Права дитини

STOP! БУЛІНГ

Запобігання та протидія булінгу

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

Закон України «Про звернення громадян»

Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами Наказ МОН від 02.10.2018 № 1047

Перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей Лист ІМЗО від 30.10.2018 № 1/9-656

Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню) Лист МОН від 14.08.2020 № 1/9-436


Щодо необхідності проведення додаткових профілактичних заходів в середовищі дітей та підвищення обізнаності батьків Лист МОНУ від 10.03.2021 р. № 1/9-128 


Національна дитяча  «гаряча» лінія 0 800 500 225 або 116 111 

Урядова «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства 1547



На сайті Міністерства освіти i науки України розміщено 

Перелік організацій, які займаються проблемами булінгу в Україні

Довідкові матеріали для проведення заняття «Моя перша подорож безпечним онлайн-простором» для дітей 4-6 років 



Булінг 

(від англ. to bull — переслідувати)


Булінг у ЗДО може проявлятись як фізичний / психологічний тиск

Наприклад: образи, ігнорування, приниження, погрози, побиття під час ігор

    Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. 

    Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. 

        Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:         

– зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі 

– ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки – глузує із зовнішнього вигляду дитини 

– образливо висловлюється про дитину чи її батьків 

– проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини    

– б'ють та ображають дитину вдома 

– принижують дитину у присутності інших дітей 

– проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини 

– ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку). 

       Усі діти потребують підтримки дорослих 

— батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.