-Розгляньте портрет письменника. Спробуйте припустити, яка він людина?

Доля приготувала Григору багато випробувань, починаючи з раннього дитинства. Голод тридцять третього не обминув і Тютюнників-Хтудулів, як називали їх в селі: забрав старенького дідуся, а півторарічний хлопчина перестав ходити, говорити, навіть сміятися.

• Коли Григору було шість років, заарештували батька. Пам’ятав він, як одного холодного осіннього дня біг за возом, в якому везли безневинного тата. З тих пір Григір його так і не бачив. Батькові суджено було пройти всіма етапами «ворога народу», а в п’ятдесят сьомому році прийшов папірець, у якому сповіщалося, що Михайла Тютюнника реабілітовано посмертно. Усе своє життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його: «Я тільки трішки-трішки пам’ятаю тата: вони були великі, і рука в них теж була велика. Вони часто клали ту руку мені на голову, і під нею було тепло й затишно, як під шапкою. Може, тому й зараз, коли я бачу на голівці якогось хлопчика батьківську руку, мені теж хочеться стати маленьким».

• З мамою стосунки у хлопчика були непрості. Тому після арешту батька його забрав до себе батьків брат Филимон Васильович, що проживав на Донеччині. Почалася Велика Вітчизняна війна. І знову голод. В автобіографії письменник згадував: «Я їв тоді картопляну зав’язь, жолуді, пробував конину». Дядько з перших днів війни пішов на фронт. А в тітки, крім Григора, було своїх троє дітей, яким вона ледь давала раду. Тому хлопчик вирішив повернутися до свого села, на Полтавщину. «Йшов пішки (війна кругом), маючи за плечима одинадцять років, три класи освіти і порожню торбинку, в котрій з початку подорожі було дев’ять сухарів, перепічка і банка меду — земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик. Ішов рівно два тижні...» Та лихо і тут переслідувало хлопчика. Хату, в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба, і вони опинилися в чужих людей.

• Потім було навчання в ремісничому училищі, куди пішов Григір лише тому, що там давали сяку-таку одежину і сімсот грамів глевкого хліба на день. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою в сорок сьомому році. Після училища треба було відпрацювати три роки на заводі, але хворий на туберкульоз легенів хлопець повернувся до рідного села. За те, що порушив «закон про три роки», був засуджений на чотири місяці. Коли Григір виходив з колонії, табірний бібліотекар жалкував. «Тебе випускають? Ох, жаль, хороший читач був...»    Тепер при кожній нагоді йому згадували, що не лише батько в нього ворог народу, а й він сам «тюряжник». Це тягарем лягло на його зболену душу.

• Майже більша половина написаного Григором Тютюнником — про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому. Батьківської любові, якої сам був позбавлений у дитинстві, вистачало і його синам — Михайликові й Василькові, і всім, для кого писав.

•    Тематика творів Григора Тютюнника охоплює життя в усіх його найрізноманітніших виявах і настроях, таким, яким воно і є насправді. Ми не знайдемо в оповіданнях та повістях митця романтичних героїв, незвичайних подій та історій, уславлених імен, закликів і пафосних дифірамбів. Письменник змальовує звичайні, буденні, життєві ситуації, у яких саме й видно людину, її характер, ставлення до інших і до самого життя. 

• "Климко"- (Повість з автобіографічними елементами)-так визначив жанр сам автор.

• Повість - це...

• Чи читали вже повісті?

• Я люблю простих людей. Вони чисті душею, щирі, справжні. Особливо діти.

• Із розповіддю про трагічну долю одного дуже гарного хлопця - Климка - ми з вами й будемо читати

• ДОМАШНЯ РОБОТА: прочитати "Климко" Г. Тютюнника (стор.144-160) 

• 
  

1.Хто автор повісті «Захар Беркут»?  

2. Хто така Мирослава?  

3. Хто такий Сторож?  

4. В якому селі відбувалися події?  

5. Хто напав на село Тухлю? 

6. Козаки були професійними воїнами, чи любителями?  8. Як називався осередок нереєстрового Війська Запорізького? 

9. Письменник, який народився в с.Моринці. 

10. Назвіть автобіографічний твір Т.Шевченка .

11. Назвіть баладу Тараса Шевченка, в якій розповідається про перетворення дівчина на дерево.

12. Як звали сестру, яку шукав Павлусь? 

14. Назвіть автобіографічну повість

15. Провідним мотивом якої пісні є захоплення відважністю й почуттям гумору козаків, які йдуть боронити рідний край? 

13. Чому Павлусь шукав сестру сам? 

16. Його називали "академією в одній особі", бо ВІН - літератор і економіст, етнограф і філософ, мовознавець і політик, що за життя видав понад 5тисяч творів, перекладав з 14 мов світу, мав близько 100 псевдонімів і мало не став лауреатом Нобелівської премії, але зарано відійшов у вічність... Хто це? (Франко, Шевченко, Стельмах, Чайковський)

17. Як називається прийом, що використовується у баладах (зокрема є у творі Т.Шевченка "Тополя"), за основу якого взято перетворення людини на рослину чи тварину? 

18. Який твір написав Т.Шевченко, занедужавши на запалення легень у грудні 1845р. на Переяславщині? Одна з перших назв його - "Думка". Цей твір перекладений більш ніж 140 мовами. 

19. Що , за словами дідуся з повісті М.Стельмаха "ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ...", принесли на своїх крилах лебеді? (весну, життя, дитину, щастя)

20. Дві склянки гарбузового насіння Михайлик  з повісті М.Стельмаха "ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ..." на читання якої книжки?

ДОМАШНЯ РОБОТА: прочитати "Климко" Г. Тютюнника (стор.144-179) 

Автобіографія – опис автором свого

                            особистого життя;

                            художній життєпис.

  Символ – предмет або слово, яке умовно

                 виражає суть певного явища,

                 скажімо, хліб-сіль – символ

                 гостинності).

 * Гуси-лебеді – символізують 

                         швидкоплинність часу,

                         символ міцної родини,

                         кохання, вірності.

 * Зорі – символ космічних тайн, Всесвіту.

 * Млин – символ єднання епох.

 * Вітряки – символ хліборобської долі,

                  душі селянина.

Дідусь Демян – Михайлик:

“Чого тільки не вмів мій дідусь!” 

Мати Ганна Іванівна - Михайлик:

“Хоч ми й бідні, та маємо квіти і в городі, і на калині, і на полотні, яке зодягає нас…” 

Тато Панас Дем’янович - Михайлик:

“Тепер головне – свіжа сорочка і чиста совість…” 

Михайлик.  Так багато любові:

•А ще я люблю, як з лiсу несподiвано вигулькне хатина, заскриплять ворiтця, побiжать стежки до саду i до пасiчиська...

•I люблю, коли березовий сiк накрапає iз жолобка, вiн так гарно вистукує: "тьоп-тьоп", що неодмiнно завернеш до нього i присядеш навпочiпки.

•Також люблю напасти на лiсове джерело i дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини.

•I люблю, коли гриби, обнявшись мов брати, збирають на свої шапки росу, i люблю восени по колiна ходити в листi, коли так гарно червонiє калина i пахнуть опеньки.

Михайликова любов до всього живого:

•Я охоплюю обома руками березу, притуляючись вухом до неї, але вона мовчить, бо ще не розмерзся пiд корою сiк, ще мертво у лiсi.

•Щось, наче пальцем, пробило снiг, я розгортаю його i бачу нiжну, ще зачохлену голiвку пiдснiжника. Це вiн вiдхукав дiрочку в снiгу i потягнувся до сонця.

•Виходить, уже не мертвий лiс, бо лебедi принесли на своїх крилах весну i життя!

“Є тільки дві речі, які ми можемо дати у спадок своїм дітям, перша – коріння, друга – крила”.

                             Англійське прислів’я

Крила – ЦЕ СИМВОЛ:

 *вміння долати перешкоди, рухатися вперед;

 *творчість, натхнення;

 *символ духовного злету людини над буденністю, її взаємодія з Богом та світом;

 *символ волі, незалежності, право вибору;

 *символ благородства, прагнення до висоти;

 *символ любові та перемоги над собою.

Збагатімо свої знання:

Народознавча вікторина 

o   З якою свійською твариною ходять хлопчики-колядники на різдвяні свята? (Козою) 

o   Який колір символізує радість життя і любов? (Червоний) 

o   Чому дарують яйце-писанку з трикутниками? (На знак побажання достатку в оселі) 

o   Символом сонця є... (Звіздар або ружа) 

o   З уведенням християнства риба символізувала... (Ісуса Христа) 

o   На яке народне свято трави та квіти набирають найбільшої сили? (Івана Купала) 

o   Якої пори року розпочинався рік у давніх слов’ян? (Навесні)

o   Для того, щоб швидше прийшла весна, люди випікали з тіста пташок-... (Жайворонків)

o   Який місяць багатий на весілля за народним календарем? (Жовтень) 

o   Як у різних місцевостях України називалась гілочка свяченої верби? (Верба, лоза, шутка) 

o   Рослина, що є символом отчого краю, нашої рідної України? (Калина)

o   Для чого в часи козаччини перед походом кожна дівчина дарувала нареченому вишиту хустку? (Як символ вірності) 

ДОМАШНЯ РОБОТА: ЗАВДАННЯ ОБОВ'ЯЗКОВЕ!!!!!

