Історія України
Виконані завдання надсилайте на електронну пошту:
oxana_kobryna94@ukr.net
28 лютого 2022 р
Тема. Євроінтеграція України
Переглянути презентацію
Написати конспект у формі хронологічної таблиці
Україна та ЄС.pptx28 лютого 2022 р.
Тема 2. Активізація бойових дій. Мінські домовленості 2015 р. Вибори президента 2019 р.
Прочитати параграф 28 (ст. 255-261)
Переглянути відео
Дати письмову відповідь :
Складіть хронологію основних подій АТО.
Які реформи були проведені або започатковані в період президентства П. Порошенка?
21 лютого
Тема уроку. Добровольчі батальйони. Волонтерський рух
Завдання
Переглянути презентацію
Прочитати лекцію за посиланням
Написати конспект до уроку
Добровольчий і волонтерський рухи в роки російської агресії.pptx21 лютого
Тема уроку. Узагальнення за темою "Становлення України як незалежної держави"
Виконати тестові завдання за посиланням
https://vseosvita.ua/test/start/dsq368
14 лютого
Тема. Агресія Росії проти України. Анексія Криму.
ЗАВДАННЯ
Переглянути презентацію
Зробити конспект до презентації
Агресія Росії проти України. Анексія Криму.ppt14 лютого
Тема. Революція Гідності. Небесна сотня
Завдання
Прочитати параграф 27 ,28
Переглянути презентацію та відео за посиланням
Написати конспект до теми
Зробити хронологію подій у форматі таблиці, які відбувалися на майдані 2013-2014 рр
Революція Гідності 2013-2014.pptx10 лютого 2022 р
Тема. Соціально-економічний розвиток і суспільно-політичне життя України 2005-2013 р. Віктор Янукович
Завдання
Прочитати параграфи 26, 27 (1 пункт)
Створити таблицю "Здобутки та прорахунки В. Януковича"
Переглянути презентацію
ПРезиденство В. ЯНУКОВИЧА.pptxСУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ 2005-2013 ІІІ КУРС.pptx21.01.2021 рік
ТЕМА: Ліквідація української греко-католицької церкви
Прочитати лекцію
Переглянути відео до теми уроку
Законспектувати
ЛЕКЦІЯ
УГКЦ і нова влада
Під час проведення радянізації краю вже восени 1939 р. більшовики припинили діяльність греко-католицької Богословської академії у Львові, єпархіальних духовних семінарій у Перемишлі, Львові та Станіславові, закрили видання духовних часописів, заборонила монаші чини і релігійні установи. Священикам заборонили сповідувати та причащати хворих у лікарнях, у школах – проводити богослужіння, у шкільних класах – мати розп'яття Ісуса Христа. Церковні й монастирські землі конфісковували, ченців і черниць виселяли з монастирів, їх господарство ліквідовували. Громади віруючих та духовенство обкладали надмірними податками (10-15 тис. крб. на рік).
Наприкінці 1940 р. почастішали арешти священиків УГКЦ. Бaгaтьoх зaapeштoвaниx перед пpиxoдoм німців розстріляли. В листопаді 1941 р. митрополит Андрей Шептицький надіслав до Ватикану звіт про нищення УГКЦ більшовиками, в якому повідомляв, що в 1939-1941 рр. на Західній Україні було "ув'язнено або замордовано 32-ох священників, а 33-ох депортовано до Сибіру". На 1267 парафій залишилось лише 807 священиків. Остаточній ліквідації Греко-католицької церкви зашкодив лише початок війни на Східному фронті.
Після повернення радянської влади на Західну Україну влітку 1944 р. Москва почала готуватися до ліквідації греко-католицької церкви. Після смерті митрополита А. Шептицького 1 листопада 1944 р. Греко-католицьку церкву очолив Йосиф Сліпий. У грудні того ж року він відправив делегацію представників УГКЦ до Москви. Делегати внесли 100 тис. крб. до фонду Червоного Хреста на оборону країни та висловили «подяку за визволення» на адресу Й. Сталіна й уряду. Делегацію запевнили у можливості вільного сповідування греко-католицької віри. Однак на той момент доля УГКЦ вже була вирішена. 17 березня 1945 р. Й. Сталін особисто схвалив письмові пропозиції щодо ліквідації УГКЦ за допомогою переведення її під юрисдикцію Московського патріархату.
