Кодекс честі учня

- Вчитися не заради оцінки, а для здійснення гуманних, патріотичних цілей і досягнень.

- Направляти свою навчальну діяльність на глибоке оволодіння знаннями, бути ініціативним, самостійним, найповніше виявляти себе.

- Дотримуватися вимог школи, правил внутрішнього розпорядку, гідно себе поводити.

- Бути ввічливим у спілкуванні з товаришами, учителями, старшими людьми, шанобливо ставитися до батьків.

- Турбуватися про молодших.

- Виявляти милосердя.

- Дбати про пристойний зовнішній вигляд, власну гігієну.

7 порад учню

Порада перша і найтяжча. Ніколи не намагайтеся отримати все і відразу. Пам'ятайте, що успіх - це насамперед праця. Не вірте красивим фільмам, де щоб досягти успіху досить бути вродливим чи багатим.

Порада друга - про любов. Обов’язково зміни своє відношення до людей, які тебе оточують. Хочеш, щоб тебе любили люди - полюби їх сам. Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні, нетерпимі до чужих думок люди? То чому, якщо ти саме такий, повинні любити тебе?

Порада третя - особлива. Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі. Запам'ятай, що про це знає лише твоя мама і ти сам.

Порада четверта - про найдорожче. Полюби себе насамперед сам. Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало. Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його алкоголем та іншими ядами.

Порада п'ята - пріоритетна. Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках. Вибери кілька важливих для тебе справ і наполегливо вдосконалюйся саме в них. Хоча спробувати себе в нових справах ніколи не завадить. Хто зна, можливо, саме там чекає на тебе успіх, сидить собі і жде, коли ж ти його віднайдеш.

Порада шоста - навчайся! Навчайся все своє життя. Ніхто не заперечує, що ти і так багато знаєш та умієш. Добре, що ти знаєш, скільки часу тривала столітня війна (100?!), чудово, якщо ти можеш відрізнити комп'ютерний вірус від вірусу грипу, вітаю, якщо зумієш своїми руками забити звичайний цвях в цегляну стіну.

Порада сьома і остання (по списку, а не по значенню!) Отже, ти хочеш досягти успіху? То чого ж тоді чекаєш і витрачаєш свій дорогоцінний час на читання цих порад? Давай, не сиди, пора уже щось зробити своїми руками.

Пам’ятка

«Безпечні зимові канікули»

Дорогі діти!

Незабаром зимові канікули — пора відпочинку, свят та розваг. Але для того щоб канікули були веселими й корисними, необхідно

пам’ятати про безпечну поведінку!

Правила поведінки на водоймах, вкритих кригою:

· Не можна з’їжджати на лижах із крутого берега на кригу: у разі різкого навантаження він може провалитися.

· Категорично забороняється дітям грати на тонкій кризі.

· Небезпечно бути біля берегів, де найчастіше виникають промоїни, тріщини й розриви льоду.

· На льоду краще мати при собі знаряддя безпеки (лижі, мотузку, палицю).

· Обходьте місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.

· Переходьте річку тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути не менше за 15-20 см.

· Катайтеся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних для цього місцях.

· Якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини, негайно повертайтеся на берег. Не біжіть, відходьте повільно, не відриваючи ніг від льоду.

Обережно: бурульки!

· Нестійкі погодні умови — відлига вдень і заморозки вночі — сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із похилим дахом) та великих деревах.

· Будьте особливо уважними, проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевніться у відсутності загрози падіння льодових наростів.

· Якщо це можливо, тримайтеся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху.

· У жодному разі не заходьте за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.

Правила поведінки під час ожеледиці

· Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте у колінах, ступайте на всю підошву. Руки мають бути вільні. Пам’ятайте, що поспіх збільшує небезпеку під час ожеледиці, тому виходьте із будинку заздалегідь.

· У разі порушення рівноваги швидко присядьте — це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

· Падайте із мінімальною шкодою для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння зберіться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково перекотіться — удар, спрямований на вас, зменшиться.

· Не тримайте руки в кишенях: це збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм, особливо переломів.

· Обходь люки: як правило, вони покриті льодом. Крім того, люки можуть бути погано закріплені, що збільшує ризик травмування.

