Прозорість та інформаційна відкритість діяльності ЗДО № 3 «Веселка»

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»


від 05.09.2017

Стаття 30. Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти

1. Заклади освіти формують відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднюють таку  інформацію. Доступ до такої інформації осіб з порушенням зору може забезпечуватися в різних формах та з урахуванням можливостей закладу освіти.

2. Заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності - на веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів:

• статут закладу освіти;

• ліцензії на провадження освітньої діяльності;

• сертифікати про акредитацію освітніх програм, сертифікат про інституційну акредитацію закладу вищої освіти;

• структура та органи управління закладу освіти;

• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;

• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником (для закладів дошкільної та загальної середньої освіти);

• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

• мова (мови) освітнього процесу;

• наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);

• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);

• напрями наукової та/або мистецької діяльності (для закладів вищої освіти);

• наявність гуртожитків та вільних місць у них, розмір плати за проживання;

• результати моніторингу якості освіти;

• річний звіт про діяльність закладу освіти;

• правила прийому до закладу освіти;

• умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

• розмір плати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти;

• перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати;

• інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

3. Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

 4. Інформація та документи, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законом.

5. Перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення закладами освіти, може визначатися спеціальними законами.


Фото- та відеознімання:  КОЛИ ПОТРІБЕН ДОЗВІЛ, А КОЛИ НІ

Де можна і не можна проводити знімання людей для подальшого оприлюднення фото-, відеоматеріалу? 

Знімання людей для подальшого оприлюднення  фото-, відеоматеріалу  регламентовано статтею 307 Цивільного кодексу України, але це право не є абсолютним і може бути обмежене.  Так, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою (крім деяких виключень), оскільки процес відповідної зйомки може певним чином суттєво порушувати особисті немайнові права фізичної особи.

Якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру, припускається, що особа надала згоду на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку.

Водночас знімання особи може проводитися представниками правоохоронних органів без її згоди в рамках розслідування кримінального правопорушення, як правило, під час негласних слідчих розшукових дій і на підставі відповідного рішення суду.

Також, згідно зі статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Без згоди можна вести фото-, відеознімання службових, посадових або публічних осіб органів державної влади та місцевого самоврядування під час виконання ними своїх посадових обов’язків.

У випадку, якщо керівник підприємства, установи чи організації бажає встановити аудіо- та відеоапаратуру і фіксувати дії своїх працівників, він повинен попередньо отримати письмову згоду працівників та відобразити такі умови праці у правилах внутрішнього трудового розпорядку.


У яких випадках потрібна згода особи, яку фотографують? 

Форма згоди

Для того, щоб фотограф або оператор мав право безперешкодно знімати  на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку особу, вона знову ж таки повинна надати  згоду.

Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Законодавство України не встановлює певної конкретної форми для вираження згоди, отже, вона може бути виражена у будь-який спосіб: письмово або усно, а також можлива мовчазна згода.

При цьому така згода повинна бути отримана до моменту  початку зйомки:

ясно виражена згода – згода, надана в письмовому вигляді;

усна згода – особа в усній формі перед камерою висловлює свою згоду на зйомки та транслювання зйомок у засобах масової інформації;

мовчазна згода – особа знала й бачила, що її знімають на фото чи відеокамеру, але не висловила своїх заперечень щодо проведення зйомок.


Чи можна знімати дітей у публічних місцях для подальшого оприлюднення (якщо так, то на яких умовах)? 

Окремих норм, які регулюють питання зйомки та використання фото дітей, в українському законодавстві немає. Кожен має право вільно збирати,  зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб  на  свій вибір. Проте це право обмежене правом кожної особи на повагу до приватного життя. З цього випливає загальне правило, за яким здійснення фотозйомки особи має здійснюватися за її згодою. 

Винятком із загального правила, коли не потрібно отримувати згоду, є зйомка у публічних місцях:  на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. 

Якщо ж для здійснення зйомки потрібно отримати згоду (не у публічному місці), тоді таку згоду за неповнолітню чи малолітню дитину надають батьки.  Якщо батьки дитини заперечують проти зйомки дитини, то її потрібно припинити.

Крім того, батьки навіть мають право спочатку погодитися на знімання дитини на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, а потім вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується особистого життя дитини. Однак, у такому разі батьки повинні відшкодувати витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису (частина друга статті 307 Цивільного кодексу України).