Ігри та вправи для зняття втоми, агресії і т. д.

СПОСОБИ ЕМОЦІЙНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

Для того щоб зменшити емоційне напруження та навчитися керувати своїми емоціями, можна використовувати кілька поданих нижче способів.

1. Мускулатура
   Найпростіший, але достатньо ефективний спосіб емоційної саморегуляції — розслаблення мімічної мускулатури. Навчившись розслабляти лицьові м`язи, а також довільно і свідомо контролювати їх стан, можна навчитися керувати і відповідними емоціями. Вправи для релаксації м`язів особи включають завдання на розслаблення тієї або тієї групи мімічних м`язів (лоба, очей, носа, щік, губ, підборіддя). Суть їх — у чергуванні напруження і розслаблення різних м`язів, щоб легко було запам`ятати відчуття розслаблення за контрастом із напруженням. Вправи виконують за активної спрямованості уваги на фази напруження і розслаблення за допомогою словесних самонаказів, самонавіяння. Після такого тренування можна легко за уявним наказом у потрібний момент розслабити всі м`язи.

2. Дихання
   Важливим резервом у стабілізації свого емоційного стану є вдосконалення дихання. Навчившись впливати на своє дихання, можна набути ще один спосіб емоційної саморегуляції. Значення дихальних вправ полягає у свідомому контролі за ритмом, частотою, глибиною дихання. Є безліч вправ із дихальної гімнастики, які навчать контролювати емоції.

3. Візуалізація
   Візуалізація – це створення внутрішніх образів у свідомості людини, тобто активізація уяви за допомогою слухових, зорових, смакових, нюхових, дотикових відчуттів, а також їх комбінацій. Відтворивши у свідомості образи зовнішнього світу, можна швидко відійти від напруженої ситуації, відновити емоційну рівновагу.

Різновидом візуалізації є вправи «сюжетної уяви», основані на навмисному використанні кольорів і просторових уявлень свідомості людини. Свідомі уявлення забарвлюються в потрібний колір, відповідний модельованому емоційному стану. Колір має могутню емоційну дію на нервову систему. Червоний, оранжевий, жовтий – кольори активності; блакитний, синій, фіолетовий – кольори спокою; зелений – нейтральний. Колірні (температурні, звукові, дотикові) відчуття краще доповнювати просторовими уявленнями. Якщо треба заспокоїтися, відпочити, потрібно представляти широкий, відкритий простір (морський горизонт, просторе небо, широка площа, обширна зала театру і т. д.). Для мобілізації організму на виконання відповідального завдання допомагають образи тісних, вузьких просторів з обмеженим горизонтом (вузька вулиця з високими будинками, ущелина, тісна кімната). Поєднання цих прийомів дозволяє викликати необхідний емоційний стан у потрібний момент (спокійний – просторий морський берег, зимовий пейзаж у бузкових сутінках; що бадьорить – літній пляж яскравим сонячним днем, сліпуче сонце, яскраво-жовтий пісок). Треба вжитися в картину, що представляється, відчути її і зафіксувати у свідомості. Поступово виникне стан розслаблення і спокою або, навпаки, активності й мобілізованості. Виконують вправи під музичний супровід: спочатку звучить спокійна, плавна музика, потім поступово музичний темпоритм пришвидшується. 

ІГРИ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ ДІТЯМ ПОДОЛАТИ СТРАХ

                                    Які ж існують вправи, за допомогою яких дитина може подолати свої страхи?

Малюємо страх.(з 5 років)
Дитині можна запропонувати намалювати на альбомному аркуші паперу свій страх. По ходу малюваннязадаються питання, які спонукають її розвивати сюжет малюнка,збагачувати палітру використовуваних колірних тонів. Якщо питання не допомагають досягти цього результату, то даються прямі вказівки: «Давай поряд з будинком намалюємо хлопчика, який вийшов погуляти», «Давай зробимо одяг яскравим, різнобарвним» і т. д.Завдання полягає в якомога більш деталізованому розгортанні сюжету, підвищенні і яскравості кольору, виразності колірних поєднань, використанні широкої різноманітності колірних тонів. Дитину потрібно розпитати про те, що вона намалювала, таким чином познайомившись зі своїм страхом (дізнатись його слабкі і сильні сторони). В кінці запитати: «А що тепер хочеш з ним зробити?»

