Урок № 12
Організація енергозбереження на підприємстві та місце в цьому процесі конкретного робітника.Раціонально і ефективно експлуатувати електрообладнання та електроінструмент.
Д/З ст. 67-122 Закладний О.М. та ін. Енергозбереження засобами промислового електропривода: Навчальний посібник.
Урок № 12. Тема: Підтримання ефективності системи осітлення.
Тест №2 «Енергозбереження в теплоенергетиці, та в електропостачанні»
Д/з: ст. 59-61
Проблема енергозбереження в освітлювальних установках всіх країн світу, не тільки передових, але й таких, що розвиваються, набула за останні роки особливого значення. При цьому від успіхів у вирішенні цієї проблеми багато в чому залежить майбутнє людської цивілізації не тільки в зв’язку з поступовим вичерпуванням горючих копалин, які ідуть на вироблення електроенергії, але й із-за швидкого забруднення навколишнього середовища і викидами в атмосферу шкідливих речовин (диоксидів вуглецю і сірки, а також ртуті), утворених в результаті згоряння палива при виробленні електроенергії. Відомо, що при виробленні на теплових електростанціях (працюючих на вугіллі) 1 кВт год. електроенергії в атмосферу викидається біля 1 кг СО2. Проблема в значній мірі пов’язана також з неперервним збільшенням масштабів освітлювальних установок (ОУ) і використанням в них електроенергії.
По оцінках метеорологів, глобальне потепління на нашій планеті розпочалось приблизно в 1978 р. і викликане так званим "парниковим ефектом" - накопиченням в атмосфері "парникових" газів, в першу чергу двоокису вуглецю (CO2). Основний вклад в загальний об’єм викидів CO2 припадає на частку вугілля і інших видів палива, які згоряють на теплових електростанціях (ТЕС).
Стабільність температури навколишнього середовища є одним із основних умов існування життя. Головними механізмами, які забезпечують стабільність температури на поверхні Землі, є випромінювання Сонця і парниковий ефект. Явище “парникового ефекту” заключається в тому, що після відбивання від поверхні Землі частина сонячної енергії не повністю розсіюється в космічному просторі. Значна частина теплового випромінювання утримується парниковими газами, які входять в склад атмосфери Землі. Завдяки цьому температура підвищується на 33°С. Без парникового ефекту температура біля поверхні Землі не перевищувала б -18°С, а це означає відсутність умов для життя, тому що вода на земній поверхні існувала б тільки у вигляді льоду. Багаторічний моніторинг виявив яскраво виражену тенденцію до підвищення середньорічної температури. Більшість спеціалістів зв’язують це явище з підвищенням концентрації газів, яке прийнято називати парниковими .
Шляхи вирішення проблем: зменшення викидів і збільшення поглинання парникових газів.
До числа реальних заходів підвищення енергоефективності ОУ і, відповідно, зниження викидів СО2 під час роботи теплоелектростанцій відносяться перш за все:
1) широке впровадження в ОУ житлових і громадських споруд КЛЛ шляхом прямої заміни ними ЛР;
2) перехід в ОУ промислових і громадських споруд на ОП з лінійними ЛЛ нового покоління з високою світловіддачею (≥100 лм/Вт);
3) використання електронних ПРА замість електромагнітних в світильниках з ЛЛ і КЛЛ;
4) автоматизований контроль і керування освітленням в залежності від інтенсивності природнього світла і за допомогою датчиків присутності;
5) більш ефективне використання природнього світла в світлий час доби за рахунок застосування активних світло-перерозподіляючих елементів на світлопройомах (як бокових, так і стельових)
До числа реальних заходів підвищення енергоефективності ОУ і, відповідно, зниження викидів СО2 під час роботи теплоелектростанцій відносяться перш за все:
1) широке впровадження в ОУ житлових і громадських споруд КЛЛ шляхом прямої заміни ними ЛР;
2) перехід в ОУ промислових і громадських споруд на ОП з лінійними ЛЛ нового покоління з високою світловіддачею (≥100 лм/Вт);
3) використання електронних ПРА замість електромагнітних в світильниках з ЛЛ і КЛЛ;
4) автоматизований контроль і керування освітленням в залежності від інтенсивності природнього світла і за допомогою датчиків присутності;
5) більш ефективне використання природнього світла в світлий час доби за рахунок застосування активних світло-перерозподіляючих елементів на світлопройомах (як бокових, так і стельових)
Для вирішення енергетичних і екологічних проблем пов'язаних з електричним освітленням, необхідно значно підвищити ефективність використання електроенергії в ОУ. Рішення цих проблем, на наш погляд зводиться до вирішення чотирьох основних задач.
1. Удосконалення засобів освітлення за рахунок застосування прогресивних СП.
2. Удосконалення способів освітлення за рахунок впровадження нових принципів проектування й нормування освітлення.
3. Покращення експлуатації ОУ.
4. Стимулювання споживачів електроенергії за використання енергозберігаючих джерел світла.
Важливим завданням є законодавче закріплення енергозберігаючих вимог до світлотехнічних виробів в стандартах, нормах і правилах.
Максимально допустима потужність, що споживається внутрішнім освітленням, визначається двома методами:
1. Метод обліку площі будинку. Обчислюється потужність, що споживається ОП всього будинку. Для кожної категорії будинків (адміністративних, торгових, житлових): Pгр.б=S(м 2 ) × λб(Вт/м 2 ), де λб – гранично допустима питома потужність ОП для даної категорії будинків; S – площа будинку.
2. Метод обліку окремих приміщень.
Гранично споживана ОП будинку потужність обчислюється з використанням індивідуальних значень λпр для кожного приміщення всередині будинку: Ргр.пр.=S(м 2 ) λпр. (Вт/м 2 ) де Ргр.пр. – гранично допустима потужність, що споживається ОП приміщення; λпр. – гранично допустима питома потужність для даного типу приміщень. Значення λпр. нормується для кожного типу приміщення. Для одержання гранично допустимої потужності ОП будинку сумується Ргр.пр. всіх його приміщень. Pгр.б=Σ Ргр.пр. Законодавче введення обмежень максимальних значень питомої потужності стимулює використання найбільш ефективних джерел світла, світлових приладів і методів освітлення. https://core.ac.uk/download/pdf/60844972.pdf