Сторінка логопеда

мАЙДАНЮК ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА

Вчитель – логопед логопедичного пункту

при Юрківській гімназіі

Багачевської міської ради

Черкаської області

Дата народження: 05 червня 1971 р.

Освіта: повна вища

Закінчила: Уманське педагогічне училище ім. Т.Г.Шевченка

04 липня 1990 р.

Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини 30 червня 2018 р.

Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини 31 грудня 2019 р.

Стаж роботи: 33 роки

Стаж логопедичної роботи 16 років

Вчитель ІІ кваліфікаційної категорії

c1.pdf

14 листопада світ святкує Міжнародний день логопеда – професійне свято представників однієї з найбільш важливих соціальних професій.

Хто такий логопед?

Професія логопеда – досить важлива і цінна, особливо для підростаючого покоління, адже тільки логопед може вирішити проблему із різними порушеннями як усного, так і писемного мовлення. Корегуючи мовлення, логопеди повертають людині розкіш людського спілкування, дають можливість активно жити в суспільстві, успішно вчитися в школі.

Мовлення є однією з найважливіших психічних функцій людини. Це дуже складний процес, який контролюється сімома зонами головного мозку.

Мовленнєва діяльність дитини формується у процесі пізнання навколишнього світу, спілкування з оточенням. У більшості дітей молодшого шкільного віку уже сформоване правильне мовлення. Однак є діти, у яких з певних причин мовленнєвий розвиток відбувається із незначним запізненням чи відхиленням від загальноприйнятих норм. Поряд з цим слід пам’ятати, що у кожної дитини свої темпи розвитку, а вікові норми є лише орієнтирами. Проте під впливом різних факторів у дитини формується, а згодом закріплюється неправильна артикуляція звука, відсутній звук чи навіть ціла група звуків. В таких випадках необхідна логопедична робота.

Помилково вважати, що вчитель-логопед працює над виправленням тільки неправильної вимови звуків. Корекція звуковимови - це тільки верхівка айсберга. Вчитель – логопед працює з усіма порушеннями мовлення: загальним недорозвиненням мовлення; його відсутністю, порушеннями голосу, темпу і тембру мови, мовними відхиленнями внаслідок патології центральної нервової системи. На жаль, багато хто про це недостатньо обізнаніий і недооцінюють важливість своєчасної логопедичної допомоги. Рання діагностика мовленнєвих відхилень є запорукою успішних логопедичних занять.

Процес коригування мовлення у дитини - тривалий шлях, який вимагає величезного терпіння його батьків і близьких, дисципліни та бажання подолати недоліки в мовленні з боку самої дитини. Однак тільки цей важкий шлях може призвести до позитивних результатів і успішного навчання в школі.

Пам’ятайте - за результатом завжди стоять конкретні люди - вчителі-логопеди.

Є в нас в школі кабінет.

Тут працює логопед.....

Основні етапи розвитку мовлення в дітей

Особливості мовного розвитку дитини в різні вікові періоди та як прискорити появу мовлення

Перш ніж дитина навчиться говорити й оволодіє своєю рідною мовою, вона видає різні звуки. Це так звана «мова немовлят», і діти в усьому світі говорять на ній приблизно однаково.

Але коли дитина має виголосити свої перші слова? Для неї важливо навчитися говорити до трирічного віку, коли її мозок стрімко розвивається. Але поки малюк ще не говорить, розвиток його мовлення залежить від його вміння говорити «мовою немовлят».

Коли дитина вимовляє свої перші слова?

Дитина починає говорити «мовою немовлят» незабаром після народження та спочатку не використовує звуки. За допомогою виразу обличчя, плачу й рухів тіла вона висловлює різні емоції та фізичні потреби – від страху й голоду до розчарування й сенсорного перевантаження. Батьки вчаться розпізнавати, яку потребу висловлює малюк своїм плачем.

Вік, коли дитина вимовляє свої перші слова, завжди індивідуальний. Але в розвитку мовлення всі діти проходять певні етапи. Якщо малюк пропустив хоча б один із них – слід проконсультуватися з лікарем.