Малюємо веселку сили.
На альбомному аркуші паперу дитині пропонується намалювати веселку за допомогою пластиліну. Спочатку слід підготувати з різних шматків пластиліну кольорові кульки. Потім потрібно запропонувати дитинірозмазати кульки пластилінупо аркушу паперу, повторюючи вголос: «Я сильний», «Я сміливий». Можна сказати дитині, що коли їй знадобиться сила і захист, вона може згадати цю веселку.

Складаємо казку.
Можна скласти казку разом з дитиною прочарівну скриню, на дні якої лежить те, що завжди перемагає різні страхи. Цей предмет дитина повинна придумати сама і намалювати його на аркуші паперу.

Майструємо будинок для страху.
Запропонуйте дитині пару коробок різного розміру і скажіть:«Змайструй будинок для страху і замкни його в ньому». Можна організувати бесіду загалом про цей страх; чи існують шляхи виходу з будиночку; за яких умов…

Викидаємо страх.
Дитині пропонується з пластиліну зробити маленьку кульку – це буде страх, потім зробити велику кульку з отвором всередині – це буде темниця.Після чого кульку під назвою «страх» посадити до в’язниці, звідки вона не зможе вибратися на волю.Потім дитина може викинути зроблену кульку у відро для сміття, промовляючи при цьому: «Я викидаю страх і більше не боюся».

Відпускаємо страх.
Надуйте різнокольорові повітряні кульки разом з дитиною, запропонуйте їй вибрати одну або кілька кульок її улюбленого кольору, потім відпустіть кульки в небо, повторюючи при цьому:«Повітряна кулька, відлітай і страх мій забирай». Повторювати кілька разів, поки куля не підніметься високо в небо. На самій кульці можна намалювати страх.

Закопуємо страх.
Дитині пропонується зліпити з пластиліну кілька кульок, а потім запитати: «Як цей страх буде називатися?» (Страх шуму, страх темряви і т.д.). Потім запропонуйте дитиніна аркуші паперу намалювати сторожа, який охоронятиме страх і не випустить його на волю.Після виконаної роботи запропонуйте малюкові покласти страх в картонну коробочку разом зі сторожем, вийти на вулицю і закопати коробочку в землю.

Пальчиковий ляльковий театр.
Розігруйте з дитиною різноманітні сценки, в яких один герой всього боїться, а інші допомагають йому подолати його страх.

Затопчемо страх.
На підлозі рекомендується розстелити ватман і запропонувати дитині намалювати на ньому свій страх. Потім у тарілочку потрібноналити пальчикові фарби і запропонувати дитині занурити туди свої ніжки і затоптати свій страх,при цьому промовляючи: «Страх я затопчу, бо відважним бути хочу».

Складаємо страшилку.
Психолог починає, а дитина повинна додавати речення або слово.Наприклад: «На вулиці ніч … На нічну прогулянку вийшов величезний собака … Він збирався когось вкусити … і т.д.». Закінчити страшилку необхідно смішно: «Несподівано з неба спустився величезний торт. Собака завиляв своїм хвостом, і всі зрозуміли, що він добрий, і дали йому шматочок торта ».

Робимо намисто.
З солоного тіста дитині пропонується накатати багато кульок, пластмасовою спицею зробити в них дірочки. Потім дати їм час трохи підсохнути, після чого покрити їх клеєм з блискітками. Дорослий тримає один край ниточки, а дитина нанизує намистини, примовляючи при цьому: «Я розумний, я сміливий, я добрий, я веселий і т.д.». Потім дитина може одягти ці буси.

Справжній герой.
Запитайте у дитини: «Хто такий справжній герой?» Вислухайте відповідь і запитайте: «Як ти думаєш, а у героя є улюблений колір?». Після відповіді дитини запропонуйте їй намалювати щось на папері цього кольору.

