Доведіть, що подані речення є складнопідрядними з однорідною підрядністю.

1. Там, де Ятрань круто в’ється, де холодная вода, там дівчина воду брала, чорнобрива, молода (Нар. творчість). 2. Не знаєм, де грози оселя, чи є туди які стежки (Є. Гуцало). 3. Якщо настала темна пора доби або коли вдень недостатня видимість, пішоходи, рухаючись проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо).

• Вправа 255;

• Вправа 256;

• Матеріал на стор. 120-121;

• Вправа258;

• Матеріал на стор. 121;

• Вправап 259;

• Вправа 260;

Домашня робота: теоретичний матеріал парагр. 22 на стор. 117 -123;

• Вправа 231 (як відрізнити СПР способу дії від СПР наслідкового)

• Зіставте речення. 

• На що вказує підрядна частина в кожному з них.

• Як не буде птахів, то і людське серце стане черствішим.

• Лелека крилатий, лелека старий вернувся до білої хати, аби лише вдома вмирати.

• Життя не кінчається смертю, якщо залишається сад.

• Щоб твоя щаслива літувала доля, заступлю дорогу осені й журбі.

• Складнопідрядним реченням з підрядною частиною мети називають таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на мету того, про що розповідається в головній частині.

• НАПРИКЛАД:

• 1. Арсен примружив очі, аби надовше затримати в уяві картини рідної землі…навіщо?

[ ], (аби … ).

• 2. Садили під тином ми акації колючі, щоб затінок і захист нам дали ...

з якою метою?

[ ], (щоб … ).

• Ознайомлення з теоретичною частиною на стор.112-113, параграф 21;

• Вправа 235 на стор.113;

• Вправу 237 виконуємо зразу й надсилаємо у вайбер;

• Вправа 238;

Складнопідрядним реченням з підрядною частиною умови називають таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на умову, за якої можливе те, про що йдеться в головній частині. НАПРИКЛАД:

1. Коли б у людства не було фантазії,

було б стократ на світі важче жить.

за якої умови? (коли б … ), [ ].

2. Ніхто нам не збудує держави, якщо ми

самі її собі не збудуємо.

за якої умови?   [ ], (якщо … ).

-Вправа 239 на стор.114;

-Вправа 240;

-Вправа 241:

Перебудуйте подані прості речення на складнопідрядні з підрядними частинами умови. Утворені речення запишіть. Назвіть засоби зв’язку між частинами.

ЗРАЗОК. Добре організувавши роботу, можна досягти високих результатів. – Якщо добре організувати роботу, то можна досягти високих результатів.

1. Без пісні життя стає безбарвним і сумним.

 2. Бажаючи розібратися в людях, прагни спочатку пізнати себе. 

3. Добре підготувавши домашні завдання, можна отримати гарні оцінки. 

4. Лише усвідомлення свого призначення дає нам змогу по-справжньому відчути задоволення від життя.

 5. Наполегливою працею можна досягти успіху.

Складнопідрядним реченням з підрядною частиною допусту називають таке складне речення, у якому підрядна частина виражає твердження, усупереч якому відбувається дія головної частини.

НАПРИКЛАД: Хоч земля вся укрита снігами, моє серце в цвіту

незважаючи на що?  (хоч … ), [ ].

-Опрацювання матеріалу на стор. 114;

- Вправа 241;

- Вправа 242;

Домашня робота: теоретичний матеріал параграфа 21 на стор. 112 - 113; (якщо ти не був присутнім на уроці, тоді письмове завдання - вправа 237)

1. На які питання відповідають обставини причини?

2. Які сполучники називаємо складеними?

• Вправа 223:

Утворіть з поданих простих речень одне складнопідрядне з підрядною частиною причини.

1. Вода в озері дуже чиста. 2. Пливеш у човні й бачиш дно.

Поміркуйте, у якому з поданих нижче речень підрядна частина виражає причину, а в якому – наслідок.

1. Пливеш у човні й бачиш все дно, бо вода в озері дуже чиста.

2. Вода в озері дуже чиста, так що пливеш у човні й бачиш дно.

Складнопідрядним реченням з підрядною частиною при

чини називають таке складне речення, у якому підрядна

частина вказує на причину або обґрунтування тієї події,

про яку розповідається в головній частині. НАПРИКЛАД:

 Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки.

Складені сполучники тому що, через те що, тим що першою своєю частиною (тому, через те, тим) можуть міститися в головній частині, а другою частиною (що) – у підрядній. Це буває тоді, коли перша частина є логічно

наголошеною і її вимовляємо підвищеним тоном. Кому в такому разі ставимо перед словом що.

ПОРІВНЯЙМО:

1. Я звернувся до брата тому, що він старший.

[ тому], (що … ).

2. Я звернувся до брата, тому що він старший.

[ ], (тому що … ).

• Вправа 224;

• Вправа 225;

• Вправу 226 ;

Складнопідрядним реченням з підрядною частиною наслідку називають таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на наслідок дії, про яку йдеться в головній частині. 

НАПРИКЛАД: 1. Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним.

 2. Листя горобини із зеленого стало жовтим, так що його важко було відрізнити від ягід.

[ ], (так що … )

Від головної частини до підрядної частини наслідку питання поставити неможливо.

• Вправа 227 Утворіть з кожної пари простих речень складнопідрядне з підрядною частиною наслідку. Утворені речення запишіть.

ЗРАЗОК. Літо було дощове. Трава виросла соковита. – Літо було дощове, так що трава виросла соковита.

1. Ми маємо потужний вебсервер. Обробка звітів проходить швидко.

2. Я часто із старшим братом ходив на боулінг. Під час командної гри я показав найкращий результат.

3. Міська рада прийняла рішення про зміну назв вулиць і провулків. Наша вулиця відтепер називається Максима Рильського.

• Вправа 228 Доповніть речення першої групи підрядними частинами наслідку, а другої групи – причини. Утворені речення запишіть, розставте розділові знаки.

І. 1. Відеопрезентація була напрочуд корисною … . 

2. Пошкоджені музичні файли вдалося відновити … . 

3. Цього літа ми навчилися кататися на роликових дошках … .

ІІ. 1. Нам не вдалося отримати доступу до архівних матеріалів … .

2. Прохання про надання кредиту не задовольнили … . 

3. Відеоконференцію довелося скасувати.....

Домашня робота: теоретичний матеріал параграфа 20 на стор.108 - 111;

За схемами  складіть та запишіть речення. Визначте вид утворених складнопідрядних речень.

1. [ ], (куди … ). Пішов туди, куди ніхто не ходив. місця

2. [там , (де … ), ]. Там, де ростуть квіти, завжди приємно відпочити. місця

3. [звідти ], (звідки … ). Звідти, звідки прийшов Едік, ніхто ще не приходив. місця

4. (щойно … ), [ ]. Щойно продзвенів дзвінок, я побігла на урок. часу

5. (з того часу як … ), [ ].Тато відчинив двері, як тільки я постукала

6. [ ], (як тільки … ).

Вправа 209 на стор.102: Перебудуйте речення, замінивши дієприслівникові звороти синонімічними підрядними частинами.

ЗРАЗОК. Будь уважним, виконуючи контрольну роботу. – Будь уважним, коли виконуєш контрольну роботу.

1. Спостерігаючи зовнішній світ, Григорій намагався забутися, особливо в години дозвілля.

 2. Іван Франко, пишучи про молодого В. Винниченка, щиро-радісно вигукнув: «І звідки ти такий узявся?».

 3. Перейшовши довгим дощаним мостом через Дніпро, подорожні обернулись назад і поклали три земних поклони святому місту .

• Вправа 211 на стор.103 для спостережень:

• Теретичний матеріал на стор.103-104;

• Вправа 212 +схеми речень;

• Вправа 215 на стор.105;

Складнопідрядним реченням з підрядною частиною порівняння називають таке складне речення, у якому сказане в головній частині розкривається через порівняння із змістом підрядної частини.

 НАПРИКЛАД:

1. А тепер у серці щось тремтить і грає,як тремтить на сонці гілка золота.

2. Східний небокрай червоно горів, неначе хтось далеко на обрії запалив велике кострище.

подібно до чого? [ ], (як … ).

як саме? [ ], (неначе … ).