напишіть, чи змогли б ви жити в селі? Чи важливо для вас гуляти по лісу, чути спів пташок, спостерігати, як росте трава...Можливо, ви наскрізь міський житель, і ця "сільська романтика" не має ніякого сенсу для вас. Мені найважливіше-ваша аргументація, тобто адекватні, виважені, самостійні думки. Саме це оцінюватиму...

Опрацювання ІІ розділу повісті

 Короткий переказ тих епізодів, які сподобалися

-Через що Михайлик не вважав себе ледачим?

-Якими художніми творами захоплювався хлопчик?

-За що батько хвалив Михайлика?

-Як Михайлик ставився до того, хто зневажав селянина?

-Яким насінням була „багата” мати хлопчика?

-Якою у творі зображена жінка-жебрачка вз сиеном?

-Чому Михайлик н пожалів насіння для хлопця-жебрака?

Тема 2 розділу: зображення Михайлика, який прагнув отримати книгу для читання, навіть якщо для цього необхідно було потайки взяти у матері гарбузового насіння.

Ідея: возвеличення любові до читання, до людини, яка потребує підтримки, допомоги ( жебраки); засудження жадності, підступності.

Основна думка: лише той вартий поваги серед людей, хто розуміє їх і допомагає їм.

Опрацювання 8 розділу

-Яка трагедія сталася в житті Михайлика?

-Про яку подружку взнаємо?

-Бачимо, діти часто гуляли в лісі, тому навідали всі місця, де мали якусь цікавість...

-Чого боялася Люба?

-Чи були чоботи в Люби? А в Михайлика?

-Яка несподіванка чекала вдома?

-"Другого дня взяв мене тато, обстриженого й накупаного".........Де повів?

-Як звали вчительку?

-Чи вмів читати хлопець?

-Чому почав читати швидко?

-Учився добре, а чому не вчився ще краще?

-Чому на все життя запам'ятав батьківську кирею?

-Яка радість сталася несподівано Михайликові?

ДОМАШНЯ РОБОТА: дослідити світ, усередині якого зростав Михайлик....(маю на увазі знакові, символічні речі, наприклад, лебеді, бо це те, що захопило, зачарувало хлопця, збентежило душу і народило в ній очікування світлого й радісного.....ключі я б не писала.....корито, у якім спускався з гірки теж......а от насіння б написала, бо це символічно, адже дитина така співчутлива до чужої біди, що навіть ласощами(такими рідкісними для самого) пожертвував).Оформити роботу, як підказує фантазія....графічно, художньо або просто написати...Нижче варіанти, щоправда на інші теми

• Коли доросла людина згадує своє дитинство, на її устах з’являється усмішка, що осяває всіх і все. Це та безтурботна пора, коли ти був  щасливий, коли мріяв, линув думками на інші материки  і планети. Коли було так приємно і затишно у рідному домі, тій світлій і теплій гавані, де завжди знаходив захист, підтримку і любов найрідніших людей…

• Сьогодні ми починаємо вивчати життя і творчу діяльність людини, яка не втратила щастя дивитися на світ очима дитини. Це  – Михайло Панасович Стельмах.

• Читаємо про життя дещо лише на стор. 109;

• Михайло Стельмах. Цікавий, самобутній талант. Один із найвидатніших художників слова. Одночасно – поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. А ще батько того, хто написав для нас "Митькозавр з Юрківки"

• Що таке автобіографічний твір? стор. 140

• А що є символ у літературному творі? стор. 141

• Дійшовши свого полудня віку, Михайло Панасович Стельмах написав повість про власне дитинство. ( 1963 – 1964 рр.) Це спогади про все, що було відчуто і пережито в ранні літа, які поминули в селі Дяківці, пам’ять про рідних і односельців, про події, що пройшли колись перед очима, видно, взяли в полон надто сильно.

• У 1966 році з’явилася ще одна автобіографічна повість „Щедрий вечір”, у якій знову ожили добре знайомі читачам герої попереднього твору. Цю повість М.Стельмах присвятив своїм батькам – „з любов’ю і зажурою”.

• Твір, у який можна об'єднати два пов'язані змістом твори, називаємо ДИЛОГІЄЮ.

-Події  у повісті М.Стельмаха відбуваються в Україні на початку 20-х роківХХ століття.

Тільки-но відлютувала громадянська війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи, військо Пілсудського. У лісах ще блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастьян називає бандитами. З Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною, - там голод. Про голод у південних селах говорять дядьки у своїх стихійних „політбесідах”, згадуючи і про підступну „багряницю”, Антанту, розруху. „Робот панам” вони вже дали – поміщицькі маєтки , економії розгромлено. Незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм нарізають ділянки з колишнього панського поля.

• 1 частина -  „прямо над нашою хатою пролітають лебеді”. 

• 1.      Як розпочинається повість? Знайдіть елементи казковості на початку повісті.

• 2.      З якою метою хлопчик хоче стати чародієм?

• 3.      Що сказав про приліт лебедів дід Дем’ян?

• 4.      Які ключі має сонце? Як йому вдається ними відмикати землю?

• 5.      У яких краях хочеться побувати Михайликові?

• Тема 1 розділу: відображення приходу весни. Її вплив на життя селян; знайомство з Михайликом, його родиною.

• Ідея: возвеличення краси природи; вміння іі розуміти і цінувати.

• Основна думка: дитинство – вік, коли формується майбутня людина, і тому так важливо навчити її любити, розуміти і цінувати довкілля.

• ДОМАШНЯ РОБОТА: прочитати 2 розділ с.117-126;

• Про кого ця цитата? «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою силою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар; та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». (Павлусь)

•  Чи можемо його віднести до ціє когорти, незважаючи на юний вік?

• Що об’єднує цих людей? (Дружба, єдина мета, взаємодопомога, розуміння)

• За якими правилами живуть козаки? (вірно служити народу, обороняти його від будь-якого ворога; допомагати один одному; бути чесним, благородним, відповідальним, мужнім; стійко витримувати військові труднощі; дотримувати клятви)

• Що ще вам відомо про уклад козацького життя?

• Дібрати по 5-10 слів, які асоціюються у вас зі словом «козак». Або згадати прислів’я про козаків. 

• Січ мати, а Великий Луг батько.

• Козацькому роду нема переводу.

• Терпи, козаче, отаманом будеш.

• Поганий той козак, що не хоче стати отаманом.

https://learningapps.org/5692335 

https://www.youtube.com/watch?v=EIXctSrNxWA 

-Повторимо розповідь про Павлуся та його пригоди....

- За що наказав Мустафа висікти Павлуся?

-Коли хлопець хотів утекти, що порадив Остап?

-що вдалося з'ясувати про Ганну?

-Павлусь все-таки втікає, а тоді повертається, так?

-Яка несподівана пригода врятувала Павлуся?

-Чому потрапив до Девлат - Гірея?

-Який план народився в голові хлопця? Чи можна назвати цей план зухвалим?

-Чи спрацював план?

- Чи можна сказати, що спрацював двічі? Чому?

ДОМАШНЯ РОБОТА: з'ясувати значення слів гяур, ефенді, ясир, бусурман, гарем(без звіту на нз)

-Хто такі рицарі? А лицарі?

- Чи можна Павлуся назвати лицарем?

-Справді, образ лицаря, головного героя твору Павлуся, майже вашого ровесника, хвилює і викликає симпатії до себе. Можна захоплюватись його глибоким патріотизмом, щирою любов'ю до сестри, здатністю переборювати труднощі в досягненні поставленої мети. Проте в нас справедливо може з'явитися сумнів у реальних можливостях здійснення його задуму. Адже Павлусь часто потрапляє в такі ситуації, з яких, беручи до уваги юний вік, йому не під силу вибратися. Це стається тому, що автор у певних місцях гіперболізує цей образ, і він набирає рис, властивих фольклорним героям — богатирям. Такий прийом не тільки не применшує краси образу, а навпаки, робить його привабливішим.

Гіпербола - художній прийом, який полягає в перебільшенні рис людини, предмета чи явища з метою надання зображуваному виняткової виразності.

-Але....не спішімо...давайте спостерігати, як хлопець учився лицарства....

• Як учився Павлусь лицарського ремесла? 

• 2) Як вплинула на Павлуся вперше побачена ним битва козаків з татарами? 

• 3) Оцініть поведінку хлопця в стосунках з Мустафою. (Спочатку смілива і горда відповідь синові Сулеймана, що ніколи не прийме бусурманської віри (за що був жорстоко побитий), потім — хитрощі.)

• 4) Як пояснити цю зміну в характері? (Мабуть, його рішенням будь-що вижити, щоб знайти сестричку Ганнусю, визволити її з неволі.)

•  

• 5) Згадайте і розкажіть про помилку, допущену Павлусем під час розмови з харцизом Карим. (Павлусь виявив зайву довірливість, сказавши розбишаці, що в нього є гроші.) 

• 6) Чи здійснилось прокляття головного героя, адресоване жорстокому грабіжникові?

