Відповідно до Закону України від 24.05.2012 № 4865–VI «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», Постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 року № 989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» передбачено процедуру присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та затверджено порядок проведення громадського обговорення. Згідно ст. 6 вказаного Закону необхідно подати узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

1. Найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім’я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події:

Комунальна установа - Золочівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 4 Золочівської районної ради Львівської області.

2. Ім’я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі:

Василь Вишиваний

3. Обгрунтування пропозиції:

На початку ХХ століття серед українців не бракувало яскравих особистостей готових до самопожертви в ім’я української ідеї , правда цю ідею вони бачили кожен під своїм кутом зору.

Одним з великих українців того часу був австрійський архикнязь (ерцгерцог), військовий діяч, політик, дипломат, поет, полковник Легіону Українських Січових Стрільців Вільгельм Франц фон Габсбург Лотрінген, більш відомий нам, як Василь Вишиваний, або Червоний Принц. Прихильники монархії в Україні саме його розглядали як кандидата на український престол, хоч сам він ніколи цього не декларував.

Народився Вільгельм фон Габсбург в родинному маєтку біля м. Пула в тогочасній австро-угорській провінції Істрія (колись Італія, зараз Хорватія) в Адріатичному морі на острові Лошинь 10 лютого 1895 року.

Вільгельм був наймолодшою шостою дитиною і до 12 років з батьками проживав в родинному маєтку, бо батько був адміралом ВМС Австро-Угорщини. Після виходу батька у відставку, родина переїжджає до м. Живець на південь від Кракова і там осідає напостійно. В Живці Вільгельм знайомиться з польською культурою, вивчає мову і вперше від польської шляхти чує про українців ,котрих поляки називають русинами і відзиваються про них як про бандитське плем’я. В 1913 році Вільгельма разом з братом Лео віддають на навчання до військової академії у м. Вінер-Найштадті, хоч це було не обов’язково, бо офіцерські звання членам королівської родини надавались без цього. Навчання давалось легко, в період навчання почав глибоко цікавитися українською культурою : вивчав мову, читав книжки українських письменників та поетів, захоплювався творами Івана Франка, Юрія Федьковича, Василя Стефаника, Т.Г.Шевченка та інших.

Після закінчення академії в 1915 році, отримавши звання лейтенанта австрійської армії, був направлений до 13-го полку уланів, що розташовувався в м. Золочів Львівської обл. ,на посаду командира роти. Ця військова частина, переважно складалася з місцевих українців. Під командуванням Вільгельма Габсбурга та з його ініціативи сотня 13-го полку уланів повністю українізувалася. Всі вояки мали синьо-жовті відзнаки на уніформі. У війську Вільгельм не тільки досконало опанував українську мову, але почав відчувати себе українцем, а також постійно заохочував своїх підлеглих до активного національного самовизначення.

«Коли я признаюся до українського народу, то і ви можете сміло це робити», - говорив командир своїм підлеглим.

Один з підлеглих солдат Золочівського краю подарував Вільгельму вишиту сорочку, яку він почав носити, як в полку так і поза ним. Вишиванка йому полюбилася, що і стало підставою його псевдоніму – ВАСИЛЬ ВИШИВАНИЙ. Палка любов до України , її традицій ще більше підтвердило значимість вибраного псевдоніму. А у 1916 році він домігся переоформлення свого паспорта на нове прізвище, дане йому українцями – Вишиваний.

У цей же період разом із своїми бойовими побратимами-українцями В. Вишиваний приймає участь в боях за звільнення Галичини від окупантів.

За законами тогочасної Австро-Угорщини кожний член імператорської сім’ї по досягненню 21-ліття автоматично ставав членом сенату країни. Таким чином Вільгельм Габсбург в 1916 році став членом парламенту та налагодив там контакти з українськими депутатами, особливо з Євгеном Петрушевичем, майбутнім президентом ЗУНР. Детальніше ознайомлення з українськими справами Австро-Угорщини сталося після його зустрічі в 1917 році з митрополитом Андреєм Шептицьким.

Однією з перших українських книг, з якою Вільгельм ознайомився, були історичні матеріали Михайла Грушевського. Цю книгу В. Габсбург прочитав ще взимку 1915 року з допомогою одного українського солдата із його сотні на прізвище Пришляк. Вільгельм почав цікавитися українською культурою – удосконалював мову, читав книжки Франка, Шевченка, Шашкевича, Федьковича, Стефаника та ін. Згодом захоплення українською культурою переросло в участь у політичному житті українців Австро-Угорщини.