• Вправа 216;

• Вправа 217 на стор.106;

• Вправа 218;

• Вправа 220;

• Орфографічний практикум:

• Вправа210;

• Вправа 222;

• ДОМАШНЯ РОБОТА: опрацювання теоретичного матеріалу на стор.103-107, параграф 19

-Аналізуймо складні речення:

- Щасливий, (хто?)  хто сни має милі. (з'ясув)

- Нещасна нація, (яка?)  котра не вміє цінувати свої таланти (означал).

- Та не злічить віків, (яких?)  що встигли вже пройти. (означальне)

- Добре тому ковалеві (якому?),  який на обидві руки кує. (озн.)

- Не знав(що?) , що любов може розтопити найчерствіше серце. (з'ясув.)

- Аналізуймо матеріал вправи 197 на стор. 97;

Складнопідрядним реченням з підрядною частиною місця називають таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на місце або напрям дії, про яку йдеться в головній частині.

Підрядна частина пояснює головну частину в цілому.

НАПРИКЛАД: Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє.

У складнопідрядних реченнях з підрядними місця сполучні слова де, куди,

звідки є прислівниками й виконують синтаксичну роль обставини.

НАПРИКЛАД: Забудь усе й лети, куди життя несе в огні труда.

• Вправа 198 на стор. 98;

• Усно вправа 199;

• Вправа 200 на стор.99;

• Вправа 201 на стор.99;

• Опрацювання теоретичного матеріалу на стор.99 (складнопідрядні часу)

• Складнопідрядним реченням з підрядною частиною часу називають таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на час або тривалість дії, вияву ознаки, про які йдеться в головній частині. НАПРИКЛАД:

•  Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди...

• Вправа 202;

• Вправа 203:Доповніть речення підрядними частинами часу й запишіть. Поставте усно питання від головної частини до підрядної. Назвіть засоби зв’язку.

• 1. У мене перехопило подих, … . 

• 2. Я швидко навчився кататися на скутері, … . 

• 3. У концертній залі стало тихо, як тільки … 

•  4. Тоді ми зможемо купити новий принтер, … .

• 5. Потрібно докласти багато зусиль, перш ніж … . 

• 6. Туристи вирушили в дорогу, … .

• Вправа 204;

• Вправа 206:Утворіть з поданих пар простих речень складнопідрядні. Запишіть утворені складнопідрядні речення, визначте їх вид.

• ЗРАЗОК. Зорі сяють з­-за гори. Там над водою гнуться явори. – Там, де зорі сяють з­за гори, над водою гнуться явори (А. Малишко).

• 1. Усі дерева вдяглися в зелене вбрання. Дерева росли над водою.

•  2. Річка перетинає давні кристалічні породи. Там

над її стійким правим берегом височить велика кам’яна брила .

•  3. Люди перестають думати. Люди перестають читати

•  4. Ходить сон стежками лісовими. Дрімає в місті темний вітровій.

•  5. Над озером стоїть вродлива мавка чорноброва. Над озером плачуть верби. 

• 6. Ще тільки має скреснути річка. Прилітає маленька пташка .

• ДОМАШНЯ РОБОТА: правила з парагр.18 на стор.97-102;

• Поставити розділові знаки, визначити тип речення, поставити запитання до підрядної частини:

• 1.О, як потрібно дорожити безцінним спадком що дали віки.

• 2. Доки людина не втратила здатності червоніти вона ще людина. (до якого часу?)

• 3. Розкажи мені,зоре як правильно жити.

• 4. І де в світі тая сила щоб в бігу її спинила...

• 5. Де літо маки стеле килимами дитя в городі ходить коло мами.

• І так літував Іван у полонині аж доки вона не спустіла.(до якого часу?)

Робота над текстом та подальшим його озвученням буде ефективною, якщо ми будемо знати й розуміти: як правильно прочитати текст; для чого необхідне виразне читання твору.

Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичено художній твір. У процесі такого читання виявляється особисте ставлення виконавця до виконуваного ним твору, відчувається його виконавський намір, який виливається в діяння словом (словодію).

Засоби виразного читання:

• техніка читання;

• логічний наголос;

• паузи;

• сприйняття-розуміння;

• бачення і реакція;

• ставлення читця до твору;

• мета читання й інтонація;

Отже, щоб правильно прочитати текст, треба розуміти зміст прочитаного. За допомогою темпу, тембру, гучності читання необхідно вміти показати особливості змісту і стилю тексту, розкрити авторський задум. Читати слід з достатньою швидкістю — 90 — 140 слів за хвилину, плавно, з гарною дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, логічним наголошуванням слів, правильною розстановкою пауз тощо.

Виразне читання тексту допомагає глибше зрозуміти зміст твору, його красу, відчути образність художнього слова.

Важливою умовою виразного читання є дотримання правил орфоепії. Необхідно пам’ятати, що в українській мові літери в основному відповідають звукам. Усі голосні звуки під наголосом вимовляються чітко й виразно. Ненаголошений голосний о також вимовляється чітко, без найменшого відтінку «акання». Тільки в деяких словах він наближається до звука у. Наприклад: кожух [к оу ж у х], голубка [г оу л у бпк а]. Але ненаголошені голосні е та и у вимові звучать майже однаково, тому їх написання в сумнівних випадках перевіряємо за допомогою правил українського правопису.

Б українській мові є певні особливості у вимові й написанні приголосних. Так, приголосний в ніколи не уподібнюється до глухого ф. У деяких випадках він наближається до голосного у: кров [к р о ву], лавка [л а ву к а]. Дзвінкі приголосні ніколи не оглушуються. Винятки становлять звуки г і з. Звук г, якщо він стоїть перед наступним глухим, вимовляється як х: легко [л е гхк о], вогко [в о гхк о]. Звук з у префіксах, якщо він стоїть перед наступним глухим, іноді наближається до с: розкусити [р о зск у с и т и], безпека [б е зс п е к а]. Попередній глухий звук набуває дзвінкості, якщо за ним іде наступний дзвінкий: боротьба [б о р о тд б а], вокзал [в о кг з а л]. Літера щ в українській мові завжди вимовляється твердо й передає два звуки [ш ч].

• Особливістю українського мовлення, що відрізняє його від російського, є переміщення наголосу в іменниках першої відміни у множині на закінчення. Наприклад: книжка — книжки, вітер — вітри. 

• У формах однини наголос переважно постійний; у формах множини він переноситься з основи на закінчення. 

• У дієсловах типу нести, везти кінцевий склад наголошений.

•  Віддієслівні іменники середнього роду на -ання наголошуються на тому ж складі, що і в інфінітиві: читати — читання, питати — питання. 

• У числівниках одинадцять, чотирнадцять, на відміну від російської мови, наголошується склад -на-. Але у знахідному відмінку наголос падає на закінчення -ох: одинадцятьох, чотирнадцятьох.

Важливою ознакою речення є інтонація (повідомлення, питання, захоплення тощо). Складовими частинами інтонації є висота тону, сила, темп і тембр голосу, паузи. Розповідні речення характеризуються підвищенням голосу, тону на початку і зниженням його наприкінці речення. У питальному реченні тон підвищується на слові, у якому міститься зміст питання. Спонукальні речення містять у собі наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду, прохання тощо і вимовляються з розповідною або окличною інтонацією.

Найбільш важливе в повідомленні слово може виділятися в реченні не тільки завдяки порядку слів, а й посиленням голосу — логічним наголосом. Логічний наголос (виділення слова голосом) є одним із важливих засобів виразності усного мовлення.

Оцінювання читання вголос здійснюється індивідуально.

Виразно прочитайте уривок з художнього твору, обраного самостійно.  Спробуйте передати почуття героїв, емоції, думки.  

ДОМАШНЯ РОБОТА:        

Записати відео-  або аудіо виразного читання і надіслати  на вайбер або нз (!!!)

СПР з підрядними з’ясувальними називаються речення, у яких підрядна частина пояснює в головній якийсь член речення, доповнюючи його зміст. 

Наприклад: Сагайда уважно стежить, яке враження справлять його слова на ординарця.

Підрядні з’ясувальні частини відповідають на питання всіх відмінків.

