Методичні рекомендації

з підготовки та проведення майстер – класу

Майстер - клас - заняття практичної спрямованості за спеціально підібраною темою, проведене кваліфікованим фахівцем з метою придбання, поглиблення та розширення певних знань і умінь аудиторії, а також презентації інноваційності свого професійного досвіду. Форма проведення майстер - класу залежить від цільової аудиторії (фахівці, початківці -педагоги, батьки або діти) і конкретно поставленої задачі (навчання певним технологічним або педагогічним прийомам).

Що потрібно знати про майстер-клас. Професійна майстерність - результат тривалої практичної праці педагога, осмисленої, наповненої задумливими роздумами над самими різними проблемами своєї професійної діяльності. Майстерність приходить з роками, або, як стверджують злі язики, не приходить зовсім. У сьогоднішньому контексті професійна майстерність означає, насамперед, вміння швидко і якісно вирішувати навчально-виховні завдання. Сьогодні в практичну педагогіку активно впроваджується технологічна парадигма розвитку професіоналізму. Вона означає здатність вчителя логічно, послідовно й гранично точно ставити навчально-виховні завдання і найбільш оптимальним шляхом вирішувати їх.

Педагог завжди виступає у трьох іпостасях – як предметник, вихователь і людина. Усі ці аспекти взаємопов’язані між собою. Вони складають єдине ціле і визначають професійно-педагогічну спрямованість фахівця. Педагог, безперечно, повинен мати глибокі знання з предмету. Зрозуміло, що педагог не може знати все, цикл наук практично неосяжний. В разі, якщо педагог не поповнює свої знання, він неодмінно втратить професійну майстерність і авторитет в очах своїх вихованців.

Важливою професійною якістю особистості педагога є його методична вправність, під якою слід розуміти постійний творчий пошук, безперервне удосконалення своїх знань і майстерності. Незаперечний той факт, що хороший педагог – сам собі методист. Він цікавиться всім новим і розуміє: відкривати дитину з творчого боку – означає не тільки вміння розкрити її душу для всього нового, але й знання про те, яким чином це зробити, не зашкодивши дитині.

Поняття «професійне самовдосконалення педагога» містить в собі 3 складові: самоосвіту (набуття знань, вмінь і навичок), самовиховання (формування світогляду, мотивів і досвіду діяльності, якостей особистості), і саморозвиток (удосконалення психічних процесів і здібностей). Функція самовдосконалення повною мірою відповідає набору функцій методичної роботи відносно конкретного педагога, а саме:

· Удосконалення, збагачення знань педагога (предметних, частково-методичних, дидактичних, психологічних, етичних тощо);

· Розвиток світогляду, професійно-ціннісних орієнтирів, переконань, які відповідають завданням суспільства і позашкільного закладу;

· Розвиток мотивів творчої діяльності (любов і повага до дітей, захоплення предметом, потреба у самореалізації та ін..);

· Розвиток стійких моральних якостей особистості (переконаність, гуманізм, педагогічний оптимізм, принциповість, душевна доброта);

· Розвиток сучасного стилю педагогічного мислення, таких його ознак, як системність, конкретність, гнучкість, економічність, почуття міри та ін.;

· Розвиток професійних навичок, педагогічної техніки, виконавчої майстерності (техніка словесної і несловесної комунікації, або техніка мови, а також руху, міміки і жестів, інтонацій; техніка спілкування з гуртківцями, навички застосування різноманітних технічних засобів, включаючи складні технічні засоби (комп’ютери, відеотехніку);

· Розвиток культури емоцій та вольових проявів педагога, саморегуляція діяльності.

Вирішальна ланка у справі самовдосконалення, підвищення педагогічної майстерності – це самоосвітня праця педагога. В основі діяльності кожного педагога повинно знаходитися безперервне удосконалення педагогічної кваліфікації та професійної майстерності з метою підвищення якості освітнього процесу та його результативності.

Основними показниками результативності освітнього процесу у позашкільному закладі є:

· творчі досягнення вихованців, як показник їх інтелектуального рівня, результати участі у виставках, конкурсах, спортивних змаганнях тощо);

· результати виконання навчальних програм (рівень сформованості компетентностей);

· збереження контингенту гуртківців;

· загальний стан вихованості учнівської молоді;

· соціальна активність вихованців.