· Ідучи тротуаром, не проходьте близько до проїжджої частини дороги. Це небезпечно, адже є ризик підковзнутися і впасти під колеса автомобіля, що проїжджає.

· Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці. Пам’ятайте, що через ожеледицю значно збільшаться відстань гальмівного шляху.

· Якщо ви впадете і через деякий час відчуєте біль у голові й суглобах, нудоту — терміново зверніться до лікаря.

Правила пожежної безпеки під час святкування Нового року:

Щоб свято не затьмарилось пожежею, необхідно дотримуватись таких правил:

· Ялинка має стояти на стійкій основі.

· При виявленні несправності святкової ілюмінації (блимання лампочок, іскріння) слід одразу її вимкнути.

· Не можна прикрашати ялинку целулоїдними іграшками.

· Дітям забороняється купувати та використовувати піротехнічні засоби: феєрверки, петарди, ракети!

· Пам’ятайте! Щороку збільшується кількість людей, які отримали травми через недотримання правил користування піротехнікою.

Правила протипожежної безпеки

· Не грайтеся із сірниками та запальничками.

· Не запалюйте свічки та бенгальські вогні без нагляду.

· Не залишайте іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів.

· Не сушіть речі над газовою плитою.

· Не паліть багать у сараях, підвалах, на горищах.

· Не вмикайте багато електроприладів одночасно: електромережа може згоріти.

· Обов’язково вимикайте електроприлади, коли виходите із дому. Не тягніть за дріт руками, обережно вийміть штепсель із розетки.

· На дачі або в селі не відкривайте грубку: від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа.

Шановні діти !

Додержання нижче зазначених порад та рекомендацій надасть Вам можливість уберегтися від біди.

· Якщо ти опинився вдома без батьків, нікому чужому або малознайомому не відчиняй двері.

· На питання чужих людей, чи є тато, мама, краще відповісти, що батьки зараз відпочивають вдома.

· На телефонні дзвінки із запитаннями, чи є, та коли повернуться батьки з роботи, потрібно відповідати, що вони зайняті, та запитати, кому та куди їм потрібно зателефонувати.

· Не запрошуй додому малознайомих хлопчиків та дівчаток.

· Не вихваляйся перед оточуючими про те, які є у вашій квартирі дорогі речі.

· Дуже правильно роблять діти, які знайомлять батьків зі своїми друзям.

· Не лякайся, якщо, знаходячись вдома, почуєш, що хтось намагається відчинити вхідні двері, а голосно спитай „Хто там?”.

· Якщо двері продовжують відчиняти чужі люди – буде правильним зателефонувати „02″ та викликати міліцію, точно вказавши адресу, після чого з балкону або з вікна покликати сусідів або оточуючих на допомогу.

· Виходячи з дому, не забувай зачиняти балкон та вікна, особливо, якщо мешкаєш на нижніх поверхах.

· Не залишай в дверях записок – це привертає увагу сторонніх.

· Будь уважним з ключами від квартири – не губи, не залишай під половиком, у поштовому ящику та у інших місцях.

· У разі, якщо ти загубив ключі або не пам’ятаєш, де залишив ключі, важливо одразу повідом йти батьків та замінити замки в дверях.

· На вулиці будь уважним та обережним. Переходь проїзну частину тільки на зелений сигнал світлофора або на визначеному пішохідному переході.

· Не стій поряд з автомобілем, що зупинився – це небезпечно.

· Не сідай до незнайомих в автомобіль покататися, навіть якщо дуже хочеться або ти запізнюєшся.

· Якщо незнайомі запросили послухати музику, подивитися відеофільми, погратися із собакою (може бути й інший привід), не поспішай погоджуватися, перед тим обов’язково порадься з батьками або вчителями.

· Не треба на вулиці розмовляти з п’яними, навіть знайомими людьми. оскільки нетверезий чоловік дуже змінюється, його вчинки можуть бути непередбачуваним та жорстоким.

· Необхідно знати, що все нове, незнайоме приховує в собі небезпеку. Незнайомі предмети – пакети, банки, пляшки ні в якому разі не можна відкривати, нюхати, збирати, кидати в полум’я. В них можуть бути отруйні речовини (рідина, порошок або газ), які можуть потягти тяжкі отруєння, вибухи.