В українській мові сім відмінків, кожен з яких відповідає на певне питання:

• називний (Н. в.) — Хто? Що? - це підмет

• родовий (Р. в.) — Кого? Чого? - це додаток

• давальний (Д. в.) —Кому? Чому?- це додаток

• знахідний (3. в.) — Кого? Що?- це додаток

• орудний (Ор. в.) — Ким? Чим?- це додаток

• місцевий (М. в.) — На кому? На чому?- це додаток

• кличний (Кл. в.) — іменники виступають звертанням - це звертання, яке не є членом речення

• Є підрядні означальні, обставинні. Чому нема додаткових? Адже це було б логічно.... Чому з'ясувальні?

• Це той (хто? що?), що в скалі сидить.

• А на запитання хто? що? відповідає який відмінок? 

• А цей відмінок у реченні є яким членом?

• Розумієте, чому не може бути додаткових речень?

• ОТОЖ, З'ЯСУВАЛЬНІ

• Прочитайте речення зі з’ясувальними підрядними частинами. На питання якого члена речення ці частини відповідають? Від слова якої частини мови

• ставимо це питання?

• 1. Я не розумів, чому футбольна перемога залежить і від мене.

• 2. Відчуваєте, як тут тепло?

• Б. Утворіть із двох поданих речень складнопідрядне, у якому підрядна частина

• з’ясовувала б значення виділеного дієслова.

• 1. Усі знали…, 

•  2. Відбудеться святковий галаконцерт.

• В. Зробіть висновок, яка відмінність у значенні й засобах зв’язку складнопідрядних речень із з’ясувальними підрядними частинами та складнопідрядних речень

• з означальними підрядними.

• Опрацювання теорії на стор. 93-94

• Вправа 187 на стор. 94-95;

• Вправа 188 на стор. 95;

• Вправа 189;

• Вправа 190 на стор. 96;

• Вправа 194 на стор.97;

• Вправа 196;

• ДОМАШНЯ РОБОТА: придумати і записати підрядні з'ясувальні речення зі сполучниками -що-як-щоб-куди-коли-

• Наприклад: Я вірю (у що? давай з'ясуємо?), що Україна переможе. Я чую (що? давай з'ясуємо?), як стукає серце.....Я хочу....

-Складне речення-це.....

-Приклад складносурядного речення....

-Складнопідрядне речення- це.....

-Приклад....

-Які три типи підрядних речень існують?

-Вправа 164 на стор. 86;

-Вправа 156 на стор. 81;

-Вправа 157 на стор. 81;

- Синонімічними є:

дієприкметникові звороти й підрядне означальне речення: Усіх зацікавила інформація, яку передали по радіо. — Усіх зацікавила інформація, передана по радіо;

Дієприкметникові звороти замінюють додаткові підрядні речення і дозволяють уникнути надмірного повторення сполучного слова «який».

У діловому, науковому стилях краще вживати прості речення з дієприкметниковим зворотом, у розмовному мовленні — складнопідрядні з підрядними означальними, оскільки в підрядних означальних бліьше виразно підкреслюється дія, у дієприкметникових зворотах — ознака.

-Повторимо дієприкметниковий зворот:

-трава, скошена зранку (бо її скосили)

-квіти, не политі вчасно (бо їх не полили)

-робота, ще не здана вчителю

-твір, не написаний вчасно

- подарунки, покладені під ялинку

-друзі, перевірені випробуваннями

-Порівняймо: синій колір - чиста ознака, без домішок дії, тому чистий прикметник;

-чиста шкіра

-смачна цукерка

-тихий шепіт....

-Пригадаймо: активні дієприкметники майже не вживаються!!! (б'ючий, хотячий, несучий, початкуючий, дружачий, помагаючий)....за винятком активних минулого часу: згаслий, спраглий, достиглий...

-Натомість дуже комфортно себе почувають пасивні дієприкметники: посаджені, утрачені, забуті, одержані, сховані, схвалені, розбиті, збудовані, відвойовані...

Пісня, яку проспівали дівчата, запала в душу (перебудуймо на просте ускладнене)

Заєць, що біжить лісом, намагається бути обережним. (спробуймо перебудувати)

Висновок:

-Вправа:

Зразок: Стрічатиме нас деревце, що ми посадили в юності. — Стрічатиме нас деревце, посаджене нами в юності.

1. Зневажена тобою рідна мова — немов діброва, яку знищив вогонь.

2. Поет стає корінням лісу, який називають народ. 

3. В історії є постаті, про які люди забули.

4. Вірте кожному слову, що ви від мене почули! слову,

-Вправа 180 на стор. 91;

1. Аркуші паперу, списані дрібним почерком, устигли пожовкнути.

2. Скроплена легеньким дощем земля відпочивала після тижневої спеки.

3. Огорожа, встановлена ще наприкінці століття, потребує заміни.

4. Мисливці тихо підійшли до греблі, обсадженої вербами.

 5. Перекинутий під час бурі човен гойдався на хвилях.

-Вправа 181 на стор. 92;

ДОМАШНЯ РОБОТА: теоретичний матеріал параграфа 16 на стор. 88-89, прочитати матеріал з рубрики "Із глибин мовознавства" на стор. 93;

-Складне речення-це.....

-Приклад складносурядного речення....

-Складнопідрядне речення- це.....

-Приклад....

-Які три типи підрядних речень існують?

-Отже, сьогодні наша увага до речень, які замінюють означення - СПР означальних

-Пригадаймо, що таке означення?

-Візерунок із сніжинок заліпив  дерев'яне віконечко в кімнаті Олі.

-Теоретичний матеріал на стор. 88, параграф 16;

-Вправа 172;

-Вправа 173;

-Вправа 174:

І. Утворіть з кожної пари простих речень складнопідрядне з означальною підрядною частиною й запишіть. ЗРАЗОК. Завжди пам’ятай людей. Люди зробили тобі добро. – Завжди пам’ятай людей, які зробили тобі добро.

 1. Сет – одна партія у грі в теніс. Для перемоги в сеті потрібно виграти не менше як шість геймів.

2. Я люблю фолк-рок*. Фолк-рок поєднує музичні елементи року та міського фольклору. 

3. Завдання серфінгіста – піймати хвилю й проїхати на її гребені на спеціальній дошці лежачи або стоячи. Хвиля йде до берега.

 4. Гомін гірських потоків вривався у відчинене вікно. Гірські потоки бігли вниз, підхоплюючи все на своєму шляху. 

5. На вулиці міста Переяслава й досі росте акація. Акацію посадив Т. Шевченко зі своїм другом Козачковським. 

-Вправа 175 (розставити розділові знаки)

-Вправа 180 на стор.91 (спочатку повторюємо дієприкметниковий зворот, тоді перебудовуємо);

-Вправа 184(на повторення категорії роду)

-Що, який, котрий - можуть бути сполучниками або сполучними словами (займенниками). Як їх розрізнити?

1. Я дізнався, ЩО мені подарують завтра. («що» можна замінити займенником «щось», на «що» падає логічний наголос, значить, це сполучне слово (займенник), у реченні є додатком).

2. Біля гаю, ЩО чорніє над водою, щось біле блукає. («що» можна замінити займенником який (гай); у реченні виступає підметом).

3. Я знаю, ЧОГО не вистачає в цій страві. («чого» — це форма родового відмінка займенника «що»; у реченні є додатком). 

4. Я дізнався, ЩО завтра нас запрошено в гості. (Сполучник «що»  не можна замінити іншим словом;  замість «що» можна поставити двокрапку, утворивши безсполучникове речення: «Я дізнався: завтра нас запрошено в гості» — сполучник «що» випадає, а зміст речення зберігається). 

5. Я знаю, що Ви скажете.

6. Я знаю, що Ви скажете правду. 

7. Листи,  що  писав тато, мама читала нам часто.

8. Листи, що їх писав тато, мама читала нам часто.

9.  Ти сидів за хатою на траві й прислухався до жайворонкового співу,  який долинав із польового піднебесся.

10.  Мова жестів популярна в багатьох племенах, що законсервувалися у своєму розвитку.

11.   Тарас Шевченко, ім'я якого відоме всьому світові, є сином України.

 У головній частині складнопідрядного речення можуть бути вказівні слова той, такий, весь, все, всякий, кожний. Вони виділяють те слово, якого стосується підрядна частина.

Приклад:

Олено, виконай тільки ті завдання, які вказав учитель.

