АНДРІЙ СТЕПАНОВИЧ МИЛОРАДОВИЧ (1726-27р.р., с. Пізники – 2 червня 1796р. м.Чернігів). Закінчив Києво – Могилянську академію.

Прославився у військових баталіях ХVIII ст. Його військовий послужний список чималий. З 17 березня 1747 р. – бунчуковий товариш. З 12 грудня 1749р.- гренадер, а 25 вересня 1758 р. отримує чин секунд – майора.

В одному з боїв у війні Росії з Прусією був поранений. В січні 1760 р. отримує чин прем”єр – майора, з 22 березня 1762 р. – підполковника. Брав участь в облозі і взятті м. Кольберга. Потім, з 17 квітня 1763 р. служить в Севському піхотному полку полковником, а з 21 квітня 1777 р. – бригадир армії. В чині генерал–майора брав участь у Турецькій війні 1768 –1774 р.р. В 1771 р. нагороджений орденом святої Анни I ступеня, в 1775 р. – орденом святого Георгія ІІІ ступеня.

В 1776р. призначається губернатором Малої Росіі і членом Малоросійської колегії, з 1781-1782 р.р. керівник Чернігівського намісництва, чернігівський губернатор. Йому було доручено скласти опис України. Як керівник комісіі він об”їздив територію Київського намісництва і склав його опис. За службу мав нагороди: орден святого Володимира ІІ ступеня (1786 р.), орден святого Олександра Невського (1795 р.).

11 квітня 1882 р. за подвиги в Турецькій війні отримав грамоту на с. Вороньки, де і жив. Помер у м. Чернігові, похований в Успенському соборі Чернігівського Єлецького Успенського монастиря.

Після його смерті містечко Вороньки перейшло його сину Михайлу, в якому він часто проживав.

Його називали красою і гордістю російської армії. Учень О. Суворова і М. Кутузова, взявши участь в 50 битвах не мав жодної рани. Єдина куля дістала героя 14 (26) грудня 1825 р. під час повстання декабристів на Сенатській площі.