Етапи розвитку мовлення дитини

Мовлення дитини в 3 місяці. Вона чує ваш голос, бачить вираз вашого обличчя, відгукується на інші голоси та звуки. Багатьом дітям більше подобається жіночий голос, ніж чоловічий. Також дітям подобаються голоси, які вони чули, перебуваючи в лоні матері. Приблизно у віці 3-х місяців малюк починає виражати емоції за допомогою звуків.
Мовлення дитини в 6 місяців. Вона видає більшу кількість звуків і вимовляє склади слів. У віці 6-7 місяців відгукується на своє ім'я, впізнає мовлення рідною мовою, може інтонаціями голосу передавати настрій. Деякі батьки думають, що в цьому віці малюк уже вимовляє перші слова («мама», «тато»), хоча насправді це просто повторювані випадкові склади. Дитина не вкладає в них ніякого значення.
Мовлення дитини в 9 місяців. У цьому віці діти розуміють найпростіші слова («так», «ні», «привіт» тощо). Вони використовують більшу кількість приголосних звуків та інтонацій.
Мовлення дитини у 12-18 місяців. Більшість дітей уже усвідомлено говорить найпростіші слова («мама», «тато»). Розуміють прості звернення батьків до них («Будь ласка, поклади на місце»).
Мовлення дитини у 18 місяців. Зазвичай діти в цьому віці можуть вимовляти кілька простих слів і вказувати на людей, предмети, частини тіла, які називають батьки. Дитина повторює останні слова або склади в реченні, яке ви вимовляєте. Промовляючи слова, дитина може пропускати в ньому звуки або склади (наприклад, «бака» замість «собака»).
Мовлення дитини у 2 роки. Малюк може складати речення з 2-4 слів («Мамо, бувай», «Дай молока»). Він розуміє, що слова можуть позначати не тільки конкретні предмети, а й абстрактні поняття.
Мовлення дитини в 3 роки. Словниковий запас дитини різко збільшується. Завдяки уяві вона засвоює абстрактні поняття («сьогодні»), почуття («смуток») і просторові поняття («біля»).

Чи можна навчити дитину говорити?

Діти розуміють, що ви говорите, задовго до того, як вчаться говорити самі. Іноді діти можуть вимовити 2-3 слова, в той час як розуміють більше 25.

Ви можете допомогти дитині навчитися говорити. Для цього дотримуйтеся простих рекомендацій:

Спостерігайте. Дитина може протягувати до вас руки, коли хоче, щоб ви взяли її на руки, протягувати іграшку, коли хоче, щоб ви з нею пограли, відсувати тарілку, коли більше не хоче їсти. Посміхайтеся, встановлюйте зоровий контакт і відповідайте дитині, заохочуючи її найпростіші способи спілкування.
Слухайте. Звертайте увагу на звуки, які видає дитина, відповідайте їй такими ж звуками. Діти імітують звуки, які їм вимовляють батьки, тому наберіться терпіння й дозвольте дитині таким чином «говорити» з вами стільки, скільки вона захоче.
Хваліть. Посміхайтеся та плескайте в долоні щоразу, коли дитина намагається вимовити слово. Від позитивної реакції батьків діти отримують додаткову мотивацію говорити.
Імітуйте. Діти люблять голоси батьків. Коли батьки говорять з ними, це мотивує їх самих почати говорити. Чим більше ви говорите з ними, повторюючи їх слова й вимовляючи їх правильно («собака» замість «бака»), тим більше вони прагнуть говорити правильно.
Конкретизуйте. Якщо дитина показує рукою на стіл і плаче, не поспішайте давати їй печиво. Замість цього покажіть їй печиво й запитайте, чи дійсно вона хоче його.
Розповідайте. Пояснюйте дитині, що ви робите, коли купаєте її, вдягаєте або годуєте: «Давай одягнемо шкарпетки» або «Я відрізаю для тебе шматочок курки». Так дитина зрозуміє, якими словами називаються дії батьків.
Проявляйте наполегливість. Навіть якщо ви не розумієте, що говорить дитина, перепитуйте в неї. Показуйте дитині свою любов і увагу – і вона буде намагатися говорити.
Давайте можливість дитині проявляти ініціативу. Під час ігор дозвольте дитині проявити ініціативу й дотримуйтесь її вказівок. Так вона зрозуміє, що в спілкуванні завжди є дві сторони: хтось каже, а хтось слухає, хтось командує, а хтось підпорядковується.
Грайте. Дозвольте дитині грати, фантазувати й розповідати небилиці - так вона розвиває мовні навички.
Читайте вголос. Якщо дитина отримує задоволення, коли батьки читають їй уголос, вона буде любити читання протягом усього життя.