Небо таке прозоре, ніби його хтось вимив дощами.

ДОМАШНЯ РОБОТА: прочитати матеріал вправи 176 на стор.90, виконати впр. 177, використати СПР означальні, здавати не треба

Складнопідрядні речення з підрядними означальними - це такі речення, підрядна частина яких належить до члена речення , вираженого іменником чи субстантивованою частиною мови, й означує його. 

Підрядна частина цих речень відповідає на питання який? яка? яке? які? в будь-якій відмінковій формі: 

Минувшину вивчавши, зрозумів красу подій, що сталися допіру;

 Простіть мене за смуток цих тирад, де чути звук струни лиш однієї;

 І я пізнав солодкий біль, в якім цвіте трава.

Підрядні частини приєднуються до головних за допомоги сполучників що, щоб, як, мов, немов, наче, неначе, ніби, нібито та сполучних слів який, чий, котрий, що, де, куди, хто, коли, звідки.

Означальне підрядне речення стоїть завжди після означуваного слова: 

Найдорожча пісня, з якою мати колисала.

До групи означальних належать і займенниково-означальні речення, в яких підрядна частина відноситься до займенника (співвідносне слово), вжитого у значенні іменника. Займенник у головній частині є обов'язковим структурним елементом, він виступає підметом, додатком чи обставиною (але не означенням):

 Хто співає, той журбу проганяє; 

Добре жить тому, чия душа і дума добро навчилися любить.

Помолимось за тих, що у розлуці помруть відірвані від рідних хат; 

Той про все знає, хто багато читає.

Вправа 157: Спишіть речення, виділяючи підрядні частини комами. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. Побудуйте схеми речень. 

1. Сонце висушило блискучі сльозинки які ще ранком котилися по пелюстках і по листячку (Н. Романович-Ткаченко).

 2. Віддайте мені мову якою мій народ мене благословив (Л. Костенко). 

3. Свою хату не міг би уявити без подвір’я що навесні заростає споришем (Є. Гуцало).

4. Народ що не знає своєї історії є народ сліпців (О. Довженко). 

5. Ви чули як шумлять бори у вересневі вечори? (А. Малишко). 

6. Його очі розшукують дві чорні тополі за якими на блакиті легенькою парою струмує світанок (М. Стельмах). 

7.   А там де сонце торкнулося вершечків дерев листя спалахнуло злато-зеленим вогнем (М. Коцюбинський). 

-Вправа 161 (поставити в орудному відмінку)Меч, дощ, вівчар, калач, футляр, плащ, площа, пригорща, пластир, круча, груша, столяр, ювіляр, господар, шахтар 

ДОМАШНЯ РОБОТА: теоретичний матеріал парагр. 14 на стор78-83;

-Теоретичний матеріал пар. 14 на стор. 78;

- аналіз вправи 147: перед нами  складне речення, у якому частини вже не рівноправні. Одна головна, одна залежна, до неї ми ставимо запитання;

-правила на стор.78-79;

Складнопідрядним називають складне речення, частини якого нерівноправні за змістом і з’єднані за допомогою сполучників підрядності або сполучних слів.

 НАПРИКЛАД: 1. Пахне хлібом земля, що дала мені сонце і крила (Д. Павличко).

 2. Останній промінь ловить листопад, щоб підсушити обважнілі крила (Г. Дудка). Нерівноправність частин означає, що одна з них залежна від другої (від однієї з них до другої можна поставити питання). 

НАПРИКЛАД: Пахне хлібом земля (яка?), що дала мені сонце і крила. 

Головна частина У складнопідрядному реченні завжди є одна головна частина та одна або кілька підрядних. Частину складнопідрядного речення, від якої ставлять питання, називають головною. Підрядна частина Частину, яка відповідає на поставлене питання, називають підрядною. Підрядна частина може стояти після головної частини, у середині головної або перед нею 

Складнопідрядні речення поділяються на три групи: складнопідрядні речення з підрядними означальними частинами, складнопідрядні з обставинними частинами, складнопідрядні з підрядними з’ясувальними частинами.

На письмі підрядну частину складнопідрядного речення відокремлюємо комою, а в усному мовленні – паузою. Якщо ж підрядна частина стоїть у середині головної, то коми ставимо з обох боків.

 ПОРІВНЯЙМО: 

1. Народе мій! Поки ще небо лягає на ніч у Дніпро, я на сторожі коло тебе поставлю атом і добро.

2. Той, хто по-справжньому любить свою Батьківщину, з усякого погляду справжня людина 

Це він,(хто?) той, (хто?)хто в скалі сидить.

До другорядних членів речення належать додаток, означення й обставина.

Кожен із другорядних членів речення відповідає на запитання.

Додаток означає об’єкт, на який спрямована дія.

Його запитання – Кого? Чого? Кому? Чому?  Кого? Що? Ким? Чим? На кому? На чому?

Означення виражає характеристику особи, предмета або явища.

Його запитання – Який? Чий? Котрий?

Обставина означає час, місце, спосіб або інтенсивність дії.

Запитання обставини – Як? Де? Куди? Чому? Навіщо? Коли? Допоки? тощо.

• Можна сміливо стверджувати, що хліб є основою життя нашого.

• Це було там, де ручай вливається в ріку.

• Дерево, що ми посадили під вікном, зацвіло шістьма квіточками.

• Вправа 148 на стор.79;

• Вправа 150;

• Вправа 153;

• Це він, хто в скалі сидить.

• ДОМАШНЯ РОБОТА: виписати лише підрядні (залежні)частини, але поставити перед ними запитання і вказати: підрядна частина відповідає на запитання додатка, означення чи обставини;

• Наприклад: Добро лише здатне змінити світ, бо воно робить людей кращими.

• Відповідь: підрядна частина - бо воно робить людей кращими. До неї ставимо запитання обставини: чому? з якої причини?

• 1. Музика, яка одного разу ввірвалась у вашу душу, стає її частинкою і ніколи не вмирає.

•  2. Усе можна пережити, якщо дібрати потрібну пісню.

• 3. Я знаю, як складно іноді робити те, що велить обов'язок. 

• 4. Коли ти засмучений, моло що може тебе розрадити.

1. Зелений парк, знайомий нам з дитинства, стояв та слухав.

Чи є подане речення складним? А-так, Б-ні

2. Старенька школа, і мій будинок, і ставок з рибками – усе немов не хотіло відпускати мене з цього міста.

Чи є подане речення складним? А Так Б Ні

3. Скоро почало темніти, й ми вирішили продовжити похід завтра.

Чи є подане речення складносурядним? А-так, Б- ні

4. Тиша навколо таїла чекання й жагу, мов напередодні грози; шум міста долинав до нас.

Чи є подане речення складносурядним?

А Так   Б Ні

5. Оберіть речення, у якому правильно розставлено розділові знаки.

А На столі лежало багато книжок, і височіла ваза з бузком.

Б На столі лежало багато книжок і височіла ваза з бузком.

В На столі, лежало багато книжок, і височіла ваза з бузком.

6. Оберіть речення, у якому правильно розставлено розділові знаки.

А Мотузка зненацька вислизнула з моїх рук, і ми полетіли.

Б Мотузка, зненацька, вислизнула з моїх рук і ми полетіли.

В Мотузка зненацька вислизнула з моїх рук - і ми полетіли.

7. Оберіть речення, у якому правильно розставлено розділові знаки.

А Зненацька мотузка вислизнула з моїх рук - і ми полетіли.

Б Зненацька мотузка вислизнула з моїх рук і ми полетіли.

В Зненацька мотузка вислизнула з моїх рук, і ми полетіли.

Складнопідрядне речення – це…

1)    частини речення залежать одна від одної

2)  частини поєднані сполучником підрядності або сполучним словом

Сполучними словами можуть бути:                  

хто, що, який, чий, котрий, як, де, коли 

Мама каже, що осінь буде теплою. = сполучник

Росте дерево, що дідусь посадив. = займенник 

Я знаю, що я нічого не знаю.

Дерево, що його посадили під вікном, прийнялося.

Я бачив яблуньку, що зацвіла під вікном.

Він сказав, що це неправда.

