Охорона здоров'я

Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз має за мету збільшення поінформованості людства щодо епідемії туберкульозу, звернення уваги на глобальність проблеми туберкульозу, а також на важливість завчасного лікування й дотримання профілактики.

ДО ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ НАЛЕЖАТЬ

Флюорографія
Дотримання санітарних норм
Регулярне прибирання
Фізична активність
Прогулянки на свіжому повітрі тощо

Запорізький обласний центр контролю та профілактики хвороб інформує

Шановні батьки!

На фоні тих складних подій, які ми зараз разом переживаємо, хочемо нагадати, що ми у великій відповіді за життя і здоров’я наших дітей. Зараз у літній час, буде доречно згадати про ризик інфікування правцем під час ігор на дитячих майданчиках, виїздів на відпочинку на природі чи іншими небезпечними хворобами, які можуть передаватись безпосередньо при спілкуванні.

Щоб убезпечити себе та своїх дітей Запорізький обласний центр контролю та профілактики хвороб нагадує про важливість вакцинації. Також невдовзі почнеться новий навчальний рік, тому необхідно подбати про готовність своєї дитини до школи, а зокрема про щеплення, які затвердженні у Національному календарі щеплень і до яких входить вакцина проти дифтерії, кашлюку та правця.

Пам’ятайте, що до школи приймають тільки вакцинованих дітей! Не варто забувати і про себе, адже дорослим показана вакцинація АДП-м кожні 10 років (26 років, 36 років… 56 років і т.д.).

Діти зараз можуть вільно перетинати кордон, проте подорожі це завжди ризик захворіти різними інфекційними хворобами, щоби подорожувати безпечно – потрібно вакцинуватись.

Перевірте, або уточніть у сімейного лікаря: чи ваші діти щепленні проти кашлюку, дифтерії і правця (АКДП), а також ви проти дифтерії та правця (АДП-м) упродовж останніх 10 років. Надолужте пропущену вакцинацію якомога швидше – це може врятувати життя вам та вашим дітям.

Дбайте про своє здоров’я та вакцинуйтесь!

Шановні батьки!

Нагадуємо, що батьками учнiв (вихованцiв) необхідно дотримуватися законодавства України щодо забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення i необхiдностi проведення обов'язкових профiлактичних щеплень дітям відповідно до вимог:

- ст.12 "Профілактичні щеплення" та ст.. 15 "Запобігання інфекційним захворюванням у дитячих закладах" Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб";

- ст.27 "Профілактичні щеплення" Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

ВИТЯГ ІЗ ЗАКОНУ УКРАЇНИ

"ПРО ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ВІД ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ"

Стаття 12. Профілактичні щеплення

Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.

Рішення про проведення обов'язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об'єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.

Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов'язані надати об'єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.

Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення. Особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації та за згодою об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов'язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Стаття 15. Запобігання інфекційним захворюванням у дитячих закладах

Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Порядок проведення медичних оглядів дітей і форма довідки для прийому їх до дитячих закладів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Працівники дитячих закладів підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам з метою виявлення хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв у порядку, встановленому законодавством.

Працівники дитячих закладів зобов'язані:

- вести постійне спостереження за станом здоров'я дітей, а в разі виявлення хворого на інфекційну хворобу - вжити заходів для його ізоляції від здорових дітей та негайно повідомити про цей випадок відповідний заклад охорони здоров'я;

- систематично проводити гігієнічне навчання та виховання дітей.

ВИТЯГ ІЗ ЗАКОНУ УКРАЇНИ

"Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

Стаття 27. Профілактичні щеплення

Профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов'язковими.