Побічними показниками результативності освітнього процесу можуть виступати:

зв’язок з іншими освітніми закладами району, міста;

попит на концертну та іншу діяльність вихованців;

участь вихованців у позаконкурсних заходах району, міста, області (показові виступи, концерти, виставки тощо).

Стає зрозумілим, що сучасні педагоги-професіонали відрізняються один від одного Досягти цього результату сьогодні вкрай непросто. Тобто при побудові моделі професійної майстерності кожного педагога на передній план висувається пріоритет індивідуалізації його професійної діяльності. В оцінці якості роботи педагога пріоритетом стає парадигма «інноваційності» його професійного досвіду. Саме з цим пов'язана поява ідеї майстер-класу - представити високий клас майстерності вихователя, котрий повинен продемонструвати втілені в практику роботи ознаки інноваційності. Інноваційність є показником свідомості свого професійного досвіду, його системної напрацьованості, вивіреності до рівня технологічно послідовного алгоритму педагогічних дій, що веде до заздалегідь визначеного навчально - виховного результату. Це вельми важлива і відповідальна процедура, що високо оцінюється в роботі будь-якого педагога -майстра.

Слід зауважити, що майстер-клас - це висока сходинка в осмисленні свого професійного досвіду. І для того, щоб до неї дорости, тобто для успішного проведення майстер-класу, вихователю потрібна технологія системного реагування на виникаючі проблеми. Для повноцінного використання технології потрібна випереджаюча системно-цільова осмисленість досвіду на цілісній науково-методичній основі. Саме таке опрацювання досвіду дасть педагогу-практику не тільки успіх у роботі, а й реальну можливість докладно і послідовно, з користю для справи представити свої досягнення колегам, адміністрації, методичному об’єднанню, нарешті, атестаційній комісії. Сходження педагога до професійного майстерності тісно пов’язане з необхідністю доповнювати і коригувати свої знання. Вчителю необхідно постійно вчитися, у тому числі і один у одного. І в цьому сенсі кращою формою стає взаємообмін професійним досвідом, взаємонавчання, взаємовдосконалення своєї виховної і викладацької діяльності. Найоптимальніше це можна виразити через майстер-клас. Наразі фактор "взаємо-" тут особливо важливий. Адже пряме відтворення, механічне повторення професійних досягнень сьогодні практично безперспективно, воно не дає належного ефекту.

У професійній діяльності педагога також має бути врахований і особистісний чинник. Будь-які професійні успіхи так чи інакше пов’язані із психологією особистості вихователя. Отже, майстер-клас є унікальна за своїм типом форма нарощування професіоналізму педагогічного працівника. Але, як і всяка інша форма роботи з професійним досвідом, вона вимагає постійного «шліфування» та вдосконалення.

Як підготувати майстер-клас

Нескінченно правий В.А. Сухомлинський стверджуючи, що «стає майстром педагогічної праці швидше за все той, хто відчув у собі дослідника». Слід зазначити, що досягнення високого класу майстерності і його демонстрація з метою передачі і творчого відтворення не є одне й те ж саме. Презентація напрацьованого професійного досвіду для його обміну і взаємообміну в ході проведення майстер-класу пред'являє досить істотні вимоги і до того, хто демонструє свій досвід, і до тих, хто його сприймає і оцінює. У цьому зв’язку виникає проблема науково-методичної компетентності учасників майстер-класу. Перед педагогом-майстром стоїть цілий ряд проблем:

· Які грані свого досвіду краще представити для осмислення в ході майстер-класу,

· Яким способом краще зробити це",

· Чи дати в більшому обсязі приклади практичної роботи з дітьми, залишивши для колективної їх інтерпретації більш широке поле вільних концептуальних парадигм.

Результатом такої аналітичної проробки досвіду має стати науково-методичний опис досвіду, його схематизована оцінка щодо адекватного алгоритму проведеного аналізу. По суті потрібно розгорнуте уявлення про центральну ланку педагогічного досвіду, його складові джерела, що забезпечують досягнення успіхів у конкретного педагога. Саме тому підготовка та проведення майстер-класів є кропітка праця, результати якого дадуть про себе знати в повному обсязі набагато пізніше.

Декілька методичних орієнтирів при підготовці майстер-класу.