-Теоретія з параграфа 14 на стор. 78-79

- Вправа 148;

- Вправа 150;

1)-Ранньої пори він мандрував околицями села

коли сонце ще тільки вставало

2)-Ранньої пори він мандрував околицями села

коли сонце ще тільки вставало

3)-Ранньої пори він мандрував околицями села

коли сонце ще тільки вставало

ДОМАШНЯ РОБОТА:

вправа 151 на стор. 80

1)  Не треба ставити розділового знаку на межі речення:

А) Лише раз у житті приходить таке світле кохання й тобі просто хочеться жити.

Б) Уже й поснуло все навколо й місяць сховався за хмаринкою.

В) Ще одна хвиля й будемо вільні ми з тобою.

2) . Речення "Сміються, плачуть солов'ї і б'ють піснями в груди..." є:

А) складним

Б) простим

В)  ускладненим

 3). Речення "І все на світі треба пережити, і кожен фініш це, по суті, старт." є:

А) складним

Б) простим 

В) ускладненим

 4). «Не висотою хмарочосів вимірюється гідність народів, а високістю мети та намірів.»

А) речення складносурядне

Б) Ні, просте

В) складнопідрядне

5). Щоб утворити складносурядне речення, до частини «Краса зимового пейзажу вражає…» слід додати:

А) і ти стоїш, зачарований її холодною величчю.

Б) так, що поволі тамуєш подих.

В) і чарує, змушуючи на мить забути про холод, хугу й заметіль.

6). Щоб утворити складносурядне речення, до частини «Світ польових квітів різноманітний…» слід додати:

А) тому хочеться бігти в поле й насолоджуватися їхнім ароматом.

Б) від їх аромату забуваєш про всі свої проблеми.

В) й ось цю неймовірну красу можна побачити в нашому селі.

7) «Сінешні двері розчинилися … і враз звідти висунулася кочерга.»

На місці крапок у реченні слід поставити (усі розділові знаки пропущено):

А) кому

Б) тире

В) нічого

8) «Сміливі кують душу без вагання … і з часом їм підкорюється світ.»

На місці крапок у реченні слід поставити (усі розділові знаки пропущено):

А) кому

Б) тире

В) нічого

9)«Навесні тане сніг … і починає прокидатися земля після зимового сну.» На місці крапок у реченні слід поставити (усі розділові знаки пропущено):

А) кому

Б) тире

В) нічого

10) «Вдарю я по хвилі золотим веслом ... й зашумлять похилі верби над піском.» На місці крапок у реченні слід поставити (усі розділові знаки пропущено):

А) кому

Б) тире

В) нічого

11) «Чомусь вітер тут чорний … і дощ ллється з неба як смола.»

На місці крапок у реченні слід поставити (усі розділові знаки пропущено):

А) кому

Б) тире

В) нічого

12) « Вітер тут зовсім чорний … і дощ ллється з неба як смола.»

На місці крапок у реченні слід поставити (усі розділові знаки пропущено):

А) кому

Б) тире

В) нічого

Типові помилки

1)      приймати участь – брати участь Приймаємо в партію.

2)    приводити приклад – наводити приклад

Мама привела дитину за руку. 3) задавати запитання – ставити запитання Задаємо домашнє завдання.

4) вроді добре – ніби добре В(У) чоловічому/жіночому роді. 5) вірний варіант – правильний варіант Вірний чоловік/друг/песик.

6) доказати теорему – довести теорему Можна я нарешті докажу речення? 7) лічити травами – лікувати травами Лічимо до десяти.

8) притворятися героєм – прикидатися героєм 

ДОМАШНЯ РОБОТА: самостійна робота з теми

•незвичайна будівля, яку називають Будинком з химерами

•розташована на вулиці Банковій

•збудовано в 1901 році архітектором Владиславом Городецьким у стилі модерн.

•сам архітектор був власником й одним із перших мешканців дому, тому, мабуть, особливо подбав про красу споруди.

•будівництво чудернацького маєтку він вклав близько 65 тисяч карбованців — величезну на той час суму

•видається звичайною сірою спорудою

•Наблизишся-це своєрідне архітектурне диво

•отримав у народі таку назву за численні скульптурні зображення на фасаді

•тварини, морські жителі, плазуни, виконані з бетону

•Городецький був завзятим мисливцем і мріяв відвідати сафарі в Африці, тому обрав для оздоблення саме таку тематику

•Голови слонів, крокодилів, антилоп, антилоп

•Голови жаб, хвости дельфінів

•жіночі постаті — нереїди — з тризубами в руках. Замість волосся на голові у них ланцюги, фантастичне листя та квіти

•На розі будівлі відтворений велетенський пітон, а по колонах спускаються ящірки

•Навіть огорожа має скульптурне оформлення

•Особливо вразила мене статуя, що відтворює боротьбу левиці та орла

•Тварини зроблені настільки виразно, чітко, емоційно, що здаються живими.

ДОМАШНЯ РОБОТА: створити ролботу, надіслати на перевірку на нз

—Які члени речення називаються однорідними?

—Які члени речення можуть бути однорідними?

—Яке складне сполучникове речення називається складносу­рядним?

Які, на вашу думку, є підстави, щоб сплутувати складносурядні ре­чення й прості з однорідними членами? (Сурядний зв'язок, однакові спо­лучники)

2. Порівняти  речення, визначити склад­носурядне й просте.

Літечко ворота зачинило й осені ключа від них дало, повагом за хмарку зачепилось і у теплий ірій попливло.(просте з однорідними)

Осіннє листя золотаве на стежку па­дає з гілля, а з неба поклик журавлиний тобі доноситься здаля.(ССР)

• ЄДНАЛЬНІ: і, й, та, ні..., ні;

• Можуть виникнути сумніви щодо ні..., ні. Міркуймо: Ні я , ні  ти не прийшли на чергування. (ми об'єдналися і разом не прийшли, отже, це таки сполучник, і він єднальний)

• ПРОТИСТАВНІ: а, але, зате, проте, однак;

• РОЗДІЛОВІ: або, чи, то, або..., або, чи то..., чи то;

-Вибрати тільки цифри потрібних ре­чень, (складносурядних).

1) Сніг з кожною хвилиною густішав, і дедалі непрогляднішою става­ла за вікном вируюча сіра каламуть.

2)А в ній (воді) чітко відбивався не тільки берег, кущі лози, верби та осокори, а й квіти, і трави, умиті ранковою росою.

3) Тільки журавель милується своєю вродою, а місяць жадібно припав до прохолодної води і п'є її, п'є, щедро сипнувши на поверхню блискучого срібла.

4) А місяць світить ясно-ясно, плине і плине безмежно високим не­бом, усіяним зорями, мов перлинами, сяючими, незгасними, вічними...

5) Осінній день важким туманом звис, І плаче луг від сивої наруги.

6) Сонце сміливо розсікало золотими мечами зелену гущавину листя і вигаптовувало на стіні якусь фантастичну плахту.

7) Червонястий місяць поволі заходив за Високу могилу, і темна тінь плес ширше й ширше простягалася над нічним степом.

8) Після бурі стало холоднувато, але спрага мучила людей і худобу.

ДОМАШНЯ РОБОТА: ви її щойно виконали, залишилось надіслати на вайбер вчителю;

-Опрацьовуємо теоретичний матеріал на стор. 64;

 - Виконуємо вправу 126,додаючи другу частину так, щоб мало ставитися тире;

• Вправа 127;

• Вправа 130 на стор. 66;

• Вправа 131;

•  Вправа 133;

-Вправа 134;

- Спишіть слова, ставлячи, де треба, дефіс. 

Дівчина-красуня, учитель-мовник, ріка Десна, Десна - ріка,квітка троянда, троянда - квітка,дерево дуб, дуб -дерево,зимонька-снігуронька, заєць-русак, заєць-біляк, льон-довгунець, дідусь Іван, ворон птах, птах ворон, Дніпро-ріка 

• Спишіть, замінюючи, де треба, малу букву на велику. Острів Хортиця, Державний Гімн України, День Незалежності України, Верховна Рада України, Національна поліція України, Міністерство фінансів, Будинок профспілок, День шахтаря,  Європейський Союз, Федеративна Республіка Німеччина, Південне Полісся, галактика Гумацький Шлях, гордіїв вузол, Шевченкові слова. 

