Embedded Files
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-7 класів
Міністерство освіти і науки України затвердило рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Відповідний наказ від 2 серпня 2024 року опублікований на сайті МОН. У нових рекомендаціях визначено, що результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.
Загальні критерії
Усі критерії оцінювання мають чотири рівні. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові. При цьому один рівень передбачає 3 бали, які в сумі дають 12 балів: початковий (1–3 бали), середній (4–6 балів), достатній (7–9 балів), високий (10–12 балів). Також критерії містять 4 групи результатів з описом кожного бала шкали оцінювання.
Усі критерії оцінювання мають чотири рівні. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові. При цьому один рівень передбачає 3 бали, які в сумі дають 12 балів: початковий (1–3 бали), середній (4–6 балів), достатній (7–9 балів), високий (10–12 балів). Також критерії містять 3 групи результатів з описом кожного бала шкали оцінювання.
Усі критерії оцінювання мають чотири рівні. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові. При цьому один рівень передбачає 3 бали, які в сумі дають 12 балів: початковий (1–3 бали), середній (4–6 балів), достатній (7–9 балів), високий (10–12 балів). Також критерії містять 3 групи результатів з описом кожного бала шкали оцінювання.
Усі критерії оцінювання мають чотири рівні. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові. При цьому один рівень передбачає 3 бали, які в сумі дають 12 балів: початковий (1–3 бали), середній (4–6 балів), достатній (7–9 балів), високий (10–12 балів). Також критерії містять 3 групи результатів з описом кожного бала шкали оцінювання.
Усі критерії оцінювання мають чотири рівні. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові. При цьому один рівень передбачає 3 бали, які в сумі дають 12 балів: початковий (1–3 бали), середній (4–6 балів), достатній (7–9 балів), високий (10–12 балів). Також критерії містять 3 групи результатів з описом кожного бала шкали оцінювання.
Усі критерії оцінювання мають чотири рівні. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові. При цьому один рівень передбачає 3 бали, які в сумі дають 12 балів: початковий (1–3 бали), середній (4–6 балів), достатній (7–9 балів), високий (10–12 балів). Також критерії містять 4 групи результатів з описом кожного бала шкали оцінювання.
Усі критерії оцінювання мають чотири рівні. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові. При цьому один рівень передбачає 3 бали, які в сумі дають 12 балів: початковий (1–3 бали), середній (4–6 балів), достатній (7–9 балів), високий (10–12 балів). Також критерії містять 3 групи результатів з описом кожного бала шкали оцінювання.
Усі критерії оцінювання мають чотири рівні. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові. При цьому один рівень передбачає 3 бали, які в сумі дають 12 балів: початковий (1–3 бали), середній (4–6 балів), достатній (7–9 балів), високий (10–12 балів). Також критерії містять 4 групи результатів з описом кожного бала шкали оцінювання.
Усі критерії оцінювання мають чотири рівні. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові. При цьому один рівень передбачає 3 бали, які в сумі дають 12 балів: початковий (1–3 бали), середній (4–6 балів), достатній (7–9 балів), високий (10–12 балів). Також критерії містять 3 групи результатів з описом кожного бала шкали оцінювання.
Усі критерії оцінювання мають чотири рівні. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові. При цьому один рівень передбачає 3 бали, які в сумі дають 12 балів: початковий (1–3 бали), середній (4–6 балів), достатній (7–9 балів), високий (10–12 балів). Також критерії містять 3 групи результатів з описом кожного бала шкали оцінювання.
Критерії оцінювання учнів 8-9 класів
розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1392 від 23.11.2011 “Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти”, наказу МОНмолодьспорту №329 від 13.04.2011 “Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти”, зареєстрованого у Міністерстві юстиції № 566/19304 від 11.05.2011, та наказу МОН №1222 від 21.08.2013 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою. Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 8-9 класів складені на основі додатка №2 до наказу МОН України №1222 від 21.08.2013 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» додатка до листа Міністерства освіти і науки України 1.1/15776-24 від 30.08.2024 року «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році» відповідно до вимог навчальних програм для 8-9 класів
Оцінювання результатів навчання української мови та мов національних меншин здійснюється на основі компетентнісного, особистісно орієнтованого, комунікативно-діяльнісного й соціокультурного підходів до шкільного мовного курсу, які насамперед мають забезпечити розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої культури, комунікативної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.
