Організувати свою фірму, відкрити власну справу нелегко. Відправною точкою, з якої починається власна справа, є ідея, закладена до її основи. Також необхідно знати, хто може займатися підприємницькою діяльністю, а кому це забороняється. Крім того, слід знати існуючі обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.
Підприємницька діяльність в Україні регулюється Законами України "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні" та іншими законами.
Обравши вид діяльності, визначивши найбільш ефективну форму організації, ще раз добре поміркувавши, усе зваживши і прийнявши остаточне рішення, можна переходити до наступного етапу - підготовки засновницьких документів для державної реєстрації підприємства.
До засновницьких документів, що підтверджують статус юридичних осіб, без яких неможливо відкритипідприємство, належить статут та установчий договір, створення малих підприємств, товариств, асоціацій, об’єднань підприємств та інших підприємницьких структур неможливе без цих основних документів. Для тих, хто створює приватні фірми на правах малих підприємств з індивідуальною формою організації бізнесу, необхідним документом є статут підприємства, а для підприємств із колективною формою організації бізнесу (товариства, об’єднання підприємств тощо) необхідні статут та установчий договір.
Підготовці засновницьких документів слід приділяти пильну увагу, оскільки саме вони регулюють багато важливих аспектів діяльності підприємницьких структур. Таким чином, засновницькі документи – не проста формальність, а проект майбутньої справи.
Засновницькі документи
Статут
Установчий договір
Статут підприємства - це офіційно зареєстрований документ, який визначає форму власності підприємства, сферу його діяльності, спосіб управління та контролю, порядок утворення майна підприємства та розподілу прибутку, порядок реорганізації та інші положення, які регламентують діяльність юридичної особи.
Статут підприємства - це його мала конституція, його основний закон.
Завдання статуту
дати найбільш повне уявлення про правовий статус підприємства як самостійного суб’єкта підприємницької діяльності, що має всі права юридичної особи, про його внутрішній механізм, управління і самоуправління, режим формування та розпорядження його коштами і прибутком. Таке призначення статуту виявляється і в його структурі, яка, як правило, складається з таких розділів (статей).
1. Найменування та місцезнаходження підприємства.
2. Загальні положення.
3. Предмет, цілі та напрями діяльності підприємства.
4. Юридичний статус підприємства.
5. Майно підприємства.
6. Фонди підприємства.
7. Виробничо-господарська діяльність.
8. Зовнішньоекономічна діяльність.
9. Прибуток підприємства та його розподіл.
10. Відшкодування збитків.
11. Органи управління та контролю підприємства,
12. Організація та оплата праці.
13. Компетенція та повноваження органів трудового колективу.
14. Облік та звітність.
15. Припинення діяльності підприємства (реорганізація та ліквідація).
Всі ці розділи мають міститися у статутах усіх видів підприємств, незалежно від їх організаційних форм власності. Разом із тим, деякі розділи можуть об’єднуватися, а “наповнення” цих розділів конкретними положеннями залежить від виду підприємства, вимог та бажань власників.
Організація підприємства, якщо осіб, які бажають його заснувати, дві або більше, починається з розробки та прийняття установчого договору.
Установчий договір - це угода (договір), яка укладається між двома або кількома засновниками щодо створення підприємства певним шляхом.
Суть установчого договору полягає в тому, що він є одним із різновидів згоди про спільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи.
В установчому договорі визначаються предмет угоди, назва та юридична адреса підприємства, статутний фонд, відповідальність засновників та інші умови функціонування підприємства.
Завдання установчого договору - об’єднання майна (капіталів) і підприємницьких зусиль з метою отримання прибутку. Тому головним для установчого договору є визначення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками фірми, насамперед майнового та організаційного характеру.
Установчий договір набирає сили з моменту його підписання всіма засновниками (учасниками) фірми.
Розділи установчого договору
1. Преамбула.
2. Загальні положення договору.
3. Предмет договору.
4. Назва та місцезнаходження підприємства.
5. Юридичний статус підприємства.
6. Статутний фонд. Вклади учасників (засновників).
7. Права і обов’язки учасників (засновників).
8. Управління підприємством.
9. Майно підприємства. Розподіл прибутку.
10. Порядок виходу зі складу учасників.
11. Форс-мажор.
12. Розв’язання суперечок.
13. Умови припинення (розірвання) договору.
14. Умови та строки набуття договором чинності.
15. Інші умови.
Засновницькі документи - важливий атрибут підприємницького бізнесу. Вони підтверджують юридичний статус підприємства, тому потребують професійного підходу до укладання, таку роботу, як правило, доручають фахівцям (юристам, економістам). Разом із тим, користуючись кваліфікованими довідниковими матеріалами, а також ознайомившись з основними положеннями законодавчих актів щодо підприємницьких структур, можна провести цю роботу самостійно.
Процес укладання засновницьких документів передбачає:
підготовчу роботу, в ході якої визначають цілі, завдання, методи організації підприємства;
попередні переговори з потенційними засновниками (учасниками) для підприємств з колективною формою власності;
збирання й узагальнення необхідних матеріалів;
створення робочої групи для розробки статуту та засновницького договору;
юридичні й економічні консультації щодо змісту засновницьких документів;
підготовку і проведення установчих зборів.
На установчих зборах розглядають:
питання створення (заснування) підприємства, форми власності та функціонування;
проекти найменування підприємства та її юридичну адресу;
склад засновників;
строки розробки засновницьких документів;
вибори керівних органів підприємства та інші організаційні питання.