1. У підготовці і проведенні майстер-класу вельми важливо доцільне поєднання описовості наявного досвіду і його аналітичності. Під аналітичністю слід розуміти здатність педагога-майстра зрозуміти внутрішні психолого-педагогічні та методичні принципи і механізми здійснюваної ним системи педагогічних дій. Уподобання у бік описовості або аналітичності неприпустимі, потрібна гармонія теоретико-аналітичної та описово-методичної складових. Відразу ж виникає питання про наявність у педагога письмово оформлених теоретико-аналітичних розробок (власних методичних продуктів) або будь-яких інших ілюстративно-методичних матеріалів. Адже їх наявність дозволяє учасникам майстер-класу за гранично короткий час зануритися в сутність представленого педагогічного досвіду. Інакше може вийти спонтанне педагогічно непослідовне або ж методико-педагогічно безграмотне занурення в досліджуваний досвід, яке, крім того, що займе багато часу, гідної оцінки вряд чи отримає. З іншого боку, учасники конкретного майстер-класу і самі повинні бути професійно готові до ґрунтовного теоретик о - методичного аналізу представленого досвіду.

2. Ще один важливий момент технології підготовки та проведення майстер-класу стосується структурного рівня професійного досвіду педагога, на якому реалізується та чи інша авторська інноваційна ідея. В якості універсальної робочої схеми можна запропонувати як мінімум чотирирівневу модель опрацювання професійного досвіду педагога в майстер-класі:

рівень приватно-предметних технологій, системи технологічних дій, пов'язаних із засвоєнням дітьми спеціально-профільних знань, умінь і навичок з даного напрямку дитячої творчості,

рівень загально-методичного порядку. Він більш широкий і об'ємний, що допускає перенесення напрацьованих вчителем-майстром технологічних моделей і на сферу інших навчальних предметів, предметних областей, що реалізуються в даному навчальному закладі,

рівень психологічний, що забезпечує педагогічну результативність за рахунок залучення в навчальний процес тих чи інших індивідуально-психологічних структур дитини, в процес створення мотиваційного поля організовуваного вихователем навчально-виховного простору,

рівень власне педагогічний, що задає свою особливу логіку вибудовування професійних педагогічних дій вихователя і вже цим, власне кажучи, пояснює багато що в результатах роботи, досягнутих педагогом-майстром.

Звичайно, значне число практичних досягнень педагогів-новаторів охоплюють в тій чи іншій мірі всі перераховані рівні. Тим не менш, поелементний аналіз представленого досвіду за даною схемою створює умови для послідовного розбору досвіду, не руйнуючи його цілісності і, в той же час, дозволяючи проникнути в його сутність, у розуміння індивідуального стилю професійної діяльності педагога. Сказане ставить перед педагогом, який готується до майстер-класу, реальну практичну задачу: знайти адекватні форми і способи представлення свого досвіду. Тут і письмові теоретико - методичні розробки, з якими учасники майстер-класу можуть познайомитися заздалегідь, або різноманітні методичні ілюстрації у вигляді схем, таблиць, моделей, нарешті, у вигляді ескізних відео замальовок, принципово важливих фрагментів занять тощо.

3. Подання досвіду на майстер-класі виявиться однобічним і неповним, якщо не поглянути на результати педагогічного досвіду в широко орієнтованому контексті. Для цього слід спробувати дати розгорнуту панораму різноманітних думок і оцінок про нього: випускників, батьків, колег. Така різноманітність створить саме те проблемно-дискусійне поле, яке, будучи звільненим від однозначності думок і тлумачень організаторів майстер-класу створить досить бажану атмосферу відкритості думок, багатопрофільністю оцінок, багато ракурсів у розгляді та інтерпретації представленого інноваційного досвіду.

Форма роботи майстер-класу в найсильнішому ступені залежить від напрацьованого педагогом стилю своєї професійної діяльності, який, в кінцевому підсумку, і задає на майстер-класі споконвічну точку відліку в побудові загальної схеми проведення цього цікавого організаційно-педагогічного заходу.

Як провести майстер-клас.

За формами майстер - клас може бути проведений:

· з педагогами і для них без участі дітей;

· з групою учнів або з окремими дітьми для педагогів;

· для дітей певної вікової групи різного рівня підготовки;

· для батьків і дітей.