На фронтах 1-ї світової війни Вільгельм проявив себе як хоробрий воїн і чудовий командир.

«...Відзначень одержав я пять, з тих найвищі - хрест заслуги з мечами і залізний хрест 1 кл[яси] (пруський). З політичних причин носив я тільки пруський хрест. Перед тим не носив я ніяких відзначень, хоч мав, а носив тільки синьо-жовту відзнаку УСС 1914 , за що мені робили виговори, на які я відповідав, що це нікого не обходить. Тоді дали мені спокій. Що вони собі про мене думали, не знаю. Мабуть, не дуже підхлібне (схвально). Але в нашім роді було багато опозіціоністів і до таких виступів привикли були...»

У 1916 році Вільгельм Габсбург, будучи членом парламенту контактує з українськими депутатами і політиками Євгеном Петрушевичем, Костем Левицьким, Євгеном Олесницьким та Миколою Васильком. Для українців підтримка члена імператорської сім’ї виявилась дуже корисною, бо за протекцією архикнязя, українця Івана Горбачевського призначають міністром охорони здоров я. Всю свою діяльність до 1918 року проукраїнські парламентарі зосереджують на реалізації ідеї утворення українського коронного краю в межах Австро-Угорської імперії.

Навесні 1918 Вільгельма Габсбурга призначають командиром австрійської Групи, до якої входив і курінь УСС і передислоковують на південь України ,де він успішно проводить доволі незалежну політику підтримки українських сил.

У грудні 1918 року Вільгельм Габсбург-Вишиваний отримав звання полковника УНР і виїхав до Кам янця-Подільського, де в той час знаходилося керівництво Директорії. Там він обіймав посаду голови відділу закордонних справ Генштабу УНР. Після підписання Петлюрою в квітні 1920 року Варшавської угоди з Польщею, за якою Галичина визнавалась Польською, Вільгельм, на знак протесту подає у відставку, а потім через Румунію виїжджає до Чехословаччини і далі до Відня. В цей час він остаточно рве стосунки з своїм батьком Карлом Стефаном Габсбургом, що займав пропольську позицію і мріяв про Польську корону.

У 1921 року у Відні було засноване Українське національне вільнокозацьке товариство, яке обирає головою управи Габсбурга-Вишиваного. Очолюючи Генеральну управу, ініціює видання тижневика «Соборна Україна».

У 1921 році у Відні українською мовою вийшла поетична збірка Василя Вишиваного «Минають дні» з присвятою „Борцям, що впали за Волю України“. Кожен поетичний рядок дихає любов’ю та шаною до волелюбності українського народу , захопленням українською природою.

Серед представників української політичної еміграції Вільгельм має репутацію романтичного ідеаліста і поступово відходить від активного політичного життя. У міжвоєнний період починає займатися власним бізнесом, торгує земельними ділянками у Франції та Іспанії. З приходом до влади у Німеччині фашистів, як і всі Габсбурги категорично відмовляється від співпраці з ними, і всю війну перебуває під наглядом гестапо через підозру у співпраці з англійською розвідкою.

Після закінчення війни Вишиваний проживав у Відні. Сталінська розвідка, пам’ятаючи його любов та велику прихильність до українського народу і прагнення створити українську державу, вела за ним таємне стеження, бо підозрювала в зв’язках з ОУН.

26 серпня 1947 Вільгельма Габсбурга разом з Новосадом, що був представником ОУН в еміграції, було заарештовано радянською службою СМЕРШ, а в листопаді перевезено до Лук’янівської в’язниці у Києві. Менш як за рік, 18 серпня 1948 року Вільгельма Габсбурга не стало, в свідоцтві про смерть вказано причину : двосторонній туберкульоз. Поховання було таємним і місце поховання не позначене, відомо тільки, що це Лук’янівський цвинтар.

Вишиваний настільки перейнявся українським духом, ідеями та співчуттям до українського народу , що відчув себе частиною його. Його правдиво можна назвати «політичним українцем».

« До збруї! До збруї стрільці!

І рідну країну спасайте!