                                                              Як правильно дихати "квадратом".

                Цю методику почав активно вивчати та використовувати нейрохірург із США Рахул Джандіал. 

1. Прийміть зручну позу стоячи або сидячи. ... 

2. Зробіть вдих і одночасно рахуйте про себе: один, два, три, чотири. 

3. Затримайте повітря і одночасно рахуйте: один, два, три, чотири. 

4. Повільно видихайте, рахуючи: один, два, три, чотири. 

5. Знову затримайте дихання і порахуйте до чотирьох. 

6.  Дихати таким методом можна від 5 до 10 хвилин. 

7. Намагайтесь сконцентрувати свою увагу саме на диханні, рахунку. Хоча спочатку сторонні думки і можуть з'являтися, але згодом ви навчитесь їх відганяти від себе. 

                    Добірка корисних ігор для дітей: грайте в бомбосховищі, метро і вдома

Повернення до себе:

• Обмальовуємо долоньки фарбами, плескаємо.

• «Привіт, пальчику, як ти живеш?»

Заземлення, почуття опори:

• Вирощуємо «великі ноги».

• Залишаємо відбитки, малюнки стопами і долоньками на піску.

• Малюємо дерева, квіти, кущі — усе з великими і міцними коренями.

• Тремося носами, плечима, ліктями.

• Тупотимо ніжками сильно, як бегемотики, які проганяють хижаків.

Повертаємо відчуття контролю:

• Дати в руки те, що можна пом’яти (пластилін, глину).

• Пограти з конструктором.

• Ліпимо тварину, якої в природі не існує.

• Ліпимо маску і кривляємося.

• Нехай у дитини буде хтось, хто ще менше від неї — улюблена іграшка, лялька, цуценя: хтось, про кого вона дбатиме.

Гра «Ти де?» — «Я тут!». Створити «сейф», куди малюк зможе заховати свої страхи у формі зім’ятих папірців, шишок, клаптиків, малюнків.

Гра «Тортик» (Піца). Ця тілесна вправа «заземляє». Важливо, щоб кожна дитина отримала свою частку уваги. Отже, вибираємо, з кого робити «тортик» чи «піцу». Потім шарами різної інтенсивності на підлітка «накладається» цукор, борошно, салямі, сир та все решта. Це чудова вправа на зняття м’язових затисків.

Гра «Рукостискання». Діти вітаються за руку, при цьому не відпускаючи її при стисканні, поки не знайдеться нова людина для стискання іншої руки.

Гра «На щастя — На жаль». Ця класна вправа дає уявлення про те, що вихід зі складної ситуації завжди є. Грають по черзі. Перед підлітком і його друзями озвучується складна ситуація. Наприклад: «В Україні почалася війна». Хтось інший продовжує: «Але, на щастя, вся моя родина ціла». Черга переходить до іншого: «Але, на жаль, мої друзі в іншому місті вимушені три доби поспіль ночувати в бомбосховищі». І далі по колу: «Але, на щастя, українці об’єдналися, як ніколи за часів незалежності». Тобто всі учасники продовжать і закінчать цю ситуацію. Важливо, щоб діти зрозуміли: будь-яка ситуація надзвичайно багатогранна.

Зробіть «Ловця снів» з паличок і кольорових ниток як павутинку. Можна повісити біля місця, де дитина спить, щоб той «ловив» погані сни і не пускав їх до малюка. Шукаємо ресурси для подолання страхів — ліпимо, малюємо, клеїмо янгола-захисника.

Робимо «Штаб». Навіть якщо ви в бомбосховищі, можна зробити «бункер у бункері» — тільки для дітей. У цьому укритті діти ховаються, розповідають один одному секретики, граються з ліхтариками. А можна там заховатись і цілій родині, обійматись, мріяти.

                                                            Вправи на розвиток пам’яті у школярів молодшого віку

Існує величезна кількість різних вправ, спрямованих на тренування пам’яті молодших школярів. Пропонуємо вам кілька з них.