• ДОМАШНЯ РОБОТА: опрацьовуємо правила на стор. 55, 60,64;

• Розділові знаки між частинами складносурядного речення - питанння непросте, проте ми впораємося.....

• Крапка з комою ставиться, коли всередині кожної частини є свої розділові знаки, або коли частини далекі, як ми і космос.....ПРО ЩО Я?

• День, прикрашений мріями, обіцяв щастя; і все мало цьому посприяти, незважаючи на усілякі можливі й неможливі перешкоди.

• Я мрію про нашу перемогу; і наша корівка проситься подоїтися.

• КОМА - це нормальний знак, must have, що називається....просто за визначенням: у  складносурядному ставимо між частинами кому:

• Дощ іде котру добу поспіль, і так важко втримати баланс настрою.

• Я намагаюсь опиратися лінощам і встаю робити домашку.

• Я починаю день бадьорою піснею, і день усміхається мені.

• КОЛИ Ж КОМА ТАКИ НЕ СТАВИТЬСЯ?

• КОЛИ на початку є спільне слово, яке змушує частини (граматичні основи ) стати однорідними:

• Уже птахи відлетіли і Даша написала про це у творі.

• Скрізь калюжі утворилися і важко пройти  ,не замочивши ніг.

• Над містом пливуть важкі хмари і сонця не видно вгорі.

• Скоро зима надійде і важко буде без тепла.

• О шостій зустріч почнеться і ми маємо виступити гідно.

• ХТО Я І ДЕ Я?

• ЯК ТУТ ГАРНО І ЯКІ МИ ВСІ ЩАСЛИВІ!

• і От тепер тире між частинами складносурядного речення:

• Це має бути наслідок дії першої частини....

• Переінакшимо Тараса Григоровича: Защебетав соловейко (як наслідок) -і  пішла луна гаєм.

• Ударив грім (як наслідок) -і розкололося небо.

• Відчув дискомфорт і звернися до лікаря.

• Вдарила наша арта (як наслідок) - і здригнулися рашисти.

• Заговорив Залужний - і перекосило путіна.

• Я гляну тобі в очі -і серце мліє.

• Заіржав кінь -і лоша озвалось на його голос.

• Усміхніться світу- і світ усміхнеться вам.

• Будете дивитися в безодню- і безодня загляне у вас.

• Вправа 121 на стор. 63;

• Вправа 122;

• Вправа 123;

• Теорія з параграфу 12 стор. 64

• ДОМАШНЯ РОБОТА: придумати закінчення реченням, щоб ставилося тире: 

• Я гладжу соболину шерсть ячменів......

• Несподівано гримонув грім.......

• А потім блиснула блискавка......

• Скажу декілька слів......

• Гляну у твої очі бездонні.......

-Складне речення-це?

-Сурядні сполучники-це.....

-Складносурядне речення-це.....

- Вправа100;

-Вітальня була залита сонцем , і в ній плавали срібні порошини . Жовті виграви грали на зеленій підлозі . і від надміру світла все повітря в кімнаті стало прозоре й трепетне . Дівчина підійшла до фортепіано і обережно відчинила кришку . Загадкова усмішка знову засвітилася на її обличчі , а пальці спокійно пішли по клавішах . ( за В. Шевчуком )​ 

-Вправа 101: перебудувати речення:

-Налетів вітер і зірвав останнє листя з клена.

- Місяць світить і збирає навколо себе зірки.

- На арену вибігли клоуни й розвеселили дітей.

-Вправа 103;

- Вправа 107;

ДОМАШНЯ РОБОТА: вправа 108 на стор. 59;

-Складне речення-це?

-Сурядні сполучники-це.....

-Ще раз вправу 89;

-Вправа 91;

-Вправа 94;

КАЗНА, ХТОЗНА, БУДЬ,НЕБУДЬ- ТИ ДЕФІС В НИХ НЕ ЗАБУДЬ!!!!

-Стогодні запам'ятовуємо це правило;

- Рушник, вишитий бабусею, висить на стіні. Трава,  скошена вранці, уже прив'яла. Суп, зварений мамою, дуже смачний.

-Означення має стояти на своєм у місці: УКРАЇНСЬКА МОВА....

- Якщо щось не так, тоді відокремлюємо...

• Теоретичний матеріал парагр. 10 на стор. 53;

•  -Вправа 95;

• Правила на стор. 55;

• Конструюємо речення до впр. 96:

• Бабуся           Тарас     

• Тато скопає грядку      Таня посадить

• То          ,то

• Вправа 97;

• Вправа 98;

• Вправа 99, порівняти праву і ліву колонки;

• ДОМАШНЯ РОБОТА: вивчити правила на стор. 53,54,55, уміти ілюструвати їх прикладами;

• Вправа 87 на стор.51;

• Вправа 88 на стор. 51;

• Читаємо пояснення нижче;

•  Повторюємо  дієприкметниковий і дієприслівниковий зворот;

• Вправа 89 на стор. 51;

• Вправа 91 на стор. 52;

• ДОМАШНЯ РОБОТА: утворіть складні речення, використавши такі прості. Поставте розділові знаки:

• 1) Діти сміються....

• 2) Я не можу цього зрозуміти....

• 3)  Коли хоч ненадовго з'являється сонце....

• 4) Не завжди можна бути впевненим.....

• Теоретичний матеріал парагр. 9 на стор. 48;

•  Аналіз матеріалу з таблиці на стор. 49 (складні безсполучникові, складносурядні й складнопідрядні речення);

• Аналіз речень з правила;

• Вправа 81 на стор. 49;

• Вправа 84 ( підкреслити граматичні, основи, визначити, речення прості чи складні, зв'язок у складних сурядний, підрядний  чи безсполучниковий)

• У вправі 86 визначити граматичні основи, накреслити схеми речень;

• ПОВТОРЮЄМО СУРЯДНІ СПОЛУЧНИКИ:

• ЄДНАЛЬНІ: і, й, та, ні..., ні;

• Можуть виникнути сумніви щодо ні..., ні. Міркуймо: Ні я , ні  ти не прийшли на чергування. (ми об'єдналися і разом не прийшли, отже, це таки сполучник, і він єднальний)

• ПРОТИСТАВНІ: а, але, зате, проте, однак;

• РОЗДІЛОВІ: або, чи, то, або..., або, чи то..., чи то;

• ДОМАШНЯ РОБОТА:  за матеріалом парагр. 9 знати визначення складного речення, відмінність від простого, сурядні сполучники;

►Дайте визначення діалогу. (Діалог (від гр. йіаіоцоз — розмова,бесіда) — розмова двох осіб.)

►Як називаються речення, якими оперують учасники розмови? (Репліка)

►Які розділові знаки вживаються при записуванні діалогів?

Згадаймо графічну модель розділових знаків:

-          Р, - а.

-          Р! - а.

-          П? - а.

 ►Які різновиди діалогу вам відомі залежно від стилю мовлення? (Побутові діалоги; офіційні; художні.)

• Чи можна після репліки поставити крапку?

• Чи правда, що речення з прямою мовою - це складні речення?

• Чи після кожної репліки треба писати слова автора?

• Що треба зробити, щоб речення з прямою мовою стало діалогом?

• Запитання до тексту. Чи задумувались ви коли про те, що висвітлене в тексті?

• Чи не забагато вимагав Грімр від друзів? Чи є рація в його думках?

• Чи взагалі важливо, щоб друзі радувались разом з тобою?

• Чому нам співчувати й допомагати в біді легше, ніж радіти разом з кимось?

ДОМАШНЯ РОБОТА: скласти діалог на запропоновану тему, щоб у ньому було по 3-4 повноцінних репліки від кожного мовця;

ЧИ МОЖУТЬ БУТИ ДРУЗІ В ЩАСТІ...

Грімр, вікінг, став дуже старим. Колись він був кращим, і про нього знали навіть в далеких країнах. 

Грімр був знатним чоловіком.  Одного разу він справляв дружнє свято. 

 Прийшли до нього різні друзі.  Прийшло багато хоробрих людей і бенкетували в домі вікінга.

Грімр налив у ківш меду і подав його, щоб усі пили і кожен висловився. Усі говорили різне. 

Грімр узяв ківш останній і хотів говорити, але замислився і довго дивився вниз. Потім вікінг сказав:

–  Мені хочеться мати друга, хоча б одного вірного друга!

