Закон України «Про запобігання корупції» прийнятий 14 жовтня 2014 року з метою комплексного реформування системи запобігання корупції у відповідності до міжнародних стандартів та успішних практик іноземних держав.
Проєкт Закону розроблений спільно з експертами громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».
Закон уведений у дію 26 квітня 2015 року[1] і замінив собою два закони: «Про засади запобігання і протидії корупції», що діяв з 2011 року[2], та «Про правила етичної поведінки»[3].
Основні ідеї Закону[ред. | ред. код]
Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Згідно з пояснювальною запискою, основними складовими превентивної антикорупційної системи згідно з Законом є:
наявність спеціалізованого органу з питань запобігання корупції
правила формування та реалізації антикорупційної політики;
антикорупційні обмеження
щодо використання службового становища,
одержання подарунків,
сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності,
спільної роботи близьких осіб,
після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
види конфлікту інтересів,
шляхи врегулювання;
спеціальні антикорупційні інструменти
антикорупційна експертиза,
спеціальна антикорупційна перевірка,
Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення,
вимоги щодо прозорості та доступу до інформації;
захист викривачів
захист осіб, які повідомляють про факти корупції від незаконного звільнення, переведення, зміни істотних умов трудового договору;
відповідальність за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення
кримінальна за безпосередньо корупцію
зловживання повноваженнями,
незаконне збагачення тощо),
адміністративна за пов'язані із корупцією правопорушення
порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності,
щодо одержання дарунка (пожертви),
вимог фінансового контролю тощо,
дисциплінарна та цивільно-правова (за обидва види порушень);
усунення наслідків корупційних правопорушень
скасування актів,
визнання нікчемними правочинів,
відшкодування збитків у судовому порядку;
міжнародне співробітництво.
Закон включає перелік правил етичної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.