Головною метою вивчення предметів «Українська література», «Зарубіжна література» у загальноосвітніх навчальних закладах є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.
Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили. Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються. Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). Оцінка за семестр виставляється на основі тематичних оцінок та семестрового оцінювання.
При оцінюванні навчальних досягнень з історії за основу береться: поступове зростання рівня вимог до учнів від класу до класу відповідно до рівня набуття учнями ключових та предметних компетентностей; рівень оволодіння основними питаннями змісту та переліком вмінь і навичок, що їх учні мають набути під час вивчення курсів історії України та всесвітньої історії відповідно з урахуванням вікових особливостей пізнавального процесу школярів.
При оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з біології враховується: рівень оволодіння біологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури;обсяг відтворення знань, рівень розуміння навчального матеріалу; самостійність суджень, систематизація та глибина знань; дієвість знань, уміння застосовувати їх у практичній діяльності з метою розв’язування практичних задач;уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності; рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи.
Оцінюючи навчальні досягнення учнів з географії, учитель має враховувати: правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття понять і закономірностей, точність вживання географічної та картографічної термінології; ступінь самостійності відповіді; логічність, доказовість у викладенні матеріалу; ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних умінь (робота з картографічними, статистичними та іншими додатковими матеріалами).
Оцінюванню підлягає: рівень володіння теоретичними знаннями, що їх можна виявити під час усного чи письмового опитування, тестування; рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв’язування задач різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних); рівень володіння узагальненими експериментальними уміннями та навичками, що їх можна виявити під час виконання лабораторних робіт i фізичного практикуму; зміст i якість творчих робіт учнів (навчальних проектів, творчих експериментальних робіт, виготовлення приладів, комп’ютерне моделювання фізичних процесів тощо).
При оцінюванні рівня навчальних досягнень з хімії враховується: оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища; рівень засвоєння теоретичних знань; сформованість експериментальних умінь, необхідних для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою; здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці; уміння розв’язувати розрахункові задачі.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно враховувати володіння ними здоров’язбережувальними компетенціями, що виражаються у дієвості знань, умінь і навичок, мотивацій до здорового і безпечного способу життя та його дотримання.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються: характеристики відповіді учня: правильність, повнота, логічність, обґрунтованість, цілісність; якість знань: осмисленість, глибина, узагальненість, системність, гнучкість, дієвість, міцність; ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь і навичок; рівень володіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези); самостійність оцінних суджень.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики здійснюється в трьох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, рівень сформованності практичних умінь та навичок, ступінь самостійності у застосуванні ІКТ в конкретній життєвій або навчальній ситуації
Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на формування в учнів комплексу загальнокультурних (ключових), естетичних (міжпредметних), мистецьких (предметних) компетентностей.
Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на формування в учнів комплексу загальнокультурних (ключових), естетичних (міжпредметних), мистецьких (предметних) компетентностей.
Об’єктами оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури можуть бути: виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату), техніка виконання учнями фізичних вправ, засвоєння теоретико-методичних знань. виконання навчальних завдань під час проведення уроку.
Об’єктами оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання можуть бути: рівень застосування знань та умінь в практичній роботі; проєктно-технологічна діяльність учнів; уміння користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації; якість виконання практичних робіт; рівень сформованості трудових прийомів і умінь виконувати технологічні операції; рівень самостійності у процесі організації і виконання роботи (планування трудових процесів, самоконтроль і т.п.), виявлення елементів творчості.
Положення про систему оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти Великозозулинецької гімназії Заслучненської сільської ради
шкільне положення про оцінювання 2024-205.docGoogle Sites
Report abuse