Підготовка майстер - класу для педагогів позашкільних установ.

1. Цілі і завдання майстер - класу.

Підготовка майстер - класу починається з вибору структурного рівня професійного досвіду вчителя, на якому реалізується та чи інша авторська інноваційна ідея. Потім слід постановка певних цілей і завдань майстер - класу. Від них залежить вибір теми, вибір цільової аудиторії (новачки, професіонали, змішана аудиторія) і, відповідно, обсяг пропонованої інформації і рівень складності практичної частини майстер - класу. Якщо майстер - клас проводиться для початківців педагогів, він ґрунтується на копіюванні і запозиченні досвіду майстра.

Майстер - класи для досвідчених педагогів (у тому числі і для учасників професійних конкурсів), ґрунтуються на обміні творчими та педагогічними напрацюваннями майстрів - педагогів. Такі майстер - класи можна проводити і в рамках методичних або науково-практичних конференцій.

Метою майстер - класу для педагогів є передача колегам особистого професійного досвіду, унікальних авторських розробок у сфері творчої та педагогічної діяльності майстра, що проводить майстер - клас. Загальні завдання майстер-класу для педагогів:

· створення умов для професійного спілкування, самореалізації та стимулювання зростання творчого потенціалу педагогів;

· підвищення професійної майстерності і кваліфікації педагогів;

· поширення передового педагогічного досвіду;

· впровадження нових технологій навчання і виховання.

Конкретні завдання майстер-класу - технологічні та методичні - визначає його тематика. Наприклад: викладання простих прийомів ори гамі на заняттях з дітьми 7-11 років (на прикладах фігурок тварин, технічних об’єктів, квітів і т. ін., залежно від обраної теми). Усі поставлені на майстер - класі завдання повинні бути виконані. Тому не треба ставити занадто багато завдань. Крім того, всі вони повинні бути в рамках обраної теми.

2. Тема майстер - класу.

Після того, як вибрано напрямок, поставлені мета і завдання, чітко формулюється тема майстер - класу і визначається його зміст. Як приклад, якщо мова йде про декоративно-прикладне мистецтво, це, як правило, демонстрація та відпрацювання певних технологічних прийомів і створення з їх допомогою різних виробів. Наприклад: «Технологія виготовлення української народної ляльки - мотанки».

Для вирішення всіх поставлених майстром - педагогом завдань важливо розробити чіткий план проведення майстер - класу, визначити послідовність дій і передбачувані часові рамки їх здійснення.

3. План майстер - класу.

Вступ. Педагог, який проводить майстер-клас, представляє себе і анонсує слухачам систему своєї роботи, акцентуючи увагу на тій її частині, яку він вважає інноваційною. Анонс включає цілі і завдання, що ставить перед собою педагог під час проведення майстер-класу.

Теоретична частина. Майстер - класу для педагогів ділиться на 2 складових: методичну та технологічну. Місце кожної з них пов’язано з рішенням тієї чи іншої задачі. Головне, щоб запропоновані як інноваційні ті чи інші прийоми, форми, технології й т. ін. спочатку були обґрунтовані теоретично, а далі продемонстровані практикою роботи. Іншими словами, за допомогою яких методичних прийомів досягається результат: проміжний або остаточний.

Технологічна частина - це покрокова демонстрація одного або декількох технологічних прийомів роботи. Це може бути логічний ланцюг прийомів, які розкривають систему роботи. При необхідності ознайомити аудиторію з обладнанням, його правильним використанням, технікою безпеки і т ін. Демонстрація може подаватися у вигляді слайд - шоу або міні - виставки виробів автора та його учнів. Демонстрація фотографій, слайдів або виробів супроводжується відповідними коментарями, пов’язаними із застосуванням анонсованих у майстер - класі технологічних прийомів.

Методична частина включає особливості викладання даної технології на заняттях з дітьми. Майстер - педагог звертає особливу увагу колег на наступні аспекти:

· Вікова група учнів з урахуванням вимог техніки безпеки.

· Організація занять за даною технологією в дитячому колективі.

· Обґрунтування вибору матеріалу та інструментів при роботі з дітьми: доступність, відповідність санітарно - технічним нормам.

· Хронометраж заняття: скільки часу в середньому йде на формування певних умінь за даною технологією або з використанням прийомів, анонсованих досвідом роботи педагога, на скільки занять вони розраховані (при необхідності).

