Кий, Щек, Хорив, Либідь -за легендою - засновники Києва
Либідь — річка, права притока Дніпра на території Києва. Довжина — 17,1 км. Річка Либідь згадується в літописах під 968 роком. За однією з легенд, річка Либідь утворилась від сліз сестри засновників Києва – Кия, Щека та Хорива – Либіді. Перекази говорять, що княжна була дуже вибагливою до наречених: висміювала залицяльників, які до неї сваталися, і відсилала їх назад. Згодом, коли ті перестали приходити до неї засумувала. Невдовзі вона збудувала дім на горі і жила там на самоті, проливаючи сльози. Гору, де стояв її будинок, стали називати Дівич-горою, а річку, що утворилася з її сліз - Либіддю.
У добу Київської Русі та середньовіччя Либідь була повноводною та судноплавною. Річка Либідь була тим місцем, до якого часто сходились війська. Так, 1151 року тут відбулася битва між князем Києва Ізяславом Мстиславовичем та Юрієм Долгоруким, яка закінчилася перемогою київського князя. У 1686 році на Либіді налічувалося 7 млинів, що належали переважним чином монастирям.