Урок № 9. Тема: Енергозбереження в системах опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, сушильних, випарних, ректифікаційних установках. Методи енергозбереження при підземній і повітряній прокладці теплопроводів.
Д/з: ст. 58-66
Тема: Аналіз енергетичних ресурсів, що використовується в галузі. Шляхи економії енергії в галузі. Раціональне використання устаткування, механізми дотримання сучасних вимог енерго та матеріалозбереження.
Методи енергосберігання при прокладанні підземних і повітряних трубопроводів.
Сукупність трьох основних елементів — трубопроводу, по якому транспортується теплоносій, ізоляційної та несучої конструкцій, яка сприймає вагове навантаження самого теплопроводу, зусилля, що виникають при роботі теплової мережі, називають теплопроводом.
Теплові мережі поділяють на магістральні, котрі прокладають по головних об'єктах теплоспоживання, розподільні, що розміщені між магістральними тепловими мережами і вузлами відгалужень та відгалуження до окремих споживачів.
Існуючі способи регулювання відпуску теплоти поділяють на якісні, кількісні та змішані — якісно-кількісні. Якісне регулювання передбачає зміну температури води в підвідному трубопроводі. Кількісний спосіб регулювання полягає в зміні витрати води в підвідному трубопроводі. Якісно-кількісний спосіб об’єднує як регулювання температури, так і регулювання витрати води в підвідному трубопроводі .Згідно із СНиП 2.04.07-86 для водяних теплових мереж необхідно, як правило, застосовувати якісне регулювання відпуску теплоти по опалювальному навантаженню або по суміщеному навантаженню опалення та гарячого водопостачання залежно від температури зовнішнього повітря.
За призначенням теплові мережі поділяють на мережі опалення і вентиляції, гарячого водопостачання; за теплоносієм — на водяні та парові.
Мережі опалення і вентиляції, гарячого водопостачання від джерела теплоти до споживача прокладають паралельно. При цьому застосовують чотири-, дво- і однотрубну теплові мережі.
Прокладка теплових мереж може бути наземною і підземною.
Підземна прокладка буває канальною та безканальною, При канальній прокладці ізоляційна конструкція трубопроводів розвантажена від зовнішніх завантажень ґрунту.
При безканальній прокладці ізоляційна конструкція зазнає навантаження грунту. Канали споруджують прохідними, напівпрохідними та непрохідними.
Існує кілька способів безканальної прокладки теплових мереж: засипний, монолітний та литий.
При засипному способі трубопроводи укладають на опори — бетонні подушки, дерев'яні бруски тощо. Засипка служить ізоляцією і для цієї мети використовують гравій, крупнозернистий пісок, фрезерний торф, керамзит тощо.
Перспективною є прокладка теплопроводів у засипних порошках . Перевага цього способу полягає у простоті виготовлення ізоляційного шару. Як засипний порошок використовують бітум-асфальт або штучний бітум як продукт нафтоперегонки. Останнім часом одержали поширення трубопроводи із засипкою ізоляцією з гідрофобізованої порошкоподібної крейди.
Монолітні безканальні прокладки більш досконалі. Трубопроводи у монолітних оболонках виготовляють у заводських умовах. Така оболонка поєднує ізоляційну та несучу конструкції трубопроводу.
Напівпрохідні канали застосовують при прокладці невеликої кількості труб (дві —чотири) у тих місцях, де у процесі експлуатації розкривання грунту небажане. Висота каналу не менше 1400 мм, що дозволяє прохід у ньому людини у напівзігнутому стані. У цих каналах можливий огляд теплопроводів і виконання дрібного ремонту (при відключеній тепловій мережі).
Прохідні канали є найбільш дорогими, але одночасно надійнішими в експлуатації, оскільки забезпечують прохід обслуговуючого персоналу і вільний доступ до всіх елементів обладнання теплових мереж. Разом із трубопроводами у прохідних каналах розміщують й інші підземні комунікації, а саме: водо-, газопроводи, електрокабелі, телефонні кабелі тощо. Прохідні канали обладнують природною вентиляцією (температура повітря у каналі не повинна бути вищою плюс 30°С), електричним освітленням низької напруги (до 30В), пристроєм для відведення води з каналу. В умовах сільського господарства прохідні канали не застосовують.
Надземні теплопроводи застосовують на територіях промислових підприємств, на майданчиках, вільних від забудов, поза межами міста або місцях, де вони не впливають на архітектурне оформлення і не заважають руху транспорту. Надземна Т. прокладка краща і в районах з високим рівнем грунтових вод і з рельєфом-місцевості. Її переваги: доступність для огляду і зручність експлуатації; потенційна можливість у найкоротші терміни виявити і ліквідувати аварію; зручність використання більш надійних у роботі П-образ-них компенсаторів; відсутність електрокорозії від блукаючих струмів та корозії від агресивних грунтових вод; менша вартість споруди порівняно з вартістю підземних прокладок теплових мереж.
Велика частина теплової та електричної енергії виробляється на теплових електростанціях (ТЕС), як загального користування, так і промислових, а також в централізованих котелень. Інша частина теплової енергії виробляється в автономних джерелах теплоти. Енергоефективність таких підприємств полягає в умінні здійснювати виробничий процес при мінімальному споживанні енергетичних ресурсів. Одним з ключових інструментів досягнення необхідного рівня підприємства є енергетичне обстеження підприємства енергоаудит. Енергоаудит проводиться з метою підвищення надійності енергопостачання підприємства при мінімальному споживанні енергоресурсів.
Енергоаудит - це енергетичне обстеження об'єктів з метою встановлення ефективності використання енергетичних ресурсів та вироблення економічно обгрунтованих заходів щодо зниження витрат на енергозбереження для підприємства або групи споживачів, що дозволяють зробити кількісні оцінки заощадження енергоресурсів і фінансових витрат, а також надання допомоги підприємству в здійсненні заходів , що забезпечують практичну економію енергоресурсів.