У роботі з пресою необхідно знайти в обраних журналістських матеріалах факти, що були поштовхом до народження публікації. Про робочі процеси в журналістиці, функції журналістського тексту та їх написання, вплив ЗМІ на читача можна дізнатися з джерел Інтернету, а також з книги вибраних медіадосліджень І.Михайліна «Журналістика як всесвіт» (Харків, «Прапор», 2008)

     Для цього треба дати відповідь на сім головних питань : «хто?» «що?» «де?», «чому?» , «як?», « яке джерело?» Проте що є головним фактом, вирішує журналіст відповідно до його особистих якостей Є кілька методів збору інформації. Серед них такі як от:

1. Інтерв’ю як метод збирання інформації. Типи інтерв’ю «хто» і «що». 

2. Прес-конференція як метод збирання інформації. Особливості обробки зібраного матеріалу. Практична робота: збирання інформації методом інтерв’ю на запропоновану керівником тему.

3. Метод спостереження. Види спостереження. Плюси та мінуси цього методу збирання інформації. Роль деталі в журналістиці. Використання методу спостереження для підготовки матеріалів у різних жанрах.

4. Робота з документальними джерелами інформації. Документ в журналістиці, його різновиди. Варіанти використання документів при підготовці журналістських матеріалів.

5. Перевірка достовірності даних, отриманих різними методами збирання інформації.

    Усі ці форми розслідування, що частково можуть змішуватися, вимагають урахування етичних правил і правових меж, які встановлені для захисту особистих прав людей. При дослідженні онлайн слід пам’ятати, що достовірність інформації треба дуже ретельно перевіряти. Вона повинна бути точною із вказівкою на джерела – на їхню надійність Неприпустимо запозичувати матеріали з інших джерел без дозволу. Журналіст повинен чітко показувати, звідки походять факти та думки, про які повідомляється. Тому слід із максимально можливою точністю вказувати, з яких джерел походить інформація 

Класифікація жанрів журналістики

Теоретична частина. 

   Текст являє собою сукупність речень, що пов’язані і змістом, і мовними засобами У кожному наступному реченні використана попередня інформація. що й становить змістовий зв'язок між його частинами. Мовні засоби тексту - узгодження форм часу і способу дієслів, займенники, синоніми, сполучники.

 Текст створюється заради подачі інформації. Те, про що говориться в тексті, називається темою, яка відображена в заголовку. Вона може членуватися на підтеми. Частиною тексту, в якій розкривається зміст підтеми, є абзац, який відділяється відступом вправо

Практична частина.

Дайте відповіді на запитання?

1. Що таке текст?

2.Як розумієш поняття «змістовий зв'язок між частинами тексту» ?

3 Що таке тема і мікротема тексту?

4. Як визначити основну думку тексту?

5.Яку роль відіграє заголовок у тексті?

6.Чому у тексті виділяють абзаци?

Будова тексту

 Теоретична частина

Речення у тексті поєднуються за допомогою «даного», у якому використовуються повтори слів, займенники, синоніми.

«Нове» в реченні містить основне повідомлення  і знаходиться наприкінці речення.

 «Дане» служить в тексті для зв’язку речень.

 У тексті може бути послідовний ( ланцюжком) і паралельний зв'язок, який полягає у тому, що «дане» залишається одним  і тим же.

  Послідовний зв'язок використовується у всіх типах мовлення і допомагає уникнути невиправданого повтору слів. Повтори слів є засобом підсилення,  підкреслення чогось.

Наприклад: І справді – раптом полив дощ. Він лив  і половина сонця заховалася за хмари, а половина визирала. Всі краплини сяяли на сонці від його проміння і сліпили очі. Це був веселий, сліпий дощик.

Засобом зв’язку у реченні виступають займенники, прислівники, сполучники, синоніми.

Практична частина.

1 . Складіть два тексти на тему: »У лісі (в степу» з паралельним і послідовним зв’язком речень.

2. Прочитайте уривок з вірша і визначте, якими засобами (повтори, займенники, сполучники) пов’язані у цьому реченні. Доведіть, що використано паралельний і послідовний зв’язки.

Літній вечір… Гори в млі,

В золоті вершини…

А під ними ллється десь

Пісня України..

Гасне вечір… Сон обняв

Гори і долини…

А між горами  літа

Пісня України.

