Методичні рекомендації щодо протидії булінгу (цькування)



БУЛІНГ (ЦЬКУВАННЯ), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.


Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

  • ДІЇ АБО БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ КРИВДНИКА, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

  • НАЯВНІСТЬ СТОРІН:

кривдник (булер);

потерпілий (жертва булінгу);

Спостерігачі (за наявності).

  • СИСТЕМАТИЧНІСТЬ (повторюваність) ДІЯННЯ.


Основні види булінгу

І. Фізичний – агресивне фізичне залякування полягає у багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином;

ІІ. Психологічний, в якому розрізняють:

Вербальний – залякування чи глузування за допомогою слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й зневажливі коментарі (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу, поведінки і т. п.), погрози зашкодити;

Соціальний – булінг стосунків, який є феноменом соціального вигнання, коли окремих дітей однолітки: не визнають або ігнорують – тактика ізоляції, бойкоту (не допускають до ігор, вечірок і т.п.), або вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження і осоромлювання;

ІІІ. Кібербулінг – залякування у кіберпросторі (онлайн-комунікаціях) полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, поширення брехні та неправдивих чуток, неприємної інформації через електронну пошту, онлайн-пости у соціальних мережах, або виключення когось з онлайн-груп.



Маркери булінгу – це те, що виділяється в поведінці дитини, і на що треба звернути увагу в першу чергу, і не залишити без уваги, без психолого-педагогічної реакції, корекції, впливу.


МАРКЕРИ БУЛІНГУ

  • Небажання дитини йти в освітній заклад (дитина називає різні причини);

  • Наявні ознаки фізичного насилля (синці, подряпини, зіпсовані речі та ін.);

  • Зміна поведінки дитини (дитина може бути надто спокійна, не хоче розмовляти з вами, має смуток, депресивність, в’ялість у стосунках, або навпаки, підвищується агресивність, імпульсивність та ін.);

  • Різноманітні соматичні захворювання, дитина скаржиться на болі в животі, в голові, в інших органах;

  • Депресивний стан;

  • Порушення сну (погано засинає, спить, розмовляє у сні, вскрикує та ін.);

  • Агресія в поведінці, мові.

Протидіяти булінгу складно та довго. Це потребує великих зусиль, займає багато часу, а результат можна побачити не одразу. І подолавши наслідки конкретної ситуації, не можна думати, що цькування не повториться. Головне у боротьбі з булінгом – постійна профілактична діяльність, швидке реагування та подолання найменших проявів та зародків цькування.


БУЛІНГ У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ - МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ (2).pdf
булінг памятка.docx