• 7) Гарячою любов'ю до України, до її народу перейняті всі помисли й почуття головного героя твору. Докажіть правильність цієї думки, зачитавши внутрішні монологи. («Маму вбили, дідуся... нас замучили... Заждіть, чортові сини! Вернуся я ще сюди, може, і не раз, та не на посторонку, як невільник, а з козацтвом, як лицар!»)

• ДОМАШНЯ РОБОТА:.....напишіть, за що ви хочете подякувати Павлусеві або похвалити його. Можливо, є, за що дорікнути хлопцеві? Отож, три похвали і одне застереження-докір. Або як вам схочеться написати....

                                   Щастя в повітрі не в’ється,

                  Воно в боротьбі дістається.

-У минулому українського народу було таке  неповторне явище, як Запорозька Січ. Це про неї казав М. Гоголь: “Так ось вона Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді й дужі, як леви! Ось звідки  розливається воля й козацтво на всю Україну!”

--   Яку ви знаєте найвідомішу картину про козаків?

Картина нашого земляка І.Рєпіна «Козаки пишуть листа турецькому султанові». 

-Які повісті вже вивчали в попередніх класах? ( “Захар Беркут” – історична повість, “Тореадори з Васюківки” – пригодницька ). 

ГЕРОЇ ПОВІСТІ:

Андрій Судак 

Дідусь, сімдесятирічний пасічник. «Вважав своїм обов’язком привчати Павлуся до лицарського ремесла».

Петро Судак

«…був відважний козак і не жалів себе». «…йому честь козацька не дозволяє остатись позаду та пильнувати брата».

Дід Панас

Січовий бандурист. «…у грізний час допомагав розумними порадами й умілим лікуванням». «Дід .. знав татарську мову».

Андрій Недоля

Умілий керівник козаків, визволитель бранців. «… так і заходився «привітати» татар».

Остап Тріска

«.. мотав усе на вус, бо вже мав у голові готовий план…» «Він поліг перший. Він стримав на собі цілу татарську навалу».

Семен Непорадний

«..був кремезний козак літ тридцяти». «Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена та на грудях широко розхристана». «… на Січі мав славу неабиякого силача», «митець був арканом орудувати».

Павлусь Судак

« ... їздив на коні, стріляв з лука та з рушниці. Був веселий, і за це його всі полюбили. Девлет-гірей наказав видати йому гарну одежу, і тепер годі було в ньому впізнати того обідраного невільника, кінського пастуха».

-  Які з персонажів твору є другорядними? Чому ви так вважаєте? 

1.Чим прославився рід Судаків і чому він був нечисельним?

2.Чому Павлусь вирішив сам рятувати сестру?

3.Чи кожна людина прийме саме таке рішення? Чому?

4.Які враження залишилися у хлопця після перебування  серед козаків? Чого він від них навчився?

5.Чим можна пояснити те, що рішення батька й старшого брата припинити пошуки Ганни не зупинили Павлуся?

6.Яких страждань зазнав хлопець, перебуваючи в неволі?

7.­­Чому Павлусь, розміркувавши та заспокоївшись, зрадів, що потрапив до татар?

8.Як він поводився з ними?

9.Чому хлопець не став просити чумаків викупити його?

10.Про які риси характеру це говорить?

11.Чим Павлусь відрізнявся від інших бранців?

12.Чи врятував хлопчик свою сестру?

13.Які риси характеру виявив при цьому?

ДОМАШНЯ РОБОТА: дочитати до стор. 104

 це завдання на наступний урок, бо не закінчили роботу над змістом.....напишіть, за що ви хочете подякувати Павлусеві або похвалити його. Можливо, є, за що дорікнути хлопцеві?

-Народився в м. Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. 

-Рано залишився сиротою, виховувався в родичів. Значну роль у його дитинстві відіграла бабуся. Від неї наслухався казок, легенд, переказів про минуле свого краю, навчився читати. 

-У гімназії зацікавився історією та культурою України, очолив таємний молодіжний гурток. Тоді ж і спробував писати художні твори. 

-Після закінчення Львівського університету працював адвокатом, займався просвітницькою діяльністю. У роки національно-визвольних змагань був на боці Центральної Ради, входив до уряду Західноукраїнської Народної Республіки. З 1919 р. жив у м. Коломиї, де й помер від важкої хвороби.

-Його перші книжки оповідань, повістей, гуморесок були позитивно оцінені І. Франком, М. Коцюбинським. А такі твори, як “Олешка”, “В чужім гнізді”, “За сестрою”, “Козацька помста”, “Сонце заходить”, “Богданко”, “Сагайдачний”, мали широкий читацький резонанс не лише в Україні – виходили друком у Відні, Празі, Кракові, у США та Канаді.

- Героїко-романтична повість. 

– Повість – прозовий твір. За обсягом повість більша, ніж оповідання, і ширше зображує людське життя, охоплюючи низку  епізодів із життя головного персонажа. У ній більше подій і дійових осіб;  Частіше за все це історія життя людини, розказана або від особи автора, або від особи самого героя. 

– Романтичний (твір) – виявляється у показі ідеального героя, його духовного світу та його ідеалів, заради яких він вступає у боротьбу. 

– Героїчний (твір) – прагнення показати велич людини (героя), яка здійснює подвиг, щось неможливе, ризикуючи; утвердження величі подвигу. 

КОМПОЗИЦІЯ- побудова твору;

– Експозиція – частина твору, в якій повідомляється про час і місце подій, про обставини... (початкова ситуація). 

– Зав’язка дії – подія, з якої починається дія і завдяки якій виникають наступні події.  

– Розвиток дії (перипетії) – частина твору між зав’язкою і кульмінацією, де письменник показує шлях розв’язання конфлікту. Це найбільша частина твору, в якій відображається хід подій. 

– Кульмінація (від лат. culmen – вершина) – момент найвищого напруження дії, вершина дії, вершина конфлікту;  

– Розв’язка – те місце у творі, де показано результати кульмінаційного зіткнення між персонажами, розвиток дії завершується. 

Андрій Чайковський “За сестрою” 

-ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ:

Повість “За сестрою” (1907) створена на основі довготривалого вивчення історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі та їхньої ретельної художньої обробки. У центрі – захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю. 

Тема: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який докладає будь-яких зусиль, мужності, наполегливості, старанності, кмітливості для порятування своєї сестри з татарського полону. 

Ідея: уславлення козаків – оборонців рідної землі, Павлуся – відважного лицаря, їх благородство, відповідальність, мужність; засудження татар та українців-зрадників. 

ДОМАШНЯ РОБОТА: прочитати уривки з повісті на стор.74-87;

-Назвіть ваші асоціації з іменем Т. Шевченка.........

-Ми познайомилися з такими поезіями з його творчого доробку, як "Мені тринадцятий минало....", "Тополя" та "Заповіт"

РОЗСИПАНЕ НАМИСТО....

-Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см........Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.......1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено у світі......За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета........Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання мов Тарас отримав від лакеїв.Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом.....2500 рублів – еквівалент 45 кілограмів срібла – саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. За деякими даними, частина грошей була надана імператорською сім’єю. 400 рублів виділила сама імператриця Олександра Федорівна і по 300 рублів – спадкоємець престолу Олександр II і княгиня Олена Павлівна....15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати......До самої смерті Тарас Григорович мріяв знайти кохання і побудувати сім’ю, але ні з ким не склалося .....

-ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ..

1. Яку роботу виконував малий Т. Шевченко–кріпак? 

а) Випасав ягнят; б) доглядав паненя; 

в) малював картини для продажу. 

2. Яка пора року відображена в поезії? 

а) Осінь; б) літо; в) весна. 

3. Через що малий Тарас заплакав, перебуваючи в бур’янах? Бо він: 

а) заблукав; б) не отримав нічого від бога; в) боявся грози, дощу. 

4. Що робила дівчина неподалік від Тарасика? 

а) Копала картоплю; б) плоскінь вибирала; в) жито жала. 

5. Після чого «неначе сонце засіяло...» для хлопчика-пастушка? Бо: 

а) дівчина його поцілувала; б) заспівав соловейко; 

в) дядько дав йому цукерку. 

6. У якого пана служив поет-кріпак? 

а) Польського; б) Новгородського; в) Енгельгардта. 

7. Жорстока дійсність часів кріпацтва відображена в поезії у частині: 

а) першій; б) другій; в) третій. 

8. Чим закінчується твір Т. Шевченка? 

а) Тяжким стражданням хлопця-пастушка; 

б) пропозицією пана надати герою вільну; 

в) радісні хлопець і дівчина погнали худобу до води. 

9. Поезія «Мені тринадцятий минало» була написана Т. Шевченком у: 

а) 1847 р.; б) 1874 р.; в) 1784 р. 

10. Герой твору молився Богу, сидячи: 

а) на великому камені; б) у бур’яні; в) біля річки. 

11. Небо і село у творі названо: 

а) щирим; б) господнім; в) веселим. 

12. Сонце гріло, а потім запалило: 

а) копицю сіна; б) сухе бадилля; в) рай. 

-Пригадаймо особливості балади:

_це поетичний чи прозовий твір?

