План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу в закладі освіти.

На підставі рекомендацій Міністерства освіти і науки України, порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, з дотриманням конфіденційності, виглядає наступним чином:

1. Подання заяви/повідомлення про випадок булінгу:

• Хто може подати:

  • Здобувачі освіти (учні).

  • Батьки або законні представники здобувачів освіти.

  • Педагогічні працівники.

  • Будь-який інший учасник освітнього процесу, якому стало відомо про випадок булінгу.

  • Свідки булінгу (наприклад, інші учні, вчителі).

• Куди подається: Заява подається на ім'я керівника закладу освіти (директора).

• Форма подання:

  • Письмова заява: Це найбільш поширений і рекомендований спосіб. Заява має бути написана державною мовою. Важливо чітко вказати прізвище, ім'я, по батькові заявника, його контактні дані, а також детально описати обставини випадку булінгу: хто є кривдником, хто постраждалим, коли і де це відбувалося, які дії мали місце. Заява має бути підписана заявником.

  • Усне повідомлення: У разі усного повідомлення, керівник закладу освіти або уповноважена ним особа повинна зафіксувати це повідомлення у відповідному журналі або скласти службову записку, вказавши дату, час, хто повідомив, і короткий зміст повідомлення. У подальшому, бажано, щоб усне повідомлення було продубльоване письмовою заявою.

  • Анонімні звернення: Законодавство України не передбачає обов'язкового розгляду анонімних звернень. Однак, у випадках, що стосуються безпеки дітей та можливого насильства, керівник закладу освіти має право (і в багатьох випадках – обов'язок) перевірити інформацію, викладену в анонімному зверненні, якщо вона містить достатньо даних для проведення такої перевірки. При цьому, дії повинні бути спрямовані на захист постраждалих, а не на пошук того, хто подав анонімну заяву.

2. Реєстрація заяви/повідомлення:

• Керівник закладу освіти або відповідальна особа зобов'язана зареєструвати отриману заяву/повідомлення у спеціальному журналі обліку звернень.

• У журналі фіксується дата отримання, короткий зміст заяви, відомості про заявника (якщо це не анонімне звернення), а також відповідальна особа за розгляд.

3. Розгляд заяви та дотримання конфіденційності:

• Первинні дії керівника (протягом 3 робочих днів):

  • Керівник закладу освіти невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви або повідомлення (або виявлення факту булінгу), зобов'язаний повідомити уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей. Це є обов'язковим кроком, незалежно від того, чи буде це кваліфіковано як булінг Комісією.

  • Керівник видає наказ про створення Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування).

• Робота Комісії з дотриманням конфіденційності:

  • Склад Комісії: До складу Комісії можуть входити: педагогічні працівники, практичний психолог, соціальний педагог, представники батьківського комітету. Важливо, щоб члени Комісії були особами, яким довіряють і які здатні зберігати конфіденційність.

  • Принципи роботи Комісії:

    • Нерозголошення інформації: Всі члени Комісії зобов'язані суворо дотримуватися принципу конфіденційності. Інформація, отримана під час розгляду випадку булінгу, не повинна розголошуватися стороннім особам, які не залучені до процесу розгляду або надання допомоги.

    • Діалог і збір інформації: Комісія проводить опитування всіх причетних сторін: постраждалих, кривдників, свідків. Опитування проводиться в окремих, безпечних, комфортних умовах, без присутності сторонніх осіб. Кожне опитування фіксується.

    • Захист даних: Персональні дані учасників освітнього процесу, які фігурують у заявах та матеріалах розслідування, повинні оброблятися та зберігатися відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних". Доступ до таких даних мають лише члени Комісії та уповноважені особи.

    • Обговорення та прийняття рішень: Обговорення обставин випадку та прийняття рішень Комісії відбувається на закритих засіданнях, без присутності сторонніх осіб, які не є членами Комісії. Протоколи засідань Комісії є внутрішніми документами закладу освіти.

    • Залучення фахівців: За потреби, до роботи Комісії можуть залучатися фахівці, такі як юристи, представники психологічних служб, але їх участь має бути строго обмежена рамками необхідності та з дотриманням конфіденційності.

  • Терміни: Комісія розглядає заяву протягом десяти робочих днів з дня її надходження.

• Прийняття рішення:

  • За результатами розгляду Комісія приймає рішення про кваліфікацію випадку як булінгу (цькування) або як одноразового конфлікту/сварки.

  • Рішення оформлюється протоколом, який підписується всіма членами Комісії. Протоколи реєструються в окремому журналі та зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів.

• Дії після рішення Комісії з урахуванням конфіденційності:

  • Якщо випадок кваліфіковано як булінг:

    • Інформація про факт булінгу (без зайвих деталей, що можуть розкрити особисті дані, якщо це не потрібно для подальших дій) передається до правоохоронних органів та служби у справах дітей для подальшого реагування.

    • Для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти (постраждалим, кривдникам, свідкам) залучаються практичний психолог та соціальний педагог закладу освіти. Їхня робота також має бути побудована на принципах конфіденційності, довіри та професійної етики.

    • Інформація про конкретних осіб, задіяних у конфлікті, обмежується колом осіб, які безпосередньо працюють над вирішенням проблеми та наданням допомоги.