Обов'язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв'язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов'язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Контроль за відповідністю імунобіологічних препаратів, що застосовуються в медичній практиці, вимогам державних і міжнародних стандартів та забезпечення ними закладів охорони здоров'я здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

ІМУНІЗАЦІЯ

Імунізація — штучно запущений процес, під час якого імунна система людини стає захищеною від хвороби внаслідок створення захисних факторів відторгнення певного антигену після введення імуногену. Коли на імунну систему діють сторонні для макроорганізму молекули, вона відповідає імунною реакцією. Після цього процесу, завдяки імунній пам'яті, імунна система розвиває здатність швидко реагувати на повторну зустріч з введеним до цього агентом. Це головна функція набутого імунітету.
Імунізацію проводять різними методами, найчастіше — шляхом вакцинації. Вакцини від мікроорганізмів, що спричинюють інфекційні захворювання, здатні підготувати імунітет таким чином, аби допомогти йому боротись зі збудником або запобігти хворобі.
Процес імунізації більш простіший та менш ризикований задля набуття імунітету проти певної хвороби, аніж безпосереднє перенесення її, навіть у легкій формі. Імунізація важлива як для дітей, так і для дорослих, адже може захистити від багатьох небезпечних захворювань. Імунізація не лише захищає дітей від смертельних захворювань, а й сприяє розвитку дитячої імунної системи[1]
Імунізація визнана одним з найуспішніших та економічно ефективних заходів системи охорони здоров'я з усіх нині існуючих. Завдяки вакцинації щорічно можна попередити більш, ніж 2,5 мільйонів дитячих смертей в усьому світі. Сьогодні вакцинопрофілактика дозволяє забезпечити захист дітей не лише від захворювань, вакцини від яких існують вже протягом багатьох років (дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт), але й від пневмонії та ротавірусної діареї, які є причиною більшості випадків смертності дітей раннього віку у світі. Окрім цього, в наш час, завдяки розробці інноваційних та комбінованих вакцин, можна захистити підлітків та дорослих від таких захворювань, як грип, менінгіт.
За словами експертів до ключових цілей вакцинопрофілактики слід відносити зменшення кількості випадків смертності від інфекційних захворювань, формування колективного імунітету та зниження витрат системи охорони здоров’я на лікування та профілактику вакцин контрольованих захворювань. Завдяки імунізації сьогодні можна попередити близько 17% випадків дитячих смертей у віці до 5 років.
Успіхом програм імунізації є наявність високих показників
охоплення вакцинацією серед населення.
Імунопрофілактика – це складова частина національної безпеки країни.
Заходи, що проводяться в рамках Українського тижня імунізації, спрямовані на інформування батьків, учнів та усунення перешкод для їх вакцинації. Конкретні цілі полягають в тому, щоб люди знали про вакцини, були зацікавлені у визначенні вакцинального статусу самого себе і своїх сімей і отримували необхідні їм вакцини.

Що треба знати про поліомієліт

24 жовтня - Світовий день боротьби з поліомієлітом

Поліомієліт неможливо вилікувати, але йому можна запобігти, зробивши щеплення. Найбільш вразливими до поліомієліту є діти до п'яти років, саме тому перше щеплення діти отримують у перші місяці життя. Разом з Центром громадського здоров’я та Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) розказуємо про симптоми і можливі ускладнення поліомієліту, а також відповідаємо на поширені питання про щеплення.
Як передається поліомієліт
Поліомієліт – це гостре інфекційне захворювання. Поліовірус поширюється від людини до людини через фекалії та слину, найчастіше - через брудні руки, заражену їжу та воду.Захворіти на поліомієліт може кожна невакцинована людина - і дитина, і дорослий. Але найбільш сприйнятливі до вірусу поліомієліту діти у віці до 5 років.Перебіг хвороби характеризується ураженням ЦНС, виникненням паралічів. Хвороба може призвести до смерті.
Симптоми і лікування поліомієліту
Інкубаційний період після зараження людини поліовірусом може тривати від 4 до 35 днів, після чого може розвинутися поліомієліт. При цьому прояви хвороби можуть бути різними:
- Жодних симптомів — без будь-яких проявів хвороба протікає у понад 70% випадків, що робить її особливо небезпечною для оточуючих.
- Грипоподібні симптоми — лихоманка, головний біль, біль у животі й горлі, нудота і блювання — протягом кількох днів може проявлятися один чи кілька з них. За такої форми хвороби, яка виникає у 25% випадків, вірус розповсюджується найактивніше, залишаючись непомітним через схожість з симптомами грипу.
- Рухові розлади — сильний біль у вражених м’язах і рухові розлади аж до повного паралічу, який може розвинутися за кілька годин. Параліч може вразити ноги, руки, плечі, груди, живіт, обличчя.
Ураження дихальних м’язів часто призводить до смерті. При одужанні після поліомієліту функція вражених хворобою нервів і м’язів не відновлюється.Дуже рідко симптомом ураження поліовірусом центральної нервової системи також буває менінгіт.На сьогодні не існує спеціального противірусного лікування поліомієліту.
Ускладнення поліомієліту
Близько 5% хворих помирають. В основному - через порушення дихання при паралічі дихальної мускулатури. У одного з 200 хворих розвиваються деформації хребта і кінцівок, що стають причиною інвалідності.Інші небезпечні ускладнення поліомієліту – пневмонія, міокардит, важкі шлунково кишкові розлади з кровотечею, проривом, виразками, кишкова непрохідність.
Профілактика поліомієліту
Вакцинація - єдиний надійний спосіб запобігти поліомієліту. Шістьох доз вакцини достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту до кінця життя. Згідно з Календарем профілактичних щеплень, оптимальний час для введення вакцин:

1 щеплення - 2-й місяць життя дитини (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ));
2 щеплення - 4-й місяць (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ));
3 щеплення - 6-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
4 щеплення - 18-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
5 щеплення - 6 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
6 щеплення - 14 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ)).
Чому так важливо, щоб усі діти пройшли вакцинацію

Якщо достатня кількість людей у країні є вакцинованими (понад 95%), розповсюдження вірусу припиниться. І навпаки, якщо у країні діти залишаються невакцинованими, це може призвести до розповсюдження вірусу та нових випадків захворювання.
МОЗ України закликає батьків вчасно вакцинувати дітей від поліомієліту і надолужити пропущені щеплення.

Кір та його профілактика

Кір – це гостре висококонтагіозне вірусне захворювання, що відноситься до групи інфекцій дихальних шляхів, викликається вірусом кору, передається повітряно-крапельним шляхом, проявляється гарячкою, катаральними явищами, висипкою на шкірних покривах та слизових оболонках щік у вигляді плям Філатова-Копліка.

В основному кором хворіють не щеплені діти, що відвідують дитячі заклади. Підлітки й дорослі, що раніше не хворіли кором, та не отримали вакцину проти нього, також залишаються надзвичайно сприйнятливими до цієї інфекції.

До впровадження вакцини в 1968 році в нашій країні для профілактики кору, в середині 20 століття майже кожна людина хворіла на цю інфекцію, переважно у дитячому віці.

Як відбувається зараження кором?

Джерелом інфекції є хворий кором з моменту появи перших ознак хвороби до п’ятого дня від початку висипань.

Вірус потрапляє в організм через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей від хворої кором людини, яка поширює його при диханні, розмові, чханні і кашлі.

Вірус кору дуже летючий – з потоком повітря він може попадати в сусідні приміщення й навіть на інші поверхи будинку через вікна, вентиляцію, замкові щілини, тому заразитися можна перебуваючи в одному будинку із хворим.

Вірус кору малостійкий у зовнішньому середовищі — він швидко інактивується під впливом сонячного світла, ультрафіолетових променів, при нагріванні до 50 С, ультрафіолетовому опроміненні, під впливом дезінфікуючих засобів. Але вірус кору залишається вірулентним в аерозолі протягом однієї години після потрапляння з організму хворого у довкілля. При кімнатній температурі зберігає активність до 1—2 діб, при низькій температурі — протягом кількох тижнів.

Поширення інфекції через предмети (постільну білизну, одяг, іграшки), а також через третіх осіб, що контактували із хворим, практично неможливо. Приміщення, де перебував хворий кором, необхідно провітрити та провести вологе прибирання.

Інкубаційний період для кору, період від моменту зараження до появи перших ознак захворювання, складає 8-21 день.

Хвороба розпочинається з незначного підвищення температури тіла, нежитю, першіння в горлі, покашлювання. На внутрішній поверхні щік біля корінних зубів з’являються утворення величиною з макове зерня, оточене червоною каймою, які мають назву плям Філатова-Коплика та мають діагностичне значення.

