Медіаграмотність – сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа, а також розуміти й аналізувати складні процеси функціонування медіа в суспільстві, та їхній вплив.
За матеріалами ЮНЕСКО інформаційна грамотність включає наступні навички:
Виявлення та усвідомлення інформаційних потреб: що потрібно знайти, яку проблему вирішити?
Виявлення джерел інформації: що використовувати Інтернет, книги, ЗМІ, первинні, вторинні або третинні джерела?
Визначення місця розташування і пошук інформації: де слід шукати, до кого звернутися за допомогою?
Аналіз і оцінка якості інформації: як оцінити надійність даної інформації?
Організація, зберігання або архівування інформації: як ефективно організувати інформацію, отриману з численних джерел?
Використання інформації відповідно до етичних норм, ефективне і результативне: як слід діяти з дотриманням авторського права творців інформації?
Створення та обмін новими знаннями: як краще представити власну інформацію?
Медійна грамотність включає наступні складові:
Естетичні та креативні навички: здатність бачити, чути, створювати і інтерпретувати медіа контент.
Інтерактивні навички: здатність спілкуватися за допомогою медіа та приміряти на себе різні медіаролі. Ці навички можуть бути розвинені в рамках взаємодії при навчанні і практиці. Вони дозволяють висловлювати своє розуміння і думки.
Навички критичного аналізу. Це вміння інтерпретувати і розуміти значення різних медіаконтентів, використовуючи різні аналітичні інструменти. Навички краще розвиваються через вивчення різноманітних медіаконтентів і жанрів.
Навички безпеки. Це вміння знаходити вихід зі скрутних ситуацій і уникати їх. Найважливішими навичками безпечної поведінки у віртуальному просторі є захист особистої інформації і вміння уникати шкідливих контактів і контенту.
Публічна бібліотеки - це частина інформаційно-освітнього простору, вони забезпечують формування грамотності наступними засобами:
надання доступу до медіа та інтернет-ресурсів і в відділах бібліотеки на автоматизованих робочих місцях користувачів;
навігація в електронному просторі: електронний каталог (з обкладинками, посиланнями і повними текстами), рекомендаційні інтернет і медіаобзори;
навчання пошуку в електронних каталогах і Інтернеті;
створення медіаресурсів бібліотекарями (презентації до занять, медіа проекти, сайт бібліотеки, групи в соціальних мережах, буктрейлер, інтерактивні плакати і інші мережеві сервіси);
створення медіа продуктів читачами (презентації, рекомендації кращих ресурсів, читацькі щоденники з інтернет-сервісами, комунікація на сайті, на Фейсбуці).
Медіаграмотність є результатом медіаосвіти. В Україні діють різноманітні прокти з медіаосвіти, які допомагають споживачеві медійного контенту краще зрозуміти суть медіа, орієнтуватися в інформаційному просторі, навчитися критично ставитися до ЗМІ, відрізняти якісну і достовірну інформацію, виявляти маніпулятивні спроби впливати на громадську думку і не піддаватися їм, дізнатися про інформаційні права і можливості їх використання.