Господарський комплекс має певну структуру, що передбачає наявність складових частин і зв'язків між ними. Головними його складовими є дві сфери: виробнича сфера, у якій виробляються матеріальні блага, і сфера послуг (невиробнича сфера), яка здебільшого надає послуги населенню.

Структура економіки - багатопланове поняття, розглядати її можна з різних точок зору, що показують співвідношення різних елементів господарської системи.

Галузева структура виражає пропорції розвитку окремих галузей, підгалузей, видів діяльності, виробництв, сфер національної економіки.

Галузеві зрушення проявлялися спочатку у швидкому росту «первинних галузей» (сільське господарство й добувна промисловість), потім «вторинних» (промисловість і будівництво), а в останній період - «третинних галузей» (сфера послуг).

У кожній країні в практиці господарювання користуються номенклатурою галузей - сукупністю назв усіх галузей, яка подана у відповідних нормативних документах. В Україні номенклатура галузей сформована у Державному класифікаторі України "Державна класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД).

1. Агропромисловий комплекс за напрямами – виробництво, зберігання харчових продуктів, у тому числі дитячого харчування, а також виробництво біопалива, з орієнтацією на імпортозаміщення.

2. Житлово-комунальний комплекс за напрямами: створення об’єктів поводження з відходами (побутовими, промисловими та відходами, які утворилися в результаті добування та перероблення корисних копалин і виробництва електричної та теплової енергії); будівництво, реконструкція і технічне переоснащення у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення.

3. Машинобудівний комплекс за напрямами – виробництво машин і устатковання, електричного устаткування, автотранспортних та інших транспортних засобів, електронної та оптичної продукції.

4. Транспортна інфраструктура за напрямами – будівництво, реконструкція і технічне переоснащення у сфері транспортної інфраструктури.

5. Курортно-рекреаційна сфера і туризм за напрямами – будівництво курортнорекреаційних об’єктів та об’єктів туристичної інфраструктури.

6. Переробна промисловість за напрямом – імпортозаміщуюче металургійне виробництво.

у машинобудуванні - виробництво авіаційної та ракетно-космічної техніки, суднобудування, енергетичне і сільгоспмашинобудування, окремі виробництва електронної техніки і засобів зв'язку;

у металургійній промисловості - виробництво тонкого автомобільного листа, високоміцних труб, водо- і газопровідних труб з покриттям, алюмінієвої фольги і губчастого титану, сталевих канатів і арматури;

у хімічній і нафтохімічній - виробництво мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, синтетичного корду, полімерів та виробів з них, товарів побутової хімії, автомобільних шин і гумових технічних виробів;

у деревообробній промисловості - виробництво фанери, картону, спеціальних видів паперу, деревостружкових та деревоволокнистих плит, меблів;

у промисловості будівельних матеріалів - виробництво високоякісного скла, крейди, фракційного щебеню, тонких облицювальних плит з граніту та бруківки сучасного дизайну;

у легкій промисловості - поглиблена переробка льону і хмелю, швейне і трикотажне виробництва.

У разі відповідного фінансування, залучення інвестицій машинобудівний комплекс зможе запрацювати ефективно й навіть бути конкурентоспроможним на європейському ринку.

Більшість підприємств мають повний виробничий цикл, який охоплює всі етапи: заготовку, обробку, складання. Вони випускають продукцію невеликими серіями й навіть індивідуального призначення. Основні центри важкого машинобудування розташовані на Донбасі та Придніпров’ї.

Провідним видом важкого машинобудування є гірничошахтний, що об’єднує п’ять науково-дослідних установ і сім заводів. Україна здатна розробляти нові моделі гірничої та шахтної техніки і продукувати верстати для підземного видобування, перфоратори, бурильні головки, окремі види пневматичних бурильних установок, бурові штанги.

Найголовніші підприємства: Новокраматорський машинобудівний завод, Криворізький, Дніпровський заводи гірничо-шахтного обладнання, Барвінківський і Ясинуватський машинобудівні заводи.

Новокраматорський машинобудівний завод — великий завод в Україні, розташований в місті Краматорську, Донецької області. Зорієнтований на виготовлення унікальних машин і обладнання для гірничо-металургійного комплексу, одне з найбільших спеціалізованих піприємств в Україні. Виготовляє високопотужне сучасне металургійне обладнання, підйомні машини для шахт Донбасу, гірничодобувні, збагачувальні та інші машини і механізми.

Завод «Криворіжрудмаш» є провідним гірничо-рудним підприємством. На ньому працюють кілька тисяч робітників та інженерів. За останні роки завод упровадив у серійне виробництво 12 нових виробів.

В Україні розвиваються всі види транспортного машинобудування: тепловозобудування, вагонобудування, суднобудування, літакобудування, автомобілебудування. Вони є доволі неоднорідними як за принципами розміщення, так і за рівнем розвитку .

До 1991 р. в Україні майже не виробляли технічних засобів зв’язку. Унаслідок процесів конверсії налагоджено виробництво багатьох видів продукції. Зокрема, на Дніпровському машинобудівному заводі почали випускати цифрові електронні АТС, які за якістю та економічністю не поступаються світовим аналогам. На Роменському заводі АТС, виробничому об’єднанні «Моноліт» (Харків), Львівському заводі телеграфної апаратури випускають комутаційне обладнання для сільської місцевості та невеликих міст. Виробничі потужності Черкаського заводу телеграфної апаратури, заводів «Прожектор» (Малин) і «Нева» (Хмельницький) дають змогу цілком забезпечити телефонну мережу України цифровими системами передачі. На Тернопільському радіозаводі «Оріон» виробляють засоби зв’язку для потреб залізниці. В Україні діють конструкторське бюро радіозв’язку.

Київське науково-виробниче об’єднання «Електронмаш» на базі процесорів Pentium розпочало випускати нові комп’ютери. Разом із електромеханічним заводом «Магніт» (Канів) воно виробляє комп’ютерну техніку на базі процесорів Intel. Налагоджено також випуск вітчизняних електронних контрольно-касових апаратів (до 200 тис. на рік), автоматизованих робочих місць з оформлення паспортів для потреб МВС України.

Повний спектр комп’ютерних систем в Україні виробляє компанія «Навігатор» під торговою маркою Impression Electronics.

• незахищеність внутрішнього ринку (щорічне зростання імпорту в Україну не лише нових автомобілів, але й транспортних засобів, які були у використанні, регулярне проведення комунальними підприємствами тендерних закупівель б/в тролейбусів (віком понад 30 років) та трамвайних вагонів;

• відсутність державного замовлення на продукцію машинобудування;

• неконкурентоспроможність вітчизняної сільгосптехніки у порівнянні із закордонними аналогами;

• відсутність ефективних механізмів державної підтримки галузі машинобудування.

Одним з напрямків підвищення ефективності роботи підприємств машинобудівної галузі є вдосконалення Податкового кодексу в сфері пільгового оподаткування та митного контролю. Ці кроки будуть орієнтувати галузь машинобудування на використання стратегії імпортозаміщення та захистять вітчизняного виробника.