Після, так званого «катарального періоду», через 3-4 дні з’являється характерна висипка, яка характеризується етапністю висипання: спочатку за вухами, на обличчі, шиї, потім розповсюджується на верхню частину тулуба та руки, і лише потім на ноги. Обличчя стає набряклим, сльозяться очі, продовжуються виділення з носа. Може хвилеподібно підвищуватись температура тіла – до 40,5 ºС. Висипка тримається протягом 3-4 днів, а потім зникає у тому ж порядку, у якому з’являлася, залишаючи по собі пігментовані плями.

Хворий на кір небезпечний для оточуючих в останні 1-2 дні інкубаційного періоду, в катаральному періоді та перші 4 дні висипу.

У кожного третього хворого вищевказане захворювання може викликати ускладнення: пневмонію, отит, інші бактеріальні захворювання, може погіршуватись слух, спостерігатися розумова відсталість.

Внаслідок перенесеного кору може розвинутись енцефаліт, менінгіт.

Діагноз кір встановлюється на підставі характерних клінічних симптомів та імунологічних досліджень (імуноглобулін М).

Єдиним надійним захистом від кору є вакцинація.

У разі виявлення хворого в організованих колективах, медичні працівники загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів організовують:

– направлення хворого до лікувального закладу з метою встановлення діагнозу;

– проведення протиепідемічних заходів у місцях перебування хворого;

– максимально можливу ізоляцію групи (класу) від іншого
колективу на 21 день

– заборону приймання нещеплених осіб і осіб без довідки про щеплення, про перенесене захворювання на кір на термін карантину;

– установлення щоденного медичного нагляду за особами, які
знаходились протягом 21 дня у контакті з хворим на кір;

– направлення до лікувального закладу контактних осіб, які не мають щеплення проти кору, для вирішення питання вакцинації не пізніше 72-х годин з моменту виявлення першого хворого.

В Україні застосовується комбінована вакцина для профілактики одразу від трьох хвороб — кору, епідемічного паротиту та краснухи.

Джерело: Управління охорони здоров’я

Пам’ятка щодо профілактики захворювань на вірусний гепатит А

Вірусний гепатит А – це гостре інфекційне захворювання з фекально-оральним механізмом передачі інфекції, переважним ураженням печінки і травного каналу. Збудником хвороби є вірус. Джерелом інфекції є хвора людина. Інфекція передається через шлунково-кишковий тракт. Виділяється вірус в навколишнє середовище з випорожненням хворого і потрапляє в організм здорової людини через забруднені харчові продукти, воду, предмети побуту, брудні руки, недотримання особистої гігієни.

Вірусний гепатит А вважається сезонним захворюванням, як правило, збільшення випадків захворювання спостерігається в осінньо-зимовий період. У народі його називають хворобою брудних рук. Інкубаційний період триває – 7-50 днів (в середньому 15-35 днів).

Вірус гепатиту А досить стійкий у навколишньому середовищі. При кімнатній температурі він може зберігатися до двох тижнів, а при температурі +4°С протягом кількох місяців. Вірус також досить стійкий до дії дезінфікуючих засобів, але швидко гине при кип’ятінні (через 10 хвилин).

Важливу роль у попередженні виникнення та розповсюдженості гепатиту А відіграє громадська свідомість та дотримання правил особистої гігієни.

Щоб уникнути захворювання фахівці рекомендують:

Ретельно мити руки після відвідування туалету, перед приготуванням та вживанням їжі.
Вживати доброякісну питну воду, що подається водопровідними джерелами централізованого та децентралізованого водопостачання, які контролюються відповідними службами;

Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання;

Воду з децентралізованих джерел (колодязів, копанок тощо) перед вживанням кип’ятити не менше 10 хв., дати відстоятися;

Не вживати продукти, придбані на стихійних ринках;

Ретельно мити перед вживанням сирі овочі та фрукти кип’яченою водою;

Розливне молоко обов’язково кип’ятити;

Дотримуватись технологічного (температурного) режиму приготування їжі.

Page updated

Google Sites

Report abuse