Автор – Русова С.
Суть технології.
Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання у ДНЗ: виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним, відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської організації. Принципами побудови українського ДНЗ повинні бути: гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.
Суть технології. Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки. Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням права вибору дітей, природних потреб та вікових особливостей.
Суть технології.
Стрижнем педагогіки є принципи індивідуального підходу, свободи у вихованні, питання режиму дня й ритму року. Вальдорфська школа функціонує на засадах самоуправління, що характеризується відсутністю вертикальної структури влади, підпорядкування. Основним завданням ДНЗ є догляд за органами чуття дитини. Цьому сприяє обладнання й організація роботи дошкільного навчального закладу, який функціонує як велика сім'я. Ігри й заняття постійно чергуються, створюючи сприятливі для дитини ритми самостійних та організованих занять. Дитина вчиться відкривати існування власного внутрішнього світу, центром якого є сім'я – батьки й дитина.
Суть технології. Система освіти «Дошкілля» формує цілісну свідомість людини, яка здатна брати відповідальність за своє майбутнє та майбутнє рідної землі, народу, виховує ціннісне ставлення дитини до себе, до світу, що ґрунтується на почутті любові до навколишньої дійсності, “совісті” – намаганні почути звуки кожної живої істоти, зрозуміти її, щоб жити у злагоді із собою, природою. Програма “Довкілля” як дидактична система викладання предметів природничого циклу альтернативна до традиційного підходу.
Автор – Піроженко Т.О.
Суть технології. Пропоновані параметри мовленнєвого становлення дошкільника представлені з позицій комунікативного підходу до розвитку засобів мовлення. Принциповою позицією цього підходу є твердження про те, що міжособистісна взаємодія – основа взаєморозуміння. Неможливо зрозуміти іншу людину поза особистісних контактів з нею. Мета і результат мовної взаємодії – розуміння – відбувається лише за умови, коли реалізуються міжособистісні відносини між людьми. Комунікативний підхід до діагностики розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації мети взаємодії. Через те, в комплексному підході такою важливою є саме діагностика (і своєчасне формування!) потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною. Координати “людина” та “її ставлення до інших” є найважливішими для мовленнєвого становлення дошкільника. Отриманий під час діагностики матеріал дає змогу охарактеризувати форми взаємин між дитиною і дорослим, допомагає визначати комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації.
Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.
7. Технологія розвитку творчої особистості Г.Альтшуллера.
Теорія розв' язання винахідницьких завдань.
Суть технології. Основне завдання – навчати дитину розв'язувати проблеми різного рівня складності з використанням винахідницьких завдань. Основна ідея технології полягає у тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації потрібно навчити дитину виявляти проблеми, з’ясовувати, чому легкі завдання розв'язуються просто, а важкі – складно. У роботі з дітьми дошкільного віку використовують колективні ігри, ігри-заняття, під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені питання. Педагог орієнтується на вільний та самостійний вибір дитини – предмета, матеріалу, виду діяльності.
Суть технології. Ця технологія залучає дитину до творчого пошуку, розвиває її здібності, творчий потенціал.
2. Поліхудожній розвиток дітей дошкільного віку в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу.
Суть технології. Відбувається самоствердження дитини в найбільш значущій для неї сфері поліхудожньої діяльності (музичної, хореографічної, театралізованої, образотворчої).
М.М., директор Львівської міської дитячої громадської організації «Дитина».
Суть технології. Створення нової моделі ДНЗ, спрямованої на всебічний розвиток дитини, формування основ її духовності засобами художньо-естетичного виховання. Диференціація освітнього процесу відповідно до індивідуальних здібностей, нахилів, інтересів та потреб кожного вихованця, виявлення талантів, створення якнайстаріших умов для їхнього розвитку, самовираження, самоствердження й самореалізації кожного індивіда.
Суть технології. Діти зображають навколишнє тільки після емоційних зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання. Головне завдання організації зображувальної діяльності – виховання естетичних почуттів, а допоміжне – навчання технічним прийомам. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення, глибшим – пізнання.