                                                                   Розвиток пам’яті в дошкільному і шкільному віці

Вправа «Драбинка»

Ця вправа передбачає додаткові атрибути. Вам знадобиться п’ять різнокольорових карток. Розкладіть їх в ряд, попросіть, щоб дитина уважно на них подивився не більше десяти секунд і закрийте. Після цього попросіть його представити в своїй уяві, як лежали картки і перерахувати. Повторіть вправу кілька разів, змінюючи комбінації.

Вправа «Інопланетяни»

Перш ніж почати вправу на розвиток пам’яті дітей, підготуйте олівці, чистий аркуш паперу і малюнок. На ньому має бути зображено три інопланетянина. Важливо, щоб їх зображення були складені з геометричних фігур.

Розкажіть дитині історію, як в місто прилетіли інопланетяни. Акцентуйте увагу дитини на їх зовнішності, попросіть її уважно вивчити. На це вистачить півхвилини.

Тепер заберіть малюнок і змоделюймо ситуацію. Наприклад, скажіть, що скоро до вас в гості прийде третій інопланетянин і попросіть малюка уявити, як він виглядає. Дайте йому олівці і попросіть згадати, як він виглядав і намалювати його по пам’яті.

§ Використовуйте прості геометричні фігури

§ Не використовуйте більше трьох кольорів

§ Постарайтеся зробити основний малюнок простим, без дрібних деталей

Проаналізуйте як він впорався із завданням і запропонуйте йому спробувати знову. Просіть малювати не одного, а двох персонажів або зменшуйте час на запам’ятовування. Наполягайте на тому, щоб дитина, перед тим як почати малювати, візуалізував образ мислення.

Рекомендації для зняття психологічного напруження, зниження тривожності

Є багато маленьких хитрощів, які допоможуть людині впоратися з емоційним перевантаженням:

1.Порахуйте до 10 та лише потім повертайтеся до травматичної ситуації.

2.Простежте за своїм диханням. Повільно вдихайте й на деякий час затримайте дихання. Видихайте поступово, через ніс. Прислухайтеся до своїх відчуттів.

3.Наберіть води та повільно випийте воду, сконцентруйтеся на своїхвідчуттях води.

4.Знайдіть якийсь невеличкий предмет і уважно розгляньте його не менше чотирьох хвилин,ознайомлюючись з кольором, формою, структурою так ретельно, щоб можна було уявити предмет із заплющеними очима.

5.Погляньте на небо, розгляньте все, що ви бачите на ньому.

6.Змочіть обличчя холодною водою.

7.Вийдіть з того приміщення , де вас знайшов стрес.

Ігри для зняття втоми, напруги, агресії

Гра позитивно впливає на  психічний розвиток дитини.

Допомагає йому набути певних навичок у багатьох видах

діяльності, що готує до дорослого життя. Також гра має

величезним терапевтичним ефектом: допомагає розслабитися,

подолати страхи, агресію, знімає напругу, допомогти в

спілкуванні, налагодити контакт із батьками.

"Солдат та ганчіркова лялька"

Найпростіший і найнадійніший спосіб навчити дітей

розслаблятися це навчити їх чергування сильної напруги

м'язів та наступного за ним розслаблення. Тому ця і

наступна гра допоможуть вам це зробити у ігровій формі.

Отже, запропонуйте дитині уявити, що вона солдат.

Згадайте разом з ним, як потрібно стояти на плацу, витягнувшись у

струнку та завмерши. Нехай гравець зобразить такого військового, як тільки

ви скажете слово "солдат". Після того як дитина постоїть у такій

Напруженою позі, скажіть іншу команду "ганчір'яна лялька".

Виконуючи її, хлопчик чи дівчинка повинні максимально

розслабитися, злегка нахилитися вперед так, щоб їх руки

бовталися, ніби вони виготовлені з тканини та вати. Допоможіть їм

уявити, що все їхнє тіло м'яке, податливе. Потім гравець знову

має стати солдатом тощо.

