення таких професій:
1. «Зима-агроном»
2. «Зима – садівник»
3. «Зима – художник»
• Ось і розморозилися сторінки з вашими чудовими ілюстраціями про зиму. Давайте по черзі покажемо свої малюнки присутнім, Сніговикові та Дідові Морозові і коротко прокоментуємо їх. (діти демонструють та коментують свої малюнки)

Ой, ви, діти молодці,

Ну, справжнісінькі митці!

Добре Зиму малювали

Та про неї розказали.

5 завдання «Снігопад»

• Залишилися останні сторінки з ваших книг.
• Щоб їх розморозити потрібно прочитати та відгадати загадки.(загадки записані на сніжинках)

А загадки, діти, ці

Зовсім-зовсім непрості.

Їх відгадать не важко

Як слухати уважно.

Вже досить гомоніти

Слухайте загадку, діти.

На подвір’ї біло-біло

Ні стежиночки нема.

Завихрило, засвистіло

Знов прийшла до нас …(зима)

Вздовж ріки тепер мости

Можна йти по них і йти

Це надовго і всерйоз

Все скував Дідусь…(Мороз)

Що за дивний чоловік,

Що є взимку кожен рік?

Морквиною ніс,

В руці – мітла,

Боїться сонця і тепла.(Сніговик)

• Останні сторіночки наших міні-книжечок розморозилися!!!
• А про що ці сторінки нам розкажуть, ми дізнаємося, послухавши віршик.

Казка в гості завітала,

В коло друзів всіх зібрала.

Будем вірно ми дружить

Буде вічно казка жить!

І дійсно, що може бути прекрасніше за казку!?

• Чи можете, малята, ви казочки складати?
• Зараз ми послухаємо ваші казочки, які ви самі склали.(4 учні читають свої казки)

Цікаві казки вийшли у вас,

Попрацював 4 клас!

• А можливо хтось із вас склав віршик про зиму?

Сьогодні ми створимо нові

Наші вірші снігові,

Наче чистий сніжок,

Лежить білий листок.

Віршів зимових ціла «зграя»

Прочитати хто бажає?(зачитування учнями власних віршів)

V. Підсумок.

• Всі сторінки ваших прекрасних книжечок розморожені. Сніговичок-мандрівничок на своїх санях може вирушати далі.
• На мою думку, він залишився задоволений вашою роботою на уроці.

Ми роботу закінчили,

Міні-книжечки створили,

Є малюночки у нас

Оцінити вже вас час.

• Діти, які складали казочку, вірш, малювали малюнки, підбирали вірші – отримують найвищий бал 12.
• Хто підібрав вірші, намалював малюнки, був активним на уроці – 10 б.
• Хто був активним на уроці, підібрав вірші – 8 б.

На уроці з цієї нагоди

Від роботи всі отримали насолоду!!!

VII. Висновки

Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій. Робота над проектом вимагає від учнів застосування нових знань, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати і застосовувати нову інформацію , використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися.

Під час підготовки проектної роботи я старалася надавати допомогу учням у плануванні їхньої роботи, розподілі обов’язків, коригувати їхні дії. Разом з дітьми ми обговорювали етапи роботи над проектом, правила роботи в групах. Діти висували свої пропозиції, самостійно добирали матеріал, робили висновки.

Працюючи над проектом, діти дійсно отримали задоволення від спілкування, співпраці, від почуття впевненості в собі, від того, що вони виконали разом «велику» роботу.

Результати проекту довели доцільність проведення цього заходу. Діти психологічно були готові до участі в проекті. Зміст проекту відповідав віковим особливостям учнів, було використано оптимальний вміст раціональної та емоційної інформації. Під час проведення презентації проекту діти були уважними, дисциплінованими, зацікавленими, вчилися слухати своїх товаришів, аналізувати їхню думку, зіставляти зі своєю. Учні були залучені до активного пізнавального процесу, навчилися робити висновки, аналізувати свою діяльність.

Використання методу проектів дає змогу реалізувати особистісно діяльнісний і особистісно орієнтований підходи в навчанні учнів.

Проектне навчання створює умови гуманізації освіти шляхом відмови від репродуктивних методів навчання, заохочує і підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів.

Я думаю, що ми й надалі будемо продовжувати працювати з проектними технологіями, бо ця робота заохочує і підсилює в учнів бажання вчитися, зростає інтерес до спільної праці, дає змогу вчитися на власному досвіді й досвіді інших, сприяє розвитку креативного мислення високого рівня.

Виконуючи проект, учні набувають необхідних знань, умінь і навичок та бачать практичне їх застосування у реальному житті.

Отже, можна зазначити, що системне запровадження проектної технології в школі (починаючи з початкової ланки) призводить до того, що учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але також як метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності. Врешті це сприяє підготовці молоді, яка грунтує свою діяльність на основі демократичних цінностей, схильна до навчання впродовж життя, здатна бути конкурентоздатною на європейському і світовому освітніх просторах та на ринку праці.

VIII. Література

1. Матеріали журналів «Початкове навчання та виховання» : Вид. група «Основа» № 19 – 21. 2005. ; № 8. 2006.; № 19 – 21. 2008.
2. Матеріали газет «Початкова освіта»: Вид. «Шкільний світ» №40. 2006.; № 42. 2007.
3. Розвивальні ігри, вправи та завдання в початковій школі. Упоряд. І. В. Челмакіна. – Х. : Вид. група «Основа», 2006.
4. Павленко Л. П. Сучасний урок в початковій школі. 68 уроків з розвитку зв’язного мовлення у 1 – 4 класах. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – Ч. 2.
5. В. Цимбалюк , В. Жайворонок, А. Соколовська. Дивограй. 2 кл. Навч. посібник. К., «Педагогічна думка». 2001.
6. Н. С. Іватьо, О. Д. Жовнір, Т. М. Коструба. Дивосвіт. Навч. посібник з народознавства. К., «Навчальна книга». 2001.
7. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.- метод. Посібник / За ред.. О. І. Пометун. – К.: А. С. К., 2004.