-Чи є там елементи казкового, незвичайного, фантастичного?

-Симний чи веселий настрій балад?

 - Що таке метаморфоза?

- РОМАНТИЧНІСТЬ - це особливий стан заглибленості, емоційності, близький до казкового, нереального, це мрійливість і очікування прекрасного...це поетичність і витонченість...але з легким присмаком чи то суму, чи то меланхолії...

- На початку "Тополі" - романтичний пейзаж.

По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий

Марне зеленіє.

Кругом поле, як те море

Широке, синіє.

-Назвіть персоніфікацію, епітет, порівняння...

- Що реальне, а що фантастичне в баладі?

- Чому кажуть, що від кохання ліків нема?

-Чи засуджуєте ви матір?

- Чому три рази треба було випити зілля?

- Із чим пов'язана символіка тополі? (відповідаємо на рівні інтуїції)

-Який найвідоміший вірш Т. Шевченка?

- Коли складають заповіт?

Чому молода людина - 31-річний Шевченко написав його?

-До чого закликає?

- А може, треба сидіти тихенько і не висовуватись?

- Т. Шевченко був дуже релігійною людиною, а тут:

              Все покину і полину

                До самого бога

                Молитися... А до того —

                Я не знаю бога. 

-Чому так? Що це?

Те́ма худо́жнього тво́ру — це коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі, у тісному зв'язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення. (іншими словами, про що твір....)

Ідея твору (від грец. «вигляд, первообраз») ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи і художні засоби твору (Ідеали і переконання, які автор прагне донести до читача через свій твір). (іншими словами, заради чого написано твір....) 

• Стаття про це на стор. 70-71 підручника;

• Давайте прочитаємо додатковий матеріал на стор. 71;

• ДОМАШНЯ РОБОТА: готуємось до контрольної роботи за творчістю Т. Шевченка, читаємо стор. 60-71, повторюємо матеріал;

• ,,Заповіт’’- коротке програмне звернення поета до сучасників і наступних поколінь… 

• 1. До якого роду художньої літератури належать поетичні твори?(лірики)

• 2. Назвіть художні засоби, які поети  застосовують у своїх творах?

• 3. За що Кобзар переслідувався царською владою?

• 4. Чому поет обрав шлях бунтарства?

• - Які асоціації викликає слово,,заповіт’’? 

•  Коли людина складає заповіт? 

• а) Офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті//Передсмертна воля; 

• б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам//Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів; 

• в) суворе правило поведінки, неухильний обов’язок(заповідь).

•   Історія написання поезії ,,Заповіт’’

• ...Грудень 1845 року видався напрочуд сніжним і морозяним. Криві, вузенькі вулички старовинного Києва вкрили замети. Саме тієї пори вирушав у далеку дорогу – аж на Полтавщину - Т.Шевченко.  У Полтаві він поквапився до Шведської могили, яку хотів замалювати, бо не бачив місцевість, де було поховано загиблих під час Полтавської битви, у ряду інших картин за початої ним серії,,Мальовнича Україна’’. За малюванням і побачив поета ліберально налаштований поміщик-декабрист Степан Самійлов, з котрим Шевченко  здавна приятелював. Разом дісталися хутора В’юнище, де сім’я Самійлових радо привітала поета. На ранок Шевченко відчув нежить. Проте сталося найгірше. Місцевий фельдшер визначив, що звичайне простудне захворювання перейшло в запалення легенів. Піднявся жар. У ті часи ця хвороба була смертельною в більшості випадків. Шевченко не міг про це не знати.  

•     23 грудня вирішили негайно відправити хворого в Переяслав до А.Й.Козачковського – лікаря, давнього приятеля поета. (Сьогодні в колишньому будинку А.Й.Козачковського-Музей Заповіту Т.Г.Шевченка, який має 12 залів).

•     Той робить усе можливе, але шансів видужати в Шевченка мало. А йому ж усього 31…           

•    Третьої ночі настала криза. Хворий відчував повне виснаження - груди здавлювала задуха. Збуджена уява малювала гнітючі картини, а в голові роїлися похмурі думки. Так багато хотілося написати, скільки ще мріялося зробити для свого народу… Невже кінець? І на папері з’являються такі страшні для молодої людини слова: «Як умру, то поховайте…». Поет пише прощального вірша.

•     Уперше поезія була надрукована під назвою,,Думка’’ в збірнику,,Новые стихотворения Пушкина и Шевченка’’( Лейпциг, 1859).В автографі текст не має заголовка. Загальновідома назва,,Заповіт’’ з’явилася як редакційна у виданні"Кобзаря’’

• Відчуття, неначе батько зібрав свою родину й висловлює лагідним, тихим голосом свою останню волю – поховати,,на Вкраїні милій’’. В уяві постає  Україна – з широкополими ланами, ревучим Дніпром, зеленими кручами… І вже перед нами постає не батько родини, а неначе козацький ватажок, адже поховати заповідає «на могилі», значить знайти останній притулок на козацькому кургані й розділити участь оборонців рідного краю. Звучить заклик до боротьби, до повстання, до знищення кріпацтва. Символічними є пейзажні деталі: ревучий Дніпро, широкий степ, широкополі лани – свідки «козацької слави». Усе це свідчить про невіддільність постаті поета від України.

      У заклику до повалення існуючого ладу – вибух пристрасті поета. Це програма його життя, яку він не встиг виконати. Тому хоче, щоб вона здійснилася після його смерті.

Насамкінець  бачимо самого Шевченка з його вірою в те, що народ збудує нове суспільство – «велику сім’ю, вольну, нову». Ми чуємо скромне бажання поета згадати його «незлим, тихим словом».

-ання-

• Тема вірша: зображення почуттів поета, викликаних суспільним становищем України, заклик до народу звільнитися від кайданів,боротися за вільне життя,відстоюючи інтереси народу.

•   Ідея вірша (ядро задуму автора): віра поета у світле майбутнє народу України.

•   Основна думка: змінити соціальний устрій можна тільки революційним шляхом.

•   - З яким проханням звертається Т.Шевченко до народу?

• Чому Шевченко бажає бути похованим на Україні?Про що це свідчить?

•  Якою поет змальовує Україну?Про що мріє?

•  Яких страждань зазнав простий народ?

• До чого закликає? Відповідь підтвердіть цитатами.

•   Яка головна думка твору?

• Яким шляхом, на думку Т.Шевченка, можна здобути волю? Чому?

•  Скількома мовами був перекладений ”Заповіт”?

•  Назвіть вислови з твору, які стали крилатими. Як ви вважаєте,чому?

•  Чи могли б ви взяти якісь слова із,,Заповіту’’ своїм девізом?

• Яке значення має творчість Т.Шевченка для українського народу?

• 1.Т. Шевченко заповідає, щоб його поховали на Вкраїні:

А) неподалік від вишневого садка;

Б) серед степу широкого;

В  у мальовничому місті.

• 2.Вкраїну поет називає:

А) милою;

Б) коханою;

В) рідною;

• 3.Яка річка згадується в поезії?:

А) Дунай;

Б) Ока;

В) Дніпро;

•  4. «Заповіт» – це заклик – звертання Т. Шевченка до народу:

А) постійно читати твори;

Б) повстати проти самодержавства;

В) цінувати красу української природи.

•   5. Доповніть рядок: «І вражою злою кров’ю… окропіте»:

А) долю;

 Б) волю;

В) серце;

•   6. За яких умов поет «полине до самого бога»? Якщо:

 А) звільнення народу через повстання; 

Б) буде на це згода українського народу;

 В) він відчує власну слабкість.

•   7. «Заповіт» Т. Шевченка написав 25 грудня 1845 р.:

А) у Петербурзі

Б) в Переяславі;

В) у Києві.

•   8. «Заповіт» Кобзаря перекладено більше як на… мов народів світу:

    А)сто п’ятдесят;

Б) шістдесят;

В) сорок.

•   9. Т. Шевченко під час подорожі по знедоленій Вкраїні чув відгомін  спалахів селянських повстань, проїхавши сотні сіл:

А) Полтавщини і Київщини;

Б) Сумщини і Чернігівщини;

В) Харківщини і Львівщини.

•   10. За жанровою спрямованістю «Заповіт» Т.  Шевченка – це лірика:

А) філософська;

Б) політична;

  В) громадянська.

• ДОМАШНЯ РОБОТА: вівчити вірш "ЗАПОВІТ" напам'ять, зняти відео, надіслати

• Коли і в якій області народився Т. Шевченко? (09.03.1814 р., Черкаській)

•  Родина Тараса переїхала до села Кирилівки, коли йому виповнилося... (2 роки)

• Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці)

• Змалку у Тараса виявилися здібності до... (Малярства)

•  Назвіть 2–3 діячі культури, які брали активну участь у викупленні Тараса Григоровича з кріпацтва. (К. Брюллов, В. Жуковський, О. Венеціанов, В. Григорович, Є. Гребінка)

•  В якому закладі навчався майбутній письменник, здобувши волю? (Академії мистецтв)- Назва поетичної збірки Т. Шевченка, яка була надрукована у 1840 р. («Кобзар»

•   Де мріяв Т. Шевченко оселитися і жити серед рідного народу? (Над Дніпром)

•   Назва гори за визначенням народу, де був перехований Т. Шевченко. (Тарасова)

• Є різні ліки від кохання,

• але немає жодних надійних. Ф. Ларошфуко

• . Балада (фр. вallade, від провансальського balada — танцювати) — невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему, з драматично напруженим сюжетом. У ньому, як правило, йде оповідь про щось незвичайне, виняткове, героїчне.