Початок цілеспрямованого наступу на УГКЦ пов'язаний з появою 8 квітня 1945 р. у газеті "Вільна Україна" статті "З хрестом чи мечем" під псевдонімом В. Росовича. У ній УГКЦ звинувачувалась у співпраці з німцями і зв’язках з ОУН. Статтю передрукували інші видання Західної України та поширювали окремою брошурою. Після пропагандистської роботи щодо дискредитації УГКЦ як "ворога народу" 11 квітня у соборі св. Юра у Львові НКВС заарештувало весь єпископат УГКЦ на чолі з митрополитом Й. Сліпим, а також багатьох священиків. Водночас масові арешти відбулися у Станіславі та інших містах. Всього, за даними НКДБ УРСР, у 1945 р. в Україні було заарештовано 96 священників УГКЦ.
Львівський собор
У травні 1945 р. під контролем радянських органів держбезпеки була утворена "ініціативна група" з греко-католицького духовенства, яка агітувала за розрив унії з Римом. До склaду цьoгo yтвopeння включили тpьox священикiв, якi мaли пpедстaвляти дyxoвенствo i вipyючих цiлиx епapxiй – Гaвpиїла Koстeльника від Львiвськoї, Mихaйла Mельника – Дpoгoбицькoї тa Aнтoнiя Пeльвeцького – Станіславської. Діючи вмовляннями та погрозами, що часто завершувалися арештом незгодних, "ініціативна група" здобула підтримку невеликої кількості священиків і мирян, які погодилися на перехід під юрисдикцію РПЦ і ліквідацію УГКЦ.Незважаючи на офіційні протести греко-католиків, влада постановила "возз’єднати" УГКЦ та РПЦ в рік 350-ліття Берестейської унії. Для цього обрали відповідний день – першу неділю Великоднього посту або ж неділю Православ’я, коли читають анафему всім розкольникам. Своєрідним попередженням напередодні проведення Собору для духовенства, яке ще сумнівалося в доцільності "возз'єднання", стала публікація в пресі заяви про завершення слідства над Й. Сліпим та єпископами УГКЦ і направлення справи на розгляд військового трибуналу. Практично безперервно тривали арешти непокірних священиків і мирян.
Згідно з церковними канонами Собор вважався недійсним, якщо його скликають і проводять ієрархи іншої церкви, а організатори Львівського собору на час його проведення вже були єпископами та священиками РПЦ. Відсутність митрополита та єпископів УГКЦ позбавила зібрання канонічності. Та це не перешкодило кремлівському керівництву. 8-10 березня 1946 р. на Львівському церковному соборі 216 делегатів від духовенства і 19 від мирян прийняли рішення про скасування Берестейської унії 1596 р., ліквідацію УГКЦ та приєднання до РПЦ. За схожим сценарієм у 1949 р. Мукачівська єпархія проголосила ліквідацію Ужгородської унії та приєднання до РПЦ греко-католицької церкви Закарпаття.
Період "катакомб"
Переможні реляції державних функціонерів, а також запевнення офіційних історіографів про добровільний перехід на православ'я і відсутність будь-яких спроб відстоювати унію з боку УГКЦ не відповідали дійсності. Навіть після Львівського собору греко-католицькі громади та священики відмовлялися реєструватися як православні. На середину 1946 р. на Станіславщині офіційно влаштувалися 216 з усіх 322 священиків, у Тернопільській області – лише 19 з 270, у Львівській області від реєстрації відмовився 101 священик з 281, 56 з них залишили духовний сан або були репресовані. У Церкві розпочався період підпілля, або ж "катакомб".
Осередком опору радянській ідеології та твердими прихильниками греко-католицької віри залишалися монастирі. Станом на 1 березня 1950 р. у Львівській, Станіславській та Закарпатській областях діяло 8 греко-католицьких монастирів. В них проводили богослужіння та відправляли священиків у довколишні села для євангелізації. Згідно з донесенням уповноваженого Ради у справах релігійних культів по УРСР П. Вільхового монастирі перетворилися на "центри зібрання ворожо налаштованих до радянської влади елементів". Для «наведення порядку» органи держбезпеки вже в кінці березня 1950 р. заарештували мешканців головного осередку греко-католицького чернецтва – чоловічого й жіночого Гошівських монастирів Івано-Франківської області. За відпрацьованою схемою було припинено діяльність інших монастирів, а священники та монахи, які залишилися на волі, продовжили свою діяльність підпільно.
Після смерті Й. Сталіна з ув'язнення було звільнено кілька сотень греко-католицького духовенства, а в 1956 р. повернулися із заслання два єпископи – М. Чарнецький до Львова та І. Лятишевський до Станіслава, які знову відродили "катакомбну" греко-католицьку церкву. Продовжували існувати підпільні семінарії та монастирі, зароджувалися нові покликання до священичого та монашого життя. Таким чином, радянська влада так не змогла зламати опір греко-католицьких священників і вірних. Перебуваючи поза законом, УГКЦ продовжувала діяти підпільно аж до легалізації напередодні розпаду СРСР у 1989 році.