  • Якщо випадок не кваліфіковано як булінг:

    • Заявнику надається роз'яснення щодо прийнятого рішення.

    • Якщо постраждалий не згоден з рішенням Комісії, він має право звернутися безпосередньо до органів Національної поліції України.

Ключові аспекти дотримання конфіденційності:

• Мінімальне розголошення: Інформація про булінг повинна бути відома лише тим особам, які безпосередньо залучені до розгляду справи та надання допомоги.

• Захист персональних даних: Всі дані учасників освітнього процесу, пов'язані з випадком булінгу, повинні оброблятися відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

• Недопущення стигматизації: Заходи, що вживаються, повинні бути спрямовані на вирішення проблеми та запобігання булінгу в майбутньому, а не на стигматизацію чи публічне засудження окремих осіб.

• Професійна етика: Всі члени Комісії та залучені фахівці (психологи, соціальні педагоги) повинні дотримуватися високих стандартів професійної етики та конфіденційності.

• Навчання персоналу: Рекомендується проводити навчання для педагогічного складу щодо принципів конфіденційності та етичної поведінки при роботі з випадками булінгу.

Дотримання конфіденційності є критично важливим для забезпечення довіри до системи реагування на булінг, заохочення постраждалих та свідків до звернень, а також для ефективного вирішення проблеми без шкоди для репутації та психологічного стану учасників освітнього процесу.

Порядок реагування на доведені випадку булінгу в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу.

Міністерство освіти і науки України розробило чіткі рекомендації щодо порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладах освіти та відповідальності причетних осіб. Цей порядок базується на нормах Закону України "Про освіту" та інших нормативно-правових актах.

Основні етапи реагування на булінг:

1. Подання заяви/повідомлення:

1. • Будь-який учасник освітнього процесу (здобувач освіти, його батьки, законні представники, педагогічний працівник, інша особа) може подати заяву або повідомити керівника закладу освіти про випадок булінгу.

   • Заява подається державною мовою, чітко вказуються прізвища, дотримуються вимоги до оформлення реквізитів, зміст заяви пишеться в довільній формі.

2. Дії керівника закладу освіти:

1. • Керівник закладу зобов'язаний розглянути отриману заяву/повідомлення та зареєструвати її у журналі обліку звернень.

   • Упродовж трьох робочих днів з дня надходження заяви або повідомлення керівник видає наказ про створення Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування). Така комісія має діяти в закладі освіти постійно або створюватись у кожному окремому випадку.

   • Керівник закладу освіти не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви/повідомлення, або виявлення факту булінгу, зобов'язаний повідомити уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей.

3. Робота Комісії з розгляду випадків булінгу:

1. • Склад Комісії: До складу Комісії можуть входити: педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, представники батьківського комітету, інші зацікавлені особи.

   • Завдання Комісії:

     • Збір інформації та аналіз обставин випадку булінгу.

     • Визначення сторін булінгу (кривдник/булер, потерпілий/жертва, свідки), можливих причин та необхідних заходів для їх усунення.

     • Проведення засідань Комісії. Опитування здійснюється без тиску, звинувачень, спокійно та невимушено.

     • Розгляд та аналіз матеріалів за результатами проведеного розслідування.

     • Кваліфікація випадку як булінгу (цькування) або як одноразовий конфлікт/сварка.

   • Терміни: Комісія має невідкладно відреагувати на ситуацію. Протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви про булінг вона має розглянути заяву та виконати свої завдання.

   • Прийняття рішення: За результатами розгляду Комісія приймає рішення, яке оформлюється протоколом. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі та зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.

4. Дії після рішення Комісії:

1. • Якщо випадок кваліфіковано як булінг:

     • Директор закладу освіти повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей.

     • Забезпечуються виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу. Ці заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи у взаємодії з практичним психологом, соціальним педагогом закладу освіти.

     • Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов'язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.

   • Якщо випадок не кваліфіковано як булінг:

     • Якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згоден з цим, він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою.

     • Заява може бути надіслана за належністю, якщо порушені питання не входять до компетенції закладу, про що одночасно повідомляється заявник.

5. Відповідальність осіб, причетних до булінгу:

Згідно з чинним законодавством України, зокрема Кодексом України про адміністративні правопорушення, передбачено адміністративну відповідальність за булінг (цькування).

• Булінг (цькування) учасника освітнього процесу:

  • тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

• Булінг (цькування), вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення:

  • тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

• Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу:

  • тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.

• Дії або бездіяльність батьків (осіб, які їх замінюють) щодо булінгу, вчиненого малолітньою або неповнолітньою особою:

  • тягнуть за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Важливо:

• Практичний психолог закладу освіти здійснює роботу з постраждалими від насильства дітьми та формує небайдуже ставлення здобувачів освіти до постраждалих дітей.

• У разі потреби надається домедична допомога та викликається бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги.

• Якщо дитині необхідна психологічна допомога – можна звернутись на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111.

Ці рекомендації МОН України спрямовані на створення безпечного освітнього середовища, вільного від будь-яких проявів насильства та булінгу, а також на забезпечення належного та своєчасного реагування на такі випадки.