Суть програми. Формування і розвиток у всіх суб'єктів навчально-виховного процесу культури здоров'я як цілісної категорії та створення у навчальних закладах умов, що її формують. Успішній реалізації мети Програми сприятиме виконання системи таких завдань: - координація діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, органів управління освітою всіх рівнів, медичних установ, обласного інституту післядіпломної освіти педагогічних кадрів, навчальних закладів, засобів масової організації, центрів практичної психології та соціальної роботи, громадських організацій та сім'ї щодо зміцнення здоров'я підростаючого покоління; - розробка та реалізація районних (міських) і локальних програм трансформації навчальних закладів у Школи сприяння здоров'ю; - проведення профілактичної, оздоровчої та еколого-валеологічної освітньої діяльності; - організація науково-методичного й інформаційного супроводу діяльності шкіл сприяння здоров'ю; - організація системної діяльності щодо підготовки та підвищення кваліфікації учасників реалізації Програми; - підготовка та проведення медичного, педагогічного, соціально-психологічного моніторингу, що сприятиме своєчасній оцінці ефективності реалізації здоров'язміцнювальних програм, а за необхідності – їх коригування, прийняття додаткових організаційних рішень.
Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського - це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.
Робота з коректурними таблицями
полягає у знаходженні максимальної кількості зв'язків між її елементами, а саме:• кількість;• форма;• номер по порядку;• розмір;• колір;• розташування.Назва «коректурна таблиця» походить від назви таблиць для психологічних тестів, заповнених буквами або цифрами. Працюючи з такою таблицею, піддослідний викреслює задані символи. Науковці використовували такі таблиці ще у XIX ст. Із часом їх пристосували до роботи з дітьми, символи замінили картинками.У сучасній дошкільній освіті коректурні таблиці застосовують не лише для формування уваги і спостережливості, а й для розвитку пізнавальних, інтелектуальних, мовленнєвих навичок, математичних умінь, уміння орієнтуватися у просторі тощо.За Н. Гавриш, коректурна таблиця — це інформаційно-ігрове поле, поділене на клітинки, заповнені предметними картинками, символами, буквами, геометричними фігурами тощо. Під час роботи з таблицею установлюють якнайбільше різнопланових зв'язків (колір, форма, розмір, розташування, призначення тощо) між її елементами.Завдання, що виконуються за допомогою коректурної таблиці, мають пошуковий характер, передбачають різні варіанти відповіді. Діти повинні сприйняти на слух вказівку дорослого, зосереджено роздивитися таблицю, знайти правильну відповідь чи виконати завдання (накрити, розфарбувати, полічити, співвіднести зі схемою, символом тощо), а потім прокоментувати результат. Формування особистості, її базових якостей відбувається у процесі практичної, творчої і пізнавальної діяльності, мета якої — навчити дитину орієнтуватися в інформації, успішно її використовувати, творчо, нешаблонно мислити. Тут стане у пригоді багатофункціональне обладнання, працюючи з яким дитина пізнає нове, порівнює, систематизує, співвідносить, лічить тощо. Робота з коректурними таблицями — це своєрідна інформаційно-інтелектуальна гра, що змістовно збагачує й насичує освітнє розвивальне середовище.Ми використовуємо коректурні таблиці в різних формах роботи з дітьми, зокрема на заняттях логіко-математичного спрямування. Використання коректурних таблиць набуває особливо важливого значення під час інтегрованих занять.Коректурні таблиці опрацьовуємо на заняттях, пропонуємо їх дітям під час ігрової діяльності. Коректурні таблиці використовуються не лише для пізнавальних, інтелектуальних, мовно-мовленнєвих завдань, а й для вдосконалення математичних умінь дітей (полічити, установити послідовність, порівняти, визначити форму, дібрати предмет-замінник), закріплення навичок орієнтування у просторі («перед», «між», «вище», «нижче», «за»).Ігрова діяльність на основі коректурних таблиць стимулює пізнавальний інтерес.Ось кілька ігрових завдань, які використовуються для закріплення знань із теми «Тваринний світ».1. Гра математичного змісту «Хто швидше?»Парі дітей або двом невеликим командам пропонують вибрати з таблиці й полічити: «великих — маленьких», «свійських — диких», «південних —північних» тварин.2. Гра «Великі — малі»Кружечками різного розміру накрити тварину відповідного розміру.3. Гра «Порівняй за розміром»Гру можна використовувати на занятті і під час самостійної діяльності. Дітям пропонують картки з цифрами або геометричними фігурами різного розміру. Треба розкласти цифри від найменшої до найбільшої або навпаки. 4. Гра «Тваринний світ»— Яких тварин багато?— Яка тварина одна?— Скільки птахів у верхньому рядку?— Яка картинка зліва?— Яка із тварин найвища?— Хто найнижчий?— Хто найшвидший у другому рядку, у третьому рядку?