· Не бери сірники, не розводь багаття, не вмикай незнайомі електроприлади, не роби самостійно всілякі досліди при відсутності батьків.

· Якщо в дворі або біля школи хлопчики вимагають гроші, намагайся запевнити їх, що грошей в тебе немає, та повідом про цей випадок батьків та працівників міліції.

· Не бери із собою великої суми грошей, однак, якщо раптово такі гроші опинилися в кишені, нікому не розповідай про це.

· Якщо відчуваєш, що тебе переслідують, зайди до найближчого магазину, іншої установи або попроси дорослого перехожого довести тебе одому. Щоб не сталося з тобою, твоїми близькими, звертайся до міліції, де завжди знайдеш добру пораду та допомогу.

Як весело провести осінні канікули!

Як з користю провести час і залишити незабутні враження!?

Інструкція

1. Ну, ось і настали довгоочікувані канікули. Шкільні підручники закинуті на полиці, а портфель затишно примостився у відведеному для нього місці. Хочеться зустрітися з друзями, на яких постійно не вистачало часу.

2. Але як завжди осінь буває дощовита, а прогулюватися під дощем не зовсім комфортно. На цей випадок існують різні установи з розважальними програмами. Складаємо план на кожен день, хоча – це нудне заняття, але повірте, ваші старання не пройдуть дарма. Перш за все, дізнаємося анонс заходів, будь то концерт чи інший виступ, а можна підібрати цікаві, пізнавальні виставки. Організуйте прогулянку по мальовничих місцях, бажано з фотоапаратом. Виділіть день для святкового обіду. Підготуйте сценарій з іграми і атракціонами, запросіть друзів і подруг. Можна просто сходити в кафе і поїсти морозиво або попити свіжий фруктовий сік. Безумовно, цей день потрапить в розряд незабутніх днів.

Заняття творчістю принесе не тільки радість, але і користь. Осінь надихає на виготовлення виробів з природного матеріалу, тим більше можна разом сходити в парк для збору відповідного матеріалу. А якщо ви не вмієте творити і майструвати, можна навчитися, якщо є бажання.

3. Все заплановане вами зберіть у купу і виберіть більш прийнятне. Внесіть у свій план вибрані заходи, позначте дату і час.

В останні дні канікул підводимо підсумки. З фотографій складемо колаж або зразок презентації. Восени фотографії виходять дуже красивими і до того ж залишать у пам’яті проведені канікули.

Важливо провести канікули з користю для здоров’я і з новими силами приступити до занять у наступній чверті.

Поради Учням щодо спілкування:

• Ставлення людей до вас ніби віддзеркалює ваше ставлення до них;

• Хто любить людей, того й люди люблять;

• Виявляйте ініціативу в приязному ставленні до інших;

• Цікавтеся людьми, що оточують вас, їхніми турботами і радощами;

• Ніколи не користуватиметься популярністю той, хто не цікавиться справами інших людей;

• Учіться ставити себе на місце іншої людини;

• Вживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: "даруйте", "перепрошую", "дякую", "будь ласка" та інші. Ввічливість обеззброює;

• Використовуйте кожну нагоду для спілкування.

Для успішного встановлення контактів із людьми треба:

• Якомога швидше знайти спільні інтереси;

• По-дружньому ставитися до співрозмовника (усміхатися, уважно слухати);

• Не виявляти до співрозмовника зверхності;

• Щиро цікавитися співрозмовником, тим, що він говорить;

• Враховувати поведінку та термінологію людини, з якою говорите;

• Нападами та лайкою людей не переконаєте;

• Для того, щоб переконати когось, ттеба"знайти необхідні аргументи, правильно їх упорядкувати і сформулювати;

• Намагайтеся діяти незалежно від свого настрою.

Пам’ятка «Як займатися особистісним саморозвитком»

1. Проявляй у всьому неухильну наполегливість

2. Спробуй уявити які особистісні якості тобі будуть потрібні у самостійному житті. Подумай які якості ти можеш сформувати зараз, під час навчання.