Повстаньте як вірні козацькі сини,

Героями в хату вертайте»,-

рядки найбільш потужного поетичного твору Василя Вишиваного і через 100 років , сьогодні є актуальними для усіх нас.

Минає 125-річчя з дня народження політичного діяча, полковника легіону Українських січових стрільців та армії УНР Василя Вишиваного… Львівська обласна рада 2020р. оголосила роком діяча ЗУНР Василя Вишиваного.

Пам’ятаючи та шануючи цю історичну постать:

- учителі школи взяли участь в урочистій академії, присвячені 125-річчю з дня народження В.Вишиваного у Львівській Національній філармонії 23 лютого 2020 року;

- 10 вересня 2020 року відбувся круглий стіл, присвячений пам'яті В.Вишиваного у Золочівській ЗОШ І-ІІІ ст. №4 , де і вирішили оприлюднити інформацію щодо проведення громадського обговорення про присвоєння освітньому закладу імені Василя Вишиваного;

- 22 вересня 2020 року в 5-11 класах будуть проведені уроки історичної правди про Василя Вишиваного;

- у класах проводяться літературні уроки , присвячені постаті Василя Вишиваного;

- поетична зустріч: «Поезія присвячена героям, поезія співзвучна сьогоденню» (читання творів збірки В.Вишиваного « Минають дні», патріотичних віршів Ліни Костенко учнями 9-11 класів);

- День Покрови – День захисника України. Будуть проведені години національного виховання в тематиці В.Вишиваного (13-15.09 2020р) у 1-11 класах;

- спільні заходи військово-патріотичного спрямування із Золочівською молодіжною організацією «Пласт», присвячені діяльності полковника Вишиваного;

- учасники гуртка шкільного музею «Із джерел минулого» Золочівської ЗОШ І-ІІІ ст. №4 Почонтик В., Верніцька Т., Дикий О.Сабадлш Є. розпочали дослідницько-пошукову роботу «Василь Вишиваний і Золочівщина»;

- розпочато працю над виготовленням стенду для музейної експозиції, присвяченої особистості Василя Вишиваного;

- учні та вчителі школи долучилися до збору коштів на меморіальну дошку Василю Вишиваному та барельєф.

Усі заходи проведені до 125-річчя В.Вишиваного заохочують учнівську молодь до глибшого пізнання історії рідного краю та постаті Василя Вишиваного, спонукають до вшанування пам'яті громадських діячів, що віддали своє життя, пропагуючи українську ідентичність у світовому контексті.

4. Суб’єкти, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або історичної події:

адміністрація школи, педагогічний колектив, учні школи, громадська організація "Золочівське районне громадсько-патріотичне об'єднання "Український Чин", батьківська громадськість.

5. Строк, місце, час проведення заходів із громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників:

- форма громадського обговорення: круглий стіл, інтернет-конференція;

- дата громадського обговорення: 10 вересня 2020 року

- місце проведення: актова зала Золочівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Золочівської районної ради Львівської області.

6. Поштова адреса та адреса електронної пошти, норм телефону, строк і форма для подання пропозицій (зауважень):

- вул. Академіка Павлова, 68, м. Золочів, 42041 (подається у письмовій формі);

- ol_pavlisin@ukr.net (із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає);

- тел. 0973071402, 0671446192 (в усній формі з зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає).

- за допомогою онлайн форми нижче:

Усі пропозиції та зауваження подають у письмовій або усній формі Золочівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 4 протягом 30 днів із дати опублікування відповідного інформаційного повідомлення.

7. Місцезнаходження та адреса електронної пошти, номер телефону організаторів громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення:

вулиця Академіка Павлова,68, м. Золочів, Золочівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 4, - ol_pavlisin@ukr.net, тел. 4-20-41.

8. Прізвище, ім’я, по батькові осіб, визначених відповідальними за проведення громадського обговорення:

Павлишин Олена Петрівна, Олійник Наталія Володимирівна.

9. Строки і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення:

Після отримання висловлених пропозицій та проведення аналізу відбудеться оприлюднення результатів громадського обговорення на сайті Золочівської районної ради. Обговорення проводиться упродовж місяця у засобах масової інформації та на сайті.

Запрошуємо усіх бажаючих взяти участь у обговоренні питання щодо присвоєння Золочівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 4 Золочівської районної ради Львівської області імені Василя Вишиваного