Мету має бути досягнуто на основі перетворення машинобудування у конкурентоспроможний, ефективний, високотехнологічний і сприйнятливий до інновацій комплекс, що динамічно розвивається, інтегрований у систему міжнародного розподілу праці.

Для досягнення мети треба враховувати сильні і слабкі сторони підприємств машинобудування України.

Для досягнення мети треба також враховувати можливості і загрози ринкового середовища підприємств машинобудування України.

• підвищити конкурентоспроможність машинобудівної продукції;

• поліпшити інвестиційну привабливість підприємств галузі;

• розширити ринки збуту машинобудівної продукції;

• реструктуризувати машинобудівний комплекс;

• поліпшити забезпечення висококваліфікованими науковими і робочими кадрами.

Потенціал зростання імпорту інвестиційних товарів і високих темпів збільшення обсягів реалізації продукції машинобудування недостатньою мірою були спрямовані на модернізацію виробничих потужностей.

Існуючі темпи оновлення основних фондів у машинобудівній галузі (як і в промисловості у цілому) на рівні 4–5% за рік в умовах, коли накопичений ступінь їх зносу становить 60%, очевидно, не в змозі забезпечити їх своєчасну заміну.

Високий потенціал цього сектору економіки України визначається історично отриманими науково-технічними перевагами.

Оцінка конкурентоспроможності продукції машинобудування повинна відображати ступінь задоволеності економічних інтересів споживача, тобто повинна забезпечувати конкурентоспроможність як чинник виробництва.

Конкурентоспроможність продукції – вагомий критерій доцільності виходу підприємства на зовнішній ринок, умова ефективного проведення зовнішньоекономічних операцій і складова вибору засобів та методів виробничо-експортної діяльності, яка являє собою сукупність якісних і вартісних ознак продукції, що забезпечують задоволення конкретних потреб споживачів. Конкурентоспроможність продукції є складною, багатоплановою характеристикою її специфічних властивостей,

Оцінка конкурентоспроможності продукції машинобудування повинна відображати також і рівень задоволення економічних інтересів виробника, тобто забезпечувати його конкурентоспроможність в цілому як виробника даної продукції. Із цього витікає, що з позицій виробника конкурентоспроможність даної продукції повинна оцінюватися у відповідності до загальноприйнятих критеріїв ефективності виробництва і/чи освоєння нової продукції.

Основними ринками для української продукції машинобудування та приладобудування в середньостроковій перспективі залишаться ринки країн СНД.

Водночас поступово зростатиме частка експорту до країн Європи (переважно продукти переробки сировини), Африки та Азії (авіаційні двигуни, турбіни для перекачування нафти та газу, енергетичні турбіни, металургійне обладнання).

Це характерно не лише для продукції машинобудування, а й для продукції інших галузей промисловостей України.