— Знайди сусідів тварини, що зображена на з-й картинці в першому рядку.— Знайди тварину, що зображена справа від їжачка, зліва від качки.— Знайди жовтих тварин.5. Гра «Полічи і скажи»— Скільки свійських тварин?— Скільки диких тварин?— Скільки свійських птахів?— Скільки диких птахів?— Скільки тварин, які мешкають на півночі?— Скільки тварин, які мешкають у спекотних країнах? Незалежно від формату таблиці картинки обов’язково мають бути предметними, щоб забезпечити якість і чіткість сприйняття: слухового (завдання чи запитання дорослого) і зорового (пошуку й знаходження відповіді на запитання чи розв’язання завдання в таблиці). Картинки мають бути достатньо великими, реальними, щоб дитина могла їх легко впізнати, бажано однотипними (малюнки, фотографії, схематичні зображення тощо) для полегшення їх сприйняття дітьми і дотримання естетичних вимог. Що менші діти, то більш очевидними мають бути зв’язки між предметами як тематичним угрупуванням. Кожну клітинку коректурної таблиці номерують і підписують друкованим шрифтом – це значно розширює розвивальні можливості використання таких таблиць. Педагогами нашого дошкільного закладу виготовлено коректурні таблиці різної тематики. Тематична палітра досить широка і відповідає вимогам освітніх ліній Базового компонента: «Мовлення дитини», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Гра дитини» . Вона майже не змінюється в різних вікових групах, розширюється лише змістове наповнення та урізноманітнюються зв’язки між елементами теми. Скажімо, тема «Давай познайомимося» для молодших дошкільників представлена коректурними таблицями з підтем: «сім’я», «я серед інших», «дитячий садок». А для старших дошкільників дану тему розширено ще й такою підтемою, як-от: «хлопчики-дівчатка». З огляду на конкретність мислення дошкільників та нестійкість їхньої уваги, ключову організаційну роль у роботі з коректурними таблицями виконує дорослий. Він ставить запитання або формулює завдання, а діти виконують їх, пояснюючи свої дії. Вихователь за потреби коментує дії дітей, оцінює їх, надає дітям додаткову інформацію, уточнення тощо. Під час роботи з коректурними таблицями ми ставили перед дітьми такі завдання: знайти правильну відповідь; назвати потрібне слово/слова; пояснити свої дії; висловити власну думку. Під час виконання цих завдань у дітей формується така важлива навичка, як концентрація уваги, а ще — здатність зосереджуватися на слуховому сприйнятті та розгляданні таблиці. Коректурні таблиці, як і будь-які інші творчі ігри, ми використовуємо в різних формах організації роботи з дітьми: - різні типи занять, - інтегрована діяльність,- спілкування під час організації різних видів діяльності,- дидактичні ігри, ситуації, вправи, тощо. Поза межами організованого навчання коректурні таблиці застосовуємо як своєрідну інтелектуальну гру, в якій діти змагаються поодинці або командами на швидкість реакції, точність і широту сприйняття, багатший словниковий запас тощо. Кількість учасників такої гри не обмежується. Організувати гру можна як з однією дитиною, так і з групою дітей: у будь-якому разі кожна дитина виконує завдання індивідуально. А організація групових ігор сприяє розвитку партнерських стосунків між дітьми. Під час таких дидактичних ігор, як “Порахуй”, “Швидко назви”, “Скажи котрий” діти мимоволі запам’ятовують цифри, вправляються в порядковій та кількісній лічбі; вчаться встановлювати послідовність, визначати форму. Такі вправи як “Купка слів”, “Додай слово”, “Знайди картинку і назви її” сприяють збагаченню лексичного запасу та фонематичного слуху; оволодівають граматичною будовою мовлення. Мовленнєві завдання “Склади речення”, “Поясни слово”, “Придумай історію за картинками” забезпечують розвиток зв’язного мовлення та формування комунікативних здібностей, до того ж дошкільнята вчаться виражати свої думки, бажання, індивідуальність. З метою активного засвоєння та закріплення знань дітей про природу доцільними будуть такі вправи: “Хто де живе, чим харчується”, “На прогулянку”, “Як їжачок до зими готується”. Зауважимо, що ефективним засобом стимулювання навчально-пізнавальної діяльності є не лише готові коректурні таблиці - а й так звані дидактичні рамки — розліноване на квадрати ігрове поле (набірне полотно) й набір предметних картинок-карток. Діти, виконуючи словесні завдання-інструкції вихователя (старші дошкільники вже можуть самі давати завдання-інструкції своїм ровесникам), поступово заповнюють ігрове поле-рамку й одночасно контролюють правильність виконання дій кожним з учасників. У роботі з дидактичною рамкою перевагу віддаємо самостійній пізнавальній активності дітей, а дорослий переважно є організатором або партнером по грі. Використання в освітньому процесі коректурних таблиць є надзвичайно ефективним засобом розвитку комунікативної діяльності, креативності, пізнавальної активності та самостійності дошкільників.Коректурна таблиця "Одяг" Коректурна таблиця«Взуття» Коректурна таблиця«Посуд» , інші коректурні таблиці.