–  Грімр, –  так говорив Олав, –  хіба я не був тобі другом? Коли ти поспішав врятувати життя твоє у вигнанні, хто перший тобі протягнув руку і просив короля повернути тебе? 

З другого боку старався заглянути в очі Грімра вікінг Гарольд і говорив: 

–    Грімр! Коли вороги спалили садибу твою і винесли казну твою, у кого в той час жив ти? Хто з тобою будував новий дім для тебе? 

Ейрік, за прізвиськом Червоний, сказав:

–   Грімр! У битві біля Півнощної Гори хто тримав щит над тобою? Хто замість тебе прийняв удар? 

– Грімр, гірко чути, як забув ти про друзів, вірних тобі навіть за часів твого горя і нещасть.

Грімр тоді встав і сказав:

–   Пам’ятаю я усе, що ви зробили для мене. Ви – товариші мої, ви – друзі в нещастях моїх, і за це я дякую вам. Але скажу правду: у щасті не було у мене друзів. 

Був я щасливим, коли король покликав мене на полювання. Я убив дванадцять ведмедів і врятував короля, коли лось хотів буцати його.   Усі мені говорили приємне, але не було приємно на серці друзів.

Інгерду, дочку Мінга, усі називали найкращою дівою. Я дружиною привів її у дім мій. Мене величали, і мені було добре, але слова друзів йшли не від серця.

Не вірю, що є в щасті друзі.

У Гулі на віче Один послав мені корисне слово. Я мовив це слово народу, і мене вважали спасителем, але і тут мовчали серця моїх друзів.

При щасті ніколи не буває друзів.

Усі знайшли слова вікінга Грімра дивними, і багато хто йому не повірив.

Спостереження над мовним матеріалом

1.  «От розбійники!-  басить дід.- Чайок не можна зобиджати".

2.  Дід сказав дітям, що чайок не можна зобиджати.

3.  Дід переконував дітей у необхідності охороняти чайок.

Що ви можете сказати щодо наведених речень?

У процесі спілкування часто виникає потреба передати слухачам мовлення інших людей. Передається чуже мовлення різними способами: за допомогою речень з прямою мовою, з непрямою мовою, а також простими реченнями.

-    Що називається прямою мовою?

-    Чим пряма мова відрізняється від непрямої?

-    Які розділові знаки ставляться, коли пряма мова стоїть після слів автора?

-    Які розділові знаки ставляться, якщо пряма мова стоїть перед словами автора?

-    Які розділові знаки ставляться, коли слова автора переривають пряму мову?

-    Розкажіть про розділові знаки при діалозі?

-    Чим цитати відрізняються від прямої мови?

-    Як пряму мову перевести на непряму?

- Читаємо матеріал на стор.31....

- Виконуємо вправу 48...49...52...56

Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні:

А «На щастя, все обійшлося»,- казала лікарка зі швидкої допомоги, позамазувавши йодом садна на колінах.

Б Тут поет не втерпів: «Хто там?»

В «Він геть безголовий! Послати дівчинку в таке небезпечне місце! – розбушувався тато, – та й ти хороша!»

Г «Хочеш, я вгадаю, куди ви їдете? – спитав він, окинувши оком Наталчину вишиванку. – У Берестечко, на завтрашні урочистості».

Д «Казав тобі, що справа темна,» – стиха мовив високому його кругловидий веснянкуватий товариш.

Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні

А У кожній родині змалечку казали дитині: «Не кидайся хлібом, він – святий».

Б Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий!»

В Кожен кущик і стежка мов говорять мені:«Ти у рідному домі, у своїй стороні».

Г «Що робиться! Що робиться! Стовпотворіння вавилонське!» – знай повторювала тітонька-чергова, перевіряючи вхідні квитки.

Д «Чого ти кричиш? – питався він. – Люди несуть свічки на могили. Хай собі йдуть. Нашим пошукам то не завадить».

ДОМАШНЯ РОБОТА: повторити матеріал з теми

Пряму мову в реченні Іван сказав: «Як і будь-якій людині, мені важливо знати, що про мене думають інші, як сприймають мої ідеї» правильно передано непрямою в рядку

А Іван сказав, що, як і будь-якій людині, мені важливо знати, що про мене думають інші, як вони сприймають мої ідеї.

Б Іван сказав, що, як і будь-якій людині, для нього важливо знати, що про мене думають інші, як сприймають його ідеї.

В Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Г Іван сказав, що будь-якій людині важливо знати, що про неї думають інші, як сприймають її ідеї.

Д Іван сказав, що йому, як і будь-якій людині, важливо знати, що про неї думають інші, як вони сприймають її ідеї. 

НЕПРЯМА МОВА - це чуже мовлення, передане не дослівно;

НЕПРЯМА МОВА - це складнопідрядне речення;

І побажав він Скайвокеру: Хай сила буде з тобою!"

І побажав він Скайвокеру, ЩОБ із ним була сила.

ПРИ ЗАМІНІ прямої мови непрямою треба змінити особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої передається мовлення (у попередньому реченні ТОБОЮ замінили на НИМ)

1.Він сказав: "Мене звати Остап, а тебе як?"

2.Він сказав, ЩО його звати Остап і запитав, ЯК мене звати.

ПРАЦЮЄМО ЗА ПІДРУЧНИКОМ

1. Пар. 5 на стор.30, вправа 47

2. Читаємо правила на стор.31

3. Вправа 48 на стор. 32

4. Вправа 52 

5. Вправа 54

6. . Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні:

А «Дівчата, що ви! Це чудовий колір!, – заступився тато за свою обраницю. – Червоні машини здалеку видно, тому вони безпечні на трасі».

Б «Справжнісіньке старе одоробло, – скрушно говорила мама, стоячи перед вимитою машиною, – Мало того, що облізле. Воно ще й червоного кольору. Помідор, а не авто».

В «Він спілкується жестами глухонімих? – діловито спитала Наталочка, бо хлопці в школі навчили її двох чи трьох таких жестів, і вона почувалася знавцем».

Г «Знаю, що по закону, – сердито відповів на те Лозовий і додав. – Вишняку шкода».

Д «Наклейку треба здерти», – мовила мама, оглядаючи автомобіль, який тато щойно придбав.

ДОМАШНЯ РОБОТА: виправте пунктуаційні помилки у реченнях: 1. «На щастя, все обійшлося»: казала лікарка зі швидкої допомоги, позамазувавши йодом садна на колінах.2.«Він геть безголовий! Послати дівчинку в таке небезпечне місце! – розбушувався тато. – та й ти хороша!» 3. Тут поет не втерпів: «Хто там»?  4. «Казав тобі, що справа темна,» – стиха мовив високому його кругловидий веснянкуватий товариш, а ти: - Та ні, та ні!»

1Розділові знаки при діалозі:

-Забудьте про лапки!!!! Їхнє місце в реченнях з прямою мовою.

- Кожну репліку (слова учасника розмови)записуємо з нового рядка, поставивши напочатку ТИРЕ

-Граматичною особливістю діалогічного мовлення є переважне вживання неповних речень, адже більшість інформації відома учасникам розмови з попередніх реплік, обставин розмови та позамовної ситуації. 

Хлопчик запитує дідуся:

-Що у світі найкрасивіше?

 - Найкрасивіше – це праця людська,-   каже дідусь.

  -А що ж найпотворніше?

 -Те, що пускає працю на вітер,-  продовжує старенький.

- Юначе, підкажіть, будь-ласка, як доїхати до обласної лікарні?- попросила жінка.

- Я можу провести Вас до тролейбусної зупинки, якщо хочете,- сказав юнак.

- Дякую, Ви дуже люб’язні.

- Ви, мабуть, уперше в нашому місті?

- Ні, але була тут дуже давно й погано орієнтуюся,- сказала жінка.

- Вам подобається місто?-запитав юнак.

- Не дуже. Багато шуму та зайвої метушні.

- Невже й будівлі на цій вулиці не подобаються?

- Будівлі дуже подобаються. Особливо старовинні.

- Так, сучасні будинки одноманітні, серед них небагато цікавого. А ось і потрібна Вам зупинка. Їхати треба п’ятим маршрутом, лікарня якраз на кінцевій зупинці.

- Щиро вдячна Вам! З Вами було приємно поговорити. До побачення!

