ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКА ЧОРНУХИНЩИНА: 

ПОРТРЕТ У ПРОСТОРІ І ЧАСІ

    Бібліографічне досьє під такою назвою підготувала  Публічна бібліотека імені Г. С. Сковороди.

   До нього увійшло 65 персоналій письменників, поетів, композиторів, художників, співаків, діяльність яких так чи інакше пов’язана з нашим краєм. Подано невелику біографічну довідку та список літератури про митців. На 45 сторінках читач знайде тут імена як всесвітньовідомі та всеукраїнського масштабу, так і тих, хто почав творити недавно, але вже заявив про себе у літературно-мистецьких колах Полтавщини.

   Цей покажчик буде в нагоді краєзнавцям, учителям, всім, хто цікавиться літературно-мистецьким життям сковородинівського краю.

Переглянути матеріали

    НОВІ ПУБЛІКАЦІЇ ПРО КРАЯН І КРАЯН. РІК 2023.   

Попри тягар російсько-української війни, в якій зійшлися на герць не лише боротьба за волю, за рідну земля, а й за уми, українці ще більше віддаються розвитку науки, культури, мистецтва, хоча б здавалося це і не на часі. Але саме дослідження першовитоків нашої історії, її кращих синів і дочок, які рухали духовність життя українців, навіть у найтяжчі часи, дають нам змогу самостверджуватися, з упевненістю дивитися у майбутнє.

Не лишилися осторонь духовного життя України і наші краяни. Про це переконливо свідчить бібліографічний покажчик “Нові публікації про край і краян. Рік 2023“, в якому зібрано творчий доробок у галузі краєзнавства та літературно-мистецького життя Чорнухинщини.

  Тогоріч зявилися цікаві краєзнавчі видання: М. Булди “Над Многою й Удаєм козацької сурми клич: Нариси з історії Чорнуської, Городиської та Курінської сотень Лубенського полку“, Р. Матвієнко та В. Юрченка “Від поставмуцьких гончарів – до сьогодення роду Матвієнків“, художні видання  В. Розсоханя “Золото вітрів“,  Л. Андрієвської (О. Розсохань) “Міражі пам’яті“, а поетеса Т. Ущапівська порадувала малечу красивим виданням “Абетка від Тетяни“.

  Чимало цікавого про край читачі знайдуть у книгах лохвичанина О.  Панченка “Незбагненна Лохвиця – планета українського світу. “Незнищенні терени українства: Сенча. Чорнухи. Заводське (Янишпіль) та інші поселення Лохвицького краю у світовому обширі. Історія, постаті, події, звичаї, спомини, світлини“ та  “Полтавська діаспора. Велика Енциклопедія. Лохвиця. Полтавщина. Україна, Европа. Австралія. Америка. Українці, московити, євреї: Біографічні інформації, нариси, статті, рефлексії, есеї, довідки, листи“.

  Саме завдяки йому стали відомі імена уродженця с. Суха Лохвиця, журналіста І. Д. Пишкала, уродженця с. Городище, військового  М. І. Мішти, білоусівчанина військового, інженера-гідротехніка В. Чорнорая та вихідця з с. Вороньки, президента компанії AgroGeneration Джона (Івана  Івановича) Шморгуна,  які жили і творили на чужині.

   Чимало нових сторінок в історію релігійного життя сіл краю додасть грунтовне дослідження Ю. Волошина “Парафіяльна спільнота. Пирятинська протопопія другої половини XVIII ст. (соціально-історичний та історико-демографічний виміри).

   “Присяга Лубенського полку 1718 року“ занурить читача в глиб на три століття, і дасть можливість познайомитися зі списками козаків, які приймали присягу на вірність російському цареві.

    Торік на батьківщині українського любомудра відбулося спільне засідання Президії НАПН України та президії товариства “Знання“ до  300-ліття від дня його народження. Цій події присвячений випуск журналу “Трибуна“, до якого ввійшли різнопланові публікації науковців, і серед них дослідження члена Всеукраїнської спілки краєзнавців М. Булди “Родинне оточення Григорія Сковороди“.

Його ж краєзнавчі розвідки увійшли до збірників: “Наукова спадщина Віри Жук (1928-2008): матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 95-річчю від дня народження науковиці“ та “Енеїда“ І. П. Котляревського як утвердження незнищенності нації“: до 225-річчя виходу в світ першого видання поеми“.

На сторінках покажчика вміщено публікації про сьогодення Чорнухинської громади, літературно-мистецьке життя.

Нові надходження про край і краян. Рік 2022

     Минулий рік був доволі складним у житті українського суспільства. Та попри все, воно працювало, навчало, творило, жило повноцінним життям, настільки це можливо у рік російсько-української війни.

Про це свідчить і підготовлений нещодавно Публічною бібліотекою ім. Г. С. Сковороди бібліографічний список “Нові публікації про край і краян. Рік 2022’’.

   Передусім увагу у ньому привертають видання, присвячені 300-річному ювілею від дня народження великого земляка Г.Сковороди. В ювілейний рік книгозбірня поповнилася виданнями сковородинівських творів “Життя наше – це подорож’’ та  “Афоризми  Григорія  Сковороди’’.

  З поміж книг, які досліджують багатогранне життя мудреця – книги В. Горбоносова  та  А. Парамонова “Дорогами Сковороди. Слобідська Україна“, М. Томенка “Сковородинівські місця в Україні“, “Переяславські Сковородинівські  студії: Збірник наукових праць учасників  Міжнародної конференції  “XXI Сковородинівські читання’’, приурочених до 300-річчя від дня народження  Григорія Сковороди“. 

  В останній з них опубліковані розвідки наших земляків: М. Булди “Родинне оточення Григорія Сковороди’’,  Т. Гринь ’’Вплив батьківщини Сковороди на творчу Сковородіану композитора Володимира Стеценка’’, Д. Шупти “Слово – зброя філософа-воїна“.

   Поету Д. Шупті у ’’Переяславських Сковородинівських  студіях’’ присвячено публікації  Г. Авксентьєвої  ’’Постать Сковороди у художньому світі Дмитра Шупти’’  та П. Лойтри  ’’Вогонь музичної душі’’, яка присвячена  Сковородіані поета.

    Ювілею  філософа присвячений грудневий номер часопису  ’’Локальна історія’’, в якому є публікація нашого земляка, кандидата історичних наук В. Назаренка “Неспійманий філософ’’  та стаття В. Курико “Сенс буття Чорнух’’.

   Рік видався навдивовижу щедрим і на видання книг краєзнавців та літераторів. Побачили світ краєзнавчі видання В. Голосника та Ю. Харевича  “Літописи Гілецького краю (в 2-х кн.), Р. Матвієнко та В. Юрченка  “Піски – Удайські: життя і люди села (60-ті роки XX століття)“, Д. Шупта “Ракове здвиження“, Л. Андрієвської “Міражі пам’яті: невигадані історії, мала проза“, П. Карпенка “Де радість і біль переплелися“.

   На сторінках місцевої газети опубліковано ряд краєзнавчих досліджень з історії краю та ряд інших публікацій.