• лінійний – завдання потрібно розв᾽язувати одне за одним; гравці рухаються за заздалегідь спланованим маршрутом;
• штурмовий – гравці отримують завдання, підказки до його виконання, але спосіб розв᾽язання та маршрут обирають самостійно;
• коловий – маршрут має колову структуру. У цьому виді квест- гри беруть участь, як правило, кілька команд, що стартують із різних позицій і рухаються до фінішу кожна за власним маршрутом.
У дошкільних навчальних закладах найдоцільніше проводити лінійні квести.
Вони можуть містити різноманітні завдання:
• інтелектуальні (ребуси, головоломки, загадки, шифрування);
• рухові (біг, стрибки, метання, проходження лабіринту, підлізання під перешкоди);
• творчі (малювання карти, конструювання будиночків, оздоблення предметів домашнього вжитку, складання віршів, спів пісень, гра на музичних інструментах, виконання пісень, таночків тощо).
до них інтерес (наприклад пальчикова і дихальна гімнастика, музична пауза або вправа на релаксацію).
Квест – гра в дошкільному закладі реалізується у формі своєрідного злиття всіх освітніх напрямків, оскільки під час вирішення поставлених завдань відбувається практичне поєднання різноманітних видів діяльності:
ігрової (дидактична, рухлива, спортивна);
соціально-комунікативної (розвиток мови, здоров’язбереження, ОБЖ);
художньо-образотворчої (малювання, аплікація, конструювання і т.д.);
пізнавально-дослідницької (навколишній світ, об’єкти природи, космос, техніка т.д.)
театрально-музичної; сприйняття художньої літератури та знайомство з народною творчістю.
Для складання маршруту можна використати різні варіанти:
– карта – схематичне зображення маршруту;
- маршрутний лист – де послідовно позначені станції, місця їх розміщення, зашифровані слова, загадки, ребуси, відповідь, на які і буде те місце, куди подорожують;
-чарівний клубок – на ньому послідовно прикріплені записки з назвою того місця, куди треба вирушити.
Поступово розмотуючи клубок, діти переміщуються від станції до станції;
- «чарівний екран» – ноутбук, планшет, мультимедійна дошка, на яких послідовно розміщені фотографії, тих місць, куди повинні слідувати учасники.
Організовується:
• розподіл на команди;
• знайомство з правилами;
• роздача карт чи буклетів – путівників, в яких в ілюстрованій формі представлений порядок проходження ігрових зупинок.
Випробування кожного етапу дає можливість команді перейти на наступний етап.
Гравці отримують потрібну інформацію, підказку, спорядження і т. д. За вирішення задач, виконання рольових завдань з подолання перешкод, передбачена стимулююча система штрафів за помилки, а також бонусів (фішок) за вдалі варіанти та правильні відповіді.
Цікава форма квесту -геокешинг.
Геокешинг – цікава розвивальна й водночас рухлива гра, зміст якої полягає в тому, що одні учасники створюють «тайники зі скарбами», а інші за допомогою карти знаходять заховані скарби.
Відповіді на запитання:
• що викликало найбільший інтерес?
• Що дізналися нового?
• Над чим потрібно ще попрацювати?
• Куди хотілося б здійснити подорож наступного разу?