3. Проаналізуй індивідуальні особливості виконання навчальних завдань. Дай собі відповідь на такі запитання:

- для чого ти навчаєшся, які мотиви навчання?

- чи вмієш ти ставити навчальні завдання і самостійно їх вирішувати?

- як ти звично контролюєш себе?

- чи довго можеш лишатися працездатним?

- коли протягом дня працюєш продуктивніше?

- чи вмієш ти зосереджуватися на навчальних завданнях?

- яким чином ти запам’ятовуєш матеріал?

- які недоліки твоєї навчальної діяльності тобі можуть заважати?

4. Формуй і тренуй в собі якості культури розумової праці.

5. Коли берешся за будь-яку справу подумай який результат повинен отримати.

6. Старайся наперед оцінювати свої можливості.

7. Навчися своїм примхам відповідати чітко і коротко «ні».

8. Вчися не тільки виробляти свою думку, а й виказувати її.

9. Старайся самостійно виконувати завдання, що стосуються твого власного життя.

10. Не бійся помилок, просто їх треба своєчасно виправляти.

11. Чесно визнавай неправоту, пам’ятай що впертість – самозахист слабкої людини.

Булінг та шляхи його вирішення!

Булінг – це коли людина потерпає від цькування. Нещодавно UNICEF започаткував ініціативу по боротьбі з цією важливою проблемою. А Platfor.ma поговорила з дитячим психологом Юлією Ларіною про те, звідки взагалі береться булінг і як з ним боротися.

– Булінг начебто існував завжди, просто називали його раніше цькуванням. Що насправді змінилось у світі після того, як про це почали активно говорити?

– Коли ми називаємо речі тим, що вони дійсно собою являють, ми отримуємо можливість думати про те, що відбувається, а не просто відчувати чи переживати. Спроможність думати призводить до усвідомлення свого місця в ситуації булінгу, допомагає сформувати своє ставлення до нього, сприяє пошуку інформації, – отже з'являється можливість діяти.

Найголовніша проблема булінгу – мовчання та відчуття безпорадності. Той факт, що про булінг зараз говорять відвертіше, дає надію, що ситуація з цькуванням може зрушитися з місця у бік більшого розуміння та активних дій.

Булінг деструктивно впливає на всіх учасників процесу, закріплюючи специфічні моделі поведінки та самосприйняття, формуючи певні риси характеру та самооцінку.

– Що робити людині, яка зіткнулась з булінгом, наприклад, на роботі? Коли ти нібито дорослий і все таке, але не знаєш, як насправді бути.

– Ситуація булінгу дестабілізує людину, через порушення кордонів та втрату відчуття захищеності і психологічної або фізичної безпеки.

Мобінг на роботі – це стосунки, які неможливо терпіти, адже вони можуть тривати роками, завдаючи серйозної емоційної шкоди. Важливо розібратися з ситуацією якомога швидше, не затягуючи її. Стратегій багато: конфронтація того, хто цькує, відверта розмова з керівництвом, пошук підтримки у співпрацівників. Головне не заглиблюватися у відчуття власної провини, та не ігнорувати відверті порушення особистих кордонів. Якщо ситуація повторюється у нових робочих колективах – найкращій шлях розібратися спільно із фахівцем в тому, що відбувається. Наприклад, відвідати психолога.

– Якими є психологічні аспекти цькування? Чому люди об’єднуються, щоб тиснути на інших?

– З різних причин. Через власні страхи, які хочеться змістити на більш слабкі постаті, через внутрішню мало усвідомлену агресію та неспроможність з нею взаємодіяти, через досвід насилля над собою та відчуттям безпомічності, через пошук каналу, який дозволяє «злити» напруження через цькування інших. Але слід пам'ятати, що ситуація булінгу – це процес, в якому задіяно три сторони, а тому важливо враховувати те, які підсвідомі «посилання» йдуть від того, хто потерпає від боулінгу та наскільки здорова атмосфера в дитячому колективі. Адже булінг – це комплексна проблема груп

– Жертвою булінгу, наприклад, в школі може бути і відмінник, і двієчник. Тобто люди просто атакують тих, хто відрізняється від маси?