Якщо ви стурбовані тим, що в дитини повільно розвивається мовлення

Якщо вам здається, що у вашої дитини затримка розвитку мовлення, проконсультуйтеся з педіатром. На це може бути безліч причин, проте чим раніше виявити проблему, тим більше часу залишається на її рішення. Вчасно продіагностувавши проблему, ви зможете усунути її до того, як дитина піде до школи.

Розвиток мовленневої компетентності першокласників

Мова – одне з див, за допомогою якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Збагнути таємницю мови, прочитати історію слова може тільки той, хто знає рідну мову, уміє правильно користуватися словом.

Василь Сухомлинський

«Убогість слова – це убогість думки, а убогість думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості“.

Як розмовляє ваша дитина?

Для майбутнього школяра дуже важливо мати відповідний рівень мовленнєвого розвитку.

На час вступу до школи дитина:

- оволодіває правильним звуковим оформленням слова, чітко й зрозуміло;

- вимовляє всі звуки, не замінює, не пропускає і не спотворює їх у словах;

- має багатий словниковий запас, її мовлення граматично правильне;

- будує різні за конструкцією речення, узгоджує слова в роді, числі та відмінку, правильно відмінює часто вживані дієслова;

- може розповісти пережиту нею історію, переказати зміст казки, розповіді, описати предмети, які її оточують, розкрити зміст картини, сутність деяких явищ навколишньої дійсності.

Усі ці вміння та навички дадуть змогу дитині вже на початку навчання в школі успішно оволодівати програмовим матеріалом.

РОЗВИТОК РУХЛИВОСТІ ОРГАНІВ АРТИКУЛЯЦІЙНОГО АПАРАТУ - ВАЖЛИВИЙ КРОК НА ШЛЯХУ ДО ПРАВИЛЬНОГО МОВЛЕННЯ

Однією з причин порушення звуковимови у дітей може бути недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та м'якого піднебіння. Порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, гугняву (з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимову різних звуків.

Таким чином, важливе місце на шляху розвитку правильного мовлення повинна займати, так звана, артикуляційна гімнастика. Метою її є – відпрацювання правильних, чітких рухів органів мовлення, необхідних для правильної вимови звуків.

Починати цю роботу слід задовго то того, як дитина навчиться говорити. Велику помилку роблять ті батьки, які протягом тривалого часу продовжують перетирати своїм дітям супи, перекручують м'ясо на м'ясорубку. Перетираючи їжу, Ви не допомагаєте дітям, а навпаки, затримуєте розвиток рухливості артикуляційного апарату. Багато батьків скаржаться на те, що їх малюки погано жують. Їм важко з'їсти такі фрукти та овочі, як морква, яблуко, огірок.

Для того, щоб розвинути рухливість органів артикуляційного апарату, тренувати й укріпити м'язи щок та язика небхідно обов'язково давати дитині жувати такі продукти, як:

скоринки хліба

сухарики

сушені фрукти (чорнослив, курагу, ізюм)

тверді фрукти (яблуко, груша)

тверді овочі (морква, огірок)

шматочки вареного м'яса.

Часто буває так, що дитина наслідує неправильне мовлення дорослих чи однолітків. Тому намагайтеся робити так, щоб дитина чула правильне, чітке, емоційно оформлене мовлення. Слід пам'ятати, що від самого народження малюк навчається рідній мові. Тому слідкуйте за своїм мовленням: не говоріть швидко, чітко вимовляйте усі звуки, проявляйте емоції під час розповіді. Не “сюсюкайте” з дитиною, адже їй буде набагато приємніше, якщо Ви будете спілкуватися з нею, як з дорослою.

Недоліки звуковимови можуть виникати внаслідок слабкості м'язів щок, язика, губ або через порушення координації рухів, що проявляється в невмінні виконувати язиком чи губами точні цілеспрямовані рухи. Тому не слід чекати, а вже у дошкільному віці потрібно проводити спеціальну артикуляційну гімнастику, яка спрямована на розвиток рухливості мовних органів, чіткості та скоординованості їх рухів.

АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА

Мета артикуляційної гімнастики – розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків.

Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття.

Перед початком роботи Вам необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитини проявила цікавість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігрові формі. Наприклад: “Язичок живе у своєму будиночку – ротику. Як і в будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята – це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи “Лопаточка”, “Чашечка”, “Голочка”, “Трубочка”, “Гірка”). А ще він, як і всі діти любить гратися - гойдатися на гойдалці вгору-вниз, вгору - вниз (вправа “Гойдалка”), грати в хованки (вправи “Змійка”, “Годинник”). Та, мабуть, як і ти він великий ласун, любить поласувати чимось смачненьким (Вправа “Смачне варення”). А як швидко він вміє скакати на конячці (Вправа “Конячка”)!”

Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ.

Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить не вірно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час Ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.

1. „Лопаточка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.

2. „Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.

3. „Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.

4. „Голочка”. Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.

5. „Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.

6. „Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.

7. „Годинник”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.

8. „Конячка”. Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.

9. „Грибок”. Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння.

10. „Гойдалка”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.

11. „Смачне варення”. Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.

12. „Змійка”. Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів.

13. „Маляр”. Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям.

Цікаві артикуляційні вправи з соломкою

Коли слід звернутися до логопеда?

Батькам слід звернутися до логопеда, якщо вони помічають будь - які порушення мовлення у своїх дітей. Це може бути затримка мовленнєвого розвитку, помилки у вимові звуків, проблеми із зв'язним мовленням, а також інші мовленнєві вади.

Зазвичай, якщо батьки помічають такі порушення, вони можуть спочатку звернутися до дитячого лікаря або педіатра для консультації та рекомендацій. Лікар може порадити батькам звернутися до логопеда, який буде працювати з дитиною для поліпшення її мовленнєвого розвитку.

Також варто звернути увагу, що краще почати виправляти вади мовлення якнайшвидше, так як це допоможе дитині краще адаптуватися до навчання та соціального середовища. Чим раніше почнеться корекційна робота, тим більше шансів на успіх у вирішенні мовленнєвих проблем

22 жовтня Всесвітній день людей з вадами мовлення.

22 жовтня кожного року, починаючи з 1998-го, планета відзначає Всесвітній день людей з вадами мовлення. Відзначення Всесвітнього дня людей з вадами мовлення має на меті акцентувати увагу на проблемі людей із вадами мовлення для підтримки їх у суспільстві.

Варто пам'ятати, що мовлення — одна з найскладніших вищих психічних функцій людини. Вона не є вроджена. Виникає і формується в ранні роки життя. Правильна вимова дитини – невід’ємний складник її повноцінного розвитку.

Для надання допомоги дітям з вадами мовлення при закладах освіти організовані логопедичні пункти. Основним завданням логопедичних пунктів є усунення різних порушень усного і писемного мовлення, запобігання різних відхилень мовленнєвого розвитку здобувачів освіти, пропаганда логопедичних знань серед педагогів та батьків.

У дитини дислексія/дисграфія?...

Дислексія і дисграфія не рідкісні хвороби, але про них мало що відомо. Вчителі, батьки, друзі та знайомі дитини можуть не мати уявлення як допомогти дитині у навчанні і у повсякденному житті. Цікаво знати, що ці хвороби зустрічаються у геніїв та талановитих людей. Тому так важливо не втрачати час. В людини, яка страждає на дислексію присутня і дисграфія.

Дислексія – це нездатність оволодіти навичками читання, відповідно дисграфія – це нездатність оволодіти навичками письма. Важливо розуміти, що ці хвороби не пов'язані з інтелектуальною обділеністю, а діти з цими хворобами навпаки дуже здібні до навчання.

Як виявити дислексію на ранніх етапах, адже всі діти на початку мають проблеми з читанням і це не є дислексією. З часом, та з наполегливою практикою діти позбавляються помилок у читанні. Але деякі діти так і не можуть до кінця освоїти абетку, в той час, як їх однолітки успішно читають на швидкість та з меншою кількістю помилок. Така особливість може бути пов'язана з порушенням психічного стану дитини, з гіперактивністю та з синдромом дефіциту уваги.

Як розпізнати дислексію у дитини батькам та вчителям:

1. Дитина під час читання пропускає літери;

2. Пропускає цілі рядки;

3. Не розуміє прочитаного та не може переказати;

4. Не правильно ставить наголоси;

5. Розділові знаки не бере до уваги;

6. Допускає орфографічні помилки, навіть коли розуміє правила

написання слів;

7. Змінює темп читання;

8. Читає “надумано”, тобто вигадує закінчення слів;

9. Замінює написані слова на логічні, ті які використовує при розмові;

10.Дратується під час читання, втомлюється;

11.Може мати проблеми з освоєнням лічби;

12.Має проблеми з складанням текстів та інші ознаки.