• Особливості балади як жанру художньої літератури:

-  реальне часто поєднується з фантастичним;                -невелика кількість персонажів;                

-підкреслена узагальненість;                

-відсутність деталізації                 

-стислість у викладі матеріал                

- «магічна» музичність.

• Романтичний пейзаж (фр. paysage, від pays — місцевість, країна) — опис, зображення природи, природних явищ, краєвидів у художньому творі, а також створює природу могутню, буйну, бурхливу або служить одним із засобів створення місцевого колориту за допомогою різних засобів: епітетів; порівнянь, метафор тощо. Пейзаж, на відміну від малярського, відтворює також рухи, звуки, запахи й т. ін.

• Метаморфоза — перетворення, зміна чого-небудь.

• Романтичний герой — герой романтичного твору, який страждає від відчуження, від неможливості змінити своє становище та оточуючий світ. Він ідеальний: красивий зовнішньо і внутрішньо, здійснює вчинки у відповідності до своїх ідеалів, жертвує собою в ім’я цих ідеалів та людей, суспільства, якому він не потрібен.

-  Читаємо баладу на стор. 64-65-66-67

 Які враження склались у вас після прочитання твору?

-   Які епізоди вам найбільше запам’ятались?

-   Під час читання якого з уривків ви найбільше хвилювались?

- Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

- Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.

- Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.

- Одинока тополя, широке поле, що синіє вдалині, могила – все готує нас до сприйняття тривожних подій, змушує задуматися, чому серед широкого поля росте одиноке дерево. Хто викохав тонку, гнучку в степу погибати? Побачивши таке дерево, подумаєш: от сирота. Про це і говорить поет: Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі, Подивиться – серце ниє. Кругом ні билини! Одна, одна, як сирота. На чужині гине! Поет, зображуючи дерево-сироту, будить наше співчуття, тому що і сам зростав сиротою.  

·        Перед нами малюнок Т.Г. Шевченка «Тополя» (1839 рік).

·        Що символізує тополя? Які образи підсилюють мотив самотності? (Одинока тополя, широкеє поле, козацька могила, «кругом ні билини», а билина – теж символ самотності, сирітства.)

·        Як малюнок Т. Шевченка співвідноситься з твором?

ДОМАШНЯ РОБОТА: 1. Виразно читати баладу Т. Г. Шевченка «Тополя»; Знайти і виписати у зошити епітети, метафори, порівняння.Здавати не треба.

• Як ви думаєте, чому щороку ми повертаємось до вивчення творчості Т. Г. Шевченка?

Мозковий штурм «Чи знаєш ти Шевченка?

 1. Коли і де народився Т.Шевченко? (9 березня 1814 року в Моринцях)

2. Перші скупі знання малий Тарас отримав...

3. Ким були батьки Тараса? 

4. Чому життя для малого Тараса було нестерпним? 

5.    З якого часу Тарас залишився круглим сиротою? (З одинадцяти років)

6. Змалку в обдарованій від природи дитині був талант...  

7. Перша збірка поета 

8. Назвіть хоч одного товариша Шевченка 

9. Назвіть хоч один твір Шевченка, що став піснею. 

10.   Продовжіть речення: “Тарас Григорович Шевченко все життя...”

   11. Яку річницю з дня народження Шевченка ми відзначатимемо в 2024 році?

• Читаємо матеріал підручника на стор. 60-61;

  Це маємо пам’ятати! 22 квітня 1838 року Шевченка викупили з кріпацтва! 1840 рік – вихід у світ збірки «Кобзар», яка складалася із восьми поезій!

• Ознайомлювальне, а потім виразне читання вірша на стор. 61-62;

• Як ви думаєте, чому щороку ми повертаємось до вивчення творчості Т. Г. Шевченка?

Мозковий штурм «Чи знаєш ти Шевченка?

 1. Коли і де народився Т.Шевченко? (9 березня 1814 року в Моринцях)

2. Перші скупі знання малий Тарас отримав...

3. Ким були батьки Тараса? 

4. Чому життя для малого Тараса було нестерпним? 

5.    З якого часу Тарас залишився круглим сиротою? (З одинадцяти років)

6. Змалку в обдарованій від природи дитині був талант...  

7. Перша збірка поета 

8. Назвіть хоч одного товариша Шевченка 

9. Назвіть хоч один твір Шевченка, що став піснею. 

10.   Продовжіть речення: “Тарас Григорович Шевченко все життя...”

   11. Яку річницю з дня народження Шевченка ми відзначатимемо в 2024 році?

• Читаємо матеріал підручника на стор. 60-61;

  Це маємо пам’ятати! 22 квітня 1838 року Шевченка викупили з кріпацтва! 1840 рік – вихід у світ збірки «Кобзар», яка складалася із восьми поезій!

• Ознайомлювальне, а потім виразне читання вірша на стор. 61-62;

 У повісті «Захар Беркут» автор зобразив запеклу боротьбу між тухольською громадою і монгольськими завойовниками. Тому дійові особи твору поділяються на дві групи: з одного боку — ті, хто виступає за тухольців на чолі із Захаром Беркутом, а з другого — монголи на чолі з Бурундою і ті, хто перейшли на їхній бік, зокрема Тугар Вовк.

Таким чином, у цей вирішальній час кожен персонаж робить свій вибір - служити рідному народові чи його ворогам. Залежно від цього персонажі поділяються на позитивних і негативних.

Наприклад, боярин Тугар Вовк - негативний персонаж. у тяжкий для його батьківщини час він стає зрадником, іде служити ворогові. Тугар Вовк вибрав зраду, яка, як він вважав, принесе йому владу і багатство, але тим самим позбувся поваги громадян та любові доньки, яка відмовилася через це від батька і прямо казала, що "не має вітця".

Захар Беркут теж робить тяжкий вибір: між життям сина і безпекою рідного краю.

Він відмовляється відпустити монголів, які мають його сина у заручниках - бо вороги можуть повернутися з помстою. Захар добре розуміє, що може втратити сина, але майбутнє громади йому дорожче.

Син Захара, Максим, робить свій вибір. Він міг зрадити і жити, міг скористатися допомогою коханої і спробувати втекти, паддавши її ризику, але не став. Він любить життя, але чесна загибель для нього краща за безчестя.

Чи доводилось вам переживати конфліктні ситуації?

- Поділіться досвідом вирішення ситуацій, розкажіть про те, як діяли ви, ваш опонент?

- Чи погоджувалися старші з вашою поведінкою, чи давали якісь поради, у чому вони полягали?

 -  Отже, роблячи висновок, можемо зазначити, що для рішення будь-якої проблеми, виявляється, існує не так уже й багато варіантів.  Реакція на проблему, зазвичай, така: «лобова атака» або «відхід». 

Пригадуєте двох козликів із казки, які зійшлися на вузенькому місточку й не захотіли поступитися одне одному? А дуже впевненого в собі колобка? Яка це, на ваш погляд, модель поведінки? Чому? 

- Чи досягли своєї мети герої, діючи в такий спосіб? Зробіть висновок.

- Згадайте, як діє страус, коли насувається небезпека? Чи уникає він, власне, у такий спосіб небезпеки? Чи вирішується умовний конфлікт?

- Зробіть висновок.

-  Це другий стереотип поведінки, який ми умовно назвали «відхід».

- Чи лише між людьми можуть бути конфлікти? Як називаються конфлікти між країнами? До яких наслідків призводять? Чи можна назвати протистояння між тухольцями та монголами війною?

- Які думки ви хотіли б висловити з приводу сьогодення нашої Батьківщини?

- До яких наслідків призводять у війнах моделі поведінки «лобова атака», «відхід»?

- Але має бути інший шлях, який допоможе й проблему вирішити, і гідно війти з конфлікту і в житті, і в стосунках з іншими країнами. Саме його ми й будемо шукати, аналізуючи зміст повісті. 

- Далі урок іде за презентацією вчителя, ячка захищена авторським правом

ДОМАШНЯ РОБОТА: проаналізувати деякі свої  життєві ситуації, навести власні приклади різних моделей поведінки, бути готовим розповісти на уроці;

Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.

• «…Молодий гірняк»; «…перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника Захара»;

• «…всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами… усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах, мов рівний серед рівних. Товариші поводилися з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним. …Боярська служба… поважала за його звичайність і розсудливість»;

• «…його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице»;

• «В його серці, смілім і чистім, як щире золото…»;

• «…дитя гір»;

• «Усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах..»;

• Для Максима над усе воля, це видно з виразу його очей. «Життя в неволі нічого не варте»,— каже він Тугарові Вовку. Максим тяжко переживає через те, що з ним трапилося. Закований у тяжкі ланцюги, які «тиснуть його, мов залізні, холодні гадюки», «висасують» усю силу з його тіла, всі думки з його мізку, він тамує в собі великий біль, спостерігаючи, як горить його рідна Тухля. «Він рад би був разом згинути, полетіти в повітрі золотою іскрою», а коли й покрівля рідної хати повалилася, Максим «безсильний, мов підкошений, упав на землю й зомлів». Так відчувати може лише людина, яка палко любить рідну землю і життя.

