Булінг: причини, наслідки, запобігання та відповідальність

Насильство в школі є, нажаль, досить розповсюдженим в наш час. Дуже важливо щоб учні, їх батьки та вчителі були проінформовані про це негативне явище, як його виявити, як з ним боротися та, головне, як його уникнути.

Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника або однокласниці – є ознаками нездорових стосунків, які можуть привести до цькування – регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців та педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінґ.

Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» – задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні, так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і насміхань: 10% – регулярно (раз в тиждень і частіше); 55% – частково піддаються знущанню зі сторони однокласників; 26% – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.

Практично в кожному класі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінґу.

Найчастіше цькування ініціюють надмірно агресивні діти, які люблять домінувати, бути «головними». Принижуючи інших, вони підвищують власну значимість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є в їхніх сім’ях.

Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:

• • Фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення рухового апарату фізично слабкі.

  • Особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні.

  • Особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, мають надмірну худорлявість чи повноту.

  • Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.

  • Страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.

  • Відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти).

  • Деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання).

  • Знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні.

  • Високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення.

Форми та види булінґу

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, прагнуть принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінґу є:

• • Словесні образи, глузування, обзивання, погрози.

  • Образливі жести або дії.

  • Залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити.

  • Ігнорування, відмова від спілкування, виключення з гри, бойкот.

  • Вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.

  • Фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження).

  • Приниження за допомогою мобільних телефонів та Інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі в чатах і т.д.), розпускання чуток і пліток.

Види булінґу можна об’єднати в групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) та електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

70% знущання відбувається словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим та непокараним, однак образи не залишаються безслідними для «об’єкта» приниження.

Фізичне насильство найбільш помітне, однак складає менше третини випадків булінґу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).

Найскладніше зовні помітити соціальне знущання – систематичне приниження почуття гідності потерпілого шляхом ігнорування, ізоляції, уникання, виключення.

Сьогодні набирає обертів кібербулінґ. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії, тощо.

Наслідки шкільного насилля

Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

• • неадекватне сприйняття себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;

  • негативне сприйняття однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули в школі;

  • неадекватне сприйняття реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;

  • девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

ВАЖЛИВО! Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

Якщо вчителі та адміністрація не вирішила проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

Що можуть зробити вчителі

Вирішальна роль у боротьбі з булінґом у школі належить вчителям. Але впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій. Для успішної боротьби з насильством у школі:

Всі члени шкільної спільноти повинні прийти до єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання, і нетерпимість в школі є неприйнятними.

Кожен повинен знати про те, в яких формах може проявлятися насильство і цькування і як від нього страждають люди. Вивчення прав людини і виховання в дусі миру повинно бути включено в шкільну програму.

Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки в класі, а потім загальношкільні правила. Правила повинні бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитись. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.

Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.

Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.

При аналізі ситуації необхідно розібратися в тому, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого і обов'язково поговорити з кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога.

В залежності від тяжкості вчинку, можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході.

Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і за необхідності покликати на допомогу дорослих.

Необхідно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними.

Для успішного попередження та протидії насильству необхідно проводити заняття з навчання навичкам ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Відповідальність, яка чекає на кривдника

Адміністративна відповідальність. За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

• 1. Зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого.

  2. Попередження.

  3. Догана або сувора догана.

  4. Передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

У разі вчинення особами віком від 16 до 18 років деяких адміністративних правопорушень (наприклад, дрібне викрадення чужого майна, стрільба з вогнепальної або пневматичної зброї, злісна непокора законному розпорядженню поліцейського, дрібне хуліганство), вони підлягають відповідальності на загальних підставах.

Зокрема, за вчинення дрібного хуліганства особою віком від 16 до 18 років на неї може бути накладено одне із стягнень: штраф, громадські роботи, виправні роботи або адміністративний арешт.

Якщо особа вчинила дрібне хуліганство у віці від 14 до 16 років до відповідальності у виді штрафу буде притягнуто її батьків.

Кримінальна відповідальність, за загальним правилом настає з 16 років, але за окремі види злочинів, особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності і з 14 років (наприклад умисне вбивство, умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, крадіжку, грабіж, розбій, хуліганство).

У разі, якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, щиро розкаявся та має бездоганну поведінку на момент постановлення вироку до нього можуть бути застосовані такі примусові заходи виховного характеру:

• 1. Застереження.

  2. Обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього.

  3. Передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання.

  4. Покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків.