Примітка. Закінчувати такі ігри слід на стадії

розслаблення, коли ви відчуєте, що дитина достатньо

відпочив. 

"Насос та м'яч" 

Якщо ваша дитина хоч раз бачила, як м'яч, що здувся накачують насосом, то йому легко буде увійти в образ та зобразити зміни, що відбуваються в цей момент із м'ячем. Отже, станьте навпроти один одного. Гравець, що зображає м'яч, повинен стояти з опущеною головою, мляво висячими руками, зігнутими в колінах ногами (тобто виглядати як не надута оболонка м'яча). Дорослий тим часом збирається виправити це становище і починає робити такі рухи, як у його руках знаходиться насос. за мірою збільшення інтенсивності рухів насоса "м'яч" стає все більш накаченим. Коли у дитини вже будуть надуті щоки, а руки з напругою витягнуті в сторони, вдайте, що ви критично дивіться свою роботу. Поторкайте його м'язи і нарікайте на те, що ви перестаралися і тепер доведеться здувати м'яч. Після цього зобразіть висмикування шланга насоса. Коли ви це зробите, "м'яч" здувається настільки, що навіть впаде на підлогу. Примітка. Щоб показати дитині приклад, як грати надуючи м'яч, краще спочатку запропонувати йому побути в ролі насос. Ви ж напружуватиметеся і розслаблятиметеся, що допоможе і вам відпочити, а заразом і зрозуміти, як діє цей метод. 

"Шалтай Болтай" 

Персонаж цієї гри напевно сподобається гіперактивному дитині, оскільки їх поведінка багато в чому схоже. Щоб ваші син або дочка краще увійшли у роль, згадайте, чи він читав вірш З. Маршака про Шалтаї Болтаю. А може, він бачив мультфільм про ньому? Якщо це так, то нехай дитина розповість про те, хто такий ШалтайБолтай, чому його так називають і як він поводиться. Тепер можете розпочинати гру. Ви читатимете уривок з вірша Маршака, а дитина зображатиме героя. Для цього він буде повертати тулуб праворуч і ліворуч, вільно бовтаючи м'якими, розслабленими руками. Кому цього недостатньо, може крутити ще й головою. Отже, дорослий у цій грі має читати вірш: ШалтайБолтай Сидів на стіні. ШалтайБолтай Впав уві сні. Коли ви скажете останній рядок, дитина повинна різко нахилити тіло вперед і вниз, переставши бовтати руками і розслабившись. Можна дозволити дитині для цієї ілюстрації частини вірша впасти на підлогу, правда, тоді варто подбати про його чистоту та килимове покриття. 

"Ласкові лапки"

Ціль: зняти напругу, м'язові затискачі, знизити

агресивність, розвинути чуттєве сприйняття, гармонізувати

відносини між дитиною та дорослим.

Дорослий підбирає 67 дрібних предметів різної фактури:

шматочок хутра, пензлик, скляний флакон, намисто, вату і т. д. Все це

викладається на стіл. Дитині пропонується оголити руку по

лікоть; вихователь пояснює, що по руці ходитиме "звірятко" і

торкатися лагідними лапками. Треба із заплющеними очима вгадати,

який "звірятко" торкається до руки відгадати предмет. Дотику

мають бути погладжуючими, приємними.

Варіант гри: "звірятко" буде торкатися щоки, коліна,

долоні. Можна змінитись з дитиною місцями.

«Сніговик»

Гра спрямована на розслаблення, зняття напруги.

Батько і дитина перетворюються на сніговиків: встають, розводять

руки в сторони, надувають щоки і протягом 10 секунд утримують

задану позу.

Дорослий каже: «А тепер визирнуло сонечко, його жаркі

промені торкнулися сніговика і він почав танути». Гравці поступово

розслабляються, присідають навпочіпки і лягають на підлогу.

«Кольорові долоні»

Гра спрямовано зняття втоми. Матеріали: біла

папір, фарби.

Запропонуйте дитині намалювати траву, сонечко, хмари (для

дитини 3 років).........пальцями. Для дітей старшого віку

можна запропонувати намалювати тварину, рослину, людину.