Суворо відокремлювати технологічну від методичної частини необов’язково. Можна по ходу демонстрації матеріалів, інструментів і технологічних прийомів окремо висвітлювати методичні аспекти та особливості роботи з дитячим колективом.

Практична частина. Найкраще, коли підсумком виконання практичної частини стає, наприклад, готовий виріб. При підготовці майстер - класу необхідно врахувати складність пропонованого практичного завдання (це особливо важливо, якщо майстер - клас орієнтований на новачків) і можливість його виконання за певний (нетривалий!) час, тому виріб повинен бути простим (наприклад: серветка, листівка, саше, прикраса, панно і т. ін.). Можна в якості практичного завдання запропонувати виготовлення окремого закінченого елементу виробу (наприклад, намистина, декоративна вставка, вітраж) і запропонувати різні способи використання його у виробах (прикраса з використанням намистин або вставок, вітражний ліхтарик). Іноді майстер - клас проходить без практичної частини, автор обмежується докладним дистанційним показом. Але, якщо майстер-клас стосується декоративно - прикладного мистецтва, цей елемент (практичну частину) ігнорувати небажано.

І ще один елемент - обговорення майстер - класу. Обговорення включає питання керівнику майстер - класу і короткий обмін досвідом його учасників. Майстер - педагог, враховуючи побажання своєї аудиторії, рекомендує літературу, інтернет - сайти для отримання додаткової інформації з даного питання, курси і семінари для підвищення кваліфікації та придбання творчого досвіду, інформує, де можна придбати матеріали та інструменти, які виставки варто відвідати (у тому числі разом з дітьми).

Як правильно виконати відео-зйомку майстер-класу.

Одна справа – підготувати і провести майстер-клас. Але не менш важливо його гідно представити як відеоматеріал. Щоб усі найважливіші моменти, які дають повну картину про професійну майстерність педагога, були представлені в кадрах, необхідно обміркувати так званий «сценарій», аби кожен важливий момент був зафіксований відповідним кадром. Примірний набір кадрів має виглядати так:

1. Педагог представляє себе (анкетні дані в тому числі вказує на свій фах, вік та тривалість роботи на займаній посаді) і озвучує своє професійне кредо.

2. Заявляє про свій статус (вихователь, дослідник, методист, громадський діяч тощо), обґрунтовує його і своє бажання (мету) провести майстер-клас.

3. Анонсує досвід і акцентує увагу на його інноваційних моментах. Анонс можна робити за кадром, а в кадрах демонструвати етапи роботи і напрацьовані певні методичні «продукти», якщо такі є. Тут можуть бути і виступи дітей, і фото за їх участю, і виставкова продукція вихованців тощо

4. Серія кадрів, що мають розкрити методико-технологічні дані досвіду, залежить від задуманого «сценарію», де демонстрація може передуватися з коментарями автора досвіду або навпаки: коментарі з приводу тих чи інших прийомів мають супроводжуватися демонстраційними матеріалами будь-якого характеру (залежить від виду творчої діяльності, в якому працює педагог). Головне – послідовність і доцільність.

5. В разі необхідності зйомки практичної частини також доцільно робити вставки з коментарями, наголошуючи при цьому на ті прийоми, що були озвучені в анонсі майстер-класу.

6. Окремо фіксується і обговорення.

7. На завершення педагог інформує учасників про те, де можна глибше познайомитися з його досвідом і обґрунтовує його ефективність у позашкільному виховному середовищі.

Як було зазначено вище, майстер-клас - це не просто демонстрація знань і умінь, це передача досвіду, який відточується протягом довгих років. Це - незмінний супутник педагога-практика, який певний час перебуває в пошуку оптимальних рішень за для підвищення ефективності роботи з дітьми. Витягти з досвіду гідні уроки - означає стати майстром своєї справи, професіоналом, здатним на високому рівні, мудро і просто поділитися з колегами досягнутим, уберегти їх від помилок, безплідних мрій, необачних рішень. Краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Діалог з майстром, співучасть у роботі вражають на довгі роки.

Таким чином, основне завдання, яке необхідно вирішити педагогу при підготовці та проведенні майстер-класу - це передача концептуальної і практичної сторін своєї педагогічної системи.