– Так, або тих, хто за якихось причин вважається таким, що загрожує цілісності групи чи системі її цінностей. Відбувається протиставлення. Прикро, що на місці того, кого булять, може опинитися хто завгодно. Тому профілактика цього стосується кожного. Ось тут і тутможна знайти ознаки того, що відбувається саме булінг.

– Чи стикались ви самі з булінгом? Як це було? Як би ви чинили в тій ситуації зараз, з усіма знаннями?

– Я маю свій особистий дитячий досвід конструктивного виходу з ситуації булінгу. В початковій школі я з двома іншими дівчинками перейшла до паралельного класу. Дівчата нас не прийняли, усіляко цькували та принижували, псували речі. Бажання ходити до школи зникло. До того ж я ще й була наймолодшою в класі. Край цьому поклала наша класна керівниця, яка знайшла слова для всіх нас. Я здобула підтримку, дівчата класу – розуміння, як називається те, що вони роблять, і як до цього ставиться вчитель. Хлопці – досвід відвертої розмови про неприємні речі. А найголовніше – чітке розуміння, чого саме від всіх нас чекає небайдужий дорослий і якими шляхами можна рухатися далі. Ми знайшли спільну мову не одразу, пройшов певний час. Проте той факт, що спілкуємося досі, свідчить про ефективність цього підходу.

– Які найбільш вражаючи приклади кібербулінгу ви знаєте?

– Кібербулінг інколи призводить до катастрофічних наслідків, якщо вчасно не надати дитині, що потерпає від нього, підтримку та допомогу. Особисте листування, відверті фото, родинні таємниці, фізичні особливості – будь-що може бути залучено та оприлюднено в соцмережах, щоб завдати великій біль тому, кого булять. І якщо відчуття сорому та провини стане на заваді дитині чи підлітку звернутися по допомогу, це призводить до «зриву». А через брак засобів саморегуляції та розуміння шляхів вирішення конфлікту, підвищується ризик нашкодити собі чи іншим.

– Чи є куди в Україні звертатись, якщо зіткнувся з булінгом?

– Головне – почати говорити з тим, кому довіряєш, не залишатися наодинці з відчуттям власної безпорадності: з найближчим оточенням та друзями, батьками, дорослими, яким можна довіритися та порадитися, шкільними психологами та соціальними педагогами, психологами, що консультують за межами освітнього простору в психологічних центрах та приватних кабінетах.

– Чи можна якось допомогти, знаходячись зовні ситуації? Наприклад, коли бачиш, що школярі б’ють маленького хлопчика – можна їх відігнати, але ж потім ти підеш, а вони всі залишаться.

– Я вважаю, що так. Якщо спостерігач готовий до рішучих дій і може довести ситуацію до кінця, то треба це робити – провести дитину до вчителя, дочекатися батьків, когось покликати, хто може захистити дитину і тому подібне.

Таке втручання ззовні буде корисне для всіх. Той, кого булять, отримує підтримку, ті, хто булить –розуміння, що їхні дії не підтримуються суспільством і викликають відповідну реакцію сторонніх людей.

Дитяча психіка під час війни: перша допомога, усунення небажаних наслідків

❗️Відчуття тривоги, страху і пригнічення під час таких невизначених часів як війна, є невідворотними.

Діти в залежності від віку по різному реагують на стрес та кризову ситуацію.

🔰• Діти 0-3 років: у цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та боятися незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків.

Психіатри звертають увагу, що практично у всіх дітей, особливо молодших, зараз спостерігається певний регрес – діти капризують, не виконують домовленості, втрачають деякі навички, спостерігається порушення сну, коли діти вночі скрикують, проявляють страх. Якщо дитина так реагує, то у неї з психікою все гаразд. Дитина об’єктивно реагує на ситуацію, і батькам не треба лякатися такої поведінки дітей. У маленьких дітей дуже гнучка психіка, яка витісняє елементи страху.

✅Допомога дорослого. Насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт. Тримайте дітей у теплі і безпеці. Тримайте їх подалі від гучного шуму і хаосу. Частіше обіймайте і притискайте їх до себе. По можливості дотримуйтесь графіку годування і сну. Говоріть спокійним та лагідним голосом.

🔰• Діти 4–6 років: часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими.