Ніч давно… Заснуло все…

Тільки море плине. Та щебече понад ним

Пісня України.

3. Дайте відповіді на запитання?

1 Що таке «дане» і «нове» в тексті?

2. Які види зв’язку зустрічаються в тексті?

3 Які особливості побудови тексту з послідовним зв’язком?

 4 Чим відрізняється паралельна побудова тексту від послідовного зв’язку ?

 5. Які засоби зв’язку використовуються при паралельному і послідовному зв’язках?

При створенні текстів, інформаційних повідомлень слід зрозумілість узгоджувати з точністю змісту і прагнути цього  у побудові речень і в доборі слів. Незрозумілими виявляються довгі, ускладнені речення в продукуванні текстів. З цієї причини не слід перевантажувати інформацією вступну початкову фразу. Для написання новин існує два основних правила: не більше 15 слів в одному реченні (на радіо – 13 слів). Не більше однієї теми в одному реченні. Слід відмовитися від складнопідрядних та складносурядних речень, дієприкметникових конструкцій та інших ускладнених граматичних структур. Речення слід будувати так, щоб їх можна було перервати у будь-якому місці, не порушуючи правил синтаксису.

 Новини треба писати реченнями із простою побудовою ( підмет, присудок додаток), а присудок використовувати у формі дійсного часу. Це відповідає умові щодо початку повідомлення з відповіді на питання «що?» »хто?» Під час продукування тексту слід відмовитися від поєднання частин речення за допомогою « та». «або», « тому що», якщо у цьому немає потреби. Краще розпочати нову фразу в  процесі написання тексту.

  Редагування – це вид професійної діяльності, пов'язаний з підготовкою до друку  різних видів продукції, спрямований на приведення твору до загальноприйнятих вимог і правил

 Етапи редагування:

-Перше. Наскрізне читання;

- Доведення оригіналу до комплектності;

- Робота над структурою тексту;

- Робота над заголовком.

- Робота із вступною, заключною частиною тексту;

- Літературна правка 

 Більше інформації для ознайомлення з даної теми можна взяти з розділу «Редагування та його види» (ст.  235 -244) книги Миколи Тимошика «Книга для автора, редактора, видавця (Київ. 2005), а також з Інтернету

  Форми вступу:

узагальнюючий, який у стислій формі містить найважливішу інформацію. модифікований, який містить суть події. У ньому немає посилання на джерело. Перехід до другого речення відбувається за допомогою фрази: «Це стало результатом…».

   Дана форма вступу дає змогу відповісти на питання «Шо?»

   Інформація, якою відкривається новина, називаємо вступною і виявляється у запитаннях «хто?»  або «що?» ( наближає до справи), «де?» ( обирається тоді, коли місце має особливе значення для змісту новини).

 Якщо обставини події мають особливе значення, можна обрати вступ із запитанням «як?»

Початок зв словами «під час» ( повідомлення про нещасні випадки, катастрофи або акції).

Початок із запитанням «чому?» ( якщо причини відомі, вони можуть слугувати для вступу).

Початок із цитати вживається на той випадок, коли важко знайти інший вступ.

Початок із містками (встановлюється поєднання повідомлення у послідовному викладі події)

   Література до теми: навчальний посібник З.Вайшенберга «Новинна журналістика» ст. 109 -130 (  Київ. Академія вільної преси, 2011 р.)

Способи уведення цитати в текст:

Цитатами можуть бути: окремі словосполучення або одне речення ( коротка цитата); цілий фрагмент тексту, який складається з одного чи кількох абзаців чи й сторінок (велика за обсягом цитата). Розглянемо обидва способи.

Коротка цитата.

 «Мова – душа кожної національності, її святощі. її найцінніший скарб; і поки живе мова, житиме й народ, як національність»

а ) цитата подається повністю після слів того, хто цитує:

«Огієнко про значення мови в житті того чи іншого народу: Мова – душа кожної національності, її святощі. її найцінніший скарб;і поки живе мова, житиме й народ, як національність».

в )  цитата подається повністю, але розривається словами того, хто цитує:

«Мова, – наголошував  І Огієнко, – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб; і поки живе мова, житиме й народ, як національність».