Рішення зборів оформлюються протоколом, який підписують усі засновники. У разі позитивного рішення підприємство вважають заснованим. На чергових зборах розглядають та затверджують підготовлені засновницькі документи. Цей факт підтверджується протоколом, статут та установчий договір підписують усі засновники (учасники), тиражують необхідну кількість примірників, їх засвідчує державний нотаріус після чого їх подають на реєстрацію, тільки після реєстрації підприємство отримує право на функціонування.
Для створення та початку діяльності підприємства необхідний стартовий капітал. Цю функцію виконує статутний фонд.
Статутний фонд - це сукупність грошових коштів та майна, яка необхідна для організації та початку функціонування підприємств.
Статутний фонд
Статутний фонд створюється внесенням вкладів засновниками (учасниками) і може поповнюватися за рахунок прибутку від господарської діяльності підприємства, а в разі потреби також додаткових вкладів учасників, у тому числі спонсорів.
Вкладом до фонду можуть бути:
всі види майна - будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності;
кошти засновників (учасників), у тому числі й у вільно конвертованій валюті;
усі види майнових прав – на користування землею та іншими природними ресурсами, різними майновими об’єктами, а також на використання винаходів, ноу-хау, інших об’єктів інтелектуальної власності та інші права, що належать до майнових, але мають товарну вартість.
До моменту реєстрації підприємства, що функціонує (наприклад товариство з обмеженою відповідальністю), кожний з його учасників зобов’язаний внести до статутного фонду не менш як 30% коштів, зазначених у засновницьких документах, що має підтвердити банк. З цією метою за заявкою засновників у банку відкривається тимчасовий рахунок, який після реєстрації перетворюється у розрахунковий.
Протягом року всі учасники підприємства мають повністю внести свій вклад до статутного фонду. У разі невиконання учасниками цих зобов’язань за час прострочення вони сплачують 10% річних з недонесених сум, якщо інше не передбачено засновницькими документами.
Мінімальний обсяг статутного фонду становить: для акціонерного товариства - сума еквівалентна 1250 мінімальним заробітним платам (відповідно до ставки на момент його створення) для інших товариств (товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, повних та командитних товариств) - 100 мінімальним заробітним платам.
Обсяг статутного фонду може бути збільшений за умови, що всі учасники повністю внесли свої вклади. Зміна обсягів статутного фонду набуває чинності з моменту реєстрації його органом, який зареєстрував статут підприємства.
Кошти статутного фонду спрямовуються на розвиток виробництва. Використовувати кошти статутного фонду на заробітну плату, заохочення та інші потреби забороняється. Статутний фонд є власністю засновників (учасників) у межах їхніх вкладів.
При виході засновника (учасника) зі складу підприємства (товариства з обмеженою відповідальністю) або в разі ліквідації підприємства засновнику сплачується вартість частини майна, пропорційна до його частки у статутному фонді. Майно, передане у користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Статутний фонд є не тільки “підставою” для державної реєстрації, а й стартовим капіталом, від якого залежить функціонування підприємства.
Обсяг статутного фонду закріплюється в установчому договорі та статуті підприємства. Підтримання певного співвідношення між обсягом статутного фонду та загальним обсягом виробничо-господарської діяльності є ознакою фінансової стійкості підприємства.
Крім статутного фонду, підприємства можуть створювати інші фонди, наприклад, резервний, страховий, споживання, соціально-економічного розвитку та ін., що передбачені чинним законодавством України або відповідним рішенням Зборів учасників підприємства.
Державна реєстрація підприємства
Право на здійснення підприємницької діяльності підприємство набуває лише після акту державної реєстрації; в іншому разі така діяльність є незаконною. Існують певний порядок і умови реєстрації нового підприємства.
Будь-яка підприємницька структура вважається створеною і набуває права юридичної особи з дня її реєстрації у державній адміністрації місцевої влади за місцем знаходження підприємства.
Документи для державної реєстрації можна подати особисто у паперовому вигляді або в електронній формі (через портал електронних сервісів), виконавши послідовно необхідні дії.
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб
перевірка комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;
перевірка документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;
внесення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;
оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.
Документи для реєстрації
заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи;
копія рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;
два примірники установчих документів;
документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
При реєстрації нового підприємства (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця(ФОП) треба вказати вид економічної діяльності із зазначенням коду КВЕД та назви майбутньої діяльності.
«Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД) — складова частина державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації в Україні.
КВЕД систематизує види діяльності, що здійснюються суб'єктами господарювання в Україні.
КВЕД містить усі можливі напрямки роботи підприємств. Жодна юридична або фізична особа не може обійтися без КВЕДу.
Код КВЕД підбирається на самому початку діяльності: при первинній реєстрації підприємства. Він відображає основний вид діяльності компанії. Причому, якщо компанія розвиває кілька напрямків, то код може відповідати тільки одному з них, основному.
Види діяльності компаній вносяться до Єдиного державного реєстру та вказуються в довідці статистики.
У разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного капіталу, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного капіталу юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.
Документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) засновнику або уповноваженій ним особі з відміткою про дату надходження документів.
Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати 3-х робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.
Документом, яке підтверджує державну реєстрацію підприємства є Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи
повинно бути оформлено і видано (надіслано рекомендованим листом за описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи.
Разом із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи засновнику або уповноваженій ним особі видається (надсилається рекомендованим листом) один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи.
Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної справи.
Завершальним етапом створення і реєстрації підприємства є відкриття розрахункового рахункуу відповідному банку за місцем знаходження підприємства.
Відео "Реєстрація ТОВ"
Відео "Реєстрація ФОП"
Відео "Реєстрація ФОП онлайн"
Контрольні питання:
Які документи є засновницькими документами?
Що таке статут підприємства? Його завдання та розділи.
Що визначається в установчому договорі?
Який порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб?
Які документи необхідно надати для реєстрації підприємства?