• Максим з радістю сприймає повідомлення Тугара Вовка про те, що тухольці оточили монголів, і з гідністю патріота відповідає зрадникові, що «тухольці будуть битися до останнього», але не пустять ворога в гори.

Орієнтовний план до характеристики образу Максима.

1) Максим — «молодий гірняк… перший удалець на всю тухольську верховину…»

2) Портрет і зовнішність героя.

3) Вольові якості:

а) наполегливість;                                                 

 б) цілеспрямованість;

в) мужність;                                                                 

 г) велика сила волі;

д) незламність, твердість;                                   

е) готовність до самопожертви;

є) свідомість обов’язку.

4) Розум та кмітливість:

а) володіння зброєю;       б) військове вміння;           в) риси начальника.

5) Почуттєві риси:

а) справедливість;                                         

б) любов до вітчизни, коханої;

в) гордість;                                                       

 г) волелюбність;

д) вірність;                                                          

  е) розсудливість;

є) витривалість;                                                  

ж) самовладання.

6) Значення образу Максима.

Мирослава.  Бесіда за питаннями:

• Якою ви уявляєте Мирославу?

• Хто виховував дочку боярина? Як це вплинуло на її характер, поведінку?

• Як Мирослава поводила себе під час полювання?

• Через що дочка не розуміла свого батька? Як вона сприймала його зраду?

• Чому Мирослава відстоювала інтереси тухольців?

• Яким чином Мирослава намагалася визволити Максима з неволі?

• Як Захар Беркут ставився до Мирослави?

• Чому Мирослава не могла перебувати з батьком у ворожому стані?

• Що відчувала героїня, коли зрозуміла про можливу смерть Максима?

• Як Мирослава поставилася до загибелі батька?

• Чи будуть, на ваш погляд, щасливими Максим і Мирослава?

• Дослідіть, як сам автор твору ставиться до своїх героїв. Спостереження обґрунтуйте.

Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.

• «…Не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами», «…виросла на свободі, що виховання її було мужське, і що в тім прегарно розвиненим дівочім тілі живе сильний, великими здібностями обдарований дух. Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженні втратила матір. Ненька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задовольнити її палку натуру, привчав її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках. І чим більші трудності їй приходилось поборювати, тим охітніше бралася вона за діло, тим краще проявлялася сила її тіла й її рішучого, прямого характеру. Але попри все те Мирослава ніколи не переставала бути женщиною і ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову,— той до віку не міг забути її лиця, її ходу, її голосу, тому вони пригадувалися живо і виразно в найкращих хвилях його життя так, як весна навіть старому старцеві пригадує його молоду любов».

• «…Незвичайна женщина поровень з найсильнішими мужами поборювала всякі трудності утяжливої дороги. Як легко перескакувала гнилі ломи і величезні трами…»

• «А що ж то в мене нема сили? А що ж то я не владаю луком, ратищем і топором? Ану, нехай котрий-будь із твоїх поселенців спробує зо мною порівнятися,— побачимо, хто дужчий!»

• «Якою самітною, якою круглою сиротою чула вона себе тепер на світі, хоч тут же коло неї сидів її батько! Якою нещасною чула вона себе тепер, хоч батько недавно ще запевняв її, що все робить для її щастя!»

• «Її слова, її погляд, дотик її рук і її вісті — все те немов вирвало його (Максима) з темного гробу, повернуло йому життя».

• Поведінка Мирослави в монгольському таборі, її піклування про Максима («мов ясочка, припала край нього, слізьми обливала його тяжкі пута») викликають симпатію до дівчини. Вона кохає Максима і готова на самопожертву, аби визволити його з неволі, тому і пропонує йому золотий перстень, з яким він міг би перейти монгольську варту. Мирослава намагається підтримати в Максимові віру в життя, вселити йому надію на визволення. Вона з гордістю повідомляє, що внесла свою частку у підготовку розгрому монголів, порадивши тухольцям виготовити смертоносну зброю для ворогів — метавки.

• Вона струнка, як тополя, «рум’яніється, як рожа», в неї «чорні, палкі очі».

• Мирослава завжди вірна собі, вона діє, як підказує її сумління і серце. Тому вона виступає на боці народу, стає справжньою патріоткою батьківщини. Вона покохала простого селянина, хлопця, який в очах її батька був рабом. Однак конфлікт цим не вичерпується. Вона дізнається, що батько зрадник. Дівчина кидає його і йде до тухольців. Це при тому, що вона гаряче його любить. (Втративши матір при народженні, Мирослава знала тільки ласку батька.) Та любов дочки перемагає, вона хоче повернути батька на правильний шлях, а коли це не вдається, виступає на стороні громади проти батька. Вона стає донькою Захара Беркута, який радо її приймає.

ДОМАШНЯ РОБОТА: допрацювання робочого матеріалу, його усвідомлення;

1. Бесіда за питаннями

• Для чого І. Франко звернувся у повісті «Захар Беркут» до історії?

• Доведіть, що твір «Захар Беркут» І. Франка є історичною повістю.

• Дайте визначення поняттю «герой художнього твору». Як розподіляються герої в повісті?

• Які герої твору реальні, а які вигадані?

• Якому герою повісті ви симпатизуєте? Чому?

• Порівняйте, як І. Франко у творі зображує тухольців і монголо-татар. Свою думку підтвердіть, посилаючись на текст твору.

• Чи хотіли б ви жити серед тухольців, героїв твору І. Франка. Відповідь вмотивуйте.

2. Бесіда за питаннями

1. Як Т. Вовк називав тухольців? (Смердами)

2. Ім’я дочки Т. Вовка. (Мирослава)

3. За соціальним станом Т. Вовк — … (Боярин)

4. Назва стовпа, який «пильнував» вхід у тухольську долину. (Сторож)

5. За родом діяльності Максим — … (Гірняк)

6. Один із псевдонімів І. Франка (Мирон).

Героями моїх творів майже ніколи не бувають люди темні і безпомічні, а коли ті твори будять симпатію до них у читачів, то певно не за їх терпіння, а за їх життєву енергію, розум і чуття, яке вони проявляють у життєвій боротьбі.

І. Франко

Максим.

1.1.1. Бесіда за питаннями:

• Хто такий Максим? Коли вперше ви зустрічаєтеся з ним у творі?

• Яке враження справляє на вас цей герой?

• Як тухольці ставилися до Максима?

• Де познайомилися Максим і Мирослава?

• За що Т. Вовк не полюбляв Максима?

• Яким чином Максим опинився у ворожому стані?

• Чи легко було молодому Беркуту руйнувати будинок, де жила його кохана з батьком?

• В чому виявилася мужність Максима у битві з ворогом?

• В результаті чого Максим потрапив у полон?

• Що запропонував юнак тухольській громаді для подолання ворога?

• Як сприйняв Максим звістку про оточення тухольцями монголів, перебуваючи в полоні?

• За що, на ваш погляд, Мирослава полюбила Максима?

• Чи можна вважати молодого Беркута зрадником?

• Чому, на вашу думку, Максим вижив, перебуваючи в полоні?

ДОМАШНЯ РОБОТА: Чи буде Максим продовжувати справу батька? Відповідь обґрунтуйте, розмістіть на нз;

Літературний диктант «Що я знаю про життя і творчість І. Франка»

1. У Відні І. Франко одержав ступінь доктора... (філософії).

2. Майже завжди Іван Якович носив вишивану... (сорочку).

3. Улюблене дозвілля письменника – …(рибальство).

4. Назва села, де народився І. Франко, (Нагуєвичі).

5. Професія батька письменника –… (коваль).

6. Ім’я, з яким зверталася мати до малого Франка, – (Ясьо).

7. Коли народився майбутній письменник? (27 серпня 1856 року).

8. Що перейняв Іван Якович від матері? (Любов до народної пісні).

9. Іван Франко розпочав навчання, коли йому виповнилося... (шість років).

10. Твори якого письменника Іван Якович вивчив майже всі? (Шевченка).

Приблизно сімсот років тому наші прадіди-хлібороби нікому не сплачували данини, об’єднувалися у громади, мали своє народне самоврядування. А коли на їхні вільні землі прийшли загарбники, вони мужньо захищали рідний край. Повість І. Франка «Захар Беркут», яку ми сьогодні продовжуємо вивчати, розповідає про одну таку громаду, що жила в Тухольській котловині Карпат, про її героїчну боротьбу проти монгольського нашестя.

• - У чому, на ваш погляд, виявився героїзм тухольців, героїв повісті І.Франка «Захар Беркут»?

• Визвольні традиції наших предків Іван Франко у творі «Захар Беркут» блискуче втілив у художніх образах тухольців – Захара Беркута, Максима, Мирослави. Він змалював картини героїчної боротьби проти монгольської навали. Любов до батьківщини керує всіма вчинками тухольців. Захищаючи свою батьківщину, народ сповнений патріотичного піднесення, здатний на високий подвиг. Мов казковий велетень, перемагає він вдесятеро сильнішого ворога.