✅Допомога дорослого. Діти потребують, насамперед, безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину. Приділяйте дітям більше часу та уваги. Постійно нагадуйте їм, що вони знаходяться в безпеці. Поясніть, що вони не винні у події, що сталася. Намагайтеся не розлучати дітей з тими, хто піклується про них: з братами, сестрами та близькими. По можливості виконуйте звичні процедури і дотримуйтесь режиму. Простими словами, відповідайте на питання про те, що сталося, без страшних подробиць. Дозвольте дітям триматися поруч з дорослими, якщо їм страшно і вони чіпляються за дорослих. Будьте терплячими з дітьми, які повертаються до поведінки, притаманної більш молодшому віку, наприклад, смокчуть палець або мочаться в ліжко. По можливості створіть умови для ігор і відпочинку. Якщо дорослий поранений, перебуває у вкрай пригніченому стані або за іншої причини не може піклуватися про свою дитину, постарайтеся допомогти йому організувати догляд за дітьми. Тримайте дітей та їх близьких разом і не дозволяйте розлучати їх. Наприклад, якщо дорослого відвезли, щоб надати йому медичну допомогу, спробуйте відправити з ним дітей або докладно запишіть інформацію про те, куди його відправляють, щоб діти змогли зустрітися з ним.

🔰• Діти 7–10 років: можуть відчувати провину, неспроможність, злість, фантазії, у яких дитина бачить себе «рятувальником», «зацикленість» на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті, досить добре розуміє загрозу, може переживати страх і думає про майбутнє.

✅Допомога дорослого. Батькам потрібно обговорювати з дитиною події та переживання і за можливості забезпечити їй безпеку та звичний спосіб життя (ігри, спілкування з друзями тощо).

🔰• Діти 11–13 років: відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. У цьому віці діти розуміють, що відбувається, прогнозують майбутнє, але мінімальний власний досвід викликає тривожність.

✅Допомога дорослого. Батькам можна відкрито говорити про свої переживання, страхи та допомагати дітям відтворювати соціальні зв’язки. Приділяйте дітям час та увагу. Допоможіть їм займатися звичними справами. Поясніть, що сталося і що відбувається зараз. Дозвольте їм сумувати, не чекайте, що вони виявляться сильнішими. Вислухайте їх міркування і страхи без засуджень і оцінок. Чітко визначте правила поведінки і поясніть, чого чекаєте від них. Запитайте, чого вони побоюються, підтримайте їх, обговоріть, як краще вчинити, щоб залишитися неушкодженим.

Заохочуйте їх прагнення приносити користь оточуючим, і надавайте таку можливість.

Також майте на увазі, що діти часто збираються навколо місця події і можуть стати свідками жахливих подій, навіть якщо вони або їх батьки або піклувальники безпосередньо не постраждали. У хаосі кризи дорослі часто поглинені своїми турботами і не можуть уважно стежити за тим, чим зайняті діти, що вони бачать або чують. Постарайтеся захистити дітей від трагічних дій або розповідей очевидців.

🔰• Діти 14–18 років: проявляють небезпечну поведінку, можливі спроби самогубства, реакції, що нагадують реакції дорослих. Бояться втратити себе, своє місце, життя, близьких. Можуть радикально сприймати ситуацію, адже підліток тільки стає на ноги, а звичний світ зруйнувався.

✅ Допомога дорослого. У цьому віці дорослим важливо не заохочувати підлітка брати на себе роль дорослого. З підлітком слід ділитися досвідом, розмовляти, допомагати знизити емоційне напруження, дати можливість бути природним зі своїми переживаннями.

Якщо обстріл застав на вулиці

Отже, найголовніше, припиніть ігнорувати сигнали повітряної тривоги! Якщо поруч є бомбосховище, укриття, то коли ви почули сирену — терміново туди спускайтесь, а не продовжуйте стояти на вулиці.

В укритті треба залишатися ще мінімум 10 хвилин після завершення обстрілу, адже існує загроза його відновлення.

Якщо під час ракетного обстрілу ви на вулиці, то негайно (2-3 секунди) дійте так:

• Падайте на землю. Закрийте руками або предметами голову. Закривайте долонями вуха та відкривайте рот: це врятує від контузії. Перечекайте перший обстріл лежачи, а далі ховайтеся в безпечному заглибленому приміщенні.