Якщо спочатку дитина відмовляється малювати пальчиками,

покажіть приклад, поясніть, що забруднитись не страшно.

«Ліпка із солоного тіста»

Приготуйте солоне тісто – 1/1 солі та борошна, води за нормою.

Замісіть тісто як на пироги та покладіть його в холодильник.

Коли тісто охолоне, можна починати ліпити з дитиною.

Це може бути будь-який об'єкт - тварина, людина, казковий

персонаж. Після того як ви зліпили, фігурки можна покласти в

грубку, запекти при температурі 250 градусів, та був розфарбувати.

Влітку надворі можна ліпити з піску. Ігри з піском, тестом

сприяють зняттю напруги, агресії. Дитина заспокоюється,

краще йде контакт, до того спільне заняття зближує.

«Клякси, монотипія»

Для цієї гри необхідні: фарби, пензлик, білий папір.

Перед початком гри аркуш паперу необхідно скласти навпіл,

та малювати на одному боці. Дітям пропонують взяти фарбу будь-якого

кольори, який подобається і бризнути на аркуш паперу, поставити ляпки.

Потім взяти інший колір і зробити те саме. Можно використовувати

відтінки одного кольору. Після цього скласти обидві половини листа та

швидко розкрити. Отриманий малюнок розглядають, і дитина

розповідає, на що схожий його малюнок.

Ця гра сприяє зняттю агресії, напруження. Більше

агресивні діти вибирають і похмуріші кольори, в малюнках

бачать чудовисько і т.п. У той же час діти починають вільніше

висловлювати свої емоції, почуття.

«Фантом людини»

Матеріали: фарби, пензель, лист із намальованим на ньому

зображення людини.

Перед початком гри необхідно дізнатися у дитини, як вона

розуміє значення слів – радість, сум, біль, сором, образа. Можна, можливо

попросити навести приклад, ситуацію, коли у дитини було

подібний стан. Дитині пропонують розглянути зображення

людини. Після цього заплющити очі і згадати ситуацію, коли

дитині було радісно, ​​потім із заплющеними очима ж газами

уявити якого кольору радість, якщо не знають, просто сказати

який колір вони бачать, коли думають про радісну подію.

Уявити де радість сконцентрувалася - в голові,

у руці, нозі, серце. Потім розплющити очі, взяти кисть, вмочити її

в цей колір і додати до цього місця.

Те саме зробити з іншими станами - сум, біль,

сором, образа.

Рекомендується проводити з дітьми старшого віку.

Вправа сприяє рефлексії.

"Берег моря"

Усім дітям пропонують лягти на килим та заплющити очі. Після

цього вихователь починає розповідати тихим голосом:

Уявіть, що ви лежите на березі моря. Нікого немає поряд,

тільки птахи співають, хвилі б'ються об берег і шумить вітер. Сонечко

поступово пригріває, ваші ручки, ніжки, очі все тіло

розслаблено, вам добре. Не хочеться рухатися, вдалині чути шум

моря - шшшшшшшшшшш, шшшшшшшш.

Хвилі набігають одна одну, піняться, якщо витягнути шкарпетки,

то можна кінчиками пальців дотягнутися до води. Під долонькою

теплий пісок, м'який, він просочується крізь пальці. Зручно

підтримує голову. Вам легко, спокійно, добре. Високо на

головою шумить вітер – шшшшшшшшш, шшшшшшшшшшш. Жарко. Ось

тінь від дерева впала на вас, і стало прохолодно, сонечко більше

не гріє так сильно. Ви потихеньку потягуєтесь, ручки, ніжки

напружуються. Відкриваємо очі, лежимо, не рухаємося. Відпочили?

Тепер можна вставати.

Під час заняття НІЯКІ ПОСТОРОННІ ЗВУКИ НЕ

ПОВИННІ ВІДБУВАТИ ДІТЕЙ І ВИХОВАТЕЛЯ !!!!!!! Голос

повинен бути спокійним, неквапливим, заколисуючим.