• Всі тухольці – активні учасники боротьби з монголами. Їм є що боронити: у кожного є невеликий шматок рідної і такої прекрасної землі-матері. Вони працьовиті, спільними зусиллями викували у твердій скелі вигідні стежки, провели в горах дорогу, засівали зерном поля, будували на річці загати, а тепер зупиняють ворога. 

- У чому ж сила тухольців? Адже і досвіду в них менше, і озброєні гірше, і за кількістю вони поступаються монголам?..

Складання формули «Сила тухольців» (розставити математичні знаки)

Сила тухольців .......непереможний дух ...... вірність рідній землі ....патріотизм ....віра в перемогу.

Словникова робота

Патріотизм – із давньо-грецької. Πατριώτη – «земляк, співвітчизник», далі від πατήρ «батько».

Про що свідчать слова громадян на копі стосовно позбавлення їх волі: «Станемо в обороні своєї свободи, хоч би прийшлося нам і останню краплю крові пролити»? (Найголовніше для тухольців – воля. Воля для них – це життя на рідній землі. Залишитись без Батьківщини – осиротіти).

Сенкан — це вірш, що складається з 5 рядків. Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.

Створення колективного сенкану:

1 рядок – слово, яке позначає тему (іменник)

2 рядок – це опис теми, який складається з 2 слів (два прикметника)

3 рядок – дія, пов’язана з темою, складається з 3 слів (це дієслова).

4 рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5 рядок – це одне слово — синонім до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

Слова не мають повторюватися, і не мають бути спільнокореневими.

Захар....

Досвідчений, мудрий...

Переживає, хвилюється, вболіває...

Як важко забути про сина....

Старійшина....

ДОМАШНЯ РОБОТА: створити сенкан до іменників Мирослава або Максим, або Тугар Вовк,або громада....написати на нз, здати для перевірки;

1. Сьогодні ми будемо знайомитись з творчістю І.Франка. Але ми вже  знаємо деякі відомості про цього письменника, бо  вивчали його в попередніх класах. Пригадайте , що ви знаєте ...

2. Читаємо статтю на стор. 21-22, робимо виписки;

3. Одним із відомих творів Івана Франка є повість «Захар Беркут». Історія написання твору є цікава. Редакція журналу «Зоря»    в 1882 році оголосила великий конкурс на кращий історичний твір.

І письменник бере  участь у цьому конкурсі. Майже шість тижнів  працював Іван Франко над твором у своєму рідному селі Нагуєвичах.

4.Повість була написана у 1882 році, а  вже у 1883 році була опублікована у журналі. У своєму творі письменник використав короткі відомості з Галицько – Волинського літопису про вторгнення  монголо-татарських полчищ у Русь, їхній перехід через Карпати.

5.Дійові особи твору такі як: монгольська навала, бегадири Пета, Бурун-

да були насправді, а інші художні образи  –  Тугар Вовк,  Захар Беркут,  Мирослава, Максим – створені письменником.

ДОМАШНЯ РОБОТА: прочитати за підручником частину повісті на стор. 23-34

Тема твору: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив   свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Ідея твору: возвеличення мужності, патріотизму, вміння долати перешкоди; засудження зради, жадності, збагачення за рахунок інших.

Основна думка твору: сила народу – в єдності, підтримці, повазі одне до одного.

Жанр: історична повість.

Теорія літератури.

Історична повість – епічний твір середнього розміру, в якому  зображені як історичні події, особи, так і створені письменником художні образи потягом тривалого або важливого за подіями часу.

   В повісті є багато застарілих слів (архаїзмів) і діалектизмів, які надають творові історичного колориту.

Історична довідка:

• На початку 1223-го монгольські війська розгромили основні сили половців, вторглися до Криму .

• «І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам, – то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете». І була рада всіх князів у городі Києві, і нарадились вони так: «Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй». 

• Були сформовані три групи військ, але єдності не було.

• До руських князів  прибули монгольські посли, пропонуючи союз проти половців. На вимогу половців послів вбили, що зробило неминучою війну з Монгольською імперією.  

• 31 травня 1223-го русько-половецька армія вийшла на річку Калку. Авангард війська у запеклій битві розбив монгольські сторожові частини. 

• Тим часом передові загони зіткнулися з добре підготовленим монгольським військом Субедея і Джебе (приблизно 20 тисяч), яке розпочало наступ. Перший удар прийняли половці, однак їх бойові порядки були швидко зім’яті і стали панічно тікати. Військо Мстислава Удатного не встигло приготуватися до оборони, однак міцно трималося, а йому на допомогу через Калку почали переправлятися чернігівські сили Мстислава Святославича. Долю битви вирішили монгольські підкріплення: під зливою стріл руське військо не витримало і почало тікати. 

• Святкуючи перемогу, монголи змусили князів лягти на землю, після чого на них поклали дерев’яні ворота, на які поставили лави і столи і буквально розчавили під час бенкету. 

Встало сонце кисле, бачить - небо скисло.

В кислім небі кисла хмаронька повисла.

І спішать нещасні кислі перехожі,

І їдять жахливе скислеє морозиво....

Що таке епітет? Приклади епітетів

Епітет – це яскраве образне визначення, наприклад:

золота осінь; синє море; білосніжна зима; оксамитова шкіра ;кришталевий дзвін, страшна правда.

хмарка плаче...берізка зітхає...сонечко усміхається - персоніфікація (уособлення)

Епітетом називають один з головних термінів у теорії літератури, який є визначенням при слові і впливає на його виразність.

А тепер  давайте згадаємо, що таке персоніфікація.....Це олюднення предмета: берізка думає....вітер сердиться.....грім лякає....сонечко пестить......

ДОМАШНЯ РОБОТА: 1. придумати 3 епітети до іменника ліс;

2. підібрати метафору до іменника пташка

Метафора — з грецької це слово перекладається як «перенесення». Метафора означає розкриття сутності одного предмета чи явища через особливості іншого.

Засоби утворення метафор

1.Розмір (наприклад, грудка землі — грудка суму)

2.Форма (рука хлопчика — рука долі)

3.Функція (палець людини — палець станка (деталь станка)

4.Місцезнаходження (дно моря — дно життя)

5.Форма і функція (хвіст ящірки — хвіст літака)

Алгоритм складання метафори:

1.Обрати об'єкт (що?)      котик         веселка вишня

2.Називаємо дію (що робить?)       грає       усміхається висить

3.Вибираємо такий же об'єкт, що здійснює такі ж дії (на кого? на що? схожий)         дитина       квіткова поляна лампочка

4.Назвати місце, де завжди діє чи перебуває перший предмет (утворити прикметник)            дім      небо дерево

5. Скласти п.4 (прикметник)+ п. 3 (іменник) - ----вийде метафора    ----------котик - домашня дитина  

веселка - небесна квіткова поляна

вишня-деревна лампочка (лампочка на дереві)

Казки письменника, сценариста й актора Сашка Лірника передають дух козацтва, народний характер, звичаї та побут українців. Ці оповіді, поєднані з гумором та дивовижними пригодами, існують у просторі, близькому і до нашого часу. Казкар розповідає підростаючому поколінню про вагомість сили характерницької для оборони рідного краю; про те, як Чорний Козак долає страшне закляття та знову бачить денне світло; як треба виготовити кулемети, щоб село Легедзине не змогло взяти військо вороже, та яку варто грати музику, попри думки людей. Ліричні та героїчні мотиви цих казок навчать дітей добра, любові та хоробрості. 

ДОМАШНЯ РОБОТА: опишіть свої враження від сьогоднішнього уроку. Що ви взнали нового. Чи був урок корисним і потрібним для вас? Чому? Чим? (відповіді давати реченнями, 3-4)

Саму казку можна прочитати за посиланням: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=16499

Художній стиль — це стиль художньої літератури, який використовується в художній творчості. Провідним завданням художнього стилю є вплив на людську психіку, почуття, думки через зміст твору. Сьогодні ми знайомимось із авторською казкою. Сподіваюсь, вона вам не просто сподобається, а розширить ваші горизонти, навчить нового. Але деякі моменти я маю вам заздалегідь пояснити.

Яничари спершу набиралися з полонених, потім поповнювалася примусовим набором дітей християн, у тому числі й українців.. Після переходу на іслам яничари виховувалися в дусі релігійного фанатизму й сліпого послуху; були дуже жорстокими, особливо до своїх колишніх співродичів.

Чума - це гостре інфекційне захворювання, що має природно-осередкову етимологію. Для чуми характерні - лихоманка, ураження лімфатичної системи, важка інтоксикація, ураження шкіри та легень. Чума - це надзвичайно небезпечне захворювання. 

В Україні з глибокої давнини відомі картини, на яких зображено містичну особу, котра за народними переказами носить ім’я – Мамай. Набувши свого значного поширення в Україні народна картина «Козак-Мамай» освячувала чи не кожну українську хату, утворюючи своєрідний сакральний комплекс разом із традиційними іконописними образами. Жодному іншому творові  давнього українського народного малярства не судилося  прожити таке довге життя в стількох варіантах, повтореннях і копіях. Малювали «Козаків-Мамаїв» на полотнах і на стінах хат, на дверях і віконницях, на кахлях і скринях. Навіть на липових вуликах знаходять його лик.