  5. Направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

В інших випадках неповнолітні відповідають за злочин на загальних підставах, у тому числі до них може бути застосовано такі види покарань: штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк.

ВАРЕНИК ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА, ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА ВІДДІЛУ «СЕМЕНІВСЬКЕ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» КРЕМЕНЧУЦЬКОГО МІСЦЕВОГО ЦЕНТРУ З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ВТОРИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ. 

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЩОДО ТЕМИ АНТИБУЛІНГУ

Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти

Кодекс безпечного освітнього середовища

Комплект освітніх програм «Вирішення конфліктів мирним шляхом.Базові навички медіації» 

Освітня програма гуртка «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації» 

Освітня програма факультативу «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе» 

ВИНОГРАДІВСЬКА  ГІМНАЗІЯ

Виноградівської районної ради

Закарпатської області

НАКАЗ

Виноградів

14.02.2019                                                                                                                   № 21

Про заходи, спрямовані на запобігання

та протидію булінгу (цькуванню)

у Виноградівській гімназії

            На виконання Законів України «Про охорону дитинства» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», рекомендацій Міністерства освіти і науки для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р. № 2657-УІІІ, викладених у листі МОНУ №1/11-881 від 29.01.2019 року та з метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти 

НАКАЗУЮ:

1.     Запровадити у Виноградівській гімназії  комплексний підхід у сфері запобігання та протидії проявам булінгу (цькування).

Постійно        

Адміністрація, педагогічний колектив

                                                                                                    ЗВР Вашкеба Л.Я.

Педагог-організатор Корольова Л.М.

2.     Забезпечити неухильне виконання педагогічними працівниками Конвенції ООН про права дитини, Законів України «Про охорону дитинства», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», постанови КМУ від 22 серпня 2018 року № 658 „Про  затвердження  Порядку  взаємодії  суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері  запобігання  та  протидії  домашньому  насильству  і  насильству  за ознакою статі” та підвищувати рівень персональної відповідальності класних керівників та вчителів-предметників за дотримання даного законодавства.

     Постійно     

Адміністрація, педагогічний колектив

3.     Затвердити план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (додаток 1).

4.     Затвердити Порядок розгляду та неупередженого з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) в закладі освіти відповідно до заяв, що надійшли (додаток 2).

5.     Забезпечити виявлення випадків жорстокого поводження по відношенню до дітей та своєчасне інформування управління освіти, управління з питань захисту прав дітей, ювенальної превенції про випадки булінгу серед учнів та вжиття конкретних заходів щодо їх попередження та недопущення в учнівському середовищі.

6.     Включити до посадових інструкцій педагогічних працівників обов’язки щодо проведення роботи,  спрямованої на запобігання і протидію домашньому насильству та булінгу.

13.5.    Запустити в дію «Скриньку довіри», виготовити інформаційний стенд для оприлюднення телефонів довіри, зокрема:

·        Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

·        Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

·        Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

·        Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

·        Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;

·        Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

·        Національна поліція України 102.

13.5 Проводити регулярний моніторинг безпечності та комфортності закладу освіти та освітнього середовища шляхом опитування, анкетування та надання пропозицій адміністрації щодо вжиття відповідних заходів реагування.

14.           Довести до відома учасників освітнього процесу інформацію про адміністративну відповідальність за випадки булінгу у закладі освіти. (додаток 3).

15.           Продовжити  міжвідомчу взаємодію з підрозділами Національної поліції у справах дітей, службою у справах дітей, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

16.Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

Директор гімназії                            Л.В. Дорогі

Додаток 1

До наказу №21 від 14.02.2019

ПЛАН ЗАХОДІВ

щодо профілактики булінгу серед здобувачів освіти, батьків та вчителів

у Виноградівській гімназії  на 2019 р. 

         Додаток 2

до наказу №21 від 14.02.2019

Порядок розгляду

та неупередженого з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) відповідно до заяв, що надійшли у Виноградівській гімназії

на 2019 рік

        1.Доведення директором до відома здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, працівників, батьків та інших учасників освітнього  їх обов’язку повідомляти керівника закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

       2.Відповідно до такої заяви директор видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

        3.Для прийняття рішення за результатами розслідування директор створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.

        До складу такої Комісії можуть входити:

- педагогічні працівники, (у тому числі психолог, соціальний педагог);

- батьки постраждалого та булера;

- директор закладу та інші заінтересовані особи.

        4. Якщо Комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.

        5. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що директор має повідомити постраждалого.

       6. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

       7. Потерпілий чи його представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служб у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

Додаток 3

до наказу №21 від 14.02.2019