Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове). Під час організації оцінювання результатів навчання учнів МОН рекомендує:
під час планування освітнього процесу на семестр визначати форми поточного і підсумкового оцінювання;
формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі, які відповідають обов’язковим і очікуваним результатам навчання, визначених Держстандартом та модельним навчальним програмам;
ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання, за якими буде встановлюватись рівень досягнення ними результатів навчання на кінець навчального семестру та року;
надавати учням зрозумілий, чіткий, доброзичливий і своєчасний зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період. Залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності його можна надавати в письмовій, усній або електронній формі;
не протиставляти учнів один одному;
акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень;
індивідуально обговорювати з учнями труднощі в навчанні;
створювати умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям під час навчальної діяльності;
створювати умови для активної участі учнів у процесі оцінювання, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільно визначати подальші кроки для покращення результатів навчання;
коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.
Інструменти оцінювання
Під час вибору методів оцінювання слід враховувати особливості змісту навчального предмета, його обсяг, рівень узагальнення та вікові особливості учнів. Оцінювання результатів навчання можна проводити із застосуванням таких способів і засобів:
усне опитування (індивідуальне, групове тощо);
спостереження;
аналіз портфоліо;
письмові завдання (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи);
практичні завдання (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах;
розрахункові та розрахунково-графічні роботи;
навчальні проєкти;
робота з картами, діаграмами;
заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо;
завдання з використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо); самооцінювання, взаємооцінювання;
комплексне оцінювання.
За умови навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей цифрових технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку.
Під час оцінювання слід застосовувати завдання різних когнітивних рівнів:
на відтворення знань;
на розуміння;
на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях;
уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.
Частотність, процедури проведення та види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням:
дидактичної мети;
особливостей змісту навчального предмета (інтегрованого курсу);
етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.
Дотримання академічної доброчесності
Під час оцінювання результатів навчання слід враховувати дотримання учнями принципів академічної доброчесності, зокрема:
самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей.
У разі їх порушення, зокрема списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання), учитель може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню повторне проходження оцінювання.
Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня та його законних представників. Інформування батьків про результати навчання може відбуватися:
під час індивідуальних зустрічей;
шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо);
фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.
До оцінювання наскрізних умінь може долучатися шкільний психолог.
Свідоцтво досягнень складається з двох частин:
1. «Характеристика навчальної діяльності»
Ця частина сформована відповідно до конкретизованого переліку наскрізних умінь, визначених Держстандартом. Результатом спостереження за їх розвитком є виставлення відповідної позначки в стовпцях:
Має значні успіхи.
Демонструє помітний прогрес.
Потребує уваги і допомоги.
Ця частина заповнюється після завершення кожного навчального року або в разі зміни учнями закладу освіти.
2. «Характеристика результатів навчання»
Заповнення цієї частини Свідоцтва здійснюють після завершення навчальних періодів (І семестр, ІІ семестр, Рік) відповідно до переліку навчальних предметів / інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу освіти. Тут фіксують результатів навчання за групами результатів, визначеними Держстандартом для певних освітніх галузей, а способи фіксації педагогічні колективи визначають самостійно.
У Свідоцтві зазначається рішення педагогічної ради про переведення на наступний рік навчання (№ протоколу та дата), рекомендації вчителя. Слід звернути увагу на те, що Свідоцтво підписує вчитель.