Головна  >  Виховна робота  >  Сюжетно-рольова гра

     Сюжетна рольова гра є динамічним феноменом, її розвиток виявляється насамперед у виникненні нових сюжетів — утілених у певних подіях образних відтворень задумів. В іграх дітей дошкільного віку вони надзвичайно різноманітні й відображають конкретні (соціально-історичні, географічні, побутові тощо) умови їхнього життя. 

     Деякі сюжети цікаві як молодшим, так і старшим дошкільникам (наприклад, ігри на побутові теми). Проте в їх розвитку спостерігається певна тенденція: спершу виникають ігри з побутовими сюжетами, потім — ігри на теми праці і нарешті — ігри суспільної тематики. Різноманітність сюжетів залежить від масштабу і глибини пізнання дітьми навколишнього світу.

    Зміна ігрових сюжетів пов´язана з розширенням їх джерел. Ігри молодших дошкільників живляться здебільшого враженнями, які вони черпають з безпосереднього спілкування з навколишнім світом. В іграх дітей старшого віку все більше починають виявлятися здобуті ними з різних джерел знання, безпосередній досвід: вони відображають не тільки події, в яких особисто брали участь, а й ті, які спостерігали. 

     Поглиблення змісту гри виявляється в розвитку здатності дітей до продукування і втілення задуму, саме в у процесі сюжетно-рольової гри у дошкільників розвивається здатність до творення і реалізації задуму, який, будучи на перших порах спонтанним, з часом постає як свідомо задумана тема, реалізуючи яку, діти не просто механічно копіюють дії дорослих, а відтворюють почуття, переживання, наснажують їх особистісним смислом.

Структура сюжетно-рольової гри (Д. Ельконін):

•  ролі, які перебирають на себе діти в процесі гри;

•  ігрові дії, за допомогою яких діти реалізують обрані ролі;

•  ігрове використання предметів, за якого реальні предмети замінюють ігровими;

•  реальні стосунки між дітьми, які виявляються в різноманітних репліках, зауваженнях, за допомогою яких регулюється розвиток гри.

     Особлива роль належить вихователю.Саме від особистості педагога, його знань, умінь, професійної майстерності та здатності творчо організувати керівництво ігровою діяльністю дітей залежить використання її з метою всебічного розвитку особистості дитини "- Русскова Л. В. 

 Процес керівництва включає 3 групи методів:

1.   Перша група методів пов'язана із збагаченням дітей знаннями, враженнями, уявленнями про навколишнє життя:спостереження, екскурсії , зустрічі з людьми різних професій; емоційно-виразне читання художньої літератури; бесіду; демонстрація картин, складання дітьми оповідань на певні теми, лялькового театру.

2.    Друга група - це методи, що сприяють становленню і розвитку ігрової діяльності. Серед них важливе місце займає безпосередню участь вихователя в творчій грі, допомога вихователя, шляхом пропозицій, нагадувань, рад, підбору ігрового матеріалу, бесіди-розмови з приводу задуму гри, розвитку її змісту, підбиття підсумків. 

3.   Третя група методів пов'язана з навчанням дітей конструювання з будівельного матеріалу і обігравання будівель, виготовлення іграшок. У цю групу входять такі методи і прийоми, як спільне виконання вихователем і дітьми будівель; тощо.

   Вплив такої гри на формування соціальної компетентності дошкільника полягає у тому, що завдяки ігровому наслідуванню і рольовому перевтіленню дитина знайомиться з нормами і моделями людської діяльності та взаємовідносин, які стають зразками для її власної поведінки.

   Сюжетно-рольова гра як провідна діяльність для дитини дошкільного віку має найкращі можливості для соціального розвитку дошкільника. 

Головна  >  Виховна робота  >  Сюжетно-рольова гра