На Онлайн-виставку надається інтерактивний плакат, який презентує певний об’єкт скульптури чи архітектури України, зокрема Донеччини.

Вимоги до інтерактивного плакату:

• плакат має містити назву та зображення об’єкта культурної спадщини України: пам’ятки архітектури або скульптури. Один плакат – один об’єкт;

• поряд із зображенням об’єкта можуть зазначатися короткі відомості про нього, цікаві факти; розміщатися світлини елементів декору; надаватися інформація про заходи, пов’язані з цією пам’яткою, що розкривають її унікальність;

• на зображенні ставляться інтерактивні точки (мітки), які містять покликання на відео, інтернет-ресурси тощо. Рекомендовано надавати посилання на відредаговані власноруч та розміщені на власних ресурсах короткі повідомлення.

Важливо! Не використовувати російськомовні ресурси та ресурси російських сайтів!

Критерії оцінювання інтерактивних плакатів:

1. Змістова наповненість.

2. Загальна техніка виконання (виразність, дизайн).

3. Засоби візуалізації (доцільність ілюстративних матеріалів, текстового та мультимедійного супроводу тощо).

4. Використання авторських матеріалів. 

Інтерактивний плакат не бажано видаляти з власного ресурсу протягом року.

Орієнтовна схема плакату за ПОСИЛАННЯМ

Як створити інтерактивний плакат (відео для початківців) за ПОСИЛАННЯМ 

На Онлайн-виставку надається живописна або графічна робота, яка містить творчо-перероблене зображення архітектурної або скульптурної пам’ятки України, зокрема Донецької області.

Вимоги до малюнка:

• Живописна або графічна робота має містити зображення архітектурної або скульптурної пам’ятки України, зокрема Донеччини.

• Головне завдання – творчо переробити зображення за допомогою цікавої художньої техніки, декоративного, символічного зображення. Разом з тим, об’єкт не має втратити характерні риси.

Критерії оцінювання робіт учасників:

1. Відповідність роботи темі.

2. Оригінальність техніки виконання та інтерпретації.

3. Художня грамотність.

Орієнтовні зразки зображень за ПОСИЛАННЯМ

І робіть це постійно! Існує чимало ефективних способів перевірки рівня розуміння учнями матеріалу, наприклад:

• Можна чи ні. Попросіть учнів назвати три речі, які можна робити, під час виконання певного навчального завдання, і три речі, які робити не можна. Наприклад, що ми можемо роботи під час аналізу художнього твору?

• Створення списків та діаграм. Це допоможе учням систематизувати отриману інформацію, а вам – дізнатися, наскільки добре вони засвоїли матеріал. Як варіант, за допомогою діаграми Венна можна співставити щойно вивчену тему із попередньою.

• Виступ перед нестандартною аудиторією. Попросіть учнів пояснити найважливішу (на їхню думку) частину теми. Але зробити це не просто так, а уявити перед собою неочікувану аудиторію. Наприклад, нехай діти спробують пояснити кліматичні процеси дошколярикам / міньйонам / шанованим ученим. 

Можливість спілкуватися, ділитися своїми знаннями та ідеями – безцінна. Тож під час уроку варто частіше об’єднувати учнів у пари або невеликі групи. Працюючи разом над навчальним завданням, школярі зможуть навіть мимохіть пояснювати одне одному складні моменти, краще розумітимуть матеріал. Учитель тим часом може переходити від однієї групи до іншої, стежити за роботою школярів та за потреби надавати зворотний зв’язок. Так ви чітко бачитимете, як учні засвоїли матеріал. 

Саме він допомагає учням упевнено рухатися вперед і розвиватися. Але, звісно, це має бути не просто констатація факту («Ти не розібрався в тому, що таке модуль») і не критика («Хто так доводить теореми»). Успішний зворотний зв’язок має мотивувати, допомагати дітям зрозуміти, що саме вони мають зробити, аби зрештою досягти успіху. 

Можна дати конкретні поради та інструменти, а можна поставити ще одне завдання, відповідь на яке допоможе краще зрозуміти тему. А ще можна не вказувати на помилку безпосередньо, а натякнути на неї (наприклад, «Одна з названих тобою причин не відповідає дійсності»). 

Також варто:

• одразу відповідати на запитання, що виникають в учнів;

• одразу виправляти помилки;

• коментувати не лише слабкі, а й сильні сторони роботи (наприклад, назовіть три сильні та три слабкі елементи);

• робити зауваження, які допоможуть виправити помилку, дарувати цікаві ідеї.

Що може допомогти вам використовувати формувальне оцінювання максимально ефективно? Зацікавленість учнів у навчанні та вмотивованість. Дайте дітям можиливість ставити власні навчальні цілі та контролювати їхнє виконання. Такий підхід також вчить школярів умінню приймати зворотний зв'язок і допомагає сформувати навчальну культуру, де вони підтримуватимуть одне одного. 

Наприклад, учень хоче за навчальний рік підтягнути англійську так, аби перестати боятися спілкування. Допоможіть дитині визначити кроки, які вона має зробити для втілення мети, розбити глобальну ціль на декілька менших. А прогрес можна відстежувати в інтерактивному форматі, наприклад, за допомогою часової шкали чи ведення щоденника.

Що насправді робить формувальне оцінювання таким особливим? Закордонні вчителі зазначають, що вся справа в довірі. Тобто школярі мають бути включені у процес оцінювання, вони мають розуміти, що відбувається. Важливо, аби діти розуміли, за що їх оцінюють, якими є очікувані результати навчання, його мета. Звісно, учні можуть просто виконати завдання, яке ви поставите, але чи зрозуміють, для чого вони його виконували та за що отримали оцінки?