Виявивши дислексію у дитини важливо не нашкодити строгістю та надмірними вимогами до дитини. Такий педагогічний підхід вселяє у дитину почуття невпевненості, як наслідок це призводить до некоректного ставлення однолітків, та психологічних травм які отримує дитина закриваючись у собі. Важливо розуміти, що ці недоліки можна виправити.

ПАМ'ЯТАЙТЕ:

Дислексія або розлад читання — це не порушення інтелекту, слуху чи зору, а особливість мозку, що характеризується проблемами з читанням попри нормальний інтелект.

Дисграфія — нездатність оволодіти письмом та навчитись читати за нормального розвитку інтелекту. Найчастіше присутнє в людей, які страждають на дислексію.

Дискалькулія — порушення, що виражається в нездатності людини рахувати, розв’язувати математичні задачі.

СДУГ — синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, те саме, що й СПАУ — синдром порушення активності та уваги.)

✅ Не можна чекати, поки дитина переросте або «дозріє». Дислексія — це особливість, яка залишається з людиною назавжди, але завдяки корекції добре компенсується іншими вміннями.

✅ Не можна порівнювати дитину з дислексією з іншими дітьми! Ніщо так не руйнує самооцінку і не вбиває мотивацію, як усвідомлення того, що ти гірший за інших.

✅ Не можна змушувати дітей з дислексією більше писати і читати. Для дитини з дислексією процес обробки письмової інформації вкрай складний, тому вона надмірно напружується, швидко втомлюється і накопичує лише негативний досвід. Потрібно ділити завдання на дрібніші.

✅ Не можна дитину з дислексією і СДУГ садити на задню парту. У кращому випадку вона буде просто «витати в хмарах» і нічого не встигне за урок. У гіршому випадку від нудьги буде зривати урок, привертаючи до себе увагу. Садіть таку дитину не далі 2-го ряду парт, щоб у неї було якомога менше відволікаючих чинників.

✅ Не чекайте, що дитина з дислексією зможе працювати в темпі всього класу. Таким дітям для вивчення і сприйняття матеріалу, часто потрібно набагато більше часу, ніж для її однолітків.

✅ Дозволяйте дитині з дискалькулію і СДУГ користуватися лінійкою, калькулятором і навіть пальцями. Яка різниця, за допомогою чого дитина вирішить завдання і приклади? Важливо, щоб вона розуміла алгоритм і вміла ним користуватися самостійно.

✅ Не можна дитині з дислексією забороняти писати ручкою, яка стирається. Якщо у дитини буде можливість самостійно знайти і виправити помилку, це тільки додасть їй впевненості і знизить рівень тривоги під час письмових робіт.

✅ Не вимагайте від дитини з дислексією в якості тренування писати диктанти. Це марна, втомлива і часто принизлива для неї робота.

✅ Якщо дитина з дислексією не пройшла курсу корекції, то не знижуйте їй оцінки за почерк або орфографічні помилки, якщо тільки це не урок з мови. Потрібно оцінювати реальні знання дитини.

✅ Якщо у дитини дислексія і дисграфія і вона повільно пише, дайте їй додатковий час для виконання завдання.

✅ Давайте такій дитині можливість почати виконання письмового завдання раніше за інших.

✅ Використовуйте в роботі з дислексиком аудіозаписи або комп’ютер для записів під час уроку (особливо в умовах онлайн освіти на карантині).

✅ Давайте дитині з дислексією завдання, робочий зошит або сторінку, де частина завдання вже написана і потрібно менше писати.

✅ Пишіть іноді відповіді самі під диктовку такої дитини.

✅ Давайте приклади виконаного завдання для кращого розуміння завдання.

✅ Допомагайте такому учневі розбити завдання на маленькі кроки.

✅ Дозволяйте дитині писати друкованими або прописними буквами.

✅ Дати дитині зошит в лінієчку з похилими лініями, або зошит в зручну клітинку для математики.

✅ Давайте дитині зошит з об'ємними або різнокольоровими лініями, якщо так їй легше зрозуміти, де писати букви.

✅ Давайте дитині спробувати різні види ручок, олівців і спеціальних пристосувань для полегшення письма. (Товсті / тонкі / важкі / легкі, такі, що стираються тощо).

✅ Давайте можливість набирати текст на клавіатурі замість того, щоб писати ручкою.

Дорогі педагоги, не забувайте, щоб домогтися успіху, дитині з дислексією та іншими навчальними труднощами потрібна ваша допомога. Їй нелегко просити про допомогу, а коли вона просить, її не покидає відчуття сорому і відчуття, що вона дурніша за інших. Будь ласка, ставтеся терпляче до її старань і частіше пропонуйте свою допомогу.