- Бажаю успіху!

ДОМАШНЯ РОБОТА: готуємося до контрольного диктанту на наступному тижні. Повторюймо спрощення, знак м'якшення, вставні слова, звертання, пряму мову

2.Знайомимося з цитатою, це пар.6 на стор.34

3.Існує кілька способів уведення цитат у текст:

1. Якщо цитати супроводжуються словами автора, то розділові знаки ставляться, як при прямій мові: В. Сухомлинський пи­сав: «Століттями мова народу була тією повноводою рікою, яку ми називаємо поезією....».

2. Цитата може бути частиною речення, зливатися зі словами автора. У цьому разі вона береться в лапки, але пишеться з малої букви: Правильно твердять, що «слід ставитися до інших так, як ти хотів би, щоб ставилися до тебе». В. Сухомлинський говорив, що......

3. Якщо в цитаті опускаються окремі слова, речення, то на місці їх ставляться крапки: «...І мене....не забудьте пом'янути незлим тихим словом...»,— пи­сав Т.Шевченко.

4. Цитата може подаватися у формі епіграфа. У цьому разі вона пишеться без лапок, а вказівка на автора розміщується нижче епіграфа праворуч:

зоряне небо — як споминів рій...

В. Сосюра

5. Якщо цитата вводиться в текст у вигляді віршованих рядків або цілої строфи, то пишеться без лапок з великої літери: Як гарно змальовує весняну пору року Є. Гуцало:

Весна зіткала вчора гобелен

у лузі — з трав, із квітів, з верболозів.

Зіткала вітер і зіткала клен,

грози зіткала молоді погрози.

1. Повторімо матеріал пар.4 на стор. 26:

2. (впр. 40)Перебудуйте речення так, щоб слова автора стояли в середині прямої мови. Утворене речення запишіть...

"Ти маленьке немовля, не спи,

Подивись на цей широкий світ,-чоловік сказав

І високо в небо голову підняв.- 

Будеш в нім щасливим " "П,-а.-П"

3.  Виконуймо впр.41 на стор.29

"Не барися, швидше повертайся!"-   просить мене друг.

  Просить мене друг:"Не барися, швидше повертайся!"

"Не барися, -просить мене друг.- Швидше повертайся!"

4. У впр. 44 на стор. 30 розставімо розд. знаки:

5. Складіть усно за поданими схемами речення. 1. «П, – à, – п». 2. À: «П», – à. 3. «П, – à: – П» 

6. Читаймо теоретичний мат-л пар.5 на стор. 30-31 про те, як замінити пряму мову непрямою, а також правила.

7. Виконуймо впр. 48:

8.  І на повторення повторімо написання знака м'якшення, це впр.46

ДОМАШНЯ РОБОТА: теорія пар.4-5, прав. на стор. 26,30-31.

–  Назвіть  основні  види  мовленнєвої  діяльності.

–  Коротко  охарактеризуйте  кожен  з  них.

-Надзвичайно  важливим  є  вміння  читати.  Читання,  як  аудіювання,  є  рецептивним  видом  мовленнєвої  діяльності.  Поміркуйте,  з  якою  метою  ми  читаємо? 

Відповідно до цих завдань реалізують й різні види читання: ознайомлювальне, вивчальне та вибіркове.

Останнім  часом  називають  ще  один  із  видів  читання  –  сканування.  

Сама  назва  пояснює  характер  такого  читання:  швидкий  перегляд  тексту  з  метою  пошуку  певного  слова, прізвища,  факту.

Мотивом  читання  як  комунікативної  діяльності  є  спілкування,  задоволення  пізнавальних  потреб,  метою  одержання  потрібної  інформації.  Стимулом  до  читання  найчастіше  виступають  комунікативно – пізнавальні  потреби.  При  цьому  робота  з  текстом  може  мати  різні  цілі:

отримати  загальне  уявлення  про  зміст  тексту  або  коло  питань,  що  висвітлюються  в  ньому;

максимально  повно  зрозуміти  наявну  в  тексті  інформацію. 

Ознайомлювальне читання застосовують для попереднього ознайомлення з книжкою (статтею тощо). Переглянувши анотацію, передмову або зі змісту склавши попередню характеристику видання, читач має зробити висновки про цінність та корисність книжки.

Вивчальне читання називають ще поглибленим, аналітичним, критичним, творчим. У навчанні його вважають найдоцільнішим. Під час такого читання учень не просто сприймає інформацію, а з’ясовує незрозуміле, дає власне (перефразоване) трактування поданих положень та висновків, ставлячись до прочитаного творчо і критично. Це сприяє ефективному запам’ятовуванню прочитаного. До цього читання слід вдаватися, опрацьовуючи новий матеріал.

Вибіркове (переглядове) читання — це швидке читання, у процесі якого читач, охоплюючи текст загалом, акцентує увагу тільки на потрібних йому аспектах. Його застосовують для повторного перегляду книги, щоб знайти потрібне місце, яке читають поглиблено 

ДОМАШНЯ РОБОТА: повторити матеріал

Товариство, ми з вами проведемо КОНТРОЛЬ ЧИТАННЯ МОВЧКИ

Ви вмикаєте таймер і відслідковуєте, за скільки хв прочитали мовчки цей текст. Про результат звітуєте в нз (там буде відведено місце)

У Київській державі грецька міфологія й антична риторика стали відомими в ХІ ст. Сучасник князя Ярослава чернець Георгій Амартол («амартол» — грішник) уклав «Хроніку» на основі грецької міфології, скориставшись хронікою свого попередника, грекомовного письменника, історика Малали, що жив у Сирії у VI ст. З ХІ-ХІІ ст. у Київській Русі стає відомим «Еллінський літописець». Він увійшов складовою частиною в давньоруський літопис. Відтоді грецька міфологія і риторика широко входили у культуру наших предків, зокрема в поетику, художню прозу, прикладне мистецтво.

Першим великим християнським проповідником у Київській Русі був митрополит Іларіон. Виявляючи традиційну в Київській державі любов до гарного слова, Іларіон свою урочисту проповідь, виголошену у 1049 р. в храмі Святої Софії у Києві в присутності княжого роду і киян, називає «Слово про закон й благодать». У цьому творі виявився високий духовний талант Іларіона, володіння складними фігурами візантійської риторики, пишномовство та своя оригінальна архітектоніка проповіді: вступ, звертання, пояснення (іудейська віра — закон, а християнська — благодать), воздаяння хвали Володимиру за хрещення Русі, Ярославу Мудрому — за розквіт рідної землі. І знову звернення до Бога з вірою і молитвою від імені всієї землі і з проханням для неї благодаті. «Слово...» наповнене символами, високими епітетами, паралелізмом антитез, оригінальними метафорами.

Михайло Возняк зазначав, що «штуку красномовства опанував Іларіон блискуче». Про високу ораторську майстерність Іларіона, прозваного Київським, його знання і власний художній стиль свідчить такий мовний матеріал:

...спершу закон, а потім благодать, спершу тінь, а потім істина.

«Слово.» Іларіона складене високим експресивним стилем, густо орнаментоване стилістичними засобами. Протиставлення Старого і Нового Завітів виразилося через антитези образів: Старий Завіт — місяць, Новий Завіт -сонце, Старий Завіт — тінь, Новий Завіт — світло, Старий Завіт — нічний холод, Новий Завіт — сонячне тепло, закон — благодать.

1.А: "П (!?)".

2. "П!" - а.

3. "П?" - а.

4. "П", - а.

5. "П, - а, -п". 

6. "П! - а. - П".

7. "П, - а: - П".

Домашнє завдання: пар.4 на стор.26-27,впр 37 надсилати не треба

“Який же ти мудрий!” — усміхнувся батько.Послухаю, пожурюся, у старих спитаю: “Чого, батьки, сумуєте?” “Мамо, — питаю, — то льони цвітуть?”А мати сміються: “То Дніпро”.  “Наші діти, — вчив Макаренко, — це майбутні творці історії...” “Розпрягайте, хлопці, коней, —  чийсь дужий голос почав і продовжив пісню: — А чи не пора, дівочки, додому?” “Чи бачили таке! – сказав батько і додав: – Готовий хлібороб, одним словом” .“Яка ти розкішна, земле", — думала Маланка.