19.01.2021 рік
ТЕМА: Посилення радянізації та репресії у західних областях УРСР
Прочитати параграф 2(пункт 1,2)
Переглянути відео до теми уроку
Скласти письмово таблицю "Операція Вісла" на ст. 19
У другому семестрі працюємо за підручником О.Гісем, О.Мартинюк "Історія України" 11 клас
istoriia-ukrainy-riven-standartu-pidruchnyk-dlia-11-klasu-zzso-o-v-gisem-o-o-martyniuk.pdf14.01.2021
Урок 12. УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ.
ЗАВДАННЯ
Робота з поняттями й термінами
• Поясніть поняття й терміни: агресор, пакт, радянізація, «бліцкриг», «визвольний похід», похідні групи, окупаційний режим, евакуація, мобілізація, депортація, «котел», «новий порядок», Український визвольний рух, «чорносвитники» («сірі піджаки»), остарбайтери, діти війни, воєнний злочин.(ПИСЬМОВО)
Робота з історичними персоналіями
• Дати оцінку діяльності (ПИСЬМОВО):
1. Андрія Мельника.
2. Степана Бандери.
3. Тараса Бульби (Боровця).
4. Романа Шухевича.
5. Кирила Осьмака.
6. Івана Кожедуба.
7. Амет-хан Султана.
8. Сидора Ковпака.
9. Кузьми Дерев’янка. 10. Євгена Патона.
Робота з історичним документом
• Прочитати уривок з історичного документа і відповісти на запитання.(ПИСЬМОВО)
<...>11. Верховна Рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік постановляє:
1. Увести північну частину Буковини і Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки.
2. Доручити Президії Верховної Ради СРСР призначити день виборів депутатів у Верховну Раду Союзу Радянських Соціалістичних Республік від населення нових територій Української РСР.
Запитання
• Яким терміном характеризують політику, яка згодом здійснювалась на цих територіях?(ПИСЬМОВО)
12.01.2021 рік
Практичне заняття № 2. ВНЕСОК УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ПЕРЕМОГУ НАД НАЦИЗМОМ
ЗАВДАННЯ:
1. Ознайомтесь з наданими документами.
2. Проаналізуйте джерела за змістом і визначте роль українського народу в перемозі над нацизмом.
3. Висловіть свою точку зору щодо коментарів істориків.
1. Зі статті Дмитра Крапивенка «Як евакуйована українська промисловість розвивала російську і казахську» (2010 р.)
Сьогодні прем’єр-міністр Росії Володимир Путін висловився в умовному способі — мовляв, Росія і без України перемогла б нацистів у Другій світовій.
«Статистика свідчить, що найбільших втрат зазнала саме РРФСР — понад 70 %, — заявив Путін. — Це означає, що війна виграна, не хочу нікого кривдити, за рахунок індустріальних ресурсів РФ. Це історичний факт, це все в документах».
Скільки було тих заводів, що влітку 1941 року евакуювали на Урал, до Сибіру, Середньої Азії? Одні історики називають цифру 1500 підприємств, інші — 1300. Припускають, що близько половини з них було вивезено з України.
2. Багатство Сибіру приростало Україною
Новокраматорський завод важкого машинобудування імені Сталіна (евакуйований з Краматорська), наприклад, «прописався» відразу за трьома адресами: у підмосковній Електросталі, південноуральському Орську та сибірській Югрі.
З Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча до Магнітогорська встигли евакуювати найпотужніший у СРСР товстопрокатний стан, який уже в жовтні 1941 року почав давати перші листи броні для танків Т-34.
За тисячі кілометрів від фронту виростали цілі міста, а в них з’являлися вулиці з вельми промовистими назвами — Краматорська, Маріупольська, Харківська...
3. Наш внесок у казахську економіку
Левова частка нинішньої казахської промисловості має «евакуаційне» походження. Під час війни до республіки було вивезено 142 підприємства. За перші півтора року війни в Казахстані стали до ладу 25 шахт і копалень, 11 збагачувальних фабрик для чорної та кольорової металургії, чотири нафтових родовища та один нафтопереробний завод.
5. Я. Грицак «Баланс втрат і здобутків» із книги «Нариси історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.»