• Не залишайтеся у під'їздах під арками та у підвалах панельних будинків або під стінами будинків із легких конструкцій. У жодному разі не ховайтесь біля всього, що може вибухнути чи впасти на вас.

• Для укриття підійдуть підземні переходи, укриття, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий бордюр, каналізаційний люк, траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 метри.

Якщо ви у транспорті

Якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі або трамваї, машині – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку «від будівель та споруд» і залягти на землю.

Після закінчення обстрілу не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі постріли. Залишаючи місце притулку, не поспішайте розслаблятися.

Добираючись до безпечного місця, обов’язково дивіться під ноги. Не можна підіймати із землі жодних незнайомих вам предметів.

У жодному разі не приступайте до розбору завалів від ракет самостійно, чекайте фахівців з аварійно-рятувальної служби, телефонуйте 102.

Якщо під час обстрілу ви вдома

Завчасно, після того, як почули сигнал повітряної тривоги:

• Вибирайте місце в кутку та недалеко від виходу для того, щоб миттєво залишити будинок у випадку попадання снаряда.

• Ховайтесь у підвалі або іншому заглибленому укритті, між опорними стінами.

• Пам’ятайте правило «двох стін». Від небезпеки вас має відділяти щонайменше дві стіни, бо одна, ймовірно, зруйнується від удару, а друга візьме на себе уламки стіни, віконного скла тощо. Тому ховатися безпечно у місці, яке розташоване за другою від фасаду опорною стіною. Зазвичай це тамбур, коридор або передпокій.

Як вести соцмережі безпечно: інструкція

Інтернет – не найбезпечніше місце, але захистити себе від булінгу й небажаних зв’язків у ньому все ж реально. Головне – дотримуватися основних правил…

Інформаційно-освітня кампанія #stop_sexинг зібрала основні правила, дотримуючись яких ви зможете вести соціальні мережі без наслідків:

• Закривайте профілі в соцмережах, якими користуєтеся. Так ваші пости і фото можуть бачити лише ті, хто є у вас у друзях.

• У друзі додавайте лише тих, кого знаєте в реальному житті. Цікавий профіль, привабливі фото, багато підписників і «друзів» абсолютно не означає, що це не фейкова сторінка.

• Для того, щоб уберегти себе від можливих ризиків, «незнайомців» краще залишити поза списком ваших друзів.

• Не публікуйте особисту інформацію. Сюди входять номер телефону, адреса проживання, номер паспорта або інших документів, особисті дані близьких і рідних. Оскільки в публічному доступі будь-хто охочий зможе використовувати цю інформацію для досягнення власних цілей.

• Не позначайте актуальну геолокацію. Наприклад, якщо ви виїхали за межі міста разом із друзями й вирішили відразу ж виставити пару фото, не слід зазначати свою геолокацію, оскільки за нею дуже легко вирахувати місце вашого перебування.

• Не пишіть відверті пости. Якщо, наприклад, ваша сім’я придбала нову машину, або ви всі разом зібралися у відпустку до іншого міста/країни, то не варто про це писати на своїх сторінках у соцмережах. Шахраї можуть використовувати цю інформацію для скоєння неправомірних дій.

• Перед відправкою будь-яких фото- або відеоматеріалів важливо згадати про так зване правило білборду – уявити ці матеріали на великому білборді біля вашого місця навчання, занять спортом або роботи, які побачать всі, хто проходить повз. Хотіли б ви, щоб це побачили люди? Якщо ні, то не варто тоді відправляти фото- або відеоматеріали такого характеру.

• Ставтеся до всіх онлайн-знайомих як до людей, яких насправді не знаєте. Світ онлайн дозволяє нам бути тими, ким хочемо, тому тут дуже легко опинитися обдуреним Пам’ятайте, що в онлайн-світі все не так спокійно й безпечно, як здається на перший погляд. Будь-яка інформація, що ми її комусь відправляємо або десь публікуємо, залишається тут назавжди, без можливості видалення (навіть якщо видалимо всі профілі в соцмережах, на жаль)….