Турбуйтеся про себе не лише сьогодні, турбуйся про себе щодня.

Станьте впевненими. Важливо говорити з дітьми про те, що відбувається наразі, тобто про коронавірус та карантин. Діти відчувають, коли дорослі поводяться невпевнено, або налякані. Тож насамперед зустріньтеся зі своїм страхом, злістю, розгубленістю віч-на-віч. Поміркуйте, як ви можете нормалізувати свій настрій та емоційний стан.

Будьте щирими. Під час розмови з дитиною зберігайте спокій – це дасть їй відчуття опори. Життєво необхідно, щоб дитина бачила: мама і тато знають, що відбувається і як подбати про безпеку. Утім, якщо не можете впоратися, ліпше покажіть, що хвилюєтеся. Не вдавайте, що все добре, коли ви насправді панікуєте.

Пояснюйте зрозуміло. Врахуйте вік своєї дитини та надайте їй адекватну та зрозумілу інформацію про карантин. Не лякайте дитину! Найліпше під час бесіди – звернутися до досвіду дитини: «Зараз багато людей у різних країнах захворіли. Пам’ятаєш, коли ти хворів, ми залишалися вдома, аби не заразити інших. Щоб люди, зокрема діти, не хворіли або хворіли менше, вирішили на певний час закрити садочки. Так зробили, аби подбати про нас. Ми в безпеці. Ти будеш вдома і ми придумаємо, чим зайнятися, аби не нудьгувати». Основна мета бесіди – зменшити відчуття тривоги та заспокоїти дитину. Якщо не знаєте, як почати розмову з дитиною про карантин, спочатку запитайте у неї, що вона вже знає.

Залучіть до місії. Діти люблять почуватися дорослими, а ще люблять таємниці та секрети. Тож придумайте правила поведінки, аби захистити одне одного від вірусу. Важливо пояснити дитині, що у людей є різні способи захисту від вірусу, один із яких – залишатися вдома. Можна навіть назвати це головною місією дитини. Так буде зрозуміліше, чому тато і мама працюють вдома або ходять в магазин – у них своя місія. І разом ви – сила!

Позбавте дитину почуття провини. Карантин – не покарання, а свідомий вибір, необхідний запобіжний захід. Однак дошкільник все сприймає через себе і якщо трапляється щось погане, вважає, що це через те, що він погано поводився, був неслухняним. Такий емоційний фон посилює дитячі переживання, загострює їх. Тому ви маєте подбати про настрій і стан дитини. Адже дитині важливо знати, що вона невинна, а дорослі знають, як розв’язати проблеми.

Виділяйте час для себе. Дітям корисно знати, що у батьків протягом дня є 5, 10, 15 хвилин на турботу про себе, тобто час, коли вони – «в будиночку». Так дитина вчитиметься поважати і власний простір, розумітиме, що про себе можна  і потрібно піклуватися. Якщо ви не берете паузу усвідомлено, потім відчуватимете провину через те, що зірвалися на дитину. Тому час на себе обов’язково передбачайте у плані дій.

Творіть радість. Згадуйте і придумуйте те, що радує вас і вашу дитину. Радісні емоції та позитивні переживання дадуть вам змогу витримувати карантинні напруження і обмеження. Підтримуйте у себе й дитини смак до життя – це своєрідний імунітет.

(Джерело: Практичний психолог:дитячий садок - №5/2020,

підготувала Олеся Ригель, доцент кафедри практичної психології Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка,

 кандидат психологічних наук, Львівська обл.)