На посвячений статус Мамая вказує, передусім, ритуальна поза і зачіска. Подібне медитаційне положення є іконографічним зображенням божеств у східних культурах (зокрема, Будди, Шиви та його іпостасей), що вказує на сакралізованість образу. Чуб, так званий “козацький оселедець”, традиція носіння якого бере початок в арійській культурі (чут), символізує вищі духовні сили. Те, що чоловік, який його має, усвідомив та знаходиться в безпосередньому зв’язку з Богом. 

Для розуміння значущості Мамая для українського народу, необхідно дати відповідь на головне питання дослідження: Чому українці надали сакральний статус Мамаю, використовуючи його образ, як оберіг від темних сил та усіляких бід , звертаючись за допомогою в повсякденних справах ,нарівні з християнськими святинями? Цей факт є ще одним доказом того, що Мамай не є звичайною людиною, а скоріш божественною сутністю, Аватар, втілення самого Бога. 

ДОМАШНЯ РОБОТА: я обіцяла знайти посилання на фільм про Івана Сірка. Його можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=_2VX9vDcWJA&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%22%D0%9C%D0%B5%D0%B3%D0%B0%22

Ви переглянули фільм про Івана Сірка або послухали матеріал про козака Мамая. Поділіться враженнями від почутого (3 -4 реч)

Мамай - містичний характерник

Відомо з давніх джерел , що Мамай – вчив таємницям характерництва, тобто сам був характерником . Аналіз та правильне розуміння терміну “характерник” – допоможе прочинити деяке світло на це питання та вкаже нам той шлях по якому ми дістанемось остаточної відповіді. Спробуємо знайти , яке значення має поняття ” характерник” та загалом характерництво ,як езотерична філософія та система практик. 

Мусимо говорити про зв'язок із буддистськими божествами, зокрема з Шивою. Шиву вважають засновником Йоги так само, як і  містичний Мамай  вважається винахідником  давньої, таємної практики та життєвої  філософії –  характерництва.  Можна зробити висновок про  те , що слово “характерник” вживалося по  відношенню до блаженної , духовно-розвиненої  людини ,яка досягла завдяки своїм практикам,  вищого стану свідомості і як результат  отримавши надлюдські можливості набула певної  божественності. 

Атрибутика картин, на яких зображений Мамай:

• Дерево. Майже на всіх відомих картинах “Козак Мамай” є зображення дерева, здебільшого дуба - сила

• Кінь. Зображення коня є майже на всіх картинах без нього неможливо уявити козака ні в мирний, ні у воєнний час-вірний друг

• Кобза або бандура - піднімає дух

• Люлька ...

• Зброя. ...

• Рушниці. ...

• Ріжки-порохівниці. ...

• Лук, стріли, сагайдак.

Кожна деталь символічна й важлива.

Коломийки

Коломийка — найпоширеніша танкова пісня, котра поєднує в собі поетичне слово, музику і танець в одну цілість.

Кожна коломийка складається з 2 рядків по 14 складів та може бути як приспівкою до танцю, так й існувати незалежно від нього. Коломийки лаконічно, але дуже виразно змальовують буденний та святковий побут. Поряд з цим у них закладено глибокий зміст, широку гаму народно-філософських поглядів та психології.

Коломийки не існують відокремлено як маленькі дворядкові пісеньки. Вони об’єднуються у «віночки» («в’язанки»), які не мають сталого поєднання, а спонтанно добираються до конкретної ситуації. Адже коломийка - дуже імпровізаційний жанр: вправні народні виконавці люблять експромтом складати коломийки до різних життєвих оказій. Коломийкова мелодія, не змінюючи свого основного строю, може приймати то сумний, то веселий характер, тому вона надається однаково добре до передачі трагічних і веселих моментів народного життя.

Завдяки незвичайному багатству і різнобарвності мови коломийок вважається, що той, хто хоче навчитися гарно висловлюватись, мусить учитися коломийок напам'ять. А через їхній жартівливий, життєствердний пафос коломийки не забуваються, а передаються із покоління в покоління.

“Дозвілля молоді” аналіз

Жанр – родинно-побутова коломийка

Тема: зображення молоді, яка вміє і добре працювати, і весело відпочити під спів коломийок.

Ідея: возвеличення прагнення молоді весело проводити час (співи, танці, музика, різноманітні розваги).

Основна думка: поки молодий — вмій організувати своє дозвілля, а допоможе в цьому коломийка, гарний настрій, риси вдачі.

Композиція: Орієнтовно цикл містить три частини.

І — розповідь про коломийки-співанки, їх вплив на внутрішній стан людини, її почуття, а також говориться про популярність цих пісень.

ІІ — парубоче сприйняття коломийок.

ІІІ — повага, любов молодиці до коломийок, які супроводжують її і в роботі, і під час танців.

Художні засоби “Дозвілля молоді”

Епітети: голос калиновий, золотенькі руки, сопілочка калинова.

Персоніфікація: голос причарував, грає … серце, сумно сопілкала,  сопілочка любов ізчинила.

Порівняння: «Ой ніхто так не заграє, як Іван, весело», знаю спiваночок, як трави та листу.

Пестливі слова: калиноньку, сопілочку, голосненька, миленький, любочок, золотенькі.

Гіпербола: «сопілочку чути на все село».

Риторичне звертання: Сопілочко калинова.

Риторичне запитання: «Ой де тота сопілочка, де тота, де тота, Що ми з ночі пищалала коло мого рота?»

Повтор (тавтологія): «Ой заграю у сопілку, заграю, заграю…», «Ой де тота сопілочка, де тота, де тота».

Повтор: «Сопілочка калинова …», «Ой бодай ся розколола сопілочка…», «Ой заграю у сопілку …», «Ой …».

Оклики: Ой у любка до сопілки золотенькі ручки!.

·        Що таке народна пісня?

·        Які її ознаки?

·        Які пісні називають суспільно-побутовими?

·        На які групи вони поділяються?

Десь із середини XV століття за Дніпровими порогами з’являються озброєні люди, яких прозвали козаками, що мовою східних народів означало «вільна людина», «безстрашний вояк». Коза­ки боронили землю від поляків, турків, татар, одбивали людей-невільників.

Запорозькі козаки відзначалися мужністю і винахідливістю у битвах, морських похо­дах. У першій половині XVIII ст. запорізьке козацтво піднялося до рівня кращих європейських армій, а своєю активністю, наступальною, ініціативною стратегією і маневреною тактикою перевершувало феодальні армії Європи. Запорозьку піхоту вважали найкращою в Європі. Вона героїчно й майстерно билася з ворогами.

А у хвилини відпочинку козаки любили співати. Ко­зацькі пісні пов’язані з історією народу; найдавніші з них оспівують героїзм захисників вітчизни, готовність пожертвувати родинним затишком, а може, й життям, тому в цих піснях важливе місце посідає мотив прощання з родиною, битви з ворогом і героїчної загибелі козака.

У козацьких піснях підкреслена непокірність духу ук­раїнця, що не змирився із закріпаченням і обрав життя, сповнене тривог і небезпек, але вільне, тому й покинув рідні місця «не з добра, не з розкоші, а з великого лиха».

У піснях цього циклу часто йдеть­ся не про вчинки, а про емоції героя. Вони сповнені натхнення й запальності. Ноти оптимізму, завзяття, душевного піднесення – це все ознаки пафосу.

ДОМАШНЯ У ЩОДЕННИКУ!!!

Літературний аналіз твору "Стоїть явір над водою"

 Тема: розповідь про сумну долю козака, який поїхав на війну та загинув на чужині. Ідея: уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, патріотизму, засудження війни.

Основна думка: народ завжди пам’ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі.

Жанр: соціально-побутова козацька пісня.

Художні засоби:

Епітети: явір зелененький; козак молоденький; кінь вороненький; висока могила; червона калина;

Метафори: стоїть явір; явір… в воду похилився; вода корінь миє; серденько ниє;

Зменшувально-пестливі форми: явороньку, зелененький, козаченьку, молоденький, серденько, вороненький, колисоньку, родоньку.

Літературний аналіз тексту "Гомін, гомін по діброві"

 Тема: зображення часів, коли український народ захищав рідну землю від турецько-татарських загарбників.

Ідея: уславлення козацької мужності, цілеспрямованості, відваги.

Основна думка: кожна мати, проводжаючи свого сина у похід на війну, хвилювалась за його подальшу долю; тільки смілива, рішуча, винахідлива людина здатна протистояти будь-якому ворогові.

Жанр: соціально-побутова козацька пісня.

Художні засоби:

Епітети: дрібні дощі; густі терни; чисте поле.

Метафори: туман поле покриває; огні спалять; огні знають; води знають; змиють дощі; розчешуть терни.

Анафора: гомін, гомін по діброві;  нехай тебе;

Зменшувально-пестливі форми: синку; додомоньку; головоньку; постеленьку; травиченька; постіленька.