Рези́стор або о́пір (від лат. resisto - опираюся) — пасивний елемент електричного кола, призначений для використання його електричного опору. Основною характеристикою резистора є величина його електричного опору. Для випадку лінійної характеристики, значення електричного струму крізь резистор в залежності віделектричної напруги, описується законом Ома.
Резистори належать до електронних компонентів, що застосовуються в схемах електротехніки та електроніки для обмеження сили струму та розподілу напруги. Резистори — найпоширеніші пасивні компоненти електронної апаратури, що використовуються як навантаження, споживачі та подільники в колах живлення, як елементи фільтрів,шунти, в колах формування імпульсів тощо
Резистори характеризують номінальним значенням електричного опору (від частин Ома до 1000 ГОм), прийнятним відхиленням від нього (0,001…20 %), максимальною потужністю розсіювання (від сотих часток Вт до декількох сотень Вт), граничною електричною напругою та температурним коефіцієнтом електричного опору
Залежно від призначення, резистори діляться на дві групи: резистори загального призначення та резистори спеціального призначення, до яких належать: високоомні резистори, високовольтні резистори, високочастотні резистори та прецизійні резистори.
За видом резистивного матеріалу резистори класифікуються на:
дротяні резистори (найдавніші) — відрізок дроту з високим питомим опором, намотаний на неметалевий каркас. Можуть мати значну паразитну індуктивність;
плівкові металеві резистори — тонка плівка металу з високим питомим опором, напилена на керамічне осердя, на кінці якого вдягнуті металеві ковпачки з дротяними виведеннями. Це найпоширеніший тип резисторів;
металофольгові резистори — як резистивний матеріал використовується тонка металева стрічка;
вугільні резистори — бувають плівковими і об'ємними. Використовують високий питомий опір графіту;
напівпровідникові резистори — використовують опір слабколегованого напівпровідника. Ці резистори можуть бути яклінійними, так і мати значну нелінійність вольт-амперної характеристики. В основному використовуються в складіінтегральних мікросхем, де інші типи резисторів застосувати важче.
За характером зміни опору резистори поділяються на:
резистори сталого опору;
регульовані резистори змінного опору (потенціометри);
підлаштовні резистори змінного опору
За видом монтажу резистори бувають:
для навісного монтажу, з дротяними виводами (англ. Through Hole Technology (THT));
для поверхневого монтажу (англ. Surface Mount Device (SMD));
комбінації резисторів в одному загальному блоці, зазвичай мініатюрного виконання (збірки, мікромодулі, матриці, мікросхеми).
За видом вольт-амперної характеристики:
лінійні резистори;
нелінійні (напівпровідникові) резистори:
варистори — опір залежить від прикладеної напруги;
терморезистори — опір залежить від температури;
фоторезистори — опір залежить від освітленості;
тензорезистори — опір залежить від деформації резистора;
магніторезистори — опір залежить від величини напруженості магнітного поля.
Умовні графічні позначення резисторів на принципових електричних схемах регламентуються ГОСТ 2.728-74. Згідно з ним постійні резистори залежно від виду і потужності, позначаються так:
Промислові резистори одного й того ж номіналу різняться між собою за опором за законами розподілу випадкових величин. Величина можливого відхилення від номінального значення визначається точністю резистора. Випускають резистори з точністю 20 %, 10 %, 5 %, і т. д. аж до 0,01 %[5]. Номінали резисторів не довільні: їх значення вибираються зі спеціальних номінальних рядів за ГОСТ 28884-90 (IEC 63-63)[6], найчастіше з номінальних рядів E6 (20 %), E12 (10 %) або E24 (для резисторів з точністю до 5 %), для точніших резисторів використовуються точніші ряди (наприклад, E48).
Резистори, що випускаються промисловістю, характеризуються також певним значенням максимальноїпотужності розсіювання(випускаються резистори потужністю 0,065 Вт; 0,125 Вт; 0,25 Вт; 0,5 Вт; 1 Вт; 2 Вт; 5 Вт аж до 150 Вт).
Сфера застосування резисторів надзвичайно широка, вони вважаються одними з найбільш поширених елементів монтажу. Основна функція резистора полягає в обмеженні струму. Він також нерідко застосовується в схемах розподілу напруги. Резистори застосовуються в електричних схемах для встановлення сили струму на інших елементах кола, для демпфування коливань у фільтрах тощо.
Резистори у схемотехніці виконують одну з основних функцій – забезпечення зміщення робочої точки транзисторних каскадів за допомогою подільника напруги або подільника струму, операцію додавання струмів або напруг, узгодження активних вхідних або вихідних опорів каскадів, а також спільно з реактивними елементами L або C утворюють ланки фільтрування або блокування, а також ланки корекції частотних і перехідних характеристик каскадів. Найбільш часто в практичній схемотехніці застосовують подільники напруги та регулятори напруги.
Резистори з кожним роком розширюють сферу впливу і використання. Від низьковольтних кишенькових приладів до високовольтних промислових агрегатів.
Зустріти резистори можна в побутових приладах, медичному, технічному обладнанні, вимірювальних пристроях, системах автоматики, ланцюгах живлення, високочастотних лініях, хвилеводах, робототехніці, автотранспортних технологіях, теле-, радіо-, відеоапаратурі та інше.
Тематичне оцінювання. Читання і виконання креслення електричних схем.