(За матеріалами Лори Закон, керівника Міжнародного центру DARON, методиста Міжнародної асоціації Дейвіса

ЩО СПІЛЬНОГО У РОЗВИТКУ

ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК

ТА

РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ МАЛЮКА?

Усім відома фраза українського педагога Василя Сухомлинського: «Розум знаходиться на кінчиках пальців дитини». Як це працює? Педагог помітив, що розвиток пальчиків рук покращує розумові здібності дітей (мовлення, пам’ять, увагу, логіку, фантазію). Якщо в дитини добре злагоджена координація рухів руками, вона гармонійно зростає. Є багато переконливих доводів про прямий зв’язок розвитку мовлення з розвитком дрібної моторики.

Дрібна моторика рук – це налагоджена та вправна робота наших пальців і кисті руки, а саме: виконання дрібних і точних рухів.

Ще з давніх часів китайці розпочали говорити про те, що активні вправи за участі рук і пальців позитивно впливають на розвиток і діяльність головного мозку будь-якої людини

Особливо це стосується дітей.

- шнурування черевиків,

- застібання ґудзиків та блискавок,

- збирання дрібних деталей,

- нанизування намистин,

- конструювання,

- аплікація і т.

Рухи пальців стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини.

Рівень розвитку дрібної моторики - один із показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання.

Дитина, в якої добре розвинена дрібна моторика, вміє логічно мислити, у неї достатньо добре розвинена пам'ять, увага та звя'зне мовлення.

Саме тому робота з розвитку дрібної моторики має починатися задовго до вступу до школи.

Робота має проводитися регулярно, тільки тоді можна досягнути гарних результатів.

Мовленнєве дихання –

основа повноцінного мовленнєвого розвитку дитини

Для формування повноцінного мовлення у дітей важливе значення має постановка правильного мовленнєвого дихання. Плавне мовленнєве дихання формується на основі фізіологічного дихання. У деяких дітей можуть спостерігатися порушення правильного фізіологічного дихання, тобто недостатнє збагачення легких киснем. Тому так важливо навчити дитину дихати правильно.

Для вдосконалення мовленнєвого дихання можна використовувати нижче запропоновані вправи

Одним із показників психофізичного розвитку дитини є її мовлення.

Діти з нормальним розвитком мовлення упродовж усього дошкільного віку засвоюють потрібний запас слів, оволодівають на практичному рівні граматичними категоріями та формами.

На жаль, останнього часу такі явища, як порушення мовлення і сповільнення мовленнєвого розвитку дитини, зустрічаються доволі часто. Це, безумовно, ускладнює її комунікації в соціумі і в результаті може вплинути на соціальну адаптацію й успішність уже дорослої людини. Тож значної ваги набуває раннє виявлення в дітей можливих мовленнєвих порушень й попередження їх розвитку.

Фахівці й батьки повинні докласти чимало зусиль, щоб мовлення дитини розвивалася правильно й своєчасно

Основна діяльність дитини – гра. Тому саме на іграх максимально намагаються будувати логопедичні заняття вчителі - логопеди. Оскільки процес виправлення мовленнєвих порушень тривалий, логопедичні ігри мають бути не тільки ефективними, а й різноманітними. Крім цього, дитина має бути захоплена, тому важливо постійно підтримувати її інтерес до заняття

21 березня –

Всесвітній день людей із синдромом Дауна.

З метою привернення уваги суспільства до проблем людей із синдромом Дауна Міжнародна організація Down Syndrome International ініціювала акцію «Lots of Socks», яка в Україні отримала назву #Шкарпетуйся.

Акція допомагає кожному відчути, як це – бути «не таким, як усі», і нагадує про важливість толерантності у суспільстві.

Акція пропонує кожному відчути себе не таким, як усі, і зрозуміти, що значить жити під пильним (і часто, на жаль, недобрим) поглядом оточуючих.

Здобувачі освіти початкових класів Юрківської гімназії долучилися до флешмобу #Шкарпетуйся та вислови свою підтримку сонячним дітям!

Відчуй себе особливим, допомагаючи особливим!

Це ще один прояв толерантності, який дуже необхідний нашому суспільству.

ДАВАЙТЕ РАЗОМ ЗРОБИМО СВІТ ДОБРІШИМ!

Page updated

Google Sites

Report abuse