Іншим великим міфом є теза про те, що Росії сама винесла головний тягар війни. Досить тільки глянути на карту воєнних дій, щоб побачити — зона німецької окупації ледве торкалася російських етнічних територій. Насправді ж ця зона на Сході Європи покривала майже повністю балтійські країни, Білорусію й Україну, і саме тут жертви серед населення були найбільшими. За час війни в Україні загинуло, згідно з офіційними даними, 5,5 млн осіб, тоді як Білорусія втратила 2,2 млн, Росія — 1,8 млн, Литва — 666 тис., Латвія — 644 тис., Естонія — 125 тис., Молдавія — 64 тис. осіб. Якщо додати українські втрати на фронтах (2,5 млн осіб), загальну кількість загиблих та депортованих, то в українському випадку ця сума наблизиться до 7 (за іншими оцінками — до 9) млн осіб, що на 2-3 млн перевищує втрати Росії і на 2,5 млн — втрати Німеччини. У сумній статистиці кількості воєнних жертв Україна посідає перше місце. Якщо ж брати до уваги інший показник — співвідношення кількості втрат до загальної чисельності населення країни, то і в цьому випадку Україна разом з Білорусією і Польщею належала до числа трьох країн, які найбільше потерпіли від війни.
...українці у складі радянських частин не просто виконували роль гарматного м’яса — назагал, вони виявилися добрими вояками. У ході війни жителі України одержали 2,5 млн орденів та медалей за хоробрість і відвагу із загальної кількості 7 млн. Частка українців серед Героїв Радянського Союзу становила 18,2 % (для порівняння — росіяни становили 71 %, білоруси — 3,3 %, представники інших 40 національностей — 7,4 %). Зі 115-ти двічі Героїв Радянського Союзу 35 були українцями або ж уродженцями України. Серед трьох Героїв Радянського Союзу, яких удостоїли цієї нагороди тричі, один — льотчик Іван Кожедуб — був українцем (двома іншими були маршал Георгій Жуков та льотчик Покришкін).
6. Роль українського народу в перемозі антигітлерівської коаліції над нацизмом (за інформацією Українського інституту національної пам'яті)
Від перших днів вторгнення вермахту на територію СРСР Україна стала ареною запеклих бойових дій. У вересневій кампанії 1939 року 112 тис. українців вступили у двобій з вермахтом у складі Війська Польського, 7 834 з них загинули у боях з вермахтом під польськими прапорами, а 16 тис. дістали поранення.
З Україною пов’язані основні вирішальні події на радянсько-німецькому фронті. На території України було розгромлено майже 61 % сухопутних сил німецької армії... А з 22 червня 1941 року до 28 жовтня 1944 року на території України сторони протистояння провели 29 із 76 стратегічних наступальних і оборонних операцій. 1944 року в Україні воювало 50 % усіх сухопутних військ Червоної армії (42 % стрілецьких і 80 % танкових та механізованих з’єднань).
9 листопада
Тема. Окупація України військами Німеччини та її союзниками
ЗАВДАННЯ
1. Прочитати параграф 32 пункт 1 та 2
2. Переглянути відео до теми
3. Вивчити нові терміни та поняття
4. На підставі карти та тексту параграфа складіть таблицю «Окупаційні зони України» :
Території Назви, форми адміністративної організації Особливості підпорядкування
9 листопада
Тема: Окупація Червоною армією Західної України
Завдання
1. Переглянути відео до теми
2. Прочитати параграф 31
3. Виконати письмово завдання 1,3,4 на ст. 21
4. Законспектувати найважливіше
кк-19 ист укр 02.11.docxКК-19
2 листопада
Узагальнення знань за темою «Західноукраїнські землі в міжвоєнний період 1921—1938 рр.»
Мета: повторити, закріпити й оцінити знання, набуті учнями впродовж вивчення теми; розвивати вміння та навички, які формувалися на попередніх уроках; виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави.
Тип уроку: повторювально-узагальнюючий із перевіркою набутих учнями знань, умінь і навичок.
Запитання та завдання
1. Складіть перелік подій з історії західноукраїнських земель 1921—1939 рр., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте власний вибір.
2. Назвіть імена видатних історичних діячів Західної України. У чому ви вбачаєте їхній внесок в історію України цієї доби?
3. Порівняйте особливості суспільно-політичного життя українців у складі Польщі, Румунії та Чехо-Словаччини.
КК-19 ист укр 28.10.docxКК-19 ист.Укр 26.10 2.docxКК-10 ист укр 26.10 1.docxКК-19 ист. укр 21.10.docxУКР.земл в ск.Польщ.pptКК-19 1 УКР.docxККК-19 2 УКр.docУрок 16.10.2020.docx10-klas-istorija-ukrajini-vlasov-2018-stand.pdf