г) цитата подається у вигляді окремих слів, узятих з одного речення автора із зміненим відмінюванням таких слів:

І. Огієнко називав мову «душею кожної національності, її святощами, її найціннішим скарбом».

д) цитата подається в скороченому варіанті без викривлення думки автор:

До глибоких роздумів наводять слова І Огієнка: « Мова – душа кожної національності, її святощі. Поки живе мова, житиме й народ, як національність».

Велика за обсягом цитата.

 а ) цитата, яка складається з кількох речень, але вміщується в один абзац, подається в межах того ж абзацу і тим же шрифтом, що й слова автора основного тексту:

б) цитата, яка складається з кількох абзаців, подається автономно від слів того, хто цитує.

  Межі і кінця цитати виділяються лапками, але варто уникати випадків, коли лапки однієї гарнітури повторюються поряд: Ведуча повідомила: «Перемогли «Гринджоли».

Література до теми: Микола Тимошик «Книга для автора, редактора, видавця (Київ. 2005), Інтернет.

До періодичних видань належать журнали, бюлетені, календарі, експрес- інформаційні випуски, газети, які мають періодичність, призначення, формат, наклад. Є також спеціальні періодичні видання, до яких належать наукові, науково-теоретичні, науково-практичні та науково-технічні журнали.

 За жанрами видання поділяються на три групи: інформаційні, аналітичні та художньо- публіцистичні.

  «Десять заповідей простого писання й редагування» видатного діяча українського  відродження  Івана Огієнка :

1. Якісний і простий стиль – найкращий стиль;

2.Пильнуйте писати так, щоб тебе зрозуміли;

3.Думаймо про це. Починаючи писати;

4.Ніколи не забуваймо, що наше писання може читати непідготовлений читач;

5. Хто пише неясно, той проповідує в пустелі;

 Текст матеріалу повинен мати:

 вдалий заголовок до матеріалу, від якого залежить, чи читатимуть цей матеріал;

 фактаж, який береться автором за основу для подальшого коментування, аналізу чи пояснення, рівень коментування факту автором. (глибина і всебічність аналізу);

композиція – послідовність викладу  матеріалу, що забезпечує логіку його викладу Потрібно завершувати думку на письмі, цементувати текст, не розтягувати вступ, не перескакувати з одного факту на інший, не забувати про заключну частину, щоб матеріал не був сирим. Також слід уникати багатослів’я, слів і фраз, невластивих тому чи іншому журналістському жанру. Скорочення автором таких слів і фраз дає змогу зробити текст не лише меншим  за обсягом, а й яснішим за викладом думки.

   Більше дізнатися про тему розмови можна  з книги Миколи Тимошика «Книга для автора, редактора, видавця (Київ. 2005), Інтернету.

Культура мови охоплює не тільки  питання граматичних норм, але й стилістику. Тому треба уникати помилок, неточностей, нечітких формулювань, які дають простір для двозначного тлумачення тексту, наприклад: «Поруч знаходяться уривки з газети«( ці  «уривки» - шматки паперу чи газети?) « Про це свідчать фото з малюнків, які вміщені в простінках між вікнами « ( вміщені фото чи малюнки?)

Часто помилки виникають внаслідок невміння побудувати фразу « Поміщики захоплювали землі разом із селянами» ( поміщики і селяни захоплювали землі, чи поміщики захоплювали землі, на яких були селяни?).

   У літературній мові не вживається слово типу страшно ( негативна емоція, і весело (позитивна). Однак в усному мовленні таке допускається: « Страшенно весело було вчора на перерві»

 Особливої уваги потребує розрізнення слів: факт ( явище об’єктивної дійсності) фактор (рушійна сила), безкорисний (не принесе користі), безкорисливий (без сподівань на користь), звичний ( який увійшов у звичку) і звичайний ( щоденний). Також слід уникати переобтяження тексту іншомовними словами типу: форсувати (прискорювати), дефект (недолік), концентрувати (зосереджувати), ефективний (дійовий ) тощо.

 Під час підготовки матеріалу до друку слід уникати газетних штампів – це колись були влучні вислови, які з часом перетворилися у мертві «заготовки». зміст яких вивітрився. Колись свіжим був вислів  «знаменна дата» у порівнянні  з такими як «видатна подія». «велике свято».

    В одній статті читаємо: «Праця стала справою честі і доблесті. Кожна людина вважає своїм почесним обов’язком якнайкраще трудитись. Високоякісно виконувати свої завдання, домагатись найвищих наслідків». Це просто набір готових на всі випадки життя штампованих зворотів, які автор переніс з інших статей

   Слід уникати повторень  того самого слова, а також повторення думки іншими словами. (тавтологія), бо воно втомлює читача, послаблює його увагу. Флобер і Мопасан радили не ставити в тексті однакових слів ближче, ніж на 200 рядків.  Тому треба  звертатися до синонімів, вибору слова під час написання замітки.

Практична частина  Виправте помилки, допущені п’ятикласниками під час написання творів

1.    На моє день народження мені подарували квіти, які пахли духмяним ароматом лісних гір.2. Всі люди А також наші предки, з давніх часів поважали землю. 3. Біля річки був зелений берег. 4.Я знаю так твори давньої української літератури: «Кобзар». «Вечори на хуторі бліз Диканьки». Дід знав що це заєць його врятував і забрав його собі.

Запам’ятай 

  Правила безпечної поведінки в інтернеті:

1.    Я не надаю ніякої особистої інформації про себе;

2.     Якщо я отримаю інформацію, яка примусить мене почуватися некомфортно, я одразу розповім батькам або вчителю. Мої батьки знають усіх, з ким я спілкуюсь в Інтернеті.

3.    Я ніколи не погоджуюсь з тим, з ким я познайомилася ( познайомився) в інтернеті, без попередження батьків. Якщо я вирішу зустрітися з цією людиною, то це буде людне місце, і я запрошу батьків.

4.    Я ніколи не вишлю свої фото людині, з якою познайомився.

5.    Я не буду відповідати на листи чи прохання, які викликають дискомфорт або сором.

6.    Я не ображатиму інших і не представлятимусь старшим, ніж є насправді.

7.    Я не реєструватимусь на сайтах знайомств для дорослих

Для засвоєння вироблених правил пропоную самостійно з однокласниками провести інтерактивну гру: « Інтернетшахрайство»

 Основні вимоги до продукування текстів:

 Структурування тексту:

  Послідовний виклад матеріалу залежно від ключа, в якому написаний матеріал: описовому, теоретичному наявність великого фактологічного матеріалу),  пояснювальному (розкриття сутності явищ).

Манера викладу:

 Це по суті літературне редагування, яке передбачає удосконалення мови і стилю твору, виправлення наявних граматичних, синтаксичних і стилістичних помилок.

 Слід уникати довгих підрядних речень, а фрази повинні бути лаконічними, але влучними і дотепними.

 Довершеним вважається текст, коли в ньому вдосконалені найменші деталі.

Основні види помилок:

 Помилки в змісті :

 Тема розкрити не повно, є щось зайве, перекручені факти чи події.

Мовленнєві помилки:

 –  матеріал не цілком підпорядкований думці;

 – слово вжите не в тому значенні;

–  вжито зайве слово;

–  невиправдано повторюються слова;

 – мовні засоби не відповідають задуму висловлювання.

Граматичні помилки:

 – слово вжите не в тій формі;

–  неправильно побудоване речення;

–  неправильно утворені  слова.

Орфографічні:

неправильно написане слово.

Пунктуаційні: неправильно розставлені розділові знаки.

Вимоги до відредагованих матеріалів:

Формат А/4.

 Відступи: зліва -2,5 см. Справа - 1 см зверху і знизу – на 2 см.

Інтервал – 1, 5 см.

 Шрифт -14.

Вирівнювання: основний текст по ширині, заголовки - по центру

1.    Як ви розумієте вислів Мікеланджело: «До досконалості ведуть подробиці, а досконалість є те, в чому дрібниць нема».

  2. Виправити помилки.

1.  У  моє розпорядження  перейшла бібліотека батька.

2.  На сьогоднішній день  ми маємо успіхи в навчанні.

3.  Наш клас розпочав підготовку в напрямку підготовки до  ДПА.

4.  На високому рівні пройшли зимові канікули.

5. Квіти вражали барвистістю веселкових барв.

6. У школі я дружу  зі своїми друзями.

7. Сьогодні страшено приємна погода.

 Використовуючи мережу Інтернет, ознайомитися  з матеріалами електронної бібліотеки Інституту журналістики  ( розділ: Особливості редагування текстів для газет). 

Медіаграмотність – це сукупність знань, здобутих у процесі навчання, що дозволяє критично оцінювати медіаповідомлення, свідомо сприймати інформацію, здатність особи щодо спілкування з мас- медіа.

   Цей термін був утворений від термінів  «критичне бачення» та « візуальна грамотність».

  Медіа існують не одну сотню років і сьогодні світ стоїть на порозі змін в інформаційній індустрії, а це можливо лише за допомогою сучасних видів медіа. До них належать: телебачення, кінематограф, газети та інші медіа, радіо, нові медіа.

 Більшість учених вважають, що медіаграмотність – це результат медіаосвіти, коли людина набуває навичок аналізу.

Інформація – відомості, що створені людиною для передачі в часі чи просторі.

Комунікація – спілкування.

Медіа сприймання – сприйняття почуттів, намірів і думок авторів певного медіаповідомлення.

Нові медіа – цифрові, мережеві технології та комунікацїї.

 Реаліті -шоу - багатосерійна телевізійна програма, учасниками якої є реальні герої, які знаходяться в штучних чи природних умовах і які виражають відповідні емоції.

Здатність – властивість, притаманна особі щодо опанування певним обсягом інформаційних знань.

Здібність – природний нахил, обдарування особистості, що є передумовою виконання нею певного виду діяльності і виявляється в умінні виконувати професійні обов’язки. 

З використанням мережі Інтернет   підібрати відповіді на запитання щодо медіаграмотності як здатності отримання інформації:

Що таке мас-медіа?

Комунікація – це процес обміну інформації  ( спілкування) чи процес розвитку особистості:

3 Чи може людина жити без інформації? Наскільки важлива інформація для розвитку людини?

 Які основні сучасні види медіа та які їх особливості?

Чи завжди відповідає побачене в мас -медіа почутому? 

1. Загальною метою нашої дослідницької діяльності є, передусім, саме розвиток умінь адекватного сприймання медіатекстів і критичного мислення, здатності аналізувати їх форму та зміст.

2.   Адекватне сприймання  тексту передбачає уважне сприймання медіатексту,  його інтерпретування як розуміння змісту, осмислення.

3.   Критичне мислення передбачає такі  операції:

- умовний поділ медіаінформації на вид, форму та зміст;

- виявлення логіки «подачі» інформаційного смислу;

- порівняння окремих елементів досліджуваного з іншими медіатекстами; --узагальнення  виявленого;

-оцінювання медіа-тексту на основі отриманих аргументів;

- формулювання особистого ставлення до даного медіатексту.

Методи  дослідження:

 Дискурс-аналіз: (дискурс – лат. Міркування, логічний доказ) – метод, завдяки якому здійснюється детальний, логічно-послідовний аналіз змісту повідомлення.

 Контент-аналіз: (контент – лат. Зміст, змістове наповнення, тема) – спрямований на розроблення змістових категорій.

- Моніторинг: (монітор – лат. Наглядач) – метод контролю за будь-яким процесом.

Загальна схема етапів дослідження медіатексту:

-  уважно сприймаємо, інтерпретуємо та осмислюємо медіатекст.

 - аналізуємо медіатекст за видом медіа-продукції, форматом, жанром, змістом.

-  встановлюємо аналогію з іншими медіа-текстами.

- узагальнюємо напрацьоване й робимо загальний висновок.

Етапи здійснення аналізу медіатекстів

-уважно сприймаємо (читаємо, розглядаємо, дивимося і слухаємо)

-аналізуємо вид медіатексту: за формою, жанром, загальним змістом.

- встановлюємо смисловий акцент медіатексту.

- узагальнюємо напрацьоване та робимо загальний висновок.

Завдання: «Сценаристи»

згадайте ваш улюблений телесеріал, потім виконайте наступні два завдання:

1.Складіть список всіх важливих персонажів і опишіть кожного детально.

2.Опишіть події, які, по-вашому, трапляться в наступних серіях.

 Завдання: «Аналітики»

1.подивіться телевізійну передачу й підрахуйте, скільки разів ви бачите вираження почуттів побоювання, любові й суму?

2.перегляньте кілька різних видів телевізійних програм і відзначте, які емоції зображуються там найбільше часто/рідко.

 Завдання «Телекритики»

В умовах дистанційної освіти перегляньте вдома декілька екранних медіатекстів пригодницького жанру, де чітко показане антигромадське поводження (злочин, насильство, неправда). Подумайте про медіатекст в цілому й спробуйте виявити наміри авторів і продюсерів.

Тези заняття:

 Наше завдання полягає в усвідомленні факту про те, що Інтернет – прекрасний спосіб учитися, розвиватися, проте він може сприяти  розвиткові залежної поведінки. Тому слід пам’ятати, як і реальний світ, мережа може бути небезпечна.

Практична частина

 Дати відповіді на запитання:

1. Що найбільше подобається тобі в інтернеті?

2. Хто знаходиться біля тебе, коли ти заходиш в інтернет?

3. Скільки часу проводиш в Інтернеті в умовах дистанційного навчання?

4. Як батьки сприймають  твої заняття в інтернеті?

5. Для чого потрібен інтернет ?

Використовуючи простори Інтернету, ознайомитися  з наступними матеріалами:

1. Золоті правила безпеки Інтернету

2. Про безпеку Інтернету

Для діяльності людини необхідне спілкування.  У процесі спілкування відбувається передача інформації, тобто виникає комунікація. Але масовою комунікацією можна назвати тільки ті випадки, коли інформація передається від комунікатора через спеціально створені канали (газета, радіо, телебачення) на масову аудиторію, розташовану в різних місцях. Саме ці характерні ознаки можна  вважати параметрами, визначаючи належність чи неналежність до мас-медіа нових видів комунікації.

 Важливою особливістю процесу масового спілкування є використання машин, технологічних процесів, які дають можливість швидко збирати, обробляти, випускати і розповсюджувати інформацію у великому масштабі.

 Терміном «масова комунікація» позначають три явища: 1. Процес передачі та розповсюдження інформації на масову аудиторію, 2.власну інформацію, 3.мас - медіа.

 Джерела сучасних комунікаційних  технологій беруть початок із верхнього палеоліту, коли на стінах печер з’явилися перші малюнки первісних людей, у яких вони відображали своє  життя, наприклад успішне полювання.

Інформаційно - комунікативна діяльність  повинна допомогти  людству уявити матеріальний світ і духовний світ,  який вступив у контакт із матеріальним.

 Одержуючи  значний обсяг інформації, люди розширюють власний творчий потенціал.  Медіа допомагають знайомитись з новинками культури та мистецтва, а люди мають можливість взаємодії громадян з різними органами.

 Розвиток масової інформаційної культури  відбувається в усіх сферах масового інформаційного виробництва: пресі, телебаченні, радіомовленні, книговиданні, інтернету.

Сьогодні  українська мережева журналістика проходить останній етапи свого становлення. Виникли нові назви. Серед них: Інтернет –ЗМІ, цифрове відео, мережеве ЗМІ, електронні ЗМІ,  веб - ЗМІ, онлайнові ЗМІ, мас-медія

 Інтернет журналістика – це відносно новий вид журналістики, який за допомогою інтерактивності, мультимедійності допомагає вдосконалювати журналістську майстерність.

Інтернет – всесвітня  інформаційна система загального доступу, яка логічно поєднується із адресним простором.

Масова інформація – інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.

ЗМІ – засоби, призначені для поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.

Засоби ЗМІ:  радіомовлення, телебачення, звукозапис, відеозапис.

Друковані ЗМІ включають в себе платівки, дискети, магнітофонні та відеокасети.

 В Інтернет- ЗМІ розміщуються новини та інші інформаційні матеріали, характерні для засобів масової інформації.

Мас- медіа – це будь-який інструмент комунікації, за допомогою якого передається соціально важлива інформація

  На відміну від друкованих електронні ЗМІ  мають свої особливості:

-       можливість анонімно поширювати інформацію.

-       можливість поєднувати інформацію в різних формах  текстова, фото, – аудіо, - відео).

-        можливість поєднувати інформацію в різних формах  текстова, фото, – аудіо, - відео).

 Поміркуйте, які складники має сучасна структура мас-медіа

Література.  Конспект. Збірка  Практична